Рішення

від 29.02.2024 по справі 295/15409/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/15409/23

Категорія 82

2/295/888/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.

за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що є спадкоємцем свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході оформлення спадкових прав на належний померлому будинок АДРЕСА_1 з`ясувалась наявність обтяження на вказане майно, що унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину. Підстава обтяження повідомлення Житомирського льонокомбінату. Разом з тим, за словами позивача, померлий ОСОБА_2 як власник обтяженого забороною житлового будинку не був боржником у жодних виконавчих провадженнях. До того ж оскаржуване обтяження зареєстроване на підставі повідомлення від 29.12.1964 року, тобто ще до дати виникнення у ОСОБА_2 права власності на будинок. Особа, в інтересах та за повідомленням якої зареєстроване спірне обтяження ЗАТ «Житомирський льонокомбінат» припинена.

З огляду на те, що накладена заборона порушує майнові права позивача і перешкоджає реалізації його спадкових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 просить припинити обтяження, а саме: заборону на нерухоме майно реєстраційний номер 3474568, зареєстровану 18.07.2006 року Першою житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Житомирського льонокомбінату від 29.12.1964 року.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 13.11.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача - Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області надано відзив на позовну заяву, у якому останній вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Як зазначає представник, Житомирською державною нотаріальною конторою Житомирської області не реєструвалася наведена у позові заборона. Перша житомирська державна нотаріальна контора ліквідована без правонаступників відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.11.2017 року №3386/5, у зв`язку з чим документи нотаріального діловодства вказаної установи передано на зберігання до Житомирського обласного державного нотаріального архіву.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Опанасюка С.П. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області в судове засідання не з`явився. Також подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як слідує з відповіді Житомирського обласного державного нотаріального архіву від 28.03.2023 року згідно Реєстру Першої житомирської державної нотаріальної контори для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів, накладених судовими та слідчими органами (розпочато: 1962 рік, закінчено: 1971 рік), наявний запис №214 від 29.12.1964 року на ім`я ОСОБА_2 . Підстава обтяження: повідомлення Житомирського льонокомбінату.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме манно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.09.2023 року вбачається наявність зазначеного вище обтяження на підставі повідомлення Житомирського льонокомбінату від 29.12.1964 року, реєстраційний номер обтяження 3474568.

З довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Білецької Н.С. від 16.02.2024 року №94/01-16 слідує, що ОСОБА_1 звернувся з документами для оформлення спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 . При перевірці заборон в Державному реєстрі речових прав з`ясувалось, що на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 за №3474568 Першою Житомирською державною нотаріальною конторою було накладено заборону на нерухоме майно спадкодавця на підставі повідомлення Житомирського льонокомбінату від 29.12.1964 року. Статус юридичної особи ЗАТ «Житомирський льонокомбінат» - припинено у зв`язку з визнанням її банкрутом, що унеможливлює повідомити кредитора про видачу свідоцтва про право на спадщину або отримати інформацію про погашення боргу для зняття заборони.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтями 1216, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217, 1261 спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами першою та другою статті 1220ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) вказано, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Виходячи з викладеного, на час звернення з позовною заявою до суду за наявності зареєстрованого обтяження на спадкове майно, порушується майнове право ОСОБА_1 , що реалізації спадкових прав останнього на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом припинення обтяження , накладеного Першою житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Житомирського льонокомбінату від 29.12.1964 року.

З огляду на викладене та керуючись ст. 3, 4, 10-13, 76-81, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити обтяження: заборону на нерухоме майно реєстраційний номер 3474568, зареєстровану 18.07.2006 року Першою житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Житомирського льонокомбінату від 29.12.1964 року (архівний запис заборона від 29.12.1964 року, р. №214), об`єкт обтяження житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, адреса: м. Житомир, вул. Л. Качинського, 12а.

Суддя Д.В. Кузнєцов