Ухвала
від 12.03.2024 по справі 757/10387/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10387/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експерес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2023 по справі №757/34000/23-к у кримінальному провадженні №420141001200000009,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експерес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2023 по справі №757/34000/23-к у кримінальному провадженні №420141001200000009.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешти на земельні ділянки ТОВ «ВОТЕРФРОНТ», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експрес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2023р. у справі №757/34000/23-к, необгрунтовано, а тому вказаний арешт підлягає скасуванню.

Так, адвокат вказує, що орган досудового розслідування в даному кримінальному провадженні №42014100120000009 від 18.04.2014р. звертався до суду із клопотанням про продовження строків досудового розслідування в якому посилався на матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують факт приналежності земельних ділянок до водного фонду, зокрема на судові експертизи, предметом дослідження яких не були земельні ділянки на які накладено арешт.

На вирішення даних експертиз були поставлені питання щодо встановлення ринкової вартості земельних ділянок та розташування земельних ділянок в межах захисної дамби, які є предметом розслідування в даному кримінальному провадженні. Разом з цим, адвокат вважає, що за результатами простого співставлення земельних ділянок ТОВ «ВОТЕРФРОНТГ» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експрес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та земельних ділянок відносно яких були проведенні судові експертизи в даному кримінальному провадженні, та які є предметом розслідування, вбачається, що земельні ділянки ТОВ «ВОТЕРФРОНТ» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експрес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не мають жодного відношення до даного кримінального провадження.

З врахуванням зазначеного, органом досудового розслідування не доведено що майно, на яке просять накласти арешт є предметом кримінального правопорушення.

Крім того, не доведено також, що майно, на яке накладено арешт, одержане в результаті вчинення кримінального правопорушення, оскільки не надано жодних доказів, які б пов`язували володіння заявниками земельних ділянок та їх отримання всупереч встановленому законодавством порядку, а доводи клопотання зводиться лише до констатації такого факту без будь-якого доказового підкріплення.

Відтак, адвокат вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на земельні ділянки з метою збереження речового доказу.

В ухвалі про накладення арешту не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином арештовані земельні ділянки мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди злочину могли залишитись на них.

Окрім цього, адвокат вказує, що внаслідок наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо арешту зазначених земельних ділянок, ТОВ «ВОТЕРФРОНТ», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експрес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 позбавлено можливості навіть користуватися цими земельними ділянками, отримати необхідні дозвільні документи для початку здійснення будівництва садових будинків.

Вказаним обмежуються права ТОВ «ВОТЕРФРОНТ», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експрес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 щодо користування вказаними земельними ділянками.

На підставі вищевикладеного, арешт майна при викладених у клопотанні обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна та завданнями кримінального провадження.

Адвокат в судове засідання з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав.

Прокурор в судове засідання з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами, просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки потреба в арешті не відпала.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Експерес-капітал», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною другою ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) передбачено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 згаданої статті, арешт може бути накладений на нерухоме майно.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз положень матеріального та процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що арешт майна добросовісного набувача дозволяється лише з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 84 КК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, Першим відділом Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014100120000009 від 18.04.2014 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронних органів та органів державного контролю, у тому числі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України, Державного агентства лісових ресурсів України та Державного агентства водних ресурсів України, які протягом тривалого часу забезпечують незаконне використання земель водного і лісового фонду та передачу таких земель у приватну власність громадян, що спричинило тяжкі наслідки для державних інтересів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 588 від 30.07.1966 «Про відведення земель під об`єкти Київської- Комсомольської гідроелектростанції» № 588 від 30.07.1966 прийнято рішення про відведення під об`єкти Київської-Комсомольської гідроелектростанції із земель землекористувачів Київської і Чернігівської областей під основні споруди гідровузла 993,8 га, під водоймище Київської- Комсомольської гідроелектростанції 91 085,4 га, під захисні споруди на водоймищі 6229,3 га, для створення захисних лісових насаджень на берегах водоймища 9137,7 га.

Одночасно дирекції будівництва Київської-Комсомольської гідроелектростанції доручено побудувати через кар`єр-канал лівобережної захисної дамби міст в районі села Лебедівка Київської області для сполучення з землями, розташованим за кар`єр-каналом.

Технічні характеристики розподільчої дамби відображено у «Технічному паспорті гідротехнічних споруд Київської ГЕС», розробленому ПАТ «Укргідропроект», яке є головним проектувальником «Каскаду Київських ГЕС та ГАЕС» та здійснює технічних нагляд за її експлуатацією...

Таким чином землі, розміщені на території гребня лівобережної захисної греблі «Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС», яка є гідротехнічною спорудою, належать до земель водного фонду. За даними державної статистичної звітності форми 6-зем у користуванні філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» під гідротехнічними спорудами перебувало земель загальною площею 17 4737 га.

Таким чином, зважаючи на вказані норми Закону, виділення земельних ділянок у власність громадян на території гребня лівобережної захисної греблі «Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС» є протиправним, а будь-які дії, спрямовані для досягнення цієї мети, мають незаконний характер

Незважаючи на це, упродовж 2020-2021 років група осіб за попередньою змовою вирішили впровадити механізм приватизації земельних ділянок на території вказаної гідротехнічної споруди з метою їх подальшого продажу зацікавленим заможним особа.

Згідно постанови слідчого від 31.07.2022р. земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221884000:33:022:6217; 221884000:33:022:6218; 221884000:33:022:6228; 3221884000:33:022:6229; 3221884000:33:022:6230; 3221884000:33:022:6231; 3221884000:33:022:6232; 3221884000:33:022:6233; 3221884000:33:022:6234; 3221884000:33:022:6235; 3221884000:33:022:6236; 3221884000:33:022:6237; 3221884000:33:022: 6238;3221884000:33:022:6239; 3221884000:33:022:6240; 3221884000:33:022:6241; 3221884000:33:022:6242 визнані речовими доказами, як земельні ділянки, які стали об`єктом кримінально протиправних дій.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.08.2023 у справі №757/34000/23-к накладено арешт на об`єкти нерухомого майна:

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6217, площею 0.0775 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493453932100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6218, площею 0,1642 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493985932100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6228, площею 0,0579 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493204932100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6229, площею 0,05 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493223432100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6230, площею 0,0504 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493241632100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6231, площею 0,2897 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2494009732100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6234, площею 0,0677 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493329732100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6237, площею 0,078 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493474832100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6239, площею 0,0984 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493513532100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6240, площею 0,0679 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493362832100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6242, площею 0,0551 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493343132100, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерфронт» (код ЄДРПОУ 43979468);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6232, площею 0,0973 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493498732100, власником якої є ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6233, площею 0,0675 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493315932100, власником якої є ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6235, площею 0,1506 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493920732100, власником якої є ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6236, площею 0,1021 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493906032100, власником якої є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фон «Експрес-капітал» (код ЄДРПОУ 43450523);

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6238, площею 0,0985 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493876632100, власником якої є ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6241, площею 0,0727 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493405832100, власником якої є ОСОБА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3221884000:33:022:6245, площею 0,0292 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2419644732218, власником якої є ОСОБА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Заборонити державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (зміни права власності, користування, перереєстрації, поділу, виділу, об`єднання, іншої зміни конфігурації або їх цілісності).

