Ухвала

від 11.06.2019 по справі 760/14628/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/14628/19

Провадження №1-кс/760/7912/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000365 від 02.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205, ч.ч.3,4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2019 р. у справі №760/1708/19.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 22 січня 2019 року слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва, за результатами розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , було постановлено ухвалу про арешт майна, яке належить на праві власності ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, детектив зазначав, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000365 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. ч. З, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, а 15 січня 2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, детектив вважав необхідним накласти арешт на майно ОСОБА_5 , оскільки, ймовірно, останній має наміри вживати заходи щодо його реалізації.

В свою чергу, слідчий суддя, розглянувши клопотання детектива (без повідомлення власника майна та його захисника), прийшов до висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню, та наклав арешт на майно ОСОБА_5 , а саме:

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

-паркувальне місце НОМЕР_31 за адресою: АДРЕСА_2 . частку корпоративних прав (внесок) TOB «Завод «Трансмаш» (ЄДРПОУ 04832737) в розмірі 0,05 грн.;

-частку корпоративних прав (внесок) TOB «Виробничо-комерційне підприємство «ТАКО» (ЄДРПОУ 13417240) в розмірі 510,00 грн.;

-частку корпоративних прав (внесок) TOB «Камара дель рей» (ЄДРПОУ 34985984) в розмірі 3700,00 грн.;

-рахунок в цінних паперах № НОМЕР_1 AT «Райффайзен Банк Аваль» на якому знаходяться цінні папери - акції ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» (ЄДРПОУ 14305909) в кількості 18 592 шт. номінальною вартістю 10,50 грн. на загальну суму 195 216 грн.;

-автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 ;

-автомобіль марки Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 ;

-грошові кошти, які зберігаються на рахунках в АТ «ОТП Банк»:

- картковий рахунок НОМЕР_6 - відкритий у валюті гривня 04.01.2017 ;

- картковий рахунок НОМЕР_7 - відкритий у валюті Гривня 04.01.2017;

-поточний рахунок НОМЕР_8 - відкритий у валюті Гривня 23.11.2012;

-поточний рахунок НОМЕР_9 - відкритий у валюті Гривня 05.01.2017;

-поточний рахунок НОМЕР_10 - відкритий у валюті Гривня 07.08.2015;

- грошові кошти, які зберігаються на рахунках в AT КБ «ПРИВАТБАНК»:

-рахунок НОМЕР_11 - відкритий у валюті Євро 21.11.2017;

- рахунок НОМЕР_12 - відкритий у валюті Гривня 08.06.2018;

-рахунок НОМЕР_13 - відкритий у валюті Долар США 19.06.2018;

- рахунок НОМЕР_14 - відкритий у валюті Гривня 11.02.2016;

-рахунок НОМЕР_15 - відкритий у валюті Долар США 21.11.2017;

-рахунок НОМЕР_16 - відкритий у валюті Гривня 01.06.2018;

-рахунок НОМЕР_17 - відкритий у валюті Гривня 30.03.2018;

-рахунок НОМЕР_18 - відкритий у валюті Долар США 17.05.2012;

-рахунок НОМЕР_19 - відкритий у валюті Гривня 27.06.2018;

-рахунок НОМЕР_20 - відкритий у валюті Гривня 11.07.2013;

-рахунок НОМЕР_21 - відкритий у валюті Гривня 17.05.2012;

-рахунок НОМЕР_22 - відкритий у валюті Гривня 16.04.2018;

-рахунок НОМЕР_23 - відкритий у валюті Долар США 19.06.2018;

-рахунок НОМЕР_24 - відкритий у валюті Євро 27.06.2018;

-рахунок НОМЕР_25 - відкритий у валюті Долар США 08.06.2016;

- рахунок НОМЕР_26 - відкритий у валюті Гривня 20.03.2017;

- рахунок НОМЕР_27 - відкритий у валюті Євро 17.05.2012;

- рахунок НОМЕР_28 - відкритий у валюті Гривня 23.06.2017;

-рахунок НОМЕР_29 - відкритий у валюті Гривня 11.01.2010;

-рахунок НОМЕР_30 - відкритий у валюті Долар США 27.06.2018.

Адвокат зазначає, що у клопотанні про накладення арешту на майно детектив зазначив, що, ймовірно, ОСОБА_5 буде вживати заходів щодо реалізації свого майна з метою уникнення його арешту та подальшої конфіскації.

Проте, надаючи оцінку припущенням детектива, з`ясовуючи, чи дійсно існують обставини, які підтверджують, що ОСОБА_5 буде вживати заходів щодо реалізації свого майна слід звернути увагу суду на наступне:

-досудове розслідування в к/п №52017000000000365 було розпочато ще 02 червня 2017 року, про що ОСОБА_5 був обізнаний приблизно з того ж часу, разом з тим, жодних дій щодо реалізації майна не вчинив;

-повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 було вручено 15 січня 2019 року.

-18 січня 2019 року детективом було подано до суду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 ,

-слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва була постановлена ухвала про накладання арешту на майно ОСОБА_5 22 січня 2019 року.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, впродовж досудового розслідування, до часу постановлення слідчим суддею ухвали про накладення арешту, майно ОСОБА_5 не перебувало під арештом, що надавало можливість останньому відчужити належне йому майно або розпорядитись ним у будь-який передбачений законодавством спосіб.

Разом з тим, ОСОБА_5 протягом вказаного періоду часу вже перебував у статусі підозрюваного в даному кримінальному провадженні, чим передбачалось можливість притягнення його до кримінальної відповідальності та призначення покарання, у тому числі у вигляді конфіскації майна. Однак, ним не було вчинено жодних дій, спрямованих на відчуження належного йому на праві власності майна, а на доведення протилежного детективом не було надано жодних доказів.

Крім того, вважає, що на сьогоднішній день арешт майна підозрюваного порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням кримінального провадження.

Також адвокат зазначає, хоча, на сьогодні, вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому правопорушенні, не була доведена, проте, арештовано все, без виключення, належне йому майно.

Накладання арешту на грошові кошти на всіх, без виключення, рахунках, перешкоджає ОСОБА_5 отримувати заробітну плату та інші регулярні доходи,

розраховуватись за договірними зобов`язаннями, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджету.

Також зауважив, що ухвалою слідчого судді від 12.04.2019р., у справі №760/10436/19, було відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .

Так, прокурор, в своєму клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказував, що існують ризики, які вказують на те, що ОСОБА_5 буде:

переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Проте, слідчий суддя відмовляючи в задоволенні клопотання, зазначив, що прокурором не доведено та не надано доказів на підтвердження існування ризиків, на які прокурор посилався в своєму клопотанні, а ОСОБА_5 виконуються всі покладені на нього обов`язки.

Адвокат вважає, що своєю ухвалою по справі №760/10436/19 слідчий суддя фактично визнав відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а єдиним обов`язком, що виходить за межі загальних обов`язків підозрюваного в кримінальному провадженні, зазначив утримування від спілкування з іншими підозрюваними та свідками в провадженні.

Таким чином, з моменту постановлення ухвали про арешт майна ОСОБА_5 , суттєво зменшились ризики у кримінальному провадженні, в тому числі й щодо вжиття останнім заходів щодо реалізації свого майна.

З урахуванням вищезазначеного, адвокат вважає, що у подальшому застосуванні арешту майна ОСОБА_5 відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, є підставою для його скасування.

Адвокат в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Детектив в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що 22.01.2019 р. ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва накладено арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №520170000000000000365 від 02.06.2017 р. ОСОБА_5

03.05.2019 р. прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про достатність зібраних доказів для складання обвинувального акту та повідомлено підозрюваних та їх захисників про відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення та станом на день розгляду клопотання триває ознайомлення підозрюваних з матеріалами кримінального провадження.

На сьогоднішній день, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні має статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає як міру покарання - конфіскацію майна підозрюваного.

На підставі викладеного, детектив вважає, що відсутні підстави для скасування арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, внесеному 02.06.2017 р. до ЄРДР за №52017000000000365 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

15.01.2019 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкція ч. 5 статті 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2019 р. в рамках кримінального провадження, внесеного 02.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000365, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 .

Зі змісту даної ухвали вбачається, що детективом було доведено , що накладення арешту на майно ОСОБА_5 необхідно з метою забезпечення можливої конфіскації майна, що є одним з видів покарань за злочин, у вчинені якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, надані слідчому судді матеріали із кримінального провадження містять обґрунтування необхідності накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Вказаною нормою також передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Висновки адвоката щодо необґрунтованості детективом необхідності подальшого арешту майна є безпідставними з огляду на вказане вище.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2019 р. накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 з метою забезпечення можливої конфіскації майна, що є одним з видів покарань за злочин, у вчинені якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

ОСОБА_5 має статус підозрюваного у кримінальному провадженні №52017000000000365 від 02.06.2017 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якої передбачає які міру покарання у вигляді конфіскації майна.

Разом з тим, заявником не було доведено, що в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на викладене вище та враховуючи відсутність підстав, визначених ст. 174 КПК України для скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є безпідставним, а тому слід відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 132, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000365 від 02.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205, ч.ч.3,4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.5 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1