Рішення

від 15.03.2024 по справі 560/18873/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18873/23

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2023 №UA400000/2023/000235/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000710.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №23UA400040030864U5 щодо ряду товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення № UA400000/2023/000235/2 від 18.09.2023 про коригування митної вартості окремих товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів від 18.09.2023 № 400040/2023/000710. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості окремих товарів відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що спірні рішення підлягають скасуванню, оскільки позивачем митному органу надані усі документи, що дозволяли визначити числові значення складових митної вартості.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України. Зазначає, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності, однак такі надані не були. З огляду на це, відповідач вважає, що прийняте ним рішення щодо коригування митної вартості окремих товарів та картка відмови є правомірними і обґрунтованими.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи підстави прийняття спірних рішень, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ)

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:

a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірка документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі ті, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16)

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолідер" (покупець) та компанією S.C.Conex Distribution S.A. (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу №04 на поставку запчастин і матеріалів до автомобілів. Згідно з розділом IV Контракту товар поставляється продавцем покупцеві на умовах EXW згідно з Incoterms 2010. Ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування. Вартість перевезення і страхування товару до складу покупця оплачується покупцем. Розділ VII передбачає, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів на підставі рахунка-проформи (інвойсу) продавця банківським переказом на рахунок продавця.

Додатковою угодою №4 від 12.05.2023 до контракту внесено зміни до розділу IV, що передбачали, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy, або DAP-Lviv, або Dap-Kyiv згідно з Incoterms 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватись у відповідному Інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує Продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, розгрузки та погрузки. Розділ VII оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів на підставі рахунка (Інвойсу) продавця, банківським переказом на рахунок продавця.

Позивачем у зв`язку з виконанням вказаного контракту було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA400040030864U5 на ряд товарів, а саме запасні деталі до автомобілів в асортименті, країна відправлення Румунія.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка відповідала фактурній вартості в розмірі 56479,62 дол. США. До митної декларації декларантом були надані: рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна (Road consignment note), сертифікат про походження товару (Certificate of origin), прейскурант (прайс-лист) виробника товару, зовнішньоекономічний договір /контракт) купівлі-продажу №04 від 01.01.2020, копія митної декларації країни відправлення MRN 23ROIS4650E0089306, доповнення до зовнішньоекономічного договору, декларація митної вартості.

За вищезазначеною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані наступні ризики:

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1.44.82.84.86.87.88.89.90.93.9здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1.44.82.84.86.87.88.89.90.93.9 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

107- 3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД». По суб`єкту ЗЕД 23835836 виявлено порушення митного законодавства в частині недостовірного декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД (за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи).

-108-3 «Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТЗЕД». Товар № 90. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/ «ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.

Зазначені відомості вбачаються зі змісту витягу з АСМО «Інспектор» «Перелік форм митного контролю»

Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості окремих товарів, оскільки заявлений рівень митної вартості даних був значно нижчий, ніж рівень митної вартості таких же товарів, у переважній більшості того ж виробника, відправника та торгівельної марки, зокрема:

- заявлений рівень митної вартості товару №1 - 3,87 дол. США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 4,23 дол. США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№44-4,41дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 8,01 дол. США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№82-3,60дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 5,57 дол. США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№84-3,16дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 5,20 дол. США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№86-4,05дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 6,16 дол. США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№87-3,94дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 6,16 дол. США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товарів №88 та №89 - 6,38 та 5,22 дол. США/кг відповідно, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 7,01 дол. США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№90-6,90дол. США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 9,25 дол.США/кг;

- заявленийрівеньмитноївартостітовару№96-4,41дол. США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 6,16 дол.США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товарів №97 та №98 - 4,75 та 4,69 дол. США/кг відповідно, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 5,04 дол. США/кг;

В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч.2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару а саме:

1) вага нетто товару, зазначена у рахунку фактурі, не відповідає вазі в МД та інших документах, при цьому вартість оцінюваного товару відповідає. Також, вага товарів, зазначена у копії МД країни відправлення, не відповідає даним, зазначеним у митній декларації

2) контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець, а пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування

3) задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам де визначено, що всі витрати відносяться на рахунок покупця

4) наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів

5) до митного оформлення не надано передбачену контрактом товарну накладну

6) курс валюти, зазначений у копії МД країни відправлення (4.5686) не відповідає даним, зазначеним у рахунку та на сайті Національного Банку Румунії (4,6329) Таким чином, дані щодо вартості товару у копії МД країни відправлення не відповідають даним, зазначеним у рахунку-фактурі (інвойсі)

7) наявні розбіжності щодо місця розвантаження вантажу, що впливає на

правильність включення складових ціни товару та митної вартості, а саме: товар переміщується на умовах поставки DAP Київ, при цьому згідно з CMR місце розвантаження вантажу - м. Хмельницький

8) надані додатково банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів

9) заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (1,44,82,84,86,87,88,89,90,93,9) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (у тому числі і товари заявленого до митного оформлення виробника товарів), митне оформлення яких здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби.

Посадова особа митного органу після опрацювання наданих позивачем документів направила декларанту електронне повідомлення, такого змісту: "Документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення складових митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими організаціями.

Від особи, уповноваженої позивачем на декларування, на адресу митниці надані додаткові документи: експортна декларація, прайс-лист виробника, видаткові накладні, документи про розрахунки з постачальником. Листом від 18.09.2023 також повідомлено, що усі основні документи надані, інші документи для підтвердження митної вартості надати неможливо.

На думку митного органу, додатково подані документи також не усували вищезазначені розбіжності, не дозволяли перевірити достовірність даних про усі числові значення складових митної вартості товарів.

18.09.2023 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №23UA400000/2023/000235/2 та видано картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000710. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.

Враховуючи те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п.2, 3 статті 58 МКУ митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та

додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Оцінюючи обґрунтованість спірних рішень, суд виходить з такого.

Згідно з п. II вищезазначеного зовнішньоекономічного договору (контракту) №04 від 01.01.2020, який надавався до митного оформлення серед інших документів, найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказується у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту і мають юридичну силу специфікацій. Зі змісту тексту інвойсу вбачається нумерація товарів, вага брутто/нетто, тобто інвойс містить інформацію про вагу (брутто/нетто) товару, який за домовленістю між сторонами контракту було продано - придбано. У поданій до митного оформлення міжнародній автотранспортній накладній CMR від 14.09.2023 та у сертифікаті про походження товару також зазначена вага брутто.

Позивач обґрунтовує правильність заповнення ним відповідних граф 35 та 38 в поданій до митного оформлення МД №23UA400040030864U5 та зазначає, що у інвойсі на товар експортер вказав фактичну вагу нетто товару як вагу брутто.

Водночас, зазначене суперечить змісту інвойсу, в якому є окремо графа нетто та вага брутто. Крім того, позивач не посилається на відповідний товаросупровідний документ, у якому повинна зазначатись задекларована вага оцінюваного товару. Для усіх товарів, митна вартість яких була скоригована оскаржуваним рішенням, вага у кілограмах (кг) - це основна одиниця виміру, позаяк для вказаних товарів відсутні додаткові одиниці виміру, наприклад, штука, одиниця, набір.

Що стосується питання вартості транспортних і логістичних послуг, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є однією із складових митної вартості, визначених частиною 10 статті 58 МКУ. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд погоджується з позицією митного органу щодо того, що незалежно від умов поставки, фактично понесені витрати на транспортування в будь-якому разі мають місце. Умови поставки згідно з Інкотермс визначають сторону зовнішньоекономічного договору, яка організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату. При цьому вимоги про включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову) не існує, тому від продавця залежить те, чи включив він ці витрати у фактурну вартість товару, та чи був виставлений окремий рахунок на транспортні витрати.

Зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець. Пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузну, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування.

Положеннями частини 2 статті 53 МКУ визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед інших, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Необхідність надавати документи, які містять відомості про вартість перевезення законодавчо закріплена у частині 2 статті 53 МКУ (документами, які підтверджують митну вартість товарів, є серед інших, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) та підтверджена правовим висновком Верховного Суду у справі №804/15901/15, де останній зазначає, що оскільки товар постачається на умовах СРТ, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України. Однак, зазначене суперечить положенням статті 53 Митного кодексу України про те, що документи, які містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.

Водночас, позивач не надав до митного оформлення підтверджуючі документи провключеннявартості доставки задекларованого товару у вартість, вказану в інвойсі.

Крім того, задекларовані умови поставки DAP не відповідали, на думку митниці, зазначеним у пункті ХІ контракту умовам, де визначено, що всі витрати відносяться на рахунок покупця. Враховуючи сумніви у «дійсній» вартості в розумінні статті VII ГАТТ, митний орган не виключав можливості того, що на транспортні витрати міг бути виставлений окремий рахунок-фактура, відтак подані до митного оформлення документи не містили необхідних числових значень складових митної вартості (у тому числі: вартість транспортування, витрат на страхування цих товарів; комісійної та брокерської винагороди посередника)

Згідно з п. IV контракту від 01.01.2020 з врахуванням положень додаткової угоди №4 від 12.05.2023, товар супроводжувався наступними документами: 1) рахунок (інвойс) в 3 -х примірниках; 2) товарна накладна в 3-х примірниках.

Товарна накладна - це документ, призначений для оформлення операцій з відпуску та прийому товарів зі складу, є одним з документів первинної бухгалтерської звітності, повинен містити назву організації, номер накладної, дату відпуску товару, його найменування, ким та кому відпущений товар, його кількість, сорт, ціну, підставу для відпуску товару, підписи відповідальних осіб. У той же час, CMR - це міжнародна автомобільна накладна, яка є різновидом транспортної накладної, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. CMR є документом, призначеним для перевезення вантажів, регулює відносини між учасниками перевезення вантажів: перевізником, відправником та одержувачем вантажу та доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу.

Водночас, митним органом обґрунтовано встановлено, що надана до митного оформлення міжнародна автотранспортна накладна CMR не є тією товарною накладною, наявність якої була передбачена контрактом.

Що стосується розбіжності щодо місця розвантаження вантажу, що впливало на правильність включення складових ціни товару та митної вартості (товар переміщується на умовах поставки DAP Київ, при цьому згідно з CMR місце розвантаження вантажу м. Хмельницький ) встановлено таке.

В додатковій угоді №4 від 12.05.2023 до контракту від 01.01.2020 зазначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP Хмельницький, або DAP Львів, або DAP Київ згідно Інкотермс 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватись у відповідному інвойсі. Водночас, у поданому до митного оформлення інвойсі були зазначені умови поставки DAP Київ, тоді як у міжнародній автотранспортній накладній CMR місце розвантаження - м. Хмельницький.

Відповідно до частини 1 статті 53 МКУ декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 3 статті 53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, серед інших, копію митної декларації країни відправлення. Крім того, ч. 6 статті 53 МКУ визначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд погоджується з позицією митного органу стосовно того, що відомості, заявлені у митній декларації декларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей (пункт 3.2 Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа (затверджений Наказом Міністерства Фінансів України 30.05.2012 №651). У графі 44 митної декларації «Додаткова інформація / Оформлені документи/ сертифікати та авторизації» зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи.

Що стосується платіжних документів, які не містили відбитків печаток та підписів, передбачених формою документів, позивач посилався на те, що використовує дистанційну форму розрахунків.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, затвердженого Постановою Правління НБУ №78, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, а види електронного підпису та електронної печатки, які застосовуються під час створення, оброблення та зберігання електронних документів регламентовано розділом II вказаного Положення. Відповідно до Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правлення НБУ №216 від 28.07.2008, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах оформляється, приймається, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті користувачів платіжних послуг, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні. Платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. При цьому, повноту інформації забезпечує платник. Пунктом 14 (розділу II) вказаного Положення передбачено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити обов`язкові реквізити, серед яких, унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; підпис (и) [власноручний (і)/ електронний (і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком тощо. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах несе (уть) особа (и), яка (і) підписала (и) цей документ.

Таким чином, відсутність підписів (у тому числі/або електронних), печаток, дати виконання банківської операції ставить під сумнів оформлення, приймання та виконання такого платіжного документа банківського установою ( відповідно до Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах платіжна інструкція може бути як оформлена, так і відкликана або повернута)

З огляду на це судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів були розбіжності в документах, які впливали на правильність визначення числових значень складових митної вартості, які не були спростовані декларантом, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару.

Суд враховує також практику Верховного Суду з аналогічних спорів, у яких останній прийшов до наступних висновків, які мають значення в контексті розгляду справи.

У постанові від 15.05.2018 у справі №809/1260/17 Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. У постановах від 04 серпня 2021 у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 у справі №520/4787/19 Верховний Суд зазначає, що наявність у ЄАІС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У постанові від 17 лютого 2022 у справі № 520/4051/19 Верховний Суд зазначив, що оскільки під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та виявлено неможливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, митний орган правомірно використав інформацію з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Отже, оскільки під час контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у відповідача були наявні обґрунтовані підстави для сумнівів у правильності заявленого рівня митної вартості, а також встановлені суттєві розбіжності у наданих документах щодо складових митної вартості товарів, ним правомірно витребувані додаткові документи.

Водночас, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відповідачем правомірно прийняте рішення про коригування такої митної вартості та видано картку відмови, в якій були роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

З огляду на це суд вважає, що митний орган діяв на підставі та відповідно до вимог закону, не вийшов за межі наданих повноважень при прийнятті спірних актів, відтак позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 березня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" (просп. Миру, 101/3а,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29015 , код ЄДРПОУ - 23835836) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.С. Козачок