Разом із цим, як вбачається зі змісту дослідженого слідчим суддею клопотання про продовження строків досудового розслідування№42014100120000009 від 18.04.2014р., слідство посилається на наступні матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують факт приналежності земельних ділянок до водного фонду:

- висновком комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30.10.2023 № 12505/23-41, відповідно до якого підтверджено що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:0934, 3221884000:33:016:0939, 3221884000:33:016:0943, 3221884000:33:016:0944, 3221884000:33:016:0945, 3221884000:33:016:0947, 3221884000:33:016:0948, 3221884000:33:016:0949, 3221884000:33:016:0950, 3221884000:33:016:0952, 3221884000:33:016:0955, 3221884000:33:016:0956, 3221884000:33:022:0928, 3221884000:33:022:0930, 3221884000:33:022:0931, 3221884000:33:022:0932, 3221884000:34:004:0153, 3221884000:34:004:0155 повністю, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:0912 3221884000:33:016:0913, 3221884000:33:016:0915, 3221884000:33:016:0930, 3221884000:33:016:0932, 3221884000:33:016:0937, 3221884000:33:016:0940, 3221884000:33:016:0953, 3221884000:33:016:0983, 3221884000:33:022:0926, 3221884000:33:022:0927, 3221884000:33:022:0929, 3221884000:33:022:0933 частково розташовані в межах захисної дамби, яка проходить на відстані 50 метрів від лівого берегу дренажного каналу-кар`єру та закінчується у с. Лебедівка Вишгородського району Київської області;

- висновком судової оціночно-земельної експертизи від 05.10.2023 № 20884/23-41, відповідно до якого ринкова вартість земельних ділянок становить 15 002 289,00 гривень.;

- висновком експертів за результатами проведення судової комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 28754/23-41 від 15.01.2024, відповідно до якого земельні ділянки з кадастровими номерам 3221884000:33 :О18:0923,3221884000:33 :О18:0024, 3221884000:33:018:0025, 3221884000:33:018:0026 3221884000:33:022:0915, 3221884000:33:022:0916, 3221884000:33:022:0917, 3221884000:33:022:0918, 3221884000:33:022:0919, 3221884000:33:022:0920, 3221884000:33:022:0921, 3221884000:33:022:0922, 3221884000:33:022:0923, 3221884000:33:022:0924 повністю розташовані в межах території гідротехнічної споруди «Земляні плотини та дамби», характеристики якої відображені у технічному паспорті на громадський (виробничий) будинок (приміщення) - земляні плотини та дамби (інвентаризаційна справа № 5202211) за адресою: АДРЕСА_1, розробленому КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»;

Як вбачається з вищевикладеного, арештовані земельні ділянки не були предметом жодного із досліджень проведених в даному кримінальному провадженні, а відтак не є знаряддями вчинення злочину та не зберігають на собі його сліди, також не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, прокурором в судовому засіданні не надано доказів та пояснень на підтвердження того, що земельні ділянки, перелічені в ухвалі слідчого судді від 11.08.2023 підпадають під ознаки речових доказів, відносяться до водного фонду є об`єктом протиправного заволодіння.

Таким чином, арештовані земельні ділянки не можуть слугувати процесуальним джерелом доказів у цьому кримінальному провадженні.

З метою забезпечення кримінального провадження процесуальним законом передбачена можливість накладення арешту на об`єкти кримінально протиправних дій. Проте, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для позбавлення особи права розпоряджатися майном має існувати очевидна (навіть мінімальна) причина, яка б виправдовувала подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.

З огляду на невідповідність земельних ділянок ознакам речових доказів в кримінальному провадження, таке втручання у право власності третіх осіб, як арешт майна, вже не відповідає принципу пропорційності, коли має бути дотримано справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом основних прав людини.

А враховуючи конкретні обставини справи, скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна) жодним чином не зашкодить виконанню завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що в межах цього кримінального провадження цивільний позов не подавався, зазначені земельні ділянки конфіскації та спеціальній конфіскації не підлягають, є очевидним, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Відповідно до ст.ст. 7 та 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

У справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що арешт земельних ділянок був накладений необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, а також пропорційність втручання у право володіння майном, слідчий суддя зазначає, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження дійшов висновку про задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2023 по справі №757/34000/23-к у кримінальному провадженні №420141001200000009, на об`єкти нерухомого майна, а саме: