Ухвала

від 30.01.2024 по справі 758/14228/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 30 січня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Укрспецсервіс» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові та валютні кошти ТОВ «Укрспецсервіс» (код ЄДРПОУ 24838096), які у безготівковій формі знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ», зупинивши видаткові операції, за винятком сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ТОВ «Укрспецсервіс» - адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без участі власника майна чи його представника, а з копією оскаржуваної ухвали представник ознайомилася 21 грудня 2023 року, отримавши її як відповідь на адвокатський запит з 1-го відділення АТ «Перший український міжнародний банк» в м. Чернігові; апеляційну скаргу направлено поштою 26 грудня 2023 року.

Вважає вказану ухвалу слідчого судді незаконною з огляду на наступне.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зауважує, що в таблиці придбання-реалізація, відображеній у клопотанні, прокурором вказуються суми придбання ТОВ «Укрспецсервіс» товару та його продаж по завищених цінах. Проте, як стверджує, при детальному вивченні вказаної таблиці встановлено помилковість висновків, зазначених в клопотанні, оскільки в розділі «Придбання» зазначено придбання окремих складових частин (саме одного котла) для Блочно-модульної котельні, а в розділі «Реалізація» зазначено вартість котельні як готового об`єкта для експлуатації.

Вказує, що в першій колонці таблиці наведено ціну лише одного елементу БМК-300, БМК-500, БМК-1000, БМК-2000, а саме котла, який по твердженню прокурора повинен бути в даних блочно-модульних котельнях в кількості однієї штуки, без інших елементів, з яких складається відповідна блочно-модульна котельня. Однак, зауважує, що до складу блочно-модульної котельні, які наведені у другій колонці таблиці, також входить будівельна конструкція котельні та інші елементи. Блочно-модульна котельня - це компактний, повністю функціональний модуль, в якому вже вбудоване все, жодна блочно-модульна котельня не складається лише з одного елементу - котла.

Звертає увагу на тому, що Ardenz Т500 (котел водогрійний димогарний Т500), ArdenzТ1000 (котел водогрійний димогарний Т1000), котел твердопаливний водогрійний 300 кВт не використовувалися ТОВ «Укрспецсервіс» та не встановлювались (не входять до комплектації) Блочно-модульної котельні БМК-500, БМК-1000, БМК-300, які поставлено Дитячому фонду ООН ЮНІСЕФ в рамках договору закупівлі вказаним фондом блочно-модульних котелень.

Стверджує, що блочно-модульна котельня БМК-300 не включає в себе твердопаливний водогрійний котел 300 кВт, в даному опалювальному виробі використовуються два твердопаливних водогрійних котла, кожен на 150 кВт, які в сумі і дають необхідну для роботи даної БМК потужність в 300 кВт.

Зазначає, що БМК-500 не включає в себе Ardenz Т500 (котел водогрійний димогарний Т500), проте відповідно до паспорта блочно-модульної котельні БМК-500 даний опалювальний виріб постачається із встановленими водогрійними котлами на твердому паливі різної потужності, вітчизняного чи іноземного виробництва, а за договором поставки, укладеним з Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ, блочно-модульна котельня БМК-500 поставлена з двома твердопаливними, водогрійними котлами кожен на 250 кВт, які в сумі дають необхідну для роботи даної БМК потужність в 500 кВт.

Також звертає увагу на тому, що до блочно-модульної котельні БМК-1000 встановлено два твердопаливних водогрійних котла Ardenz, кожен на 500 кВт, замість вказаного в таблиці Ardenz Т1000 (котел водогрійний димогарний Т1000). Окрім того, блочно-модульна котельня БМК-1000 відповідно до паспорта блочно-модульної котельні БМК-1000, постачається із встановленими двома водогрійними котлами з використанням твердого палива.

Наголошує, що на даний час ТОВ «Укрспецсервіс» виконує в тому числі договори по виготовленню та постачанню «аварійних» котелень для забезпечення енергетичної безпеки в рамках міжнародних домовленостей для областей, що постраждали від російської агресії.

Вважає, що зняття арешту з рахунків підприємства, в тому числі рахунків, відкритих в АТ «ПУМБ», є принципово важливим, оскільки це фактично розблокує господарську діяльність, надасть можливість провести розрахунки з контрагентами, що, в свою чергу, дозволить здійснити операції щодо сплати відповідних податків, зборів, обов`язкових платежів, тощо.

В судове засідання представник власника майна не з`явився, 30 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду електронною поштою надіслав клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції, до якої на час засідання не підключився. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвалу слідчого судді може бути оскаржено протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 22 листопада 2023 року клопотання прокурора розглянуто без виклику власника майна, копію ухвали отримано 21 грудня 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 вересня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42023102070000288, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Прокурором у клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування перевіряються обставини, за яких у період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2023 року Дитячий Фонд ООН ЮНІСЕФ здійснив закупівлю БМК у ТОВ «Укрспецсервіс» на загальну суму 162 449 998 грн.

За попередньою інформацією, посадовими особами ТОВ «Укрспецсервіс» створено механізм привласнення частини грошових коштів, отриманих від ЮНІСЕФ шляхом завищення вартості БМК.

З метою привласнення коштів посадові особи ТОВ «Укрспецсервіс» залучили до протиправної діяльності посадових осіб ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат», ТОВ «Молбуд», ТОВ «Навітас», ТОВ «Наві променерго» та ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз», а механізм протиправної діяльності полягає в тому, що під час проходження ланцюгом постачання котлів для БМК їх вартість від виробника до кінцевого споживача зростає на 38 %.

Так, загальна вартість товарів (котли ArdenzT1000 - 10 шт., котли Ardenz T500 - 22 шт.) по ланцюгу постачання від виробника до ТОВ «Укрспецсервіс» зросла на 38%, з 18 079 872 грн. до 24 978 000 грн., тобто на 6 898 128 грн. В подальшому ТОВ «Укрспецсервіс» використовувало вказані котли для виготовлення БМК з використанням каркасів, вузлів та деталей, постачальником яких є ТОВ «Молбуд».

Поряд з цим, відповідно до аналізу податкових накладних ТОВ «Укрспецсервіс» встановлено різке зростання ціни постачання товарів під час реалізації БМК на адресу кінцевих споживачів, зокрема і Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ.

У клопотанні прокурора зазначено, що грошові кошти від реалізації блочно-модульних котелень, котлів та запчастин за завищеною ринковою вартістю ТОВ «Укрспецсервіс» отримувало зокрема на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ».

09 листопада 2023 року постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 наявні грошові кошти, які знаходяться в тому числі на рахунку ТОВ «Укрспецсервіс» НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023102070000288.

22 листопада 2023 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Укрспецсервіс» НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ», з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 рокуклопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на

мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, у тому числі збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42023102070000288 про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на рахунку ТОВ «Укрспецсервіс», відкритому в АТ «ПУМБ»»,слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на зазначене майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному або іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на помилковість висновків щодо придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, не є безумовною та беззаперечною підставою для скасування рішення слідчого судді.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що арешт майна ускладнює процес здійснення господарської діяльності, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, зважаючи на те, що хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте воно можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що видаткові операції, пов`язані зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати, не зупинені.

Інші доводи, які зазначає апелянт, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Окрім того, відповідно до ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «Укрспецсервіс» - адвоката ОСОБА_5 , з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ТОВ «Укрспецсервіс» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Укрспецсервіс» - адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

Єдиний унікальний № 758/14228/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10

Провадження № 11-сс/824/1291/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК