Ухвала

від 15.03.2024 по справі 382/446/24

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/446/24

Провадження № 2/382/361/24

У Х В А Л А

15 березня 2024 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову у цивільній справі № 382/446/24 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Райффайзен Банк (далі АТ "Райффайзен Банк" або Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на його користь із ОСОБА_1 заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту "Кредит готівкою" № 014/380805/82/1399679 від 15.02.2022 року в загальному розмірі 86723 грн 71 коп.

Разом із цією позовною заявою позивач АТ "Райффайзен Банк" подало до суду заяву про забезпечення даного позову, у якій просить накласти арешт на майно, належне відповідачу ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку за кадастровим номером 3225583001:05:002:0022, розташовану за адресою Київська область, Яготинський район, с. Лемешівка та належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 34450399.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексом заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд у постанові від 13 січня 2020 року у справі №922/2163/17 зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України АТ "Райффайзен Банк" у заяві про забезпечення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором не обґрунтувало необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які просить суд застосувати, у чому саме існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, зокрема, що відповідач вчиняє дії спрямовані на відчуження належної їй частки майна, заява містить лише припущення заявника щодо вказаних обставин, не доведено обставин, які б свідчили про існування ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення судом пред`явленого Банком до суду зазначеного позову.

Посилання позивача на те, що накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 стане стимулюванням щодо виконання ним своїх боргових зобов`язань перед Банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, із посиланнями на те, що невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист його прав, за захистом яких він звернувся, не є підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, вартість якого суду не доведена належними і допустимими доказами, не буде збережено забезпечення збалансованості інтересів сторін у цій справі та відповідно співмірність заявлених вимог із видом забезпечення позову, який просить застосувати позивач.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява АТ "Райффайзен Банк" про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 149 153, 182, 259, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя М. М. Нарольський