Рішення

від 13.03.2024 по справі 420/36408/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36408/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.10.2023 р. №262340022527 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, періоди навчання в професійно-технічному училищі №8 міста Алчевська з 01.09.1985 р. по 29.05.1986 р., службу у лавах Радянської армії з 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р., роботи в МСБП «Вега-7» контролером з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р. та період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 29.04.1999 р. по 26.03.2000 р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, періоди навчання в професійно-технічному училищі №8 міста Алчевська з 01.09.1985 р. по 29.05.1986 р., службу у лавах Радянської армії з 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р., роботи у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт з 05.12.2002 р. по 22.07.2013 р. та роботи в ТОВ «ДІПІ Форвардинг» за переведенням водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт з 23.07.2013 р. по 01.08.2014 р., у зв`язку з чим призначити і здійснити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, - 11.02.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2023 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме за списком №2. До заяви додав всі необхідні для її розгляду документи підтверджуючі його пільговий стаж.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Повідомленням ГУ ПФУ у Київській області від 09.10.2023 року №1000-0212-8/151830, Позивачу, направлено рішення від 05.10.2023 року №262340022527 про відмову у призначені пенсії ГУ ПФУ в Одеській області, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Як зазначено в Рішенні, підставами для відмови слугувало те, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:

період проходження військової служби 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р., згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1988 р., оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (відсутня дата видачі військового квитка);

період з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р., оскільки необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення з роботи;

період отримання допомоги по безробіттю з 29.04.1999 р. по 26.03.2000 р., оскільки дата наказу про припинення виплати допомоги містить суттєву розбіжність з датою припинення виплати допомоги.

На думку позивача, він має право на зарахування до його страхового та пільгового стажу спірних періодів, оскільки підстави відмови є необгрунтованими та такими, що перекладають тягар відповідальності за належне заповнення трудової книжки на позивача.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 27.12.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.01.2024 року за вхід.№763/24 надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_1 .

10.01.2024 року за вхід.№ЕС/1470/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки під час розгляду поданих документів встановлено, що страховий стаж позивача складає 28 років 01 місяць 05 днів, замість необхідного стажу не менше 30 років, а пільговий стаж за списком №2 12 років 05 місяців 03 дні, замість не менше 12 років 6 місяців.

Крім того, неналежне заповнення трудової книжки не позбавляє особу права на зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу, надавши документи, передбачені Порядком №637.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилось 55 років.

29.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме за списком №2.

Повідомленням ГУ ПФУ у Київській області від 09.10.2023 року №1000-0212-8/151830, Позивачу, направлено рішення від 05.10.2023 року №262340022527 про відмову у призначені пенсії (далі - Рішення) ГУ ПФУ в Одеській області, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Як зазначено в Рішенні, підставами для відмови слугувало те, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:

період проходження військової служби 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р., згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1988 р., оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (відсутня дата видачі військового квитка);

період з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р., оскільки необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення з роботи;

період отримання допомоги по безробіттю з 29.04.1999 р. по 26.03.2000 р., оскільки дата наказу про припинення виплати допомоги містить суттєву розбіжність з датою припинення виплати допомоги.

Також зазначено, що страховий стаж особи становить 28 років 01 місяць 05 днів, а пільговий стаж особи становить 12 років 05 місяців 03 дні.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 він:

з 01.09.1985 по 29.05.1986 навчався в професійно-технічному училищі №8 міста Алчевська на професії електрозварювальника ручної зварки - 0 років 8 місяців 29 днів, що також підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 ;

з 13.05.1986 по 22.06.1988 служив у лавах Радянської армії - 2 роки 1 місяць 10 днів;

01.09.1988, згідно Наказу №123 від 01.09.1988, прийнятий на роботу в Ворошиловградское СУ-516 тресту «Промхиммонтаж» електрозварником ручної зварки 3-го, в подальшому 4-го та 5-го розряду, де пропрацював до 13.02.1991 (записи у трудовій книжці № 1-4 - вказана професія віднесена до Списку № 2 пільговий стаж за цей період становить 2 роки 5 місяців 13 днів);

14.02.1991, згідно Протоколу №2 від 27.02.1991, прийнятий на роботу до ремонтно-будівельного кооперативу «Стріла» монтажником, електрозварником ручної зварки 5-го розряду, де пропрацював до 31.12.1991 року (записи у трудовій книжці №5, 6 - вказана професія віднесена до Списку №2 - пільговий стаж становить 0 років 10 місяців 18 днів);

02.01.1992, згідно Наказу №1 від 02.01.1992, прийнятий на роботу до М.П. «Баланс» електрозварником ручної зварки 5-го розряду, де пропрацював до 31.01.1993 року (записи у трудовій книжці №7, 8 - вказана професія віднесена до Списку № 2 - пільговий стаж становить 1 рік 1 місяць 0 днів);

01.02.1993, згідно Наказу №1 від 02.02.1993, прийнятий на роботу до кооперативу «Стріла» електрозварником ручної зварки 5-го розряду, де пропрацював до 20.07.1993 року (записи у трудовій книжці №9, 10 - вказана професія віднесена до Списку №2 - пільговий стаж становить 0 років 5 місяців 20 днів);

13.12.1993, згідно Наказу №199-к від 13.12.1993, прийнятий на роботу в Алчевське СУ-2 «Промхиммонтаж» електрозварником ручної зварки 5-го розряду, де пропрацював до 02.03.1995 (записи у трудовій книжці №11, 12 - вказана професія віднесена до Списку №2 - пільговий стаж за цей період становить 1 рік 2 місяці 20 днів);

03.03.1995, згідно Наказу №32 від 02.03.1995, прийнятий на роботу в Луганське СУ-516 «Донбасскоксохимремонт» електрозварником ручної зварки 5-го розряду, де пропрацював до 07.04.1995 (записи у трудовій книжці №13, 14 - вказана професія віднесена до Списку №2 - пільговий стаж за цей період становить 1 рік 2 місяці 20 днів);

03.05.1995, згідно Наказу №17/6 від 28.04.1995, прийнятий на роботу в Алчевське мале підприємство «Альфа-2» охоронцем, де пропрацював до 02.10.1995 (записи у трудовій книжці №15, 16 - вказана професія не віднесена до Списку №2 - страховий стаж за цей період становить 0 років 5 місяців 0 днів);

02.10.1995, згідно Наказу №4/3 від 28.04.1995, прийнятий на роботу в ЗАТ «Альфа-Інвест» за переведенням охоронцем, де пропрацював до 01.03.1996 (записи у трудовій книжці №17, 18 - вказана професія не віднесена до Списку №2 - страховий стаж за цей період становить 0 років 4 місяці 29 днів);

04.03.1996, згідно Наказу №22 від 04.03.1996, прийнятий на роботу в ТОВ «Петров» охоронцем, де пропрацював до 15.04.1997 (записи у трудовій книжці №19, 20 - вказана професія не віднесена до Списку №2 - страховий стаж за цей період становить 1 рік 1 місяць 12 днів);

02.06.1997, згідно наказу №13 від 02.06.1997, прийнятий на роботу в МСБП «Вега-7» контролером, де пропрацював до 25.05.1998 (записи у трудовій книжці №21, 22 - вказана професія не віднесена до Списку №2 - страховий стаж за цей період становить 0 років 11 місяців 24 дні);

з 29.04.1999 по 26.03.2000 перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості та отримував виплату допомоги по безробіттю (записи у трудовій книжці №23, 24 - страховий стаж за цей період становить 0 років 10 місяців 24 дні);

01.09.2000, згідно наказу №40 від 01.09.2000, прийнятий на роботу в АТЗТ «Логрус-Ойл» інспектором охорони, де пропрацював до 30.03.2001 (записи у трудовій книжці №25, 26 - вказана професія не віднесена до Списку №2 - страховий стаж за цей період становить 0 років 7 місяців 0 днів);

02.04.2001, згідно наказу №12 від 02.04.2001, прийнятий на роботу в СП ТОВ «Логрус» за переведенням інспектором охорони, де пропрацював до 25.12.2001 (записи у трудовій книжці №27, 28 - вказана професія не віднесена до Списку №2 - страховий стаж за цей період становить 0 років 8 місяців 24 дні);

02.01.2002, згідно наказу №8 від 02.01.2002, прийнятий на роботу в ТОВ «Алінгез» інспектором охорони, де пропрацював до 21.11.2002 (записи у трудовій книжці №29, 30 - вказана професія не віднесена до Списку №2 страховий стаж за цей період становить 0 років 10 місяців 20 днів);

05.12.2002, згідно розпорядження №13 від 05.12.2002, прийнятий на роботу в ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт, де пропрацював до 22.07.2013 (записи у трудовій книжці №31-41 - вказана професія віднесена до Списку №2 - пільговий стаж за цей період становить 10 років 7 місяців 17 днів);

23.07.2013, згідно наказу №116к від 23.07.2013, прийнятий на роботу в ТОВ «ДІПІ Форвардинг» за переведенням водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт, де пропрацював до 01.08.2014 (записи у трудовій книжці №29, 30 - вказана професія віднесена до Списку №2 - пільговий стаж за цей період становить 1 рік 0 місяців 9 днів);

в подальшому, згідно Форми РС-право на дату звернення до органів Пенсійного фонду, а саме 29.09.2023 року Позивач працював: з 01.11.2016 по 02.11.2016 - 0 років 0 місяців 4 дні, з 01.02.2018 по 03.02.2018 - 0 років 0 місяців 24 дні, з 06.03.2018 по 20.12.2020 - пільговий стаж за цей період складає 2 роки 10 місяців 0 днів, з 21.12.2020 по 31.03.2022 - 1 рік 4 місяці 0 днів, з 01.06.2022 по 15.06.2022 - 0 років 1 місяць 0 днів, з 01.07.2022 по 05.10.2022 0 років 4 місяці 0 днів, з 10.10.2022 по 30.06.2023 - 0 років 9 місяців 0 днів.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 року, ратифікована Законом України від 14.09.2006 року №137-V «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)», яка набрала чинності з 01.02.2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).

Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Таким чином, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом №1788-ХІІ та Законом №1058-IV (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Так, частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна норма передбачена пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, відповідно до якої працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Крім того, пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема:

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що умовами для набуття позивачем права на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 є наявність страхового стажу - не менше 29 років 6 місяців та пільгового стажу - не менше 12 років 6 місяців.

Як встановлено судом, рішенням від 05.10.2023 року №262340022527 ГУ ПФУ в Одеській області відмовило Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю страхового та пільгового стажу роботи.

При цьому, Відповідачем зазначено, що загальний страховий стаж позивача становить 28 років 01 місяць 05 днів, а пільговий стаж 12 років 05 місяців 03 дні.

Щодо страхового стажу позивача суд зазначає наступне.

Відмовляючи в призначенні пенсії Позивачу Відповідач зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

період проходження військової служби 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р., згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1988 р., оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (відсутня дата видачі військового квитка);

період з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р., оскільки необумовлене виправлення в даті наказу про звільнення з роботи;

період отримання допомоги по безробіттю з 29.04.1999 р. по 26.03.2000 р., оскільки дата наказу про припинення виплати допомоги містить суттєву розбіжність з датою припинення виплати допомоги.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із положень пунктів 20, 23, 24 Порядку №637 випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, у трудовій книжці позивача зазначено, зокрема, з 13.05.1986 р. по 22.06.1988 року служба в армії. При цьому, у графі «на підставі чого внесено запис» зазначено: військовий квиток НОМЕР_4 . Дійсно дата видачі військового квитка відсутня, проте копія такого квитка була надана разом із заявою про призначення пенсії.

Стосовно періоду з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р., необхідно зазначити, що там дійсно має місце орфографічна помилка (запис №22, в графі «на підставі чого внесено запис» зазначено «Пр. №14 от 25.008.98»), яка здійснена працівником кадрового підрозділу підприємства, що не може бути підставою, для не зарахування часу роботи Позивача на даному підприємстві до його страхового стажу.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також відповідачем не враховано до страхового стажу період отримання допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що трудова книжка містить записи щодо періоду з 29.04.1999 по 26.03.2000, протягом якого Позивач перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості та отримував виплату допомоги по безробіттю (записи у трудовій книжці №23, 24).

23. 29.04.1999 «Назначена выплата пособия по безработице на осн. ст. 29 п. 1б Закона Украины «О занятости населения», Пр. №3235 от 29.06.99»

24. 26.03.2000 «Прекратить выплату пособия по безработице на осн. ст. 30 п.1з Закона Украины «О занятости населения».

В спірний період виплата по безробіттю здійснювалась на підставі Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991 р. в редакції станом 13.01.1999 та на 17.12.1999, який передбачав наступне, що виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, закінчення строку їх виплати (ст. 30 п. 1 «з»).

Натомість, твердження відповідача про те, що дата наказу про припинення виплати допомоги містить суттєву розбіжність з датою припинення виплати допомоги є необгрунтованим, оскільки матеріали пенсійної справи, наданої відповідачем до суду не містять інформації про фактичну дату припинення виплат по безробіттю.

Також, відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII до стажу для обчислення пенсії зараховується період одержання допомоги по безробіттю. Підставою для зарахування періоду до 01.01.2004 р. є записи у трудовій книжці, внесені органом державної служби зайнятості населення.

А от після 01.01.2004 р. до страхового стажу зараховуються періоди, коли людина перебувала на обліку в центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (ст. 24 Закону №1058-IV).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про протиправність рішення пенсійного органу в частині незарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р, періоду роботи в МСБП «Вега-7» контролером з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р. та період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 29.04.1999 р. по 26.03.2000 р., та, як наслідок, зобов`язання відповідача зарахувати вказані періоди до страхового стажу позивача.

Разом з цим, позивач просить також зарахувати до страхового стажу період навчання в професійно-технічному училищі №8 міста Алчевська з 01.09.1985 р. по 29.05.1986 р., проте спірне рішення не містить висновків щодо неврахування цього періоду, а тому в цій частині позовну вимоги задоволенню не підлягають, так як відсутнє порушене право позивача.

Щодо пільгового стажу позивача.

Спірним рішенням встановлено, що пільговий стаж позивача становить 12 років 05 місяців 03 дні, який розраховано згідно даних довідки №501 від 18.04.2023 р. та даних по спеціальному стажу, що міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд вважає такий висновок необгрунтованим з огляду на наступне.

Так, згідно даних довідки №501 від 18.04.2023 р. пільговий стаж позивача в ПРАТ «ММК імені Ілліча» складає 02 роки 09 місяців 15 днів (з 06.03.2018 року по 15.06.2022 р.). Ці дані також наявні і в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5.

Також, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 позивачу враховано пільговий стаж: 2002 р. 26 днів, 2004 2012 роки по 12 місяців, 2013 р. 6 м 22 дні.

Загалом пільговий стаж позивача дійсно складає 12 років 05 місяців 03 дні.

Натомість, відповідачем не враховано та не відображено в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 період роботи позивача в 2003 році.

Трудова книжка позивача містить записи №31-41 які свідчать про те, що з 05.12.2002 року по 22.07.2013 року позивач безперервно працював в ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ЄДРПОУ 05441447.

При цьому, весь період роботи в ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" зараховано до пільгового стажу, крім 2003 року.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу - довідка форми ОК-5 до спеціального пільгового стажу на вказаному підприємстві позивачу зараховано всі спірні періоди роботи код підстави для обліку спецстажу ЗП3013Б1 та відповідно сплачено страхові внески.

«Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» був затверджений постановами Правління ПФУ №26-1 від 05.11.2009, від 08.10.2010 року №22-2, №25-2 від 03.12.2013, в подальшому наказами Мінфіна №435 від 14.04.2015 р., №814 від 28.12.2020 року.

Код підстав для обліку спецстажу за №ЗП3013Б1 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Тобто, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування підтверджено у позивача наявність спецстажу, а саме роботи на із шкідливими умовами праці.

Відтак, не зарахування позивачу періоду роботи у 2003 році до пільгового стажу є необгрунтованим. Отже, з урахуванням 12 місяців 2003 року, пільговий стаж позивача складає 13 років 05 місяців 03 дні.

При цьому, позивач просить зарахувати йому до пільгового стажу роботи у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт з 05.12.2002 р. по 22.07.2013 р., тобто весь період роботи на цьому підприємстві. Проте, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом зарахування періоду часу з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р., оскільки інший період відповідачем враховано.

Також позивач просить зарахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «ДІПІ Форвардинг» за переведенням водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт з 23.07.2013 р. по 01.08.2014 р.

Як встановлено судом, це період часу роботи не відображено в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5.

Проте, як встановлено судом, згідно запису трудової книжки №42, позивача з 23.07.2013 року прийнято в ТОВ «ДІПІ Форвардинг» на посаду водія автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт до Алчевської філії по переведенню з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Посада водія автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт є аналогічною до тої, яку позивач займав в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та яка врахована пенсійним органом за кодом підстави для обліку спецстажу за №ЗП3013Б1, а тому, на переконання суду період роботи позивача з 23.07.2013 р. по 01.08.2014 також підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

З урахуванням цього, пільговий стаж позивача складає 14 років 05 місяців 13 днів.

Крім того, позивач вважає, що до пільгового стажу має бути зарахований період навчання з 01.09.1985 по 29.05.1986 та посилається на ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Цією статтею визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому, стаття містить умову її застосування, а саме якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як свідчать записи в трудовій книжці позивача, день закінчення навчання 29.05.1986 року, а день зарахування на роботу за набутою професією 01.09.1988 р., що більше ніж три місяці.

Інших умов вказана стаття не містить.

Вказане дає підстави суду для висновку про безпідставність вимог позивача в цій частині.

Також позивач просить зарахувати до пільгового стажу строкової військової служби з 13.05.1986 по 22.06.1988 з посиланням на статтю 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Цією статтею встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Визначаючись щодо доводів позивача, суд зазначає, що на підставі частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. №21-рп/99 по справі №1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) міститься роз`яснення наведеного Конституційного положення, в якому зазначено, що дію нормативно правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Стаття 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладена в редакції закону станом на 05.10.2023 року, отже не може бути застосована до позивача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1073,60 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №7221-8070-5050-4119 від 22.12.2023 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.10.2023 р. №262340022527 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди служби у лавах Радянської армії з 13.05.1986 р. по 22.06.1988 р., роботи в МСБП «Вега-7» контролером з 02.06.1997 р. по 25.05.1998 р. та період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 29.04.1999 р. по 26.03.2000 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, періоди роботи у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року та роботи в ТОВ «ДІПІ Форвардинг» за переведенням водієм автомобіля, зайнятого переміщенням шлаку на гарячих ділянках робіт з 23.07.2013 р. по 01.08.2014 р. та призначити і здійснити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА