Постанова

від 14.03.2024 по справі 420/24861/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24861/23

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

за участі секретаря Алексєєвої Н. М.

Діденка Р. А. та його представниці адвоката Беженар Є. О.;

представниці Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА адвоката Голісової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом адвоката Беженар Євгенії Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2023 року адвокат Беженар Є. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (далі Департамент інфраструктури Херсонської ОДА) в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати на користь її довірителя середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 по 24.05.2023;

- стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 по 24.05.2023 в розмірі 291989,09 грн, з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Пояснюючи обставини справи, адвокат зазначила, що, відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 400/504/23, позов ОСОБА_1 до Херсонської обласної військової адміністрації було задоволено.

Суд скасував розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 26.12.2022 №191-ос про звільнення ОСОБА_1 , поновив його на посаді та стягнув з Херсонської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів, у розмірі 231 953,95 грн.

В порядку негайного виконання, суд стягнув з Херсонської обласної військової адміністрації, на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць (січень 2023) з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів в розмірі 60 035,14 грн.

Дане судове рішення, за результатами апеляційного перегляду, було скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.09.2023, відзначив, що належним відповідачем, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є Департамент інфраструктури Херсонської ОДА.

Отож, обґрунтовуючи, в даному позові, заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адвокат Беженар Є. О. покликається на частини 1 та 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), де встановлено, що у разі звільнення працівника без законної підстави, останній, повинен бути поновлений на попередній посаді органом, який розглядає трудовий спір. При цьому, приймаючи рішення про поновлення на роботі, даний орган, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адвокат керувалася Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (Порядок №100).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) позов адвоката Беженар Є. О., в інтересах ОСОБА_1 , задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 по 24.05.2023.

Стягнув з Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 по 24.05.2023 в сумі 291989,09 грн, з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів.

Також, суд допустив негайне виконання рішення суду, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 58 670,60 грн з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній справі, спір виник з приводу невиплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період звільнення з 27.12.2022 по 24.05.2023 і спірні правовідносини регулюються статтею 235 КЗпП України.

Суд вважав, що вимушений прогул це час, протягом якого працівник, з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

На переконання суду, за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком №100.

Провівши розрахунок середнього заробітку за правилами вказаного Порядку, суд дійшов висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 291 989,09 грн (2 728,87 грн. x 107 днів).

До того ж, в обґрунтування свого рішення про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд поклав преюдиційні обставини, встановлені судовим рішенням про незаконне звільнення позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим Департамент інфраструктури Херсонської ОДА, в апеляційній скарзі, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції, скаржник указав на порушення норм процесуального права, що виразилося у неповідомленні належним чином Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА про дату, час і місце судового засідання.

Так, скаржник зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також ухвала суду про відкриття провадженні у даній справі на адресу Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА не надходили. За його твердженням, про існування зазначеної судової справи, стало відомо після ухвалення судового рішення, у зв`язку з отриманням виконавчого листа.

Також Департамент інфраструктури Херсонської ОДА звертає увагу суду апеляційної інстанції, що м. Херсон, включений до Переліку територій на яких ведуться активні бойові дії, дане місто перебуває під постійними обстрілами, у зв`язку з чим виникають постійні проблеми з постачанням електроенергії та роботою інтернет зв`язку, в тому числі з роботою Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Отож, ураховуючи наведені обставини, Департамент інфраструктури Херсонської ОДА наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до позбавлення права відповідача змагатися з позивачем, а також права надавати свої докази та доводи перед судом їх переконливість.

Інша підстав, про яку заявляє скаржник, це працевлаштування ОСОБА_1 на іншу посаду та отримання заробітної плати.

Дані обставини, на його думку, мають значення при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Від адвоката Беженар Є. О. до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення, в яких наголошено, що апеляційна скарга Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА є формальною, її доводи є безпідставними, а тому її слід залишити без задоволення.

Адвокат відзначає про належне направлення судом першої інстанції на адресу Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА, через його Електронний кабінет, позову ОСОБА_1 та ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін). Також адвокат зауважує про доставку, згаданих вище, документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

У суді апеляційної інстанції адвокат Голісова Н. М., представляючи інтереси Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА, підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Надаючи пояснення, адвокат Голісова Н. М. заявила, що провадження у цій справі слід закрити, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Адвокат Беженар Є. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , у суді апеляційної інстанції, заперечувала проти задоволення апеляції та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Також адвокат вважала про відсутність підстав розглядати усну заяву адвоката Голісової Н. М. про закриття провадження, адже закон вимагає її оформлення в письмовому вигляді, з обов`язковим викладенням підстав для вчинення такої процесуальної дії.

Фактичні обставини справи.

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської обласної військової адміністрації, третя особа Департамент інфраструктури Херсонської ОДА, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації №191-ОС від 26.12.2022 про його звільнення згідно пункту 3 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» (за угодою сторін) з посади директора Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА;

-поновити на попередній посаді та стягнути з Херсонської обласної військової адміністрації на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів;

-допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі 400/504/23 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 26.12.2022 за №191-ос.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації з 27.12.2022.

Стягнуто з Херсонської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів в розмірі 231 953,95 грн.

Стягнуто з Херсонської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць (січень 2023 року) з відповідним відрахуванням, встановлених законом, податків та інших обов`язкових платежів в розмірі 60 035,14 грн.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць та поновлення на посаді звернуто до негайного виконання.

Дане судове рішення, за результатами апеляційного перегляду, було скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.09.2023 погодився з висновком суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача та про наявність підстав для його поновлення на роботі.

Водночас, суд апеляційної інстанції відзначив, що належним відповідачем, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є Департамент інфраструктури Херсонської ОДА, позаяк ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з Херсонською обласною військовою адміністрацією та остання не здійснювала нарахування йому заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, у вказаній частині, і відмовляючи позивачу у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, запропонував, останньому, звернутися до суду за захистом свого порушеного права до належного відповідача.

Як стверджує представниця позивача, рішення суду першої інстанції, в частині, яка полягала негайному виконанню, щодо поновлення її довірителя на посаді, а також щодо стягнення середнього заробітку за один місяць не виконане.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку про обов`язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб`єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток у випадку його незаконного звільнення за час вимушеного прогулу.

Отже, працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком №100.

Відповідно до абзаців 3-4 пункту 2 розділу 2 Порядку №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з пунктом 5 розділу 4 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу 4 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА №1 від 06.02.2024 про середню заробітну плату (дохід), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 2 728,87 грн.

Період вимушеного прогулу з 27.12.2022 по 24.05.2023 (день ухвалення судового рішення) складає 107 робочих днів.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА на користь ОСОБА_1 , складає 291 989,09 грн. (2728,87 грн. x 107 днів).

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що його рішення, в частині присудження ОСОБА_1 , заробітної плати, в межах суми стягнення за один місяць (58 670,60 грн), підлягає негайному виконанню.

Суд першої інстанції, правильно застосував, вирішуючи наведене питання пункт 2 частини 1 статті 371 КАС України.

Відповідаючи на доводи скаржника, що прийняттю рішення про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, повинно передувати дослідження обставин про наявність або відсутність у ОСОБА_1 інших доходів, колегія суддів зазначає, що статтею 235 КЗпП України не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певних обставин (отримання вихідної допомоги по безробіттю, отримання заробітної плати за новим місцем роботи, допомога по тимчасовій працездатності, середній заробіток на період влаштування та ін.).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/808/16.

Досліджуючи довід апеляції про ненаправлення на адресу Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА позову ОСОБА_1 та ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні від 19.09.2023, колегія суддів установила таке.

Відповідно до відповіді №602949 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, юридична особа, ЄДРПОУ: 04014134 Департамент інфраструктури Херсонської ОДА має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації 30.05.2022 16:14.

В матеріалах справи (а.с.13) міститься довідка про доставку електронного листа, а саме: документа в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від 19.09.2023 у справі №420/2486/23 одержувачу, в особі Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА.

У довідці зазначено про доставку документа до Електронного кабінету 19.09.2023 о 15:38.

Відповідно до частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частин 6 та 7 вказаної норми адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У постановах у справах №459/3660/21, №460/9523/21, №240/13276/21, №380/2760/21, за результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Зокрема, у постанові від 21.09.2023 у справі №522/8812/22 Верховний Суд зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

На переконання Верховного Суду згаданими Положенням передбачено надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою, в розумінні цього нормативного акта, визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів зробила висновок, що у наведених вище справах, суд касаційної інстанції зробив висновок про обов`язок суду надсилати судові документи саме до Електронного кабінету ЄСІТС без прив`язки до офіційної електронної адреси користувача визначеної внутрішніми документом.

За такого правового регулювання довід Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилося у його неповідомленні належним чином про розгляд справи, не заслуговує на довіру.

Щодо усного клопотання адвоката Голісової Н. М. про закриття провадження в даній справі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Стаття 167 КАС України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, частини 1 та 2 даної статті унормовують, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Як згадувалося вище, адвокат Голісової Н. М. в процесі надання пояснень зауважила про наявність підстав для закриття провадження у справі без дотримання вимог статті 167 КАС України, зокрема не склала відповідну заяву (клопотання) в письмовій формі, не зазначила жодної з підстав, перелік яких міститься в статті 238 КАС України, для ухвалення такого процесуального рішення.

За таких умов, колегія суддів поважала, що відповідна усна заява представника Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а тому відсутні підстави її розглядати.

Окремо, слід звернути увагу на приписи частини 1 статті 303 КАС України, де наголошено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Як випливає з матеріалів справи, в апеляційній скарзі Департамент інфраструктури Херсонської ОДА ставив питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Заявивши в судовому засіданні про закриття провадження у даній справі, скаржник фактично змінив вимоги апеляції і зробив це, з порушенням строків, які встановлені даною нормою.

Отже, колегія суддів, розглянувши апеляцію Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА, де ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необґрунтованого та ухвалення нового рішення, дійшла висновку про відсутність будь-яких порушень, з боку суду першої інстанції, щодо правильного застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального прав.

Стаття 316 КАС України встановлює, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи, розподіл судових витрат не проводиться.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 195, 308, 310, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом адвоката Беженар Євгенії Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю.М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 15.03.2024.