Ухвала

від 13.03.2024 по справі 909/1167/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 909/1167/17

провадження № 12-5гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткача І. В.,

суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 909/1167/17

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (головуючий суддя Желік М. Б., судді Галушко Н. А., Орищин Г. В.)

додаткову постановуЗахідного апеляційного господарського суду від 13.09.2023

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 (суддя Михайлишин В. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд»

до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- Приватна виробничо-комерційна фірма «В.С.К»,

про визнання недійсним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» (далі - ТОВ «Альфабуд», позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» (далі - ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», відповідач), у якому просило визнати недійсним та скасувати рішення комісії ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 24.03.2017 № 083240 (далі - Акт), оформлене протоколом засідання комісії від 29.09.2017 № 1 (далі - Рішення).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив розрахунок вартості недоврахованої електроенергії з порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим Рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

3. Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, в позові відмовив.

4. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не спростував факту порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), яке відображено в Акті, тому Рішення є законним та обґрунтованим, що виключає його скасування.

5. Західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 13.09.2023 задовольнив заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови, стягнув з позивача на користь відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні.

6. Додаткова постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив понесення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких є співмірним та розумним, в той час як позивач не подав суду заперечень щодо розміру заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

7. Не погодившись із прийнятими рішеннями, ТОВ «Альфабуд» звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, у яких просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та додаткову постанову цього ж суду від 13.09.2023 та прийняти нові рішення, якими позов задовольнити, а у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

8. На обґрунтування касаційних скарг заявник послався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, суди залишили поза увагою допущене порушення порядку нарахування необлікованої електричної енергії, здійснене понад період, зазначений у пункті 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 04.05.2006 № 562 у редакції від 14.01.2011 (далі - Методика), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду.

9. Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо можливості визнання обставини встановленою відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявності інших доказів, що підтверджують доводи сторони, та щодо складання актів у процесі встановлення факту самовільного підключення без присутності уповноваженого представника споживача, відносно якого такий факт встановлюється. Крім того, позивач зазначає, що він та його представник не були повідомлені про дату та час розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, цю заяву позивач не отримував, у зв`язку із чим був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 09.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Альфабуд» на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023.

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 09.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Альфабуд» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023. Об`єднав касаційні скарги ТОВ «Альфабуд» в одне касаційне провадження.

Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 24.01.2024 передав справу № 909/1167/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 - ГПК України.

13. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

14. У зв`язку з необхідністю перевірити відповідні доводи заявника щодо правомірності періоду, за який зроблено донарахування, та враховуючи, що позов заявлено про визнання недійсним та скасування рішення про відповідне донарахування, перед судовою колегією постало питання також про те, чи може стверджуване позивачем порушення спричинити недійсність спірного рішення в цілому, чи в такому випадку є підстави для перерахування судом донарахованої за змістом рішення суми відповідно до нормативного регулювання.

15. Так, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 та від 05.10.2022 у справі № 906/513/18 викладала свій висновок про те, що вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику.

16. Водночас у справі № 910/17955/17 (як і у справі № 909/1167/17) суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення в повному обсязі саме з тих підстав, що нарахування вартості недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики, а за висновком судів нарахування необхідно було здійснювати на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11.

17. У цій справі Велика Палата Верховного Суду також відхилила доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про те, що суд не позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку, оскільки помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, а не для визнання недійсним рішення комісії про нарахування вартості необлікованої енергії та звільнення позивача від відповідальності за порушення ПКЕЕ та у пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 вказала на таке: «Щодо звернення скаржника до норм статей 235-237 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та зазначення про право суду здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії й виправити відповідні помилки розрахунку, то Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач хибно послався на статті 235-237 ГК України, оскільки вказані статті передбачають можливість установлення між сторонами зобов`язань оперативно-господарських санкцій та право заінтересованої сторони у зверненні до суду для скасування такої санкції».

18. Аналіз судової практики свідчить про те, що суди цілком буквально сприймають висновок, викладений у пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, вважаючи, що у випадку оспорення рішення комісії, яким визначається вартість необлікованої електроенергії, розрахованої відповідно до акта про порушення, суд позбавлений права самостійно здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії й виправити відповідні помилки розрахунку за їх наявності, відтак рішення комісії слід скасувати повністю.

19. Наприклад, постановою від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував судові рішення, якими було визнано недійсним рішення комісії, відображене в протоколі по розгляду акта про порушення в частині нарахування суми в розмірі 20 133,72 грн за недораховану активну електричну енергію, та передав справу на новий розгляд. Вказав, зокрема, на те, що суди не навели правового обґрунтування права суду самостійно здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії й виправити відповідні помилки розрахунку відповідно до зафіксованого в акті порушення із застосуванням інших, ніж зазначені в рішенні комісії, положень Методики.

20. Однак такий підхід суперечить самим висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи донарахованої рішенням комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії саме як плати за поставлену електричну енергію, а не як заходу відповідальності за допущене порушення. Адже в такому разі правовою підставою виникнення обов`язку оплатити електроенергію є юридичний факт її споживання, а не рішення комісії, яким фактично оформлюється розрахунок належної до сплати суми вартості спожитої електроенергії, яку не обліковано. Помилки, допущені при здійсненні розрахунку, не можуть призводити до висновку про відсутність у цілому підстав для оплати електроенергії, безоблікове споживання якої не спростовано.

21. Наведене, на думку колегії суддів, є підставою для відступу від висновку (або його уточнення), викладеного у пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, щодо неможливості виправлення судом вад розрахунку комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії, оскільки у зворотному випадку, будь-які порушення, допущені при розрахунку вартості необлікованої електроенергії, матимуть наслідком скасування відповідного рішення в цілому, навіть незважаючи на наявний неспростований факт порушення, що є неспівмірним та не притаманним спорам про розмір заборгованості.

22. Загалом вбачається, що споживач електричної енергії не позбавлений права заперечувати проти обґрунтованості розрахунку вартості необлікованої електроенергії, розрахованої відповідно до акта про порушення, у межах спору про стягнення з нього такої вартості навіть у тому випадку, коли споживач не оспорював рішення комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії в окремому судовому провадженні. Однак у випадку, коли, розглядаючи розрахунковий спір, суд доходить висновку про недоліки у поданому позивачем розрахунку, це не має наслідком відмову у стягненні суми в цілому.

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу

24. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

25. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у пункті 4.27 ухвали від 24.01.2024 у справі № 909/1167/17 зазначає про необхідність відступу від висновку (або його уточнення), викладеного у пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, щодо неможливості виправлення судом вад розрахунку комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії.

26. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду в пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач хибно послався на статті 235-237 ГК України, оскільки вказані статті передбачають можливість установлення між сторонами зобов`язань оперативно-господарських санкцій та право заінтересованої сторони у зверненні до суду для скасування такої санкції.

27. Тобто у пункті 62 постанови Великої Палати Верховного Судувід 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 відсутній висновок щодо неможливості виправлення судом вад розрахунку комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії, від якого вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

28. Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на «буквальне сприйняття» судами висновку, викладеного у пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17. Як приклад наводиться висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 про те, що суди не навели правового обґрунтування права суду самостійно здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії й виправити відповідні помилки розрахунку відповідно до зафіксованого в акті порушення із застосуванням інших, ніж зазначені в рішенні комісії, положень Методики.

29. Однак висновок такого змісту в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 відсутній.

30. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 не посилається на пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17. Тобто наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висновок сформульовано безвідносно до змісту пункту 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

31. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що якщо Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18, ГПК України передбачає передання справи на розгляд палати, до якої входить відповідна колегія (частина перша статті 302 ГПК України), або на розгляд об`єднаної палати (частина друга статті 302 ГПК України).

32. Отже, у пункті 62 постанови Великої Палати Верховного Судувід 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 відсутній висновок, від якого вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Натомість для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18, відсутня необхідність передачі справи № 909/1167/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. З огляду на зазначене відсутні підстави для передачі справи № 909/1167/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, встановлені частиною четвертою статті 302 ГПК України.

Висновки Великої Палати Верховного Суду

33. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

34. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Керуючись статтями 233-235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 909/1167/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватна виробничо-комерційна фірма «В.С.К», про визнання недійсним та скасування рішенняза касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Ухвала у справі № 909/1167/17 набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточноюта оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. В. Ступак В. В. Король О. С. Ткачук С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич О. В. Кривенда Є. А. Усенко Н. В. Шевцова