Рішення

від 15.03.2024 по справі 922/137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/137/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" (40000, м.Суми, майдан Незалежності, 3/1, каб. 94 Г, код ЄДРПОУ 41768953) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (49040, м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, 23, код ЄДРПОУ 34454281). 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (49081, м. Дніпро, пр-т Мануйлівський, 73, оф. 204, код ЄДРПОУ 43228667) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт" (61001, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 99, код ЄДРПОУ 37283381) про стягнення 500 00,00грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 500 000,00грн за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта", право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" за договором про надання послуги з факторингу № 16-12/20/1-Ф від 16.12.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта", право вимоги за яким, в свою чергу, перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги № У-17/12-20 від 17.12.2020, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс". Витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" завірену належним чином виписку банку № БВ-0000179 від 17.12.2015 на суму 2043800,00грн.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, яка повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Також на адресу суду повернулись ухвали про відкриття провадження у справі, що направлялись судом на адресу третіх осіб з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача та третіх осіб у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача та третіх осіб у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання учасниками справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу та третім особам надати до суду відзив на позов та письмові пояснення, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача та ТОВ "Галнафта" будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача та ТОВ "Галнафта" про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

29.01.2024 від ТОВ "Альтафінанс" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтвердила факт укладення 16.12.2020 договору № 16-12/20/1-Ф надання послуги з факторингу між ним та ТОВ "Галнафта", за яким ТОВ "Альтафінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача. Як зазначила третя особа, 17.12.2020 між нею та позивачем був укладений договір про відступлення права вимоги № У-17/12-20, відповідно до якого ТОВ "Альтафінанс" передало позивачу належне йому право вимоги на отримання від боржників, у тому числі від відповідача заборгованості на суму 2 043 800,00грн.

19.02.2024 від АТ КБ "ПриватБанк" на адресу суду надійшла банківська виписка, якою підтверджується факт перерахування грошових коштів в розмірі 2043800,00грн за договором надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015.

Будь-яких інших заяв, клопотань або пояснень від учасників справи на адресу суду не надходило.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрімонт" (відповідач) укладено договір про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 (надалі договір фінансової допомоги), відповідно до умов якого підприємство надало відповідачу фінансову допомогу, а відповідач зобов`язався повернути її у визначений договором термін.

За умовами п.2.1 договору фінансової допомоги розмір фінансової допомоги становить 50 000 000,00грн.

Фінансова допомога, за умовами п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору фінансової допомоги підприємство взяло на себе зобов`язання надати фінансову допомогу відповідачу до 30.06.2016, яка надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок відповідача, та може надаватись користувачеві частинами (траншами), сумарний розмір яких не повинен перевищувати суму, визначену у п.2.1 договору.

Термін користування фінансовою допомогою сторони погодили у п.4.1 договору фінансової допомоги, який визначається з моменту перерахування грошових коштів підприємством до 30.06.2016.

У відповідності до п.5.1 договору про надання фінансової допомоги, відповідач зобов`язався після закінчення терміну користування фінансової допомоги повернути суму фінансової допомоги протягом 14-ти календарних днів.

Таким чином, граничним строком повернення фінансової допомоги є 13.07.2016.

На виконання умов договору фінансової допомоги третя особа ТОВ "Галнафта" перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 2 043 800,00грн, що підтверджується банківською випискою від 17.12.2015, наявною в матеріалах справи.

В подальшому 16.12.2020 між ТОВ "Галнафта", як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс", як фактором було укладено договір № 16-12/20/1-Ф надання послуги з факторингу (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти на загальну суму 17600000,00грн в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові своє право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015 у сумі 2 043 800,00грн.

Детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом та фактором визначені у додатку № 1 та додатку № 2 до договору (п.2.1 договору факторингу).

У п.2.2 договору факторингу фактор зобов`язався сплатити клієнту кошти в строк до 15.12.2021 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок клієнта, або іншим шляхом, не забороненим законом за окремою домовленістю сторін.

Відповідно до п.4.1.3 договору факторингу фактор взяв на себе зобов`язання письмово повідомити боржника про відступлення йому права вимоги за цим договором протягом 10 з моменту укладання договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору факторингу фактор набуває право вимоги до відповідача з моменту укладання договору факторингу.

На виконання п.2.2 договору факторингу про оплату фактором грошових коштів клієнту, між третіми особами 16.12.2020 укладено договір доручення № 4 (договір доручення), який є окремою домовленістю сторін про порядок перерахування коштів, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором ТОВ "Галнафта" (довіритель) доручило, а ТОВ "Альтафінанс" зобов`язався від імені та за рахунок довірителя здійснити розрахунок з ПАТ "Укрнафта" по договору купівлі-продажу нафти № А199/8014-Н від 18.06.2015, договору купівлі-продажу нафти № А199/8015Н від 18.06.2015, сплаті процентів за мировою угодою від 26.03.2020 по справі № 922/2356/169, укладеною між ТОВ "Галнафта" та ПАТ "Укрнафта" та затвердженою ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 по справі № 922/2356/16 на загальну суму 17 600 000,00грн.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано банківські виписки від 18.12.2020 на суму 13 185 032,78грн, від 29.12.2020 на суму 3 906 229,52грн, від 29.03.2021 на суму 508 737,70грн, всього на загальну суму 17 600 000,00грн.

