Постанова

від 14.03.2024 по справі 160/26954/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2024 року м.Дніпросправа № 160/26954/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» та Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі №160/26954/23 (суддя Ніколайчук С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТРАГРАММАТОН 7, позивач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕСАН, позивач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю СІЛЛ, звернулись до суду з позовом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (далі відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати протиправними дії Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради в частині відмови позивачам у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами; визнати протиправною бездіяльність Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб заяв позивачів про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами; зобов`язати відповідача продовжити на 5 (п`ять) років строк дії виданих позивачам дозволів на розміщення зовнішньої реклами, перелік яких наведено у позовній заяві.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року позовні вимоги були задоволені частково. Так, суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради: від 15.09.2023 № 3/2-406, від 20.09.2023 № 3/2-411, від 16.10.2023 № 3/2-406 , від 19.10.2023 № 3/2-483 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕТРАГРАММАТОН 7 у продовженні на п`ять років строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами;

-визнав протиправними та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради: від 15.09.2023 № 3/2-405, від 05.10.2023 № 3/2-444 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЕСАН у продовженні на п`ять років строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами: № 1675/110, № 1675/111, № 1675/112, № 1675/113, № 1675/115, № 1675/116, № 1675/117, № 1675/118, № 1675/119, № 1675/122;

-визнав протиправними та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради: від 30.08.2023 № 3/2-385, від 19.10.2023 № 3/2-482, від 31.10.2023 № 3/2-501 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю СІЛЛ у продовженні на п`ять років строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 2470/144 та № 2470/145;

-зобов`язав Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕТРАГРАММАТОН 7, Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЕСАН, Товариству з обмеженою відповідальністю СІЛЛ строки дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за зазначиними у рішенні номерами.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Додатковим рішенням від 26 грудня 2023 у даній справі клопотання представника позивачів про розподіл судових витрат у справі було задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на користь:

-Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6173,21 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.;

-Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6173,21 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.;

-Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6173,21 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У задоволенні іншої частини клопотання суд відмовив.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, представник позивачів та відповідач подали апеляційні скарги.

Представник позивачів, посилаючись на порушення судом процесуальних норм, невідповідність висновків суду обставинам, неналежну оцінку доказів, просить додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі від 26.12.2023року скасувати в частині відмови позивачам у стягненні повних сум понесених витрат як зі сплати судового збору, так і витрат на професійну правничу допомогу, та ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення клопотання щодо розподілу судових витрат у справі, а в іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Представник відповідача в апеляційній скарзі просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивачів відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що судом неправомірно задоволено позовні вимоги позивачів, та, відповідно, безпідставно стягнуто на їх користь судові витрати.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Вивчивши доводи апеляційних скарг сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, встановила наступне.

У клопотанні про розподіл судових витрат, представником позивачів вказано, що позивачами понесені витрати на сплату судового збору та витрати професійну правничу допомогу. У клопотанні представник позивачів просила:

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, заяв про забезпечення позову та видачу копій судового рішення у розмірі 9144,43 грн (дев`ять тисяч сто сорок чотири гривні 43 копійки) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9333,25 грн (дев`ять тисяч триста тридцять три гривні 25 копійок);

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, заяв про забезпечення позову та видачу копій судового рішення у розмірі 6978,42 грн (шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 42 копійки) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6999,94 грн (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 94 копійки);

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, заяв про забезпечення позову та видачу копій судового рішення у розмірі 6173,21 грн (шість тисяч сто сімдесят три гривні 21 копійка) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7999,93 грн (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 93 копійки).

Клопотання обґрунтовано тим, що судом питання про компенсацію судових витрат зі сплати судового збору та судових витрат на правничу допомогу у справі № 160/26954/23 при прийнятті рішення не розглядалось, тому вказане питання необхідно вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення.

Як встановив суд першої інстанції, за подання позовної заяви до суду кожним із позивачів сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 16.10.2023 року № 288, № 115 та № 136.

Також, позивачами подавались до суду заяви про забезпечення позову. За забезпечення позову позивачами до заяви подані платіжні інструкції від 17.10.2023 року № 290 та від 17.11.2023 № 309 про сплату судового збору: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» у розмірі 1610,42 грн; від 17.10.2023 року № 137 про сплату судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» у розмірі 805,21 грн; від 17.10.2023 року № 116 та від 17.11.2023 № 123 про сплату судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» у розмірі 1610,42 грн.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 та від 20.11.2023 заяви позивачів про забезпечення позову були задоволені.

На підставі ч.3 ст.139 КАС України, судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Судові витрати зі сплати судового збору суд розподілив у відповідності до вимог ч.3 ст. 139 КАС України. При цьому, відмовив у стягненні з відповідача на користь позивачів судового збору, сплаченого учасником справи за видачу додаткових копій судових рішень, зазначивши, що отримання додаткових копій судового рішення є правом будь-якого учасника судового спору і законодавством передбачено окремий порядок їх видання та сплата судового збору за їх видання, тому такі витрати не повинні відшкодовуватись відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає, що в цій частині додаткове рішення ухвалене судом з дотриманням вимог КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за видачу судами документів.

Наведена норма Закону регламентує сплату судового збору учасником справи за видачу копій судових рішень.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» за додаткову видачу копій ухвал про забезпечення позову сплачено судовий збір у розмірі 2166,01 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 18.10.2023 року № 291 та від 20.11.2023 року № 311, який позивач просить також відшкодувати за рахунок відповідача.

Проте, поняття судового збору, сплаченого учасником справи за видачу додаткових копій судових рішень, як передбачено ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», не є тотожним поняттю судового збору, передбаченого ст.132 КАС України.

Статтею 251 КАС України визначено порядок вручення судових рішень учасникам справи.

Зокрема, після ухвалення судового рішення копії судового рішення видаються/надсилаються самостійно судом відповідно до кількості учасників справи.

Отримання додаткових копій судового рішення є правом будь-якого учасника судового спору і законодавством передбачено окремий порядок їх видання та сплата судового збору за їх видання, тому такі витрати не повинні відшкодовуватись відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть покладати додатковий тягар для відповідача, який фінансується за рахунок бюджету.

З урахуванням викладеного, суд обгрунтовано відмовив у поверненні сплаченого судового збору за додаткову видачу копій ухвал про забезпечення позову у розмірі 2166,01 грн.. Доводи представника позивачів, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів відхиляє, з урахуванням наведеного вище.

Щодо понесених витрат на правову допомогу.

На підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, представником позивачів надано:

- ордери на надання правничої (правової) допомоги;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДН № 5177;

- копія договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 03;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 03 від 28.05.2021 № 1;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 03 від 04.04.2022 № 2;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 03 від 02.01.2023 № 3;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 03 від 01.12.2023 № 4;

- копія договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 02;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 02 від 28.05.2021 № 1;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 02 від 04.05.2022 № 2;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 02 від 02.01.2023 № 3;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 02 від 01.12.2023 № 4;

- копія договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 06;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 06 від 19.05.2021 № 1;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 06 від 29.04.2022 № 2;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 06 від 02.01.2023 № 3;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 № 06 від 01.12.2023 № 4;

- копія Акта приймання-передачі правових послуг по справі № 160/26954/23 від 19.12.2023 (ТОВ «АЛЕСАН»);

- копія детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат часу за кожним із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги (адміністративна справа № 160/26954/23) від 19.12.2023 (ТОВ «АЛЕСАН»);

- копія рахунку-фактури від 19.12.2023 № 3;

- копія платіжної інструкції від 20.12.2023 № 148;

- копія Акта приймання-передачі правових послуг по справі № 160/26954/23 від 19.12.2023 (ТОВ «СІЛЛ»);

- копія детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат часу за кожним із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги (адміністративна справа № 160/26954/23) від 19.12.2023 (ТОВ «СІЛЛ»);

- копія рахунку-фактури від 19.12.2023 № 2;

- копія платіжної інструкції від 20.12.2023 № 132;

- копія Акта приймання-передачі правових послуг по справі № 160/26954/23 від 19.12.2023 (ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»);

- копія детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат часу за кожним із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги (адміністративна справа № 160/26954/23) від 19.12.2023 (ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»);

- копія рахунку-фактури від 19.12.2023 № 4;

- копія платіжної інструкції від 20.12.2023 № 333;

- копія адвокатського запиту від 03.10.2023 № 45-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 09.10.2023 № 72-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 21.11.2023 № 133-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 03.10.2023 № 46-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 09.10.2023 № 71-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 21.11.2023 № 134-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 03.10.2023 № 47-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 09.10.2023 № 73-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 21.11.2023 № 135-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 03.10.2023 № 48-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 09.10.2023 № 74-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 21.11.2023 № 136-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 09.10.2023 № 75-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 21.11.2023 № 137-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 09.10.2023 № 76-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 14.10.2023 № 86-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 20.10.2023 № 96-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 21.11.2023 № 138-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 23.10.2023 № 97-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 30.10.2023 № 110-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 01.12.2023 № 145-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 23.10.2023 № 98-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 30.10.2023 № 111-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 01.12.2023 № 146-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 30.10.2023 № 112-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 06.11.2023 № 120-АК з доказами направлення;

- копія адвокатського запиту від 01.12.2023 № 147-АК з доказами направлення.

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивачів, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, а також умови договірних відносин адвоката з позивачами, розгляд справи в спрощеному провадженні, прийшов до висновку до про необхідність стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивачів лише у розмірі 4000,00 грн кожному, що відповідає вимогам розумності та співмірності.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон №5076- VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами другою та третьою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

В цій постанові (№922/1964/21) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 134 КАС України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 134 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність та відповідність наданих послуг видам адвокатських послуг, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суті виконаних адвокатом робіт, а також враховуючи конкретні обставини справи, суд обґрунтовано прийшов до висновків про наявність підстав для зменшення розміру заявлених позивачами суми витрат на правничу професійну допомогу.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі не наводить доводів чи підстав для зменшення визначеної судом суми до відшкодування. Не зазначає відповідач і підстав, за яких можливо було б стверджувати про порушення судом норм КАС України при обрахунку суми витрат, які підлягали відшкодуванню позивачам за рахунок відповідача.

Щодо доводів скарги представника позивачів в цій частині, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував всі необхідні обставини, визначив критерії, навів підстави, за яких дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивачів.

Дослідивши матеріали справи, аргументи сторін, наведені в їх апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1ч.1 ст.315, ст.316, ст.139, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» та Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі №160/26954/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак