Рішення

від 15.03.2024 по справі 717/28/24

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №717/28/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом керівника Дністровської окружної прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фермерське господарство «Ілаш», про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації та продажу на земельних торгах.

Керівник Дністровської окружної прокуратури Руснак П.А. подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій, просить припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами7322055100:02:002:0011 площею 2,0511 га, 7322055100:02:002:0015 площею 2,4882 га, 7322055100:02:002:0494 площею 0,0418 га та 7322055100:02:002:0498 площею 0,0418 газа цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані всмт.Кельменці Дністровського району Чернівецької області, право власності на які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2021, номери запису про право власності 43175879, 43176710, 43175417 та 43176315, індексні номери рішення про державну реєстрацію 59492284, 59493196, 59491767 та 59492752 від 27.07.2021шляхом їх конфіскації та продажу на земельних торгах. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2684 гривні.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фермерського господарства «Ілаш» в судове засідання не з`явився.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в судове засідання не з?явився.

Прокурор Алієв Г.і. в судовому засіданні підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Враховуючи згоду прокурора на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у відповідності до положень ст.145 ЗК України, ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист керівника Дністровської окружної прокуратури від 09.08.2023 року у відповіді від 18.09.2023 року №10-24-0.7-2692/2-23 зазначило про неподання позову у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, при цьому не заперечувало з приводу вжиття прокуратурою заходів щодо звернення з позовною заявою до суду з вказаного питання.

Таким чином, прокуратура реалізуючи покладені від імені держави повноваження щодо захисту інтересів держави, правомірно звернулася до суду із вказаним позовом.

Судом встановлено, що згідно свідотств про право на спадщину за законом виданих 27 липня 2021 року, ОСОБА_1 успадкував земельні ділянки кадастрові номери 7322055100:02:002:0011 площею 2,0511 га, 7322055100:02:002:0015 площею 2,4882 га, 7322055100:02:002:0494 площею 0,0418 га та 7322055100:02:002:0498 площею 0,0418 га.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №№ 359871318, 359871526, 359871749, 359872045 від 25 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації.

Отже відповідач, будучи іноземним громадянином, 27 липня 2021 року набув право власності на вказані вище земельні ділянки сільськогосподарського призначення та упродовж року не відчужив їх, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Конституція України (стаття 13) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено ЗК України.

Частиною 5 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

За змістом ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до вимог п.п.«д, е» ч.1 ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до п.п.«в» ч.1 ст.143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду (ч.ч.1,2 ст.145 ЗК України).

В силу ч.4 ст.145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст.348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №513/444/15-ц зроблено висновок, що, якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. Суд вважає, що примусове відчуження спірної земельної ділянки без компенсації відповідачу її вартості буде порушенням права власності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч.5 