Рішення

від 11.03.2024 по справі 320/35213/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року м. Київ № 320/35213/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Чекмарьов О.С.,

від відповідача Мала Л.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» (далі також позивач, ТОВ «А.В.С.», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвід 11.07.2023 за № 0479000702 і № 0479010702.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «А.В.С.» є власником збудованих за його замовленням (недобудованих) об`єктів житлової нерухомості - квартир, реалізувало дві з них у перевіряємий період іншим особам. На думку позивача, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтується на безпідставних висновках акта перевірки, що проведена ним операція з відчуження готової квартири на користь фізичної особи за основним договором купівлі-продажу має оподатковуватися податком на додану вартість, а продаж цієї квартири та іншої недобудованої відбувся за цінами нижче за звичайні (ринкові). Наведена позиція контролюючого органу суперечить приписам пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, за змістом якої постачання житла (об`єкту житлового фонду), крім їх першого постачання, є операціями, звільненими від оподаткування податком на додану вартість. В той же час продаж Товариством обох квартир (зведеної та недобудованої) відбувся за цінами не нижче звичайних. З огляду на викладене вважає доводи ГУ ДПС про порушення ТОВ «А.В.С.» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 і 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення податку на додану вартість (далі ПДВ), помилковими та такими, що не базуються на нормах податкового законодавства, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та фактичних обставинах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 відкрито провадження у справі № 320/35213/23 за вказаним позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, із проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали від 27.10.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позов, у тексті якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову ГУ ДПС у м. Києві мотивувало тим, що в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань законності декларування за жовтень 2022 року від`ємного значення з ПДВ (здійсненого у порядку контролю за правильністю висновків акта попередньої проведеної документальної перевірки), результати якої оформлені актом від 09.06.2023 № 43821/26-15-07-02-03-03/32348227, встановлено завищення ТОВ «А.В.С.» суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вказаний звітний період на 1 043 824,00 грн., а також факт неоформлення й нереєстрації ним в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної. А саме Товариство здійснило продаж квартири № 4104 загальною площею 76.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Тютюнника, буд. 37/1, фізичній особі на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.12.2021 за ціною 1 527 432,50 грн. без ПДВ, а також квартири № 1А загальною площею 43,85 кв.м., що знаходиться за тією ж адресою та є об`єктом незавершеного будівництва ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» на підставі попереднього договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2022 за ціною 789 480,00 грн. (з ПДВ 131 580,00 грн.). На переконання перевіряючих, позивач не підтвердив документально факт нарахування податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 225 269,03 грн. при придбанні квартири № 4104, оскільки у наданій на дослідження зведеній податковій накладній ТОВ «А.В.С.» від 31.03.2021 № 16 (що містила відмітку про застосування коду пільги 14060423: «звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом») відсутні відомості щодо операцій саме із даною квартирою. Крім того, враховуючи дані щодо вартості квадратного метру за аналогічними квартирами у відповідному районі, отриманими ГУ ДПС від Агентства нерухомості «БЛАГОВІСТ», виявлені факти реалізації квартир за цінами нижчими за звичайні та, як наслідок, заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1 043 824,00 грн.

25.01.2024 суд протокольною ухвалою оголосив про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.03.2024 задоволено заяву позивача про здійнення судового розгляду даної справи в режимі відеокнференції.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у тексті позову. У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, основним видом діяльності ТОВ «А.В.С.» за КВЕД 41.20 є будівництво житлових та нежитлових будівель, а одним із неосновних купівлі та продаж власного нерухомого майна (КВЕД 68.10).

Упродовж періоду з 25.05.2023 по 02.06.2023 ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провело документальну позапланову виїзну перевіркуТОВ «А.В.С.» з питань законності декларування за жовтень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «А.С.В.» (код ЄДРПОУ 32348227) від 21.12.2022 № 49447/26-15-07-02-03-03/32348227.

09.06.2023 за результатами проведення вказаної документальної перевірки відповідачем складений акт за № 43821/26-15-07-02-03-03/32348227, в якому містяться висновки про вчинення позивачем порушень норм податкового законодавства, а саме:п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «г» п. 198.5. ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, що призвело до:

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за жовтень 2022 року на 1 351 149,00 грн.;

- неоформлення та нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за жовтень 2022 року на суму операцій в розмірі 6 755 745,00 грн.

Дані висновки акта перевірки сформовані виходячи з наступного: ТОВ «А.В.С.» подало податкову декларацію з ПДВ за звітний період жовтень 2023 року, де у рядках 19 «від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» і 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» задекларувало показники у розмірі 66 076 294,00 грн. Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є придбання Товариством будівельних робіт та матеріалів з метою будівництва житлового комплексу та офісного центру по вул. Василя Тютюнника, 37/1.

Разом з тим, з`ясовано, що ТОВ «А.В.С.» за період з 01.10.2021 по 30.10.2022 здійснило продаж двох квартир за такими нотаріально посвідченими договорами:

- договором купівлі-продажу квартири від 16.12.2021 (зареєстрованиму Реєстрі за № 2347), згідно якого ТОВ «А.В.С.» (як продавець) реалізувало квартиру за № 4104 на 23-му поверсі загальною площею - 76,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Тютюнника, буд. 37/1, покупцю - громадянину України ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 );

- попереднім договором купівлі-продажу квартири від 28.09.2022 (зареєстрованимуРеєстрі за № 888), згідно якого ТОВ «А.В.С.» (як продавець) вирішило продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (що діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Бест Фонд» недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ «КУА «Фінансовий капітал») квартиру з наступними характеристиками: будівельний номер 1А на 3-му поверсі, загальна площа 43,85 кв.м. (з них житлова площа 16,07 кв.м.), що знаходиться за тою ж самою адресою.

У рамках перевірки Товариству був вручений запит від 31.05.2023 № 1 про надання документального підтвердження, регістрів бухгалтерського обліку, пояснень щодо відображання податкових зобов`язань з ПДВ та формування цін щодо зазначених квартир.

Зі змісту отриманих від ТОВ «А.В.С.» пояснень (лист від 01.06.2023 № 91) вбачається, що квартира № 4104 реалізована 16.12.2021 за ціною 1 527432,50 грн. без ПДВ (в т.ч. із розрахунку вартості квадратного метра у сумі 19 992,57 грн.) фізичній особі - ОСОБА_1 , який сплатив загальну вартість такої квартири у зазначеному розмірі. За фактом вчинення покупцем ( ОСОБА_1 ) безготівкових платежів, ТОВ «А.С.В.» виписало податкові накладні, в яких із посиланням на пп. 197.1.14. п. 197.1, ст.197 Податкового кодексу України застосувалопільгуза кодом14060423 («звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом»). В той же час право власності на квартиру № 4104 зареєстровано за ТОВ «А.В.С.» 04.03.2021. Товариство в порядку п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.03.2021 зведену податкову накладну за № 16, відповідно до якої за операціями з придбанняквартир 4011, 4001 і 4004 нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ узагальній сумі 827 040,73 грн., з них щодо квартири 4004 225 269,03 грн. Дослідивши текст номенклатури, наведений у цій зведеній податковій накладній, перевіряючі дійшли висновку, що остання не містить відомостей про нарахування податкового зобов`язання за операцією з першого постачання саме квартири № 4104.

Поряд з цим з`ясовано, що згідно умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2022 ТОВ «А.В.С.» (як продавець) вирішило продати ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» ПВІФ «Бест Фонд» (код ЄДРПОУ 33718756) квартиру АДРЕСА_1 ,за ціною 789 480,00 грн.з ПДВ (в т.ч. із розрахунку вартості квадратного метра у сумі 18 000,00 грн.). При цьому вказана квартира є об`єктом незавершеного будівництва, запланована дата введення в експлуатацію якої 2-ий квартал 2025 року. Згідно копії платіжного доручення АТ «ТАСКОМБАНК`від 24.10.2022 № 6797 ТОВ «Фінансовий капітал» ПВІФ «Бест Фонд» перерахувало ТОВ «А.В.С.» безготівкові кошти на загальну суму 789480,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за квартиру зг. попереднього договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2022 року,в т.ч. ПДВ 20% 131 580,00 гривень».

За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «А.В.С.» виписало на адресу ТОВ «Фінансовий капітал» ПВІФ «Бест Фонд» та зареєструвало податкову накладну від 25.10.2022 за № 3 з номенклатурою «Оплата за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 28.09.2022 за квартиру АДРЕСА_2 , проектна площа 43,86/16,07 кв.м.» на суму 789 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 131 580,00 грн.).

З метою отримання інформації щодо вартості квадратного метра за зазначеними вище або аналогічними квартирами у відповідному районі ГУ ДПС у м. Києві направило запити до Агентства нерухомості «БЛАГОВІСТ» та ЄМАРКЕТ УКРАЇНА (ОLХ). Станом на дату підписання акта перевірки відповіді на запити не надійшли.

Водночас перевіряючі врахували інформацію, розміщену на веб-порталі «REALT.UА НОВОБУДОВИ»(за посилання:https://novostroyki.realt.ua/ua/statastics-novostroyki-business-klass-kiev-pecherskiy-rayon/), відповідно до якої вартість квадратного метра у Печерському районі м. Києва у квітні 2021 року (станом на 01.04.2021) склала 53 961,00 грн., у травні 2022 року (станом на 01.05.2021) 53 961,00 грн., у вересні 2022 року (станом на 01.09.2022) 65 029,00 грн., у жовтні 2022 року (станом на 01.10.2022) 65 029,00 грн.

З урахуванням даної інформації перевіряючі дійшли умовиводів, що ринкова вартість квартири № 4104 (продаж якої відбувся 16.12.2021) становить 4 122 620,40 грн. (тобто, 76,4 кв.м. х 53 561,00 грн.), крім того ПДВ 824 524,08 грн., а квартири № 1 А 2 852 171,94 грн. (тобто, 43,86 кв.м. х 65 029,00 грн.), крім того ПДВ 570 434,39 грн. У взаємозв`язку з цим контролюючий орган припустив, що ТОВ «А.В.С.»,реалізуючи квартири за цінами нижче звичайних (ринкових) цін, занизило податкові зобов`язання з ПДВ всього на суму 1 351 149,35 грн. (з них за грудень 2021 року на суму 824524,08 грн., за жовтень 2022 року 526 625,27 грн.), що призвело до завищення платником від`ємного значення з названого податку за період жовтень 2022 року.

У контексті встановлених обставин перевіряючі зазначили в акті перевірки про порушення Товариством вимог п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у зв`язку із нескладанням та нереєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за операціями визначеними п. 198.5 ст. 198 Кодексу за жовтень 2022 року на загальну суму ПДВ 1 351 149,00 грн. При цьому легітимність набуття позивачем права власності на квартири (майнові права на них) та реальність вчинених ним операцій з продажу ГУ ДПС при проведенні перевірки під сумнів не брав.

Не погоджуючись із такими висновками акта перевірки від 09.06.2023, позивач подав до ГУ ДПС письмові заперечення на зазначений акт (вих. № 98 від 22.06.2023). Розглянувши такі заперечення платника податку, відповідач залишив їх без задоволення та водночас вніс коригування до тексту акта в частині розмірів сум заниження ТОВ «А.В.С.» податкового зобов`язання з ПДВ та відповідно завищення від`ємного значення з цього ж податку за наслідками здійсненого перерахунку розміру ринкової вартості квартири № 1 А з урахуванням отриманої від ТОВ «Агентство нерухомості «БЛАГОВІСТ» листа-відповіді від 13.06.2023 № 12/АН на письмовий запит (а саме виправивши на « 1 043 824,00 грн., з них за грудень 2021 року на суму 824 524,08 грн. та за жовтень 2022 року на суму 219 300,00 грн.»).

11.07.2023 на підставі акта перевірки від 09.06.2023 № 43821/26-15-07-02-03-03/32348227 та керуючись пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 58, ст. 120-1, п.п. 201.1, 201.7 і 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- форми «ПН» за № 00479000702, яким визначило позивачу до сплати штрафні санкції у розмірі 3 400,00 грн. у зв`язку із не складанням і не реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму ПДВ 1 043 824,00 грн.;

- форми «В4» за № 00479010702, яким зменшило позивачу розмір задекларованого у податковій декларації за звітний період жовтень 2022 року від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 043 824,00 грн.

ТОВ «А.В.С.» надіслало до Державної податкової служби України скаргу (вих. 109 від 26.07.2023) на зазначені податкові повідомлення-рішення, яка рішенням останньої від 25.09.2023 №28408/6/99-00-06-01-04-06 була залишена без задоволення.

Надалі, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 11.07.2023 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України(у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному ж значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема може зараховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пп. «в» п. 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу).

За змістом п. 185.1 ст. 185 ПК Україниоб`єктом оподаткуванняподатком на додану вартість є операції платників цього податку зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

В той же часнормами ст. 197 ПК України визначені операції, що звільняються від оподаткування. Однією з таких операцій, відповідно до пп.197.1.14 п. 197.1 зазначеної статті Кодексу (у редакції чинній, до 10.10.2022),є постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

Перше постачання житла характеризується як: а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Здійснивши правовий аналіз змісту наведених норм пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України у наведеній редакції Верховний Суд у своїй постанові від 04.03.2021 у справі № 815/2307/15 сформував висновок про те, що операцією з першого постачання житла вважатимуться операції з:

- передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об`єкт житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства-замовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій;

- передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на реконструйоване або капітально відремонтоване житло (об`єкт житлового фонду) особі іншій, ніж власник такого об`єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання);

- постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження нового житла чи реконструкції або капітального ремонту житла за рахунок замовника.

Таким чином, у випадку, коли після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, у розумінні норм ПК України, не буде вважатися операцією з першого постачання житла, а тому дана операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість відповідно до ПК України.

Наведений висновок узгоджується з попередньо висловленою Верховним Судом правовою позицієюв постановах від 27.02.2018 у справі № 826/1513/17, від 10.12.2019 у справі № 817/223/15.

Разом з тим, починаючи з 10.10.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об`єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» від 20.09.2022 № 2600-IX, якимпп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України був доповненийновими нормами. А саме визначено, що до операцій, які звільняються від оподаткування, відносяться також операції з постачання неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об`єктів. Перше ж постачання неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об`єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об`єкт.

За приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Крім того, абз. 5 цього ж пункту ст. 187 ПК України починаючи з 10.10.2022 за операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно із абз. 1 п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата складання податкової накладної;в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;є) ціна постачання без урахування податку;ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;й) індивідуальний податковий номер.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Аналогічні положення містяться в п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

За змістом норм п. 201.10 зазначеної статті Кодексупри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів (зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) та зі змісту наданих представником позивача у судових засіданнях усних пояснень, за результатами закінчення будівництвата передачі забудовником готових об`єктів нерухомого майна ТОВ «А.В.С.» як один із інвесторів такого будівництва зареєструвало 02.03.2021 і 04.03.2021 своє право власності на ряд квартир у будинку АДРЕСА_3 : квартиру №4011 (загальна площа 100,3 кв.м., з них житлова 51,0 кв.м.), квартиру № 4104 (загальна площа 76,4 кв.м., з них житлова 41,0 кв.м.), квартира № 4001 (загальна площа103,8 кв.м., з них житлова 54,4 кв.м.). Крім того, ще раніше (02.12.2019) Товариство в аналогічному порядку зареєструвало право власності на квартиру № 4004 (загальна площа 77,6 кв.м., з них житлова 40,9 кв.м.) у цьому ж будинку.

У зв`язку із набуттям у власність новозбудованих квартир (в тому числі перелічених вище) ТОВ «А.В.С.» склало зведені податкові накладні:

- зведену податкову накладну від 31.12.2019 №31 на загальну суму операцій з перших поставок квартир № 4088, № 4089, № 4006, № 4004, № 4087, № 4074 7 306 403,47 грн., крім того ПДВ 1 461 320,69 грн. У даній податковій накладній позивач відобразив операцію з першої поставки квартири № 4004 на суму 1 144 033,31 грн., крім того ПДВ 228 806,66 грн.;

- зведену податкову накладну від 31.03.2021 №16на загальну суму операцій з перших поставок квартир № 4011, № 4001 і № 4104 - 4 135 203,67 грн., крім того ПДВ 827 040,73 грн.У даній податковій накладній позивач, зокрема відобразив операцію з першої поставки квартири № 4104 на суму 1 126 345,17 грн., крім того ПДВ 225 269,03 грн. Обидві зведені податкові накладні були свого часу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому у зведеній податковій накладній від 31.03.2021 № 16 позивачем була допущена описка в номенклатурі товарів/послуг, а саме замість квартири з № 4104 помилково зазначена квартира № 4004 (по якій раніше вже була виписана податкова накладна від 31.12.2019 № 31). Водночас інші реквізити, зокремавідносно визначення бази оподаткування та суми нарахованих податкових зобов`язання з ПДВ (225 269,03 грн.) у зв`язку із набуттям права власності на квартиру № 4104, були вірно зазначені Товариством у вказаній зведеній податковій накладнійвід 31.03.2021.

Дізнавшись під час проведення документальної перевірки про допущену у зведеній податковій накладній технічну описку, що по суті як така не зумовлює зміну суми компенсації вартості товарів (квартир), ТОВ «А.В.С.» здійснило спроби вжити заходів, передбачених ст. 192 Податкового кодексу України. Так, 14.06.2023 Товариство сформувало та двічі надіслало до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 14.06.2023 № 1 до податкової накладної від 31.03.2021 № 16 з визначенням причин коригування за кодами 104 («зміна номенклатури») і 201 («коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ»). Проте згідно отриманих з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України електронних квитанцій у прийнятті зазначеного електронного розрахунку коригування позивачу було відмовлено з різних причин.

У даному випадку відповідач, не заперечуючи проти наведеного вище тлумачення правозастосування норм пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України та водночас посилаючись на зміст зведеної податкової накладної від 31.03.2021 №16, дійшов висновку про ненарахування ТОВ «А.В.С.» при першій поставці квартири № 4104 податкових зобов`язань з ПДВ.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив, що факт виконання позивачем вимог податкового законодавства з оподаткування операції з першого постачання за наслідками набуття у власність зведеного за рахунок власних фінансів житла - квартири № 4104 у звітному періоді березні 2021 року документально підтверджується. При цьому сам по собі факт складення ТОВ «А.В.С.» зведеної податкової накладної із помилкою в тексті опису (номенклатури) товарів такої, з урахуванням описаних вище обставин не свідчить про протилежне.

У взаємозв`язку із наведеним суд погоджується із доводами позивача про те, що операція з продажу ним зазначеної квартири у грудні 2021 року фізичній особі ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.12.2021 (зареєстрованим у Реєстрі за № 2347) у силу приписів пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняється від оподаткування ПДВ.

Надаючи оцінку правомірності позиції контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із реалізацією квартир за цінами нижче звичайних (ринкових) суд виходив з наступного.

За змістом наявної у матеріалах справи копії нотаріально посвідчених договору купівлі-продажу квартири від 16.12.2021 (зареєстрованого у Реєстрі за № 2347) ТОВ «А.В.С.» реалізувало фізичній особі квартиру № 4104 (з характеристиками: 23-й поверх, загальна площа 76,4 кв.м., житлова площа 41,0 кв.м.) в будинку АДРЕСА_3 за ціною 1 527 432,50 грн. (з урахуванням вартості 1 кв.м. 19 992,50 грн.), без ПДВ. Балансова ж вартість зазначеної квартири згідно відповідної довідки від 15.12.2021 № 125 складала 1 351 614,20 грн.

Крім того, 28.09.2022 ТОВ «А.В.С.» (як сторона 1) уклало з ТОВ «КУА «Фінансовий світ» (стороною 2) нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу квартири (що зареєстрований у Реєстрі за № 888). За умовами цього попереднього договору сторони зобов`язуються у строки, встановлені п. 1.2 даного попереднього договору укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири (основний договір), відповідно до якого сторона 1 (в основному договорі продавець) зобов`язується передати у власність (продати) квартиру будівельний номер 1А (далі Об`єкт) з визначеними у п. 1.3 вказаного ж попереднього договору характеристиками (зокрема: 3-ий поверх, загальна площа 43,66 кв.м., житлова площа 16,07 кв.м.) у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_4 (далі Будинок) з урахуванням в майбутньому присвоєної поштової адреси Об`єкту. У свою чергу сторона 2 (в основному договорі покупець) має прийняти цей об`єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі, визначеному цим попереднім договором. При цьому на день укладання зазначеного попереднього договору Будинок незавершений будівництвом(з усім обладнанням, інструментами, підсобними та допоміжними будівлями, внутрішніми інженерними мережами), запланований термін закінчення будівництва Будинку 2-ий квартал 2025 року. Також сторонами серед іншого було узгоджено, що сторона 2 зобов`язана сплатити 100% переоплати від суми, встановленої у п. 4.1 попереднього договору (а саме: 789 480,00 грн., в т.ч. ПДВ 131 580,00 грн., з урахуванням вартості 1 кв.м. 18 000,00 грн.. з них ПДВ 3 000,00 грн.). У випадку ж збільшення фактичної загальної площі Об`єкта за результатами проведення технічної інвентаризації Об`єкта після завершення будівництва Будинку, в день укладання основного договорупровести доплату на умовах, визначених попередніх договором.

Визначена у попередньому договорі сума вартості квартири № 1А була сплачена ТОВ «КУА «Фінансовий світ» повністю згідно платіжної інструкції від 24.10.2022 № 6797. За фактом здійсненої оплати ТОВ «А.В.С.» виписало на користь останнього податкову накладну від 25.10.2022 № 3 на суму операції 657 900,00 грн., крім того ПДВ 131 580,00 грн. та зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, посилаючись на дані з веб-порталу «REALT.UА НОВОБУДОВИ» та факт отримання від ТОВ «Агентство нерухомості «БЛАГОВІСТ» листа від 13.06.2023 № 12/АНз інформацією про ціну реалізації квартир на стадії будівництва, без внутрішнього оздоблення, без сантехнічних приладів, контролюючий орган припустив, що позивач занизив вартість продажу описаних вище квартир та, обрахувавши самостійно розміри ринкової вартості таких квартир, донарахував Товариству податкові зобов`язання з ПДВ на суми різниць у вартостях.

У контексті викладеного суд враховує, що нормами п. 188.1 ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;газу, який постачається для потреб населення;електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Разом з тим, з набранням чинності Податковим кодексом України порядок визначення звичайної ціни в цілях оподаткування встановлено нормами пп. 14.1.71, 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу.

Так, у розумінні нормпп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно ж до пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Крім того, правовідносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI.

Зокрема, згідно із ч.1 ст. 10 цього Законусуб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (стаття 11 зазначеного Закону).

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання виготовлених товарів є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка водночас повинна відповідати ринковій ціні. При визначенні цін у господарських зобов`язаннях сторони мають враховувати економічні чинники та рівень ринкових цін, виходячи з яких і визначається звичайна ціна для цілей оподаткування. Вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, якщо не доведено зворотного.

В той же час Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 у справі № 200/12345/18-а зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати база оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.

Проаналізувавши зміст акта перевірки суд встановив, що для визначення «своєї ринкової ціни» на конкретні квартири перевіряючі врахували дані з веб-порталу «REALT.UА НОВОБУДОВИ» щодо статистичних змін цін на квартири в новобудовах бізнес-класу в Печерському районі м. Києва за період з 2017 року по 2023 року, що носять загальний характер.

При цьому відповідачем в ході проведення документальної перевірки фактично не було здійснено збір та аналіз існуючої інформації про укладені саме на момент продажу позивачем квартир (майнового права на квартиру) договори з ідентичними (однорідними) умовами реалізації квартир з такими ж (подібними) характеристиками наринку житлової нерухомості.

Що ж до посилань відповідача на використання відомостей з листа ТОВ «Агентство нерухомості «БЛАГОВІСТ» при обчисленні ринкової ціни на квартиру № 1А, то останній не надав на вимогу суду для дослідження ані письмовий запит ГУ ДПС, ані письмову відповідь Агентства нерухомості лист від 13.06.2023 № 12/АН, вказівки на який містяться у листі ГУ ДПС у м. Києві про результати розгляду заперечень ТОВ «А.В.С.» на висновки акта перевірки, та не повідомив суду про причини відсутності у нього зазначених документів.

У взаємозв`язку із наведеним суд зазначає, що відповідно до норм ч. 1 і 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому в силу приписів ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми - ті, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом норм ч. 1 і 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У даному випадку відповідач у межах спірних правовідносин всупереч вимог ч. 2 статті 77 КАС України не довів належними та достатніми доказами, що ціни квартири № 4104 і майнове право на квартиру АДРЕСА_5 , визначені сторонами у договорі купівлі-продажу квартири від 16.12.2021 та попередньому договорі купівлі-продажу квартири від 28.09.2022, не відповідають рівню звичайних (ринкових) цін. А тому, як наслідок, у суду не вбачаєправових підстав вважати, що звичайні ціни у вказаних договорах не відповідають рівню ринкових цін.

Таким чином, враховуючи все наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердження документально правомірності висновків акта перевірки від 09.06.2023 № 43821/26-15-07-02-03-03/32348227 та відсутністьу ГУ ДПС у м. Києві правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатом розгляду справи суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій від 04.10.2023 за № 465 і № 466, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 18 341,36 грн. Відтак, враховуючи розмір заявлених позовних вимог та обсяг їх задоволення судом за наслідком розгляду справи по суті, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судових витрат по оплаті судового збору в сумі 18 341,36 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.07.2023 за № 00479000702 і № 00479010702.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» (код ЄДРПОУ 32348227, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 37/1, літ. «Б») витрати по оплаті судового збору в розмірі 18341 (вісімнадцять тисяч триста сорок одна) грн 36 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 березня 2024 р.