17.12.2020 між ТОВ "Альтафінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "ДІЄС-С" (позивач) укладено договір про відступлення права вимоги № У-17/12-20 (надалі - договір відступлення), за умовами якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги на отримання від боржників заборгованості на загальну суму 19524485,96грн, у тому числі від відповідача заборгованості на суму 2 043 800,00грн за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015, укладеного між ТОВ "Галнафта" та відповідачем, право вимоги за яким перейшло до первісного кредитора за договором про надання послуги з факторингу № 16-12/20/1-Ф від 16.12.2020, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Галнафта", а позивач прийняв ці вимоги та зобов`язався сплатити первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

Право вимоги, зазначене у п.1.1 договору, переходить до позивача з моменту підписання цього Договору (п.1.2 договору відступлення).

У п.2.1, п.2.2 договору відступлення сторони погодили, що за передане право вимоги, яке зазначене у п.1.1 договору, позивач сплачує первісному кредитору суму у розмірі 17 680 000,00грн до 16.12.2021.

Первісний кредитор, відповідно до п.3.1.2 договору відступлення зобов`язався передати позивачу усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, протягом 3-х днів з моменту укладання цього договору, та інформацію, яка важлива для їх здійснення та не пізніше 10 робочих днів після набуття чинності цим договором сповістити відповідача про укладення цього договору.

18.12.2020 між сторонами договору відступлення складено та підписано Акт приймання-передачі документів, а саме: договору надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015, укладеного між ТОВ "Галнафта" та відповідачем, копії договору надання послуги з факторингу № 16-12/20/1-Ф від 16.12.2020, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Галнафта", договір доручення № 4 від 16.12.2020, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Галнафта", банківські виписки від 18.12.2020 на суму 13 185 032,78грн, від 29.12.2020 на суму 3 906 229,52грн, від 29.03.2021 на суму 508 737,70грн, повідомлення про відступлення права вимоги від 16.12.2020 про укладення договору факторингу від 16.12.2020 та відступлення права вимоги.

Позивач зобов`язання за договором відступлення виконав належним чином та перерахував грошові кошти на загальну суму 17 680 000,00грн на поточний рахунок ТОВ "Альтафінанс", що підтверджується платіжними дорученнями № 1034 від 18.12.2020 на суму 11 720 000,00грн, № 1035 від 18.12.2020 на суму 1 278 100,00грн, № 1107 від 29.12.2020 на суму 4 681 900,00грн.

Первісний кредитор повідомленням від 17.12.2020 сповістив відповідача про укладення між ТОВ "Альтафінанс" та позивачем договору відступлення, про що свідчить підпис директора відповідача Бережної О.М. на цьому повідомленні.

Проте, зобов`язання за договором відступлення права вимоги відповідач не виконав, грошові кошти в розмірі 2 043 800,00грн позивачу до теперішнього часу не перерахував.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на даний час, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта", право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" за договором про надання послуги з факторингу № 16-12/20/1-Ф від 16.12.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта", право вимоги за яким, в свою чергу, перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги № У-17/12-20 від 17.12.2020, укладеним між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" становить 2 043 800,00 грн.

Проте, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір на всю суму заборгованості, позивачем прийнято рішення про подання позовної заяви про стягнення частини суми простроченої заборгованості на суму 500 000,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галнафта" договір про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015 є договором позики.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст.1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору про надання фінансової допомоги ТОВ "Галнафта" перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 2 043 800,00грн.

Даний факт підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПриватБанк" від 17.12.2015, наявною в матеріалах справи.

При цьому, як встановлено судом вище, 16.12.2020 на підставі договору № 16-12/20/1-Ф надання послуги з факторингу ТОВ "Галнафта" відступив ТОВ "Альтафінанс" своє право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015 у сумі 2 043 800,00грн. В свою чергу, ТОВ "Альтафінанс" на підставі договору про відступлення права вимоги № У-17/12-20 передав належне йому право вимоги на отримання від відповідача заборгованості на суму 2 043 800,00грн за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015 позивачу.

Частиною 1 ст.510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд зазначає, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача по стягненню заборгованості в сумі 2 043 800,00грн, яка утворилась у нього за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015.

Як вже зазначалось вище, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути суму фінансової допомоги протягом 14-ти календарних днів після закінчення терміну користування фінансової допомоги, однак грошові кошти не повернув та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач повернув грошові кошти, отримані ним за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-1210 від 11.11.2015. Відповідачем в порядку ст.74 Господарського процесуального кодексу України не спростовано наявність заборгованості, не отримання ним грошових коштів та не доведено припинення зобов`язання будь-яким передбаченим законом способом.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач не надав жодних доказів на спростування викладених позивачем обставин, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів, є більш вірогідними та достатніми для прийняття рішення.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення фінансової допомоги в розмірі 2 043 800,00грн.

При цьому, суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише щодо часткового стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 500 000,00грн.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст.14 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 500 000,00грн суд вважає обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт" (61001, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 99, код ЄДРПОУ 37283381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3/1, каб. 94 Г, код ЄДРПОУ 41768953) 500 000,00грн заборгованості, 7 500,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "15" березня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк