Рішення

від 14.03.2024 по справі 280/9991/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2024 року Справа № 280/9991/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» (далі позивач), звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Запорізькій області від 28.08.2023 №10190 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язати Головне управління ДПС в Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» з переліку ризикових платників податку на додану вартість;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в Реєстрі ДПС від 08.09.2023 №10728 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи заявлений позов позивач зазначає, що настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків і не може бути обумовлене визнанням його контрагентів «ризиковими», вказує, що контрагентам за господарськими операціями, визначеними в оскаржуваному рішенні від 28.08.2023 №10190, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості вже після того як позивач припинив з ними господарські відносини, на доказ чого надає оборотні відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в розрізі операцій із ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРДОНІС», ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» та ТОВ «КОМТЕЛЕСЕРВІС» за період з серпня 2021 року по серпень 2023 року. Позивач наголошує, що всі податкові накладні позивача по операціям з зазначеними в рішенні від 28.08.2023 р. №10190 контрагентами зареєстровані в ЄРПН. Позивач зазначає, що надав відповідачу 1 та відповідачу 2 первинні та вторинні документи, що підтверджують реальність господарської діяльності позивача, в тому числі копії дозвільної документації, договорів (оренди, підряду, купівлі-продажу); актів приймання-передачі виконаних робіт із різними контрагентами; рахунків-фактур на оплату, накладних, рахунків, штатний розклад, виписки банку, подорожні листи автомобілей, тощо. Позивач додає до позовної заяви копії первинних документів по господарським операціям з зазначеними в рішенні від 28.08.2023 №10190 контрагентами та копії первинних та вторинних документів по господарським операціям з іншими контрагентами. Надані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, відповідають вимогам Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості. Отже, визначені в рішенні від 28.08.2023 №10190 господарські операції позивача не можуть бути підставою для визнання позивача ризиковим. Позивач зазначає, що відповідач 1 та відповідач 2 не розглянули та не дослідили подані позивачем пояснення та підтверджуючі документи, не актуалізували податкову інформацію, не врахували факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних по операціям з зазначеними в рішенні від 28.08.2023 №10190 контрагентами, не врахували факт повного виконання раніше укладених договорів та відсутності між позивачем та зазначеними контрагентами чинних господарських договорів та будь-яких інших правовідносин, не врахували позитивну податкову історію позивача, чим порушили норми матеріального права та прийняли протиправні щодо позивача рішення. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 05.12.2023 адміністративний позов залишено без руху.

Позивачем усунено недоліки.

Ухвалою судді від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 2 позов не визнав, 02.01.2024 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що рішення Комісії ДПС від 08.09.2023 №10728, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.08.2023 р. №10190, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідач 1 позов не визнав, 05.01.2024 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що з урахуванням отриманих від ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» інформації та копій документів відповідно до повідомлення від 18.08.2023 та пояснень вих. №35 від 18.08.2023, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 28.08.2023 №10190 щодо відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, де зазначено, що у податкового органу наявна інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме придбання ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» товарів у трьох його минулих контрагентів, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Зазначає, що згідно даних ІКС «Податковий блок» ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» перебувало на спрощеній системі оподаткування, а саме: платник єдиного податку 3 групи 2% на період воєнного, надзвичайного стану у період з 22.06.2022-31.07.2023. Посилається на ненадання позивачем копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, на надання позивачем неповного пакету документів. Стверджує, що первинні документи по господарським відносинам між ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» з контрагентами ТОВ «КОМТЕЛЕСЕРВІС», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРДОНІС» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» не були надані. На сторінках 10-11 відзиву зазначає, що позивач надав Комісії договір-підряду з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРДОНІС» з додатками до нього №ТІБ-АР_1982/20 від 18.10.2021, Замовлення № Ар-ТІБ_45Х-Д від 8.12.2021, акти приймання передачі АР-01/01 від 10.01.2022, та рахунок на оплату від 10.01.2022 та Замовлення №Ар-ТІБ_47Х-Д від 10.12.2021, акт приймання-передачі від 10.01.2022 року та рахунок на оплату від 10.01.2022 року. Зазначає, що згідно рішення комісії №350 від 21.02.2022 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРДОНІС» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що позивач надав Комісії договір з ТОВ «КОМТЕЛЕСЕРВІС» з додатками №КТС-ТІБ_1545/20 від 01.03.2021, Замовлення №111/1 від 01.09.2021, акт приймання передачі виконаних робіт №111/1 від 03.09.2021 та 08.10.2021 та рахунок на оплату 08.10.2021, Замовлення №96/1 від 02.08.2021, акт приймання-передачі виконаних робіт від 06.08.2021 та 16.12.2021, та рахунок на оплату від 16.12.2021, дві накладні №8 від 18.10.2021 та №22 від 16.12.2021. Зазначає, що згідно рішення комісії №7446 від 08.02.2022 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРДОНІС» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що позивач надав Комісії договір підряду з ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» №ТІБ-УА_334/1307/20 від 30.12.2021 з додатками, Замовлення №ТІБ-УА-Л-73, акт приймання передачі виконаних робіт від 01.02.2022 з рахунком на оплату від 01.02.2022, акт виконаних робіт № УА_05_04 за травень 2022 р. до Договору підряду №ТІБ-УА_1545/20 від 20.12.2021 р. та рахунок на оплату за травень 2022 р. Зазначає, що згідно рішення комісії №12820 від 06.07.2023 ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач 1 вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав та передчасно звернувся до суду. Зазначає, що суд не може підміняти інший уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питання по суті, які законодавством віднесені до дискредиційних повноважень іншого державного органу. Посилається на те, що позивачем не вказано жодних підтверджених доказами фактичних негативних обставин, які вже відбулись (зупинення реєстрації ПН у ЄРПН, розірвання угод з контрагентами, повне зупинення господарської діяльності). Просить призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

