Рішення

від 15.03.2024 по справі 915/1872/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року Справа № 915/1872/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом: Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546)

до відповідача: Комунального підприємства Господар Арбузинської селищної ради (55353, Миколаївська обл., Арбузинський район, с. Агрономія, вул. ім. Нікітченка, 18, код ЄДРПОУ 41975388)

про: стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором на водопостачання №06-05/ПУ-41030 від 16.03.2018 у розмірі 142618,94 грн, з яких: 123214,95 грн - основний борг, 1265,51 грн інфляційні втрати, 733,38 грн 3% річних, 8625,05 грн 7% штрафу, 8780,05 грн - пені.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1872/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

04.01.2024 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано виправлену позовну заяву та докази її направлення відповідачеві.

Ухвалою суду від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідачем ухвалу суду від 15.01.2024 отримано 23.01.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 12.02.2024 суд постановив: задовольнити заяву Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про заміну позивача у справі; замінити позивача у справі №915/1872/23 - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на його правонаступника - Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ ВП 20915546).

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

16 березня 2018 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС (далі постачальник, позивач) та Комунальним підприємством ГОСПОДАР Агрономійської сільської ради, код ЄДРПОУ 41975388 (далі абонент, відповідач) був укладений договір №06-05/ПУ-41030 (реєстр. №НАЕК 37-123-SD-13-0432 від 08.05.2018) на водопостачання (код УКТЗЕД 00405) (далі Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання відпускати абоненту (територія Агрономійської сільської ради) питну воду (водопостачання) на господарські потреби згідно з Державними санітарними нормами та правилами Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10), а абонент зобов`язується оплачувати за використану питну воду в кількості та розмірах, передбачених цим договором (п.1.1. Договору).

За умовами наведеного Договору:

- сторони договору зобов`язані щомісячно, в передостанній робочий день звітного місяця, разом з постачальником складати акт про обсяг використаної питної води за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності сторін (п. 2.1.6, 2.2.5);

- розрахунки за водопостачання здійснюються по встановленим тарифам, діючим на період розрахунків.

Порядок встановлення і застосовування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Постачальник письмово повідомляє абонента про зміну тарифів. Повідомлення являється невід`ємною частиною договору.

Тариф на момент укладення даного договору на послуги водопостачання складає 4,67 грн за 1 м3 води, без урахування ПДВ 20% (п. 3.2 Договору);

- оплату за фактично отримані послуги абонент проводить щомісячно на підставі пред`явлених постачальником рахунків на оплату протягом 14 календарних днів з дня отримання рахунку.

Розрахунковим періодом є один календарний місяць.

Постачальник направляє абоненту рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.

Грошові кошти перераховуються абонентом по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред`явленому постачальником до оплати (п. 3.3. Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% (п. 3.5. Договору);

- Договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення підписів печаткою та діє по 28.02.2019 року включно, в частині постачання питної води, а частині розрахунку до повного розрахунку (п. 6.1 Договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгованим на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 6.3 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області № 107 від 22.03.2021 затверджено тарифи на послуги централізованого водопостачання, які надає відокремлений підрозділ Южно-Українська АЕС державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в Арбузинському районі на території с. Агрономія, с. Воля та с. Новоселівка в наступних розмірах: для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання - 8,14 грн за 1 куб.м без ПДВ; для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання 12,04 грн за 1 куб.м без ПДВ.

26.04.2022 найменування позивача з Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом змінено на Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом від 06.02.2023 № 2896-IX, утворення товариства здійснюється шляхом перетворення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1420 від 29.12.2023 Про утворення акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - Постанова) утворено акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі Товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) (п. 1 Постанови).

11.01.2024 відбулася державна реєстрація акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та його філій (відокремлених підрозділів), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2024, код ЄДРПОУ 24584661, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3.

Ухвалою від 12.02.2024 судом замінено позивача у справі №915/1872/23 - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на його правонаступника - Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ ВП 20915546).

Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.03.2024 в реєстрі за кодом ЄДРПОУ 41975388 значиться юридична особа Комунальне підприємство ГОСПОДАР Арбузинської селищної ради, адреса місцезнаходження: Миколаївська область, Первомайський район, село Агрономія, вул. Нікітченка ім., будинок 18.

На виконання умов Договору позивач у період з липня 2023 року по серпень 2023 року надав відповідачу послуги з водопостачання на суму 123214,95 грн, що підтверджується актами витрат питної води КП ГОСПОДАР за липень та серпень 2023 року (а.с. 17-18) та рахунками №РС,21-1258 від 31.07.2023 та №РС,21-1393 від 31.08.2023 (а.с. 19-20), які відповідачем отримано 18.08.2023 та 19.09.2023 (а.с.20-21).

Відповідачем зобов`язання за Договором не виконано, оплату за послуги з водопостачання за липень серпень 2023 року не здійснено.

З метою досудового врегулювання спору позивач скеровував 05.10.2023 відповідачу претензію № 23-0030.06/18190-вих від 03.10.2023 з вимогою про оплату заборгованості в сумі 123214,95 грн.

Відповідач на претензію відповіді не надав, зобов`язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, чим порушив договірні зобов`язання.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, до відповідача, як абонента, про стягнення заборгованості за водопостачання, а також відсотків річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 123214,95 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційний втрат та 3% річних судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування.

Розрахунок 3% річних арифметично правильний.

Разом з тим, позивачем при нарахуванні інфляційних втрат допущено помилку, а саме: неправильно визначено сукупний індекс інфляції.

За розрахунком суду інфляційні втрати за невиконання зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання за липень 2023 року за період з 02.09.2023 по 30.11.2023 становить 1005,07 грн та за серпень 2023 року за період з 01.10.2023 по 30.11.2023 882,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1265,51 грн та в частині стягнення 3% річних в сумі 733,38 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення пені в сумі 8780,05 грн та 7% штрафу в сумі 8625,05 грн, суд зазначає таке.

За приписами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.5. Договору, у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7%.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Судом перевірено розрахунок пені, заявленої до стягнення та встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування та здійснено розрахунок з урахуванням положень ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 8780,05 грн.

Розрахунок 7% штрафу правильний, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 8626,05 грн.

З зазначеного витікає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Господар Арбузинської селищної ради (55353, Миколаївська обл., Арбузинський район, с. Агрономія, вул. ім. Нікітченка, 18, код ЄДРПОУ 41975388) на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546) заборгованість за Договором №06-05/ПУ-41030 від 16.03.2018 по оплаті за послуги з водопостачання за липень серпень 2023 року в сумі 142618,94 грн, з яких:

- 123214,95 грн основна заборгованість,

- 1265,51 грн інфляційні втрати;

- 733,38 грн 3% річних;

- 8625,05 грн 7% штрафу;

- 8780,05 грн пеня, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Південноукраїнська атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546),

відповідач: Комунальне підприємство Господар Арбузинської селищної ради (55353, Миколаївська обл., Арбузинський район, с. Агрономія, вул. ім. Нікітченка, 18, код ЄДРПОУ 41975388).

Судове рішення складено та підписано судом 15.03.2022.

Суддя В.О.Ржепецький