Рішення

від 06.03.2024 по справі 161/22405/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/22405/23

Провадження № 2/161/490/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Дмитроци Б.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до житлово-комунального підприємства №3 про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ЖКП №3 про зобов`язання вчинити дії.

Свій позов мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 12.05.2022 року, укладеного між нею та ОСОБА_3 , вона придбала квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що 13.06.2023 року відповідачем їй було направлено претензію щодо обов`язку оплатити послуги з управління будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, її представником було надано відповідь на претензію з обґрунтуванням підстав для списання заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань з вини попереднього власника квартири.

Водночас, згідно квитанції за травень 2022 року по особовому рахунку платником комунальних послуг виступала попередня власниця квартири ОСОБА_3 , розмір заборгованості якої за управління будинком становив 4891,48 грн., з яких було сплачено лише 158,37 грн.

З червня 2022 року платником послуг ЖКП №3 є вона і їй нараховано плату в розмірі 245,48 грн., які були нею оплачені.

Вважає, що відповідач неправомірно відмовляє їй у списанні заборгованості, оскільки зазначений борг є заборгованістю попереднього власника квартири, а тому вона не зобов`язана повертати борги попереднього споживача, оскільки такого зобов`язання вона на себе не брала згідно умов договору купівлі-продажу.

У зв`язку з чим, просить суд зобов`язати відповідача виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попереднього власника квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за послуги ЖКП №3 за період часу до 12 травня 2022 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені судом належним чином.

При цьому, у поданому відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що сторонам при укладанні договору купівлі-продажу було відомо про наявність боргу, а тому дане питання повинно було вирішуватись між ними. Також вказує, що законодавством не передбачено механізм списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги, а тому заявлені позовні вимоги позивача не є належним способом захисту прав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 травня 2022 року набула право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7-9).

Відповідно до пункту 4.1 договору купівлі-продажу квартири продавець заявляє та гарантує, зокрема, що заборгованість по сплаті комунальних послуг станом на дату укладення цього договору відсутня (а. с. 7-зворот).

З матеріалівсправи вбачається,що за квартирою ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , рахується заборгованість за послуги з управлінням будинком у розмірі 4978,09 грн., що підтверджується претензією ЖКП №3 від 13.06.2023 р. (а. с. 10).

10 липня 2023 року позивач звернулася до відповідача з відповіддю на претензію, у якій просила ЖКП №3 виключити з обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 , номер комунальної картки НОМЕР_2 заборгованість попереднього власника квартири за період часу до 12.05.2022 року (а. с. 11-12).

Згідно з частинами 1, 3 статті 3ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 66, 67, 162ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини 1 статті 7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною 2 статті 382ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

При цьому, судом встановлено, що укладений 22 травня 2022 року договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивач ОСОБА_2 набула право власності на квартиру, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника квартири й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це не обговорено в договорі купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Отже. з урахуванням фактичних обставин цієї справи суд вважає, що вимога ОСОБА_2 про зобов`язання ЖКП №3 виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попереднього власника квартири за період до 12 травня 2022 року є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивачки перед відповідачем.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.4,7,8,11,12,13,76,77,81,83,247,258,259,263,265ЦПК України,ст.322,382ЦК України,ЗакономУкраїни «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов`язати житлово-комунальне підприємство №3 виключити з обліку по особовому рахунку ОСОБА_2 заборгованість попереднього власника квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за послуги з управлінням будинком за період до 12 травня 2022 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач житлово-комунальне підприємство №3, адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 39, ЄДРПОУ -30473452.

Третя особа ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 15 березня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк