Рішення

від 15.03.2024 по справі 320/6806/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 року № 320/6806/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» до Головного управління ДПС у Київській області, начальника Васильківського управління Головного управління ДПС у Київській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» (далі також ТОВ «ТОДО+», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також ГУ ДПС у Київській області, відповдач-1), начальника Васильківського управління Головного управління ДПС у Київській області (далі також відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними дії начальника Васильківського управління Головного управління ДПС у Київській області з підписання і надіслання ТОВ «ТОДО+» податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0000135704 ГУ ДПС у Київській області;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0000135704 ГУ ДПС у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також позивач вказує на порушення відповідачами порядку проведення камеральної перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.

Відповідем-2 не надано суду відзив на позовну заяву, чи іншу заяву по суті справи, з якої можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

У наданій суду відповіді на відзив, позивач наполягає на заявлених позовних вимогах, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

За правилами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», зокрема, реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, до якого входить Головне управління ДФС у Київській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», зокрема, ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого входить Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) та утворено відокремлений підрозділ юридичної особи публічного права Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку по заміну відповідача-1 у справі його правонаступником Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «ТОДО+» з питання неподання / несвоєчасного подання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2019 року, за наслідками якої складено акт від 18 листопада 2019 року № 511/10-36-57-04/35259292 (далі також акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 49.18.2, п. 49.18 статті 49, п. 137.5 статті 137 Податкового кодексу України (далі також ПК України), а саме: неподання звітності з податку на прибуток.

20 грудня 2019 року ТОВ «ТОДО+» подано заперечення на акт перевірки (вх. № 15318/10 від 23 грудня 2019 року.

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про залишення без змін висновків акту перевірки, про що зазначено у листі від 03 січня 2020 року №71/10/10-36-04-04.

ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року № 0000135704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020, 00 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

За наслідками адміністративного оскарження, Державна податкова служба України прийняла рішення від 09 квітня 2020 року № 12784/6/99-00-08-05-05-06 про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги без задоволення.

Незгода із діями відповідача-2 з підписання і надіслання ТОВ «ТОДО+» податкового повідомлення-рішення та прийнятим відповідачем-1 податкового повідомлення-рішення обумовила звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Суд зазначає, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Матеріалами справи встановлено, що позивач скористався наданим йому правом на подачу заперечень на акт перевірки від 18 листопада 2019 року № 511/10-36-57-04/35259292, які були розглянуті у визначеному статтею 86 ПК України порядку, про що свідчить повідомлення ГУ ДПС у Київській області від 23 грудня 2019 року № 12866/10/10-36-04-04 (про розгляд заперечень, яке відбудеться 02 січня 2020 року о 12-00 год) та лист від 03 січня 2019 року №71/10/10-36-04-04 (про розгляд заперечення).

З урахуванням викладеного, судом не становлено порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки ТОВ «ТОДО+», а тому позовні вимоги про визнання незаконними дій начальника Васильківського управління Головного управління ДПС у Київській області з підписання і надіслання ТОВ «ТОДО+» податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0000135704 ГУ ДПС у Київській області не підлягають задоволенню.

Щодо встановлених під час проведення перевірки порушень вимог податкового законодавства, суд зазначає наступне.

01 березня 2019 року ТОВ «ТОДО+» подано до Васильківського управлення Головного управління ДФС у Київський області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (звітна) із зазначенням суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеної за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) у розмірі 46 977 545, 00 грн.

Платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з пп. 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому, за правилами пункту 137.4 статті 137 ПК України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 137.5 статті 137 ПК України річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Під час камеральної перевірки встановлено не подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року (граничний строк подання 11 листопада 2019 року).

У відповідності до п. 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, штрафні санкції в розмірі 1 020, 00 грн можуть бути застосовані виключно до тих платників податків до яких протягом року був застосований штраф за несвоєчасне подання ними податкових декларацій (розрахунків) або іншої податкової звітності. Вказане є обов`язковою передумовою для відповідного стягнення.

Матеріали справи свідчать, що до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2019 року. Разом з тим, доказів того, що до ТОВ «ТОДО+» протягом року, що передував поданню декларації, вже застосовувався штраф за несвоєчасне подання податкової звітності матеріали справи не містять.

З огляду на те, що до ТОВ «ТОДО+» протягом року не був застосований штраф за неподання податкової декларації, накладення на позивача штрафних санкцій вперше в розмірі 1 020, 00 грн за таке правопорушення суперечить вимогам податкового законодавства, оскільки, в даному випадку відсутня така об`єктивна складова як повторність притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу, що надає можливості податковому органу застосовувати до платника податків штрафні санкції саме в розмірі 1 020, 00 грн.

Також, судом встановлено, що 01 березня 2019 року позивачем подано до Васильківського управління ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (звітна) із зазначенням суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеної за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) у розмірі 46 977 545,00 грн.

Пунктом 22 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановлено правило, за яким пункт 57.1 статті 57 цього Кодексу з 2015 року застосовується у редакції станом на 01 січня 2015 року:

« 22. Норма пункту 57.1 статті 57 у редакції, викладеній в Законі України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств застосовується, починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку, самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов`язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов`язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов`язань.

У складі річної податкової декларації платником подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Отже пункт 57.1 статті 57 ПК України було викладено у вищезазначеній редакції з 01 січня 2015 року, тому наведене у цьому пункті словосполучення «за останній річний (податковий) період» стосується звітного періоду 2014 року.

ТОВ «ТОДО +» за результатами діяльності у 2014 році декларувало понад 20 мільйонів гривень доходу при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, матеріали справи не містять, а тому, враховуючи наведені норми закону, застосування відповідачем до позивача положень п. 120.1 статті 120 цього Кодексу за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за звітний період І квартал 2019 року є передчасним.

У зв`язку з обранням позивачем податкового (звітного) періоду - календарний рік, граничний строк подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ «ТОДО+» у 2019 році ще не настав, а тому наведений в акті перевірки податковий період «ІІІ квартали» не узгоджується з положеннями п. 137.4 статті 137 ПК України.

Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не було доведено наявність правових підстав для накладення на позивача штрафу за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим позовні вимоги позивача про скасування цього рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно ч. 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0000135704 Головного управління ДПС у Київській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» (місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Транспортна, будинок 2; код ЄДРПОУ 35259292) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.