08.01.2024 позивач подав відповідь на відзив відповідача 2, в якому позицію відповідача 2 заперечує та зазначає, що Рішення Комісії регіонального рівня від 28.08.2023 №10190 та рішення Комісії центрального рівня від 08.09.2023 №10728 прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а саме п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, перешкоджають господарській діяльності та порушують законні права та інтереси позивача.

09.01.2024 від позивача надійшло клопотання (вх. №1115), в якому позивач просить відмовити в прийнятті відзиву Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.01.2024 на позовну заяву в зв`язку з пропуском встановленого на подання відзиву на позовну заяву строку та не приймати викладене у відзиві Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.01.2024 до уваги. Розглянути справу №280/9991/23 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами.

10.01.2024 позивач подав відповідь на відзив відповідача 1, в якому спростовує твердження відповідача 1 стосовно ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА», спростовує твердження про ненадання позивачем первинної документації, відсутність обмеження обсягів документації та наголошує, що в рішенні від 28.08.2023 №10190 відсутня інформація щодо того, які саме документи і щодо яких господарських операцій не надано позивачем. Заперечує твердження Відповідача 1 про передчасність звернення позивачем до суду та про неправомірність вимоги щодо виключення платника податків з переліку ризикових.

15.01.2024 до суду надійшло заперечення відповідача 1 на відповідь на відзив, в якому відповідач 1 зазначає, що позивач передчасно звернувся до суду, а належим було би надати оновлений пакет документів.

Ухвалою судді від 16.01.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

На підставі приписів ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4478 від 16.02.2022 ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 були запроваджені умови воєнного стану на території України.

На підставі п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ позивач набув статус платника єдиного податку третьої групи, з використанням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

01.08.2023 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-IX від 30.06.2023 позивач знову набув статусу платника податку на додану вартість.

18.08.2023 позивач подав Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, пояснення вих. №35 від 18.08.2023 та пояснення до наданої таблиці даних платника податків на додану вартість вих. №37 від 18.08.2023, до яких додав копії первинної та вторинної господарської документації, а саме договори підрядів, договори оренди, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, видаткові накладні, ліцензію, декларацію МТБ, банківські виписки, накази про відрядження та подорожні листи автомобілей тощо.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №9387751/31806405 від 22.08.2023 невраховано подану позивачем таблицю даних платника податків на додану вартість, зареєстровану у контролюючому органі 18.08.2023 за №9211294980 з підстави: наявність у контролюючих органів інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10190 від 28.08.2023 ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом:

13 - придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано:

тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: 20.08.2021 21.08.2021; код згiдно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 42.22; податковий номер платника податку, задiяного в ризиковій операції 43495119; дата включення платника податку, задiяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 21.01.2022;

тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: 20.08.2021 21.08.2023; код згiдно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 42.22; податковий номер платника податку, задiяного в ризиковій операції 38526244; дата включення платника податку, задiяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 07.06.2022;

тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: 20.08.2021 21.08.2023; код згiдно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 42.22; податковий номер платника податку, задiяного в ризиковій операції 42561976; дата включення платника податку, задiяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 08.02.2022.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач подав до Комісії ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇСЛУЖБИ УКРАЇНИ скаргу вих. №40 від 04.09.2023 на рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10190 від 28.08.2023, до якої додав договори підрядів, договори оренди, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, видаткові накладні, ліцензію, декларацію МТБ, інвентаризаційні описи, банківські виписки, накази про відрядження та подорожні листи автомобілей тощо.

Рішенням Комісії Державної податкової служби України від 08.09.2023 №10728 скаргу №10190 від 28.08.2023 залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.

Не погодившись із рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання позивачі від 09.01.2024 про відмову в прийнятті відзиву відповідача 1 у зв`язку з пропуском встановленого на подання відзиву на позовну заяву строку та не приймати викладене у відзиві, суд зазначає наступне.

Ухвалою про відкриття провадження від 18.10.2023 відповідачам встановлено 15-дениий строк на подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвалу.

Ухвала про відкриття провадження доставлено відповідачу 1 в його електронний кабінет 18.12.2023 о 23:26 згідно довідки про доставку електронного документ листа.

Відповідачем через систему «Електронний суд» подано до суду відзив 05.01.2024

Суд звертає увагу на те, що 15-денний строк встановлено судом, а не законом.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд зазначає, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, зважаючи на незначний пропуск відповідачем 1 процесуального строку для подання відзиву, суд приходить висновку про продовження пропущеного строку на подання відзиву та прийняття до розгляду такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1-2 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку- продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно з визначеннями, наведеними у п.2 цього Порядку:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку(додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: 8.«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.».

Поряд з тим, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, судом встановлено, що підставою для прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області оскаржуваного рішення від 28.08.2023 №10190 слугувала відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із наявністю наступної податкової інформації за кодом 13.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

13- придбання товарів (послуг) у платника податку щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, контрагентами позивача, про яких зазначено у спірному рішенні є ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРДОНІС» (Код ЄДРПОУ 43495119), щодо придбання товарів за кодом ДКПП 42.22, дата включення платника податку, задiяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 21.01.2022; ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» (Код ЄДРПОУ 38526244), щодо придбання товарів за кодом ДКПП 42.22, дата включення платника податку, задiяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 07.06.2022; ТОВ «КОМТЕЛЕСЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 42561976) щодо придбання товарів за кодом ДКПП 42.22, дата включення платника податку, задiяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 08.02.2022.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Також, суд враховує і те, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Поряд з тим, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А, відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

До всього, відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії, не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлені законодавством.

Щодо порядку прийняття спірного рішення від 28.08.2023 №10190, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу положень Порядку №1165 слідує, що у ньому передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

Втім, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення від 28.08.2023 №10190 та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що, в свою чергу, суперечить положенням Порядку №1165.

Подібне правозастосування викладено у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №520/480/20.

ГУ ДПС в Запорізькій області не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних та розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних як позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Безпосередній зв`язок висновків податкового органу щодо контрагентів позивача із наведеними вище господарськими операціями, та відповідно визнання позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, судом не встановлений з поданих матеріалів, а відповідачем - не обґрунтований за допомогою належних та допустимих доказів.

Так, оскаржуване рішення від 28.08.2023 10190 ґрунтується на ланцюгу припущень, що визнання контрагентів позивача такими, що відповідають ознакам ризиковості платника ПДВ, є безумовною підставою для спірного висновку стосовно і самого позивача як постачальника/отримувача товарів/послу, проте така позиція судом відхиляється як необґрунтована з огляду викладеного вище.

Національне законодавство, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

Відповідачем 1 не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення від 28.08.2023 р. №10190, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та покликання на рішення щодо контрагентів позивача, не містить доречних аргументів проти доводів позивача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, приймаючи оскаржуване рішення від 28.08.2023 №10190 про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акту індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог п.6 Порядку №1165 в частині мотивування оскаржуваного рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Додатково необхідно зазначити, що частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо оскаржуваного рішення від 08.09.2023 №10728 суд відзначає наступне.

За приписами п. 17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Аналіз приписів п.п.56.1, 56.2 та 56.10 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 КАС України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржуване рішення ДПС України від 08.09.2023 №10728 не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним винесене раніше рішення від 28.08.2023 №10190.

Таким чином, рішення ДПС України від 08.09.2023 №10728, прийняте за результатами розгляду скарги ТОВ «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД», не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.04.2020 року у справі № 360/1050/19

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовну заяву задоволено частково, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 4-А, код ЄДРПОУ: 31806405) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.08.2023 №10190 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова