Рішення

від 13.03.2024 по справі 120/15770/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2024 р. Справа № 120/15770/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дії Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями під час прийняття рішення, оформленого Протоколом №18 від 06.03.2023 засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями. Таким чином просить суд скасувати рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями під час прийняття рішення, оформлене Протоколом №18 від 06.03.2023 засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями.

Ухвалою суду від 13.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті спору та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця.

У відзиві на позов, відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно оскаржуваного Протоколу №18 від 06.03.2023 засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями щодо позивача прийнято рішення Не погоджено одноголосно, зауваження у зв`язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства. В/сл. забезпечуються 1 раз протягом проходження в/сл. Відповідач зазначає, що в досліджуваних відносинах однокімнатна квартира АДРЕСА_1 жилою площею 18,37 кв. м. має статус службової, потреба в його використанні не відпала. Згідно адміністративного позову зазначено, що позивач перебуває в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов: у загальній черзі № 1597; у списках пільговиків № 246.

Таким чином забезпечення позивачем постійним житлом поза чергою буде порушенням норм законодавства України. Аналогічні висновки щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, надані Верховним Судом.

02.11.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Правом на подання пояснень на позовну заяву, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця не скористалася.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 на посаді головного інженера авіації повітряних Сил - начальника управління головного інженера авіації Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. Загальний строк перебування ОСОБА_1 на військовій службі складає 40 років 1 місяць, з 01 серпня 1972 року по 01 жовтня 2012 року.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17 вересня 2012 року №771 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас за частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров?я), з правом носіння військової форми одягу.

На час проходження служби ОСОБА_1 був забезпечений постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України - трикімнатною квартирою жилою площею 41,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 яку приватизував у 2000 році, що підтверджено даними з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно витягу виконавчого комітету Вінницької міської ради від 19 січня 2009 року №104 «Про заселення 96 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 » вирішено визнати службовими для квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці квартири в будинку АДРЕСА_4 .

За останнім місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно ордеру на службове жиле приміщення № 0021 від 23 січня 2009 року надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 18,37 кв. м, на сім?ю з двох осіб: відповідач ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 .

Іншого жилого приміщення при проходженні служби у військовій частині НОМЕР_1 він не отримував.

За вказаною адресою 03 червня 2009 року було зареєстровано його дружину ОСОБА_2 , За вказаною адресою 03 червня 2009 року було зареєстровано його дружину ОСОБА_2 , яка в подальшому 13 лютого 2012 року була знята з реєстрації.

яка в подальшому 13 лютого 2012 року була знята з реєстрації.На підставі рапорту, поданого 09 серпня 2012 року ОСОБА_1 на ім?я командувача Повітряних Сил Збройних Сил України та голови житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України рішенням цієї ж житлової комісії № 4 від 16 серпня 2012 року ОСОБА_1 було зараховано на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов складом сім?ї одна особа загальної черги та 16 серпня 2012 року включено до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житла (понад 25 календарних років служби).

Згідно витягу з протоколу №7 засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 19 листопада 2012 року комісія вирішила: внести зміни до пункту 1 протоколу засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 16 серпня 2012 року №4 щодо постановки на чергу генерал-майора ОСОБА_1 , що він був зарахований на квартирний облік у відповідності до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Вказані рішення щодо зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік не скасовані, є чинними.

Згідно довідки від 14 січня 2015 року про перевірку житлових умов ОСОБА_1 встановлено, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , комісія у складі трьох осіб надала висновок, що ОСОБА_1 потребує поліпшення житлових умов.

Згідно картки обліку № 16 жилої площі, закріпленої за Вінницьким гарнізоном в будинках місцевих рад, міністерств та відомств, щодо квартири АДРЕСА_1 , наявні відмітки від 06 жовтня 2009 року, 28 травня 2012 року, 07 серпня 2013 року, 09 липня 2014 року, 04 серпня 2015 року, 02 червня 2016 року, 05 травня 2017 року про перевірку правильності обліку та використання зазначеної житлової площі.

У відповідності до довідки №1/2384 від 13 листопада 2017 року, виданої Державним науково-дослідним інститутом авіації Міноборони України, ОСОБА_1 є працівником Збройних Сил України та працює в Державному науково-дослідному інституті авіації на посаді наукового співробітника.

Згідно довідки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МРІЯ-29» від 20 березня 2017 року № 31 ОСОБА_1 з 03 червня 2009 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно акту від 21 вересня 2017 року ОСББ «МРІЯ-29» ОСОБА_1 проживає один за адресою: АДРЕСА_5 .

Зазначені фактичні обставини справи, встановлені судами в цивільній справі № 127/17273/17 за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_1 про виселення та зобов`язання звільнити службове житлове приміщення, в якій постановою Вінницького апеляційного суду від 23.01.2019 було скасоване рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2018 і прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_1 про виселення та зобов`язання звільнити службове житлове приміщення відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 127/17273/17 постанову Вінницького апеляційного суду від 23.01.2019 залишено без змін.

22 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до командувача Повітряних Сил Збройних Сил України та голови житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (надалі - ЖК КПС) з рапортом про розгляд питання виключення з службового житла однокімнатної квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 18,37 кв.м, для забезпечення його цією квартирою для постійного проживання.

02 вересня 2022 року відбулось засідання ЖК КПС ЗСУ, на якому було розглянуто рапорти (заяви) і надані документи до них, результатів перевірки облікових справ та заслухано виступи членів ЖК КПС ЗСУ (військова частина НОМЕР_2 ). За результатами розгляду матеріалів облікової справи ОСОБА_1 , пунктом 16 Рішення ЖК КПС ЗСУ вирішено надати службове житло за адресою: АДРЕСА_5 (однокімнатна квартира: загальна площа - 40,8 м.кв, жила площа 18,7 м. кв.) для постійного проживання генерал-майора запасу ОСОБА_1 , 1953 року народження, складом сім?ї 1 (одна) особа шляхом виключення житлового приміщення з числа службового, відповідно до розділу VII Інструкції на підставі рапорту генерал-майора запасу ОСОБА_1 . Рішення ЖК КПС ЗСУ оформлено протоколом № 30 від 02.09.2022.

Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 09.09.2022 року № 86 відповідно до пункту 8 розділу ІІ Інструкції №380, та на підставі протоколу ЖК КПС (військова частина НОМЕР_2 ) від 02 вересня 2022 року №30 оголошено рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Рішення Комісії КПС ЗСУ).

Пунктом 2 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 09.09.2022 року № 86 голові ЖК КПС наказано організувати надсилання облікових документів до квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця.

Листами військової частини НОМЕР_2 від 28.10.2022 №350/115/17 та від 28.10.2022 №350/115/22 документи за результатами засідання ЖК КПС від 02.09.2022 надіслані начальнику КЕВ м. Вінниці.

05.12.2022 ОСОБА_1 звернувся з заявою до КЕВ м. Вінниці про повідомлення щодо вжитих КЕВ м. Вінниці заходів за результатами розгляду отриманих від житлової комісії в/ч НОМЕР_2 документів відповідно вимог пункту 4 розділу VII Інструкції.

У відповідь на подану заяву КЕВ м. Вінниці листом від 08.12.2022 №573/3390 (додаток 7) повідомлено ОСОБА_1 , що на даний час згідно рішення заступника Міністра оборони України та членів Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями (надалі - Комісія з контролю), пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових надавати виключно членам сімей військовослужбовців, які загинули(померли) або пропали безвісті, як виняток, у зв?язку неможливості надання іншого житла.

Разом з тим також було повідомлено, що на адресу КЕВ м. Вінниці за вихідним від 28.10.2022 №350/115/17, заступником голови житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , в частині, що стосується порушеного питання, було надано виключно тільки витяг з протоколу № 30 від 02.09.2022 засідання та витяг із наказу №86 від 09.09.2022 Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, без оновлених документів.

На вих. КЕВ м. Вінниці від 28.10.2022 №350/115/17 листом від 09.12.2022 ОСОБА_1 повідомив КЕВ м. Вінниці, що за повідомленням заступника голови житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , документи, які ОСОБА_1 були підготовлені на вимогу КЕВ від 09.02.2022 № 573/498 та знаходяться в його обліковій справі в житловій комісії, будуть офіційно направлені на адресу КЕВ протягом другої декади грудня 2022 року.

30.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до КЕВ м. Вінниці з обґрунтованою заявою щодо підготовки списку надання постійного житла та направлення такого списку разом з обліковою справою ОСОБА_1 на розгляд Комісії з контролю.

Листом КЕВ м. Вінниці від 23.01.2023 № 573/264 повідомлено ОСОБА_1 , що на його заяву від 30.12.2022 з метою належного опрацювання питання, а саме зняття статусу службова з квартири АДРЕСА_1 , його житлову справу з відповідними документами, направлено (вихідний №573/169 від 17.01.2023 року) на адресу Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики і що про прийняття відповідного рішення його буде повідомлено.

29 березня 2023 року поштовим відправленням, ОСОБА_1 отримав лист від 20.03.2023 року № 350/115/6 від в/ч НОМЕР_2 за підписом голови житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних сил України, яким доведено до його відома, що Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями протокол №18 від 06.03.2023, було розглянуто питання щодо виключення з числа службового житла Міністерства оборони однокімнатної квартири АДРЕСА_6 , яку займає генерал-майор запасу ОСОБА_1 .

За результатами розгляду Комісією прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 , у зв?язку з невідповідністю вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців збройних сил України та членів їх сімей, затвердженої наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року №380, оскільки забезпечення житлом військовослужбовців відбувається один раз протягом проходження військової служби.

Позивач не погоджується з такими рішеннями та діями відповідача, у зв`язку із чим звертається із цим позовом до суду.

Спірні правовідносин регулюються Житловим кодексом України (далі ЖК України), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі - Порядок №1081) та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (Інструкція №380).

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно зі статтею 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Закон №2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Питання щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульоване положеннями статті 12 Закону №2011-ХІІ.

Пунктом 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеними нормами Закону №2011-ХІІ держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно статті 12 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Пункт 22 Порядку №1081 встановлює, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме у разі:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

5) в інших випадках, передбачених законодавством.

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу І Інструкції №380 забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами). Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. Військовослужбовці мають право здати отримане за рахунок Міноборони постійне житло або рівнозначне житло, яке відповідає санітарно-технічним вимогам, у населених пунктах, регіонах, в яких воно було отримане, та за умови потреби Міноборони в такому житлі із подальшим правом на забезпечення житлом від Міноборони у встановленому законодавством порядку.

За приписами пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР. Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються: військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім`ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та члени їх сімей"; члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.

У той же час на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які: забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони; мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу VІ Інструкції №380).

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку як такий, що потребує забезпечення житлом для постійного поживання та 16 серпня 2012 року включено до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житла (понад 25 календарних років служби).

Згідно довідки від 14 січня 2015 року про перевірку житлових умов ОСОБА_1 встановлено, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , комісія у складі трьох осіб надала висновок, що ОСОБА_1 потребує поліпшення житлових умов.

Згідно картки обліку № 16 жилої площі, закріпленої за Вінницьким гарнізоном в будинках місцевих рад, міністерств та відомств, щодо квартири АДРЕСА_1 , наявні відмітки від 06 жовтня 2009 року, 28 травня 2012 року, 07 серпня 2013 року, 09 липня 2014 року, 04 серпня 2015 року, 02 червня 2016 року, 05 травня 2017 року про перевірку правильності обліку та використання зазначеної житлової площі.

Матеріали його облікової справи періодично оновлювалися та при цьому питання про зняття його з обліку за 14 років (із часу постановки на такий облік у жовтні 2012 року та донині) у відповідача, житлової комісії військової частини не виникало.

Більше того, пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (яким затверджено Інструкцію №380) було зобов`язано, зокрема, керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, підпорядкованих військових частин, закладів, установ та організацій забезпечити у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом проведення перевірок житлових умов та інвентаризації облікових справ осіб, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, у попередні роки.

Надання житлових приміщень для постійного проживання врегульовано розділом VІІ Інструкції №380.

Так пунктом 1 розділу VІІ Інструкції №380 встановлено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 3 розділу VІІ Інструкції №380 для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23). Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю (пункт 4).

За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом. У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами (пункт 5).

ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків) (пункт 6).

Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання (пункт 7).

КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району інформує військовослужбовців та членів їх сімей про готовність ордера не пізніше одного місяця з дня затвердження Списку надання постійного житла у Збройних Силах України. Про видачу (вручення) ордера КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом трьох робочих днів повідомляє житлову комісію військової частини (об`єднану житлову комісію), яка на найближчому засіданні приймає рішення про зняття військовослужбовця з обліку. Ордер та рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про зняття з обліку є підставами для видання наказу командира військової частини про забезпечення житловими приміщенням для постійного проживання та зняття з обліку (пункт 8).

Аналіз норм Інструкції №380 дає можливість дійти висновку, що вказаною Інструкцією передбачено певний алгоритм дій та поетапність процесу надання особам, які потребують поліпшення житлових умов, житлових приміщень для постійного проживання. Всі дії відповідних суб`єктів житлової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання особою житлового приміщення для постійного проживання. Результатом дій усіх суб`єктів, які задіяні у цьому процесі, є видача ордеру на постійну житлову площу та зняття військовослужбовця з обліку. Визначена законом процедура є способом дій відповідних органів, дотримання яких у світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України є обов`язковим.

Як було встановлено судом, спірне рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України (протокол №18 від 06 березня 2023 року) прийняте у зв`язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства. Військовослужбовці забезпечуються 1 раз житлом протягом проходження військової служби.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 був забезпечений постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України - трикімнатною квартирою жилою площею 41,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , яку приватизував у 2000 році.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна №348131844 від 27.09.2023 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартири АДРЕСА_3 . Разом із тим, вказаний запис було погашено 06.08.2020 року.

Згідно витягу виконавчого комітету Вінницької міської ради від 19 січня 2009 року №104 «Про заселення 96 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 » вирішено визнати службовими для квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці квартири в будинку АДРЕСА_4 .

За останнім місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно ордеру на службове жиле приміщення № 0021 від 23 січня 2009 року надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 18,37 кв. м, на сім?ю з двох осіб: відповідач ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 , яка в подальшому 13 лютого 2012 року була знята з реєстрації.

Іншого жилого приміщення при проходженні служби у військовій частині НОМЕР_1 він не отримував.

Як встановлено судом вище позивач перебуває на обліку як такий, що потребує забезпечення житлом для постійного поживання. Так, на підставі рапорту, поданого 09 серпня 2012 року ОСОБА_1 на ім?я командувача Повітряних Сил Збройних Сил України та голови житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України рішенням цієї ж житлової комісії № 4 від 16 серпня 2012 року ОСОБА_1 було зараховано на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов складом сім?ї одна особа загальної черги та 16 серпня 2012 року включено до списків осіб, які мають право на першочергове отримання житла (понад 25 календарних років служби).

Згідно витягу з протоколу №7 засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 19 листопада 2012 року комісія вирішила: внести зміни до пункту 1 протоколу засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 16 серпня 2012 року №4 щодо постановки на чергу генерал-майора ОСОБА_1 , що він був зарахований на квартирний облік у відповідності до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Вказані рішення щодо зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік не скасовані, є чинними.

При цьому, питання про зняття його з обліку за 14 років (із часу постановки на такий облік у жовтні 2012 року та донині) у відповідача, житлової комісії військової частини не виникало.

Таке зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік не скасоване і не оскаржене заінтересованими особами чи державними органами на підставах його безпідставності чи незаконності.

Згідно довідки об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «МРІЯ-29» від 20 березня 2017 року № 31 ОСОБА_1 з 03 червня 2009 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно акту від 21 вересня 2017 року ОСББ «МРІЯ-29» ОСОБА_1 проживає один за адресою: АДРЕСА_5 .

Зазначені фактичні обставини справи, встановлені судами в цивільній справі № 127/17273/17 за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_1 про виселення та зобов?язання звільнити службове житлове приміщення, в якій постановою Вінницького апеляційного суду від 23.01.2019 було скасоване рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2018 і прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_1 про виселення та зобов?язання звільнити службове житлове приміщення відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 127/17273/17 постанову Вінницького апеляційного суду від 23.01.2019 залишено без змін.

Так за результатом розгляду цієї справи, суд дійшов висновку, що єдиним житлом ОСОБА_1 є службове житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 , з якого він не може бути виселений, без надання іншого житла.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином судом встановлено, що єдиним житлом ОСОБА_1 є службове житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 , з якого він не може бути виселений, без надання іншого житла.

Суд наголошує, що надання особі житла перебуває в безпосередній залежності від факту перебування такої особи на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. Розподіл житла здійснюється за принципом черговості, яка визначається часом перебування на обліку (пункт 32 Порядку №1081, пункт 1 розділу VIІ Інструкції №380).

У ситуації із позивачем прийняття спірного рішення призводить до стану правової невизначеності та порушення принципу розподілу житла згідно із чергою, оскільки продовжуючи перебувати на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, позивачу не погоджено надання житла для постійного проживання, при тому що відповідач не встановив, що позивач не потребує поліпшення житлових умов.

Необхідно також зауважити, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року №15-рп/2010 право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Відповідно матеріалів справи, ОСОБА_1 не використав повністю право на приватизацію, має залишок житлового чека 0,99 грн, і з 03.06.2009 житлові чеки не ним використовувались (довідки ПАТ «Ощадбанк» від 07.06.2021 №86-1/06 і від 09.06.2021 №101.22-15/855).

Крім того, ОСОБА_1 має науковий ступінь кандидата технічних наук - Диплом кандидата наук ТН № 085827 від 20.11.1985, який відповідно до п. 8) ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» прирівнюється після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії і відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» як науковий працівник, який має науковий ступінь доктора філософії (кандидат технічних наук) для створення умов для провадження наукової діяльності має право на надання в установленому законодавством порядку додаткової жилої площі у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20 квадратних метрів. Зазначена додаткова жила площа оплачується в одинарному розмірі.

Проте, вказані факти залишилися поза увагою відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того пунктом 3 розділу VІІ Інструкції №380 визначено, що для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

В даному випадку оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема критеріям законності, обґрунтованості, неупередженості, оскільки прийняте без урахування всіх встановлених судом обставин. Крім того слід врахувати, що рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями під час прийняття рішення, оформлене Протоколом №18 від 06.03.2023 засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями не обґрунтоване належним чином.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями, оформлене Протоколом №18 від 06.03.2023 засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями та затверджене головою Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями 06.03.2023.

При цьому суд не вбачає підстав додатково визнавати протиправними дії Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями, при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого Протоколом №18 від 06.03.2023, адже саме рішення визнано судом протиправним і скасовано.

Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для частково задоволення даного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 1073,60 грн, тобто пропорційно розміру задоволених вимог (1/2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України, оформлене Протоколом №18 від 06.03.2023 засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України та затверджене головою Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України 06.03.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022)

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 08320218)

СуддяМультян Марина Бондівна