ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 березня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/44/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання Бега В.М.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Леона Транс (14030, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 17А)
до відповідача Приватного підприємства Транс-Лайн-Сервіс (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Паращука, буд. 18А/37)
про стягнення 26884,35 грн боргу.
За участю від:
позивача не з`явився
відповідача не з`явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю Леона Транс звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства Транс-Лайн-Сервіс про стягнення 26884,35 грн боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 29.01.2024 (вх. №56 від 30.01.2024) посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору/заявки №61-U2S про надання транспортно-експедиційних послуг, в частині оплати за надані послуги.
Позиція відповідача.
Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 31.01.2024 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2024: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/44/24 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання з повідомленням учасників судового процесу призначено на 26.02.2024; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
В судовому засіданні 26.02.2024 оголошувалась перерва до 14.03.2024.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 14.03.2024 не забезпечив.
26.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю Леона Транс направлено на електронну адресу суду клопотання б/н від 23.02.2024 (вх. №1597), а 13.03.2024 - клопотання б/н від 13.03.2024 (вх. №2104), у яких просило суд розгляд справи проводити без участі його представника. У зазначених клопотаннях позивачем повністю підтримано позовні вимоги.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 14.03.2024 не забезпечив.
За інформацією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських, сформованого судом за кодом 333241225953 станом на 31.01.2024, адресою Приватного підприємства Транс-Лайн-Сервіс є: 48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Паращука, буд. 18А/37.
Рекомендоване повідомлення від 31.01.2024 зі штрихкодовим ідентифікатором №0600246802367, яким на вказану у позові та реєстрі адресу Приватного підприємства Транс-Лайн-Сервіс направлялась копія ухвали від 31.01.2024, повернулось на адресу суду із відміткою про вручення адресату за довіреністю: "Кікірчук".
Таким чином, відповідач обізнаний про перебування у провадженні Господарського суду Тернопільської області справи №921/44/24 з заявленими до нього позовними вимогами.
Рекомендоване повідомлення від 27.02.2024 зі штрихкодовим ідентифікатором №0600251926643, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали від 26.02.2024, повернулось на адресу суду без вручення адресату, з відміткою підприємства зв`язку Укрпошта: за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.
Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.
Інформація про розгляд справи також була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області.
Відсутність в учасників справи бажання подавати заяви по суті справи та не бажання брати участь в судових засіданнях (в т.ч. шляхом проведення відеоконференції) характеризує їх ставлення до результатів розгляду спору. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Леона Транс (перевізником) та Приватним підприємством Транс-Лайн-Сервіс (експедитором) 21.03.2023 укладено договір/заявка №61-U2S про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - договір), згідно п. 1 якого перевізник бере на себе зобов`язання організувати перевезення вказаного експедитором вантажу, а експедитор оплатити послуги перевізника коштами замовника.
Відповідно до п. 2.1.1 договору перевізник зобов`язаний здійснити організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно умов:
- маршрут Вінницька обл., с. Лука Мелешківська UA - Goteborg, Швеція;
- назва вантажу товар: до 22,0т; бокове/заднє завантаження; 6-8 шт. ремні;
- пункт завантаження Вінницька обл., с. Лука Мелешківська, вул.. Привокзальна, 1, Інна 0974474633;
- пункт замитнення на місці;
- дата завантаження 24.03.2023;
- місце розмитнення Митниця в Гетеборзі KGH Сustoms Services +46317643000 ;
- місце розвантаження Blomstergatan 4, 41104 Goteborg, DAHAB, Згідно товаросупровідних документів;
- марка автомобіля: ДАФ СВ 9390ВЕ/ НОМЕР_1 ;
- прикордонний перехід м/п Ягодин.
За перевезення експедитор коштами замовника сплачує перевізнику 2800 Євро (по курсу НБУ на дату завантаження) без ПДВ (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору оплата за надані послуги по даному договору проводиться по факту доставки вантажу до місця призначення згідно виставленого експедитору рахунку, акта наданих послуг, а в деяких випадках товарно-транспортної накладної не пізніше 10-ти банківських днів з моменту одержання оригіналів документів.
Договір діє з моменту підписання його сторонами і до повного виконання зобов`язань по ньому (п. 5.1 договору).
Як вбачається з наявної у справі копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), позивачем здійснено доставку вантажу до місця призначення 12.04.2023. Вантаж у місці розвантаження прийнято без будь-яких зауважень.
За надані транспортні послуги, позивачем оформлено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №89 від 12.04.2023 та рахунок на оплату №89 від 12.04.2023 на суму 110394 грн.
Відповідачем частково здійснено оплату вартості наданих послуг в розмірі 83509,65 грн, підтвердженням чого являється платіжна інструкція №397 від 17.08.2023 на вказану суму.
З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування Приватним підприємством Транс-Лайн-Сервіс повної вартості наданих послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю Леона Транс 22.08.2023 направлено претензію №1 від 21.08.2023 на адресу Приватного підприємства Транс-Лайн-Сервіс з вимогою про оплату решти вартості наданих послуг на суму 26884,35 грн, яку останнім отримано 25.08.2023.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Норму такого ж змісту викладено і у ст. 509 ЦК України.
Серед підстав виникнення господарських зобов`язань ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема визначає господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Леона Транс" (позивачем) та ПП "Транс-Лайн-Сервіс" (відповідачем) 21.03.2023 укладено договір/заявку №61-U2S про надання транспортно-експедиційних послуг.
Згідно із ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
За статтями 909 ЦК України та 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування.
Згідно із ст. 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
За ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України та ч. 1 ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Норма такого ж змісту викладена і у ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Згідно ч. 2 ст. 929 ЦК України положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст. 929 ЦК України).
У ч. 1 ст. 931 ЦК України зазначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
На виконання умов вищевказаного договору, позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 110394 грн, які останнім оплачено лише частково на суму 83509,65 грн.
Судом з`ясовано, що в порушення умов договору/заявки №61-U2S про надання транспортно-експедиційних послуг, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач належним чином не виконав свого обов`язку щодо повної оплати вартості наданих послуг, заборгувавши станом на дату звернення з позовом до суду 26884,35 грн.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 26884,35 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Розподіл судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір).
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Таким чином, при зверненні до господарського суду із позовною заявою б/н від 29.01.2024 (вх. №56 від 30.01.2024) про стягнення коштів на загальну суму 26884,35 грн до сплати підлягав судовий збір в розмірі 3028 грн.
Разом з тим, ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву б/н від 29.01.2024 (вх. №56 від 30.01.2024) Товариством з обмеженою відповідальністю Леона Транс сформовано та подано до суду через систему Електронний суд, тобто в електронній формі.
Позивачем згідно платіжної інструкції №906 від 26.01.2024 сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Тому, в порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
1. Стягнути з Приватного підприємства Транс-Лайн-Сервіс (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Паращука, буд. 18А/37, ідентифікаційний код 38543579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леона Транс (14030, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 17А, ідентифікаційний код 37418466) 26884 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 35 коп. боргу, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
2.Копію рішення направити:
- Товариству з обмеженою відповідальністю Леона Транс в електронній формі до його електронного кабінету в ЄСІТС;
- Приватному підприємству Транс-Лайн-Сервіс (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Паращука, буд. 18А/37) рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання.
Повне рішення складено 14 березня 2024 року.
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117684576 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні