Рішення

від 14.03.2024 по справі 240/10779/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/10779/22

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 10 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до 10 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому просить:

- визнати протиправними дії 10 територіального вузлу урядового зв`язку ДССЗтЗІУ, які полягають у відмові сформувати та направити до Адміністрації ДССЗтЗІУ висновок про можливість виплати ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням йому 20.05.2020 з 24.03.2020 III групи інвалідності, одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

- зобов`язати 10 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок про можливість виплати ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням йому 20.05.2020 з 24.03.2020 III групи інвалідності, одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що проходив військову службу під час проходження якої отримав захворювання, яке згідно висновків органу МСЕК пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги. Вказана заява була розглянута та позивачу було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 147140,00 грн, що склало 70-кратний розмір. Не погодившись із розміром призначеної йому одноразової грошової допомоги, позивач оскаржив такі дії Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №240/17222/20 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними і скасування наказу та рішення, зобов`язання вчинити дії.

У той же час, у зазначеній постанові було визначено, що права ОСОБА_1 можуть бути поновлені лише у тому випадку, якщо 10 територіальний вузол урядового зв`язку ДССЗтЗІУ направить до Адміністрації ДССЗтЗІУ висновок щодо можливості призначення заявнику у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги саме у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про формування та направлення відповідного висновку, однак відповідач відмовив йому у задоволенні вимог його заяви. Вказані дії слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 відмовлено 10 Територіальному вузлу урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за вх. №61089/22 від 01.12.2022.

28.12.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень вказав, що правову позицію суду апеляційної інстанції, яка викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/17222/20 позивач намагається трактувати на свою користь, що проявляється у нібито покладенні обов`язку на 10 ТВУЗ Держспецзв`язку сформувати та направити новий вищезгаданий висновок на адресу Адміністрації Держспецзв`язку.

Щодо документів, що підтверджують право на призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на які позивач посилається у позовній заяві відповідач зазначає наступне.

Згідно довідки, яка видана військовим комісаром Романівського районного комісаріату у якій вказано, що ОСОБА_1 приймав участь в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил (надалі - АТО та ООС) на території Донецької і Луганської областей в період з 23.12.2015 по 22.01.2016, з 07.09.2017 по 12.10.2017, з 03.01.2019 по 02.04.2019. Відповідач посилається на той факт, що довідка дійсно підписана військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та скріплена гербовою печаткою, але відсутні реквізити офіційного бланку, дата формування та реєстраційний номер документа, та не зрозуміло для чого вона додана до позову.

Крім того, відповідач вказує, що оскільки ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, то постає питання чому позивач вимагає сформувати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини у розмірі 250-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а не 300-кратного.

Також, відповідачем зазначено, що позивача не обмежували у виборі нормативного акта згідно якого він мав право отримати одноразову грошову допомогу.

Позивач звернувся до 10 ТВУЗ Держспецзв`язку з заявою у якій чітко вказав нормативний акт (підпункт 2 пункту 6 Порядку) згідно якого йому проведено виплату одноразової грошової допомоги.

22.04.2021 позивач повторно звернувся до 10 ТВУЗ Держспецзв`язку для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності і отримав її. Отже, на думку відповідача, звернення ОСОБА_1 від 18.01.2022 є безпідставним, оскільки він вже скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III та II груп інвалідності, а тому і вимога щодо формування висновку є безпідставною.

Також, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - ДССЗтЗІУ) з 2001 року по 31.12.2019.

Під час проходження військової служби позивач отримав захворювання, яке у відповідності до витягу з протоколу засідання 1 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24.03.2020 №131, пов`язане із захистом Батьківщини та проходженням служби.

20.05.2020 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 з 24.03.2020 встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини (довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №015548 від 20.05.2020 (а.с.11-12).

У зв`язку із зазначеним фактом ОСОБА_1 звернувся із заявою до Адміністрації ДССЗтЗІУ через 10 територіальний вузол урядового зв`язку ДССЗтЗІУ щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги.

Зазначена заява була розглянута, та відповідно до висновку її територіального вузла урядового зв`язку ДССЗтЗІУ наказом Адміністрації ДССЗтЗІУ за №15-Ф від 25.06.2020 ОСОБА_1 було призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 147140,00грн, що складало 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб станом 01.01.2020 (а.с.13-14).

Не погодившись із розміром одноразової грошової допомоги, яка була призначена і виплачена позивачу у зв`язку із встановленням йому інвалідності III групи, останній звернувся за захистом своїх прав до суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/17222/20 від 24.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 25.06.2020 №15-Ф в частині призначення ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням останньому з 24.03.2020 інвалідності III групи одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020. Визнано протиправним рішення Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, яке оформлене листом від 27.08.2020 за № 18/02-1288, про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому з 24.03.2020 інвалідності III групи одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року. Зобов`язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи з 24.03.2020 внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.44-47).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №240/17222/20, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22.06.2023 (а.с.53-57), апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними і скасування наказу та рішення, зобов`язання вчинити дії (а.с.48-52).

У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021, суд дійшов висновку, що позивач є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, суд вважає, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби, а тому відповідно погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на одноразову грошову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Однак, колегія суддів не погодилась із висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановлення інвалідності, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги здійснює фінансовий підрозділ Адміністрації чи підрозділу Держспецзв`язку шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку, зазначений особою, що звернулася за виплатою.

Тобто вказаний Порядок регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Адміністрація Держспецзв`язку лише приймає рішення на підставі висновку підрозділу Держспецзв`язку (в Адміністрації - структурний підрозділ Адміністрації), в якому військовослужбовець проходить (проходив) військову службу, і є неналежним органом, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , так як ОСОБА_1 не проходив військову службу в Адміністрації Держспецзв`язку.

У пакеті документів переданому 10 ТВУЗ Держспецзв`язку 29.05.2020 до Адміністрації Держспецзв`язку щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги або про її відмову, 10 ТВУЗ Держспецзв`язку у висновку щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю Держспецзв`язку зазначено про те, що за результатами розгляду документів та відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №975, 10 ТВУЗ Держспецзв`язку вважає за можливе виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2020, який становить 2102грн (усього до виплати 147140 грн).

Вказаного висновку та дій 10 ТВУЗ Держспецзв`язку позивач не оскаржував, а 10 ТВУЗ Держспецзв`язку не направлявся висновок про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2020, а тому Адміністрація Держспецзв`язку не зобов`язана була приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2020.

Тобто, у зазначеній постанові, було визначено, що права ОСОБА_1 можуть бути поновлені лише у випадку направлення 10 територіальним вузлом урядового зв`язку ДССЗтЗІУ до Адміністрації ДССЗтЗІУ висновку щодо можливості призначення заявнику, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги саме у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою від 27.12.2021 до 10 територіального вузлу урядового зв`язку ДССЗтЗІУ з проханням сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок щодо можливості, у зв`язку із встановленням 20.05.2020 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (а.с.15-16).

Відповідач своїм листом від 25.01.2022 за №59/16-240 відмовив ОСОБА_1 у сформуванні і направленні такого висновку (а.с.17).

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у сформуванні та направленні відповідного висновку, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 23.02.2006 №3475-IV «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» встановлено, що соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших законів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 05.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 зазначеної статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Пунктом 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 глави 4 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13.03.2018 №151 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за №404/31856) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями пункту 1 Порядку №975 цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

У свою чергу підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Системний аналіз положення підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 дає змогу дійти висновку, що для призначення і виплати військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби) одноразової грошової допомоги необхідна наявність однієї із наступних умов: настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, або ж настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з частиною 7 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 20.01.2020 №14 позивач у період з 23.12.2015 по 23.01.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції (а.с.9).

У той же час, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 015548 позивачу з 24.03.2020 встановлено ІІІ групу інвалідності та зазначено причиною інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, тобто пов`язане із виконанням військового обов`язку (а.с.11-12).

Формулювання для постанов військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначені главою 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення про ВЛК).

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 21.5 Положення про ВЛК постанови ВЛК приймаються в формулюванні «захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Підпунктом «а» пункту 21.5 Положення про ВЛК передбачено, що постанови ВЛК приймаються в формулюванні «поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У постанові від 15 листопада 2019 року у справі №761/31180/16-а Верховний Суд вказав, що поняття «військовий обов`язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» та «захист Вітчизни». Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки поняття «захист Батьківщини» є синонімом «захисту Вітчизни», включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, то позивач як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку №975.

Крім того, пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

При подачі позовної заяви до суду першої інстанції ОСОБА_1 було додано копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_1 встановленого зразка, яке підтверджує відповідний статус позивача.

Відповідно до пункту 4 Розділу V Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації від 13.03.2018 №151, підрозділ Держспецзв`язку (в Адміністрації - структурний підрозділ Адміністрації), в якому військовослужбовець проходить (проходив) військову службу, на підставі отриманих документів готує висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який має містити:

прізвище, ім`я, по батькові особи (осіб), що звернулася (звернулися) за виплатою одноразової грошової допомоги;

інформацію про підстави, відповідно до яких особа звернулася за виплатою одноразової грошової допомоги;

посаду, яку військовослужбовець займає (займав), дату і номер наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та виключення його зі списків особового складу Держспецзв`язку (у разі звільнення з військової служби);

відомості про те, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця не є наслідками вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); висновок про можливість виплати або підстави відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, або про повернення документів на доопрацювання; розмір одноразової грошової допомоги з посиланням на відповідний пункт Порядку №975.

Зазначений висновок підписує начальник підрозділу Держспецзв`язку (в Адміністрації - начальник структурного підрозділу, в якому військовослужбовець проходить (проходив) військову службу), в межах компетенції - начальники підрозділу кадрової роботи, фінансового, юридичного підрозділів і підрозділу охорони праці або особи, на яких покладено виконання відповідних завдань. Висновок скріплюється печаткою.

На підставі висновку та документів, зазначених у пункті 2 цієї глави, Адміністрація у місячний строк приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю), про що видає відповідний наказ, який разом з документами надсилає підрозділу Держспецзв`язку для видання наказу про виплату такої допомоги або у разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Виплату одноразової грошової допомоги здійснює фінансовий підрозділ Адміністрації чи підрозділу Держспецзв`язку шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку, зазначений особою, що звернулася за виплатою.

Тобто вказаний Порядок регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

У постанові та від 08.06.2021 у справі №440/692/19 Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, якими було зобов`язано 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підготувати та подати Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та зобов`язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України розглянути висновок 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо можливості виплати такої одноразової грошової допомоги.

Враховуючи, що підставою для встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності стало захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, суд вважає, що на нього поширюється дія Порядку №975, оскільки він набрав чинності 24.01.2014, інвалідність ІІІ групи була встановлена позивачу з 24.03.2020, згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с.11-12). Таким чином, позивач може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права.

Однак, 10 ТВУЗ Держспецзв`язку не направлявся висновок про призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2020.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправною відмови 10 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у сформуванні та направленні до Адміністрації ДССЗтЗІУ висновку про виплату ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням йому 20.05.2020 з 24.03.2020 III групи інвалідності, одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та зобов`язання 10 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок про можливість виплати ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням йому 20.05.2020 з 24.03.2020 III групи інвалідності, одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені обставини справи позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 10 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул.Паркова, 1, смт.Миропіль, Житомирський (Романівський) район, Житомирська область, 13033, код ЄДРПОУ 34054279) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною відмову 10 територіального вузлу урядового зв`язку ДССЗтЗІУ у сформуванні та направленні до Адміністрації ДССЗтЗІУ висновку про виплату ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням йому 20.05.2020 з 24.03.2020 III групи інвалідності, одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Зобов`язати 10 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок про можливість виплати ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням йому 20.05.2020 з 24.03.2020 III групи інвалідності, одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін