Ухвала

від 18.03.2024 по справі 642/5598/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

18.03.2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/5598/23

Провадження №1-кп/642/32/24

18 березня 2024 року

м. Харків

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

обвинуваченої - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції матеріали кримінальних проваджень № 12023221220001109 від 10.07.2023, № 12023221140000719 від 28.06.2023, №12023221210000618 від 10.07.2023 у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, заміжньої, будь-яких осіб на утриманні не маючої, не зареєстровану на території України, фактично перебуваючу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул.Полтавський Шлях, 99, раніше судимої: 27.12.2019 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, відносно якої направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185 КК України до Октябрського районного суду м.Полтави в рамках кримінального провадження №12020220470001418 від 13.03.2020, ?10.07.2020 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, ??22.01.2021 Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 29.05.2023 звільнена від відбування покарання,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 185, ч.2 ст.15 , ч.4 ст.185 ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувають кримінальні провадження № 12023221220001109 від 10.07.2023, № 12023221140000719 від 28.06.2023, №12023221210000618 від 10.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 185 ч.2 ст.15 , ч.4 ст.185 ч.4 ст.185 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні надав суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою щодо обвинуваченої, зазначив, що так як на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. Прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_7 покладені на неї процесуальні обов`язки.

Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою заперечували, просили обрати домашній арешт за місцем мешкання цивільного чоловіка обвинуваченої.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд судових засідань за їх відсутності.

Відповідно до ст.56 КПК України брати участь у судовому засіданні - це право, а не обов`язок потерпілого і його представника у кримінальному провадженні, перелік його прав не є вичерпним і не обмежується лише цією статтею, тому суд, порадившись на місці, ухвалив розпочати розгляд кримінального провадження за відсутністю потерпілого, вирішивши в ході подальшого судового розгляду необхідність його обов`язкової присутності.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто відсутні стійкі соціальні зв`язки, неодноразово судима, а саме: 27.12.2019 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, відносно якої направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185 КК України до Октябрського районного суду м.Полтави в рамках кримінального провадження №12020220470001418 від 13.03.2020, ?10.07.2020 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, ??22.01.2021 Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 29.05.2023 звільнена від відбування покарання, на шлях виправлення не стала та знову вчиняла кримінальні правопорушення.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 24.01.2024 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 до 23.03.2024.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої ОСОБА_7 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування ризику переховування обвинуваченою ОСОБА_7 від суду підтверджується наступним.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_7 , оскільки санкцією ч.4 ст.185 КК України передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а також враховуючи дані про особу обвинуваченої, раніше судима, не має стійких соціальних зв`язків, вчинила декілька епізодів крадіжки, тому існують обґрунтовані ризики того, що у разі зміни запобіжного заходу обвинувачена ОСОБА_7 може покинути місце мешкання та виїхати за межі м.Харкова та України з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим наявний ризик її переховування від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками чи потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а також, у разі необхідності і після цих стадій, під час дослідження судом письмових доказів, оскільки у сторін кримінального провадження може виникнути необхідність для повторного допиту деяких свідків, у разі задоволення судом такого клопотання. На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачені стають обізнаними про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину, а також тим, що на теперішній час ОСОБА_7 відомі відомості про особи свідків, потерпілих, місце їх проживання, коло спілкування, що дає їй можливість впивати на їх свідчення.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що вона не має будь-яких офіційних та законних джерел доходу, у зв`язку з чим не виключена можливість того, що перебуваючи поза умовами ізоляції, вона може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою забезпечення своїх елементарних життєвих потреб. При цьому, злочин, що інкриміновано ОСОБА_7 вчинено з корисливих мотивів.

Також суддя бере до уваги те, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_7 та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно неї необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваної до інкримінованого їй кримінального правопорушення, вважає за необхідне визначити підозрюваній той самий розмір застави, що був визначений слідчим суддею при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для неї.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 217, 314,315, 316, 336, 369 372, 376, 392 КПК України, суд, -

ухвалив:

Оголосити перерву в судовому засіданні до 12-00 години 01.04.2024 року.

Повторити виклик учасників судового розгляду.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16.05.2024 включно.

Встановити строк дії даної ухвали до 16.05.2024 року включно.

Визначений ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 20.07.2023 року розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб - залишити без змін.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави на обвинувачену ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти строком на 60 днів наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

Роз`яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вручення обвинуваченій.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18.03.2024

Суддя ОСОБА_1