Ухвала

від 15.03.2024 по справі 743/362/24

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/362/24

Провадження №2-о/743/13/24

УХВАЛА

15 березня 2024 року смт Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Кравчук М. В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

08.03.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт непроживання ОСОБА_2 зі спадкоємцем на час відкриття спадщини; визнати ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину.

Справа передана головуючому судді 12.03.2024 р.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, звертаю увагу на таке.

Згідно ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З положень даної норми очевидно випливає, що факт, про встановлення якого просить заявник, повинен мати значення, в тому числі, для підтвердження наявності неоспорюваних прав, реалізації своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як зазначає заявник, ОСОБА_2 на момент смерті їхньої матері була з ними зареєстрована за однією адресою, проте, фактично, там не проживала. На цій підставі заявник вважає, що ОСОБА_2 не може вважатися такою, що фактично прийняла спадщину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 викладений наступний правовий висновок: чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї матеріалів, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була заведена спадкова справа. Натомість, заявник не погоджується з правом ОСОБА_2 на отримання спадщини, як такої, що фактично її прийняла.

У поданих заявником матеріалах наявна довідка від 10.03.2023 р. про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, у якій зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 (не проживає), ОСОБА_3 (не проживає), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відтак заявник отримав від органу місцевого самоврядування документ, що засвідчив непроживання за адресою реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак наявна у заявника довідка має бути оцінена судом в якості доказу наявності у ОСОБА_1 права на певну частину спадщини у випадку звернення останньої з відповідним позовом у відносинах спадкування.

З огляду на вищенаведене, зважаючи на те, що заявник має документ, у якому зафіксовано факт, про встановлення якого він просить, та факт, про встановлення якого просить заявник, має очевидний вплив на спадкові права заінтересованої особи (оскільки заявник оспорює право заінтересованої особи на спадкування), приходжу до висновку, що з поданої заяви вбачається спір про право.

Таким чином, у відкритті провадження слід відмовити в силу вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 05.09.2022 р. (справа № 336/10116/21).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 260, 261, 315, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 , відмовити.

Роз`яснити заявнику право на подання позовної заяви на загальних підставах за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя М. В. Кравчук