Рішення

від 13.03.2024 по справі 420/354/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/354/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива про стягнення боргу на доставку пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня 2023 року по грудень 2023 року у сумі 34504,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Сільськогосподарськоге товариство з обмеженою відповідальністю Нива зареєстрований в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунків по фактичним витратам на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до п.«б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, спрямованих на адресу відповідача, Сільськогосподарськоге товариство з обмеженою відповідальністю Нива повинне відшкодувати позивачу заборгованість на загальну суму у розмірі 34 504,62 грн. за період з січня 2023 по грудень 2023 року.

Зазначена заборгованість відображається також у картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2023 по грудень 2023 року.

Водночас відповідач до теперішнього часу заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не сплатив, що слугувало підставою для звернення територіального органу пенсійного фонду до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Нива перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області як платник страхових внесків, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, органом Пенсійного фонду України відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишньому працівнику Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Нива на підставі його заяви було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, а саме ОСОБА_1 .

Як зазначено позивачем у позовній заяві та встановлено судом відповідно до наданих розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та супровідних листів до них, карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, довідок про фактично виплачену пенсію, відповідач має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаному пенсіонеру, за період з січня 2023 року грудень 2023 року, яка у загальному розмірі складає 34 504, 62 грн.

Водночас Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Нива у строки, передбачені чинним законодавством, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2023 року грудень 2023 року (включно) самостійно не сплатило, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 34 504,62 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII).

Згідно з приписами п.п.1,2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору в розмірі 100 % від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п.1 ст.2 цього Закону.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст.3 Закону №400/97-ВР).

Згідно зі ст. 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Відповідно до п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Пунктом «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону.

Відповідно до зазначеної вище статті особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а)особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.09.2012 року у справі №21-251а/12.

Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за №64/8683 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.1 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 6.4 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з п. 6.9. Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсійний фонд надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Інформація про оскарження вказаних розрахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» на час розгляду справи у суду відсутня.

Водночас Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Нива згідно з п.6.7 Інструкції в термін, встановлений законодавством, не сплатило визначену у розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень 2023 - грудень 2023 року (включно), внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі в сумі 34 504,62 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Нива має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області по відшкодуванню фактично витрачених коштів в сумі 34 504,62 грн. на виплату та доставку пільгових пенсій та не відшкодував позивачу зазначену суму боргу, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня 2023 року по грудень 2023 року у сумі 34 504,62 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057)

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Нива (73445, Херсонська область, с. Ольгине, вул. Південна, 19, код ЄДРПОУ 21300433).

СуддяІванов Е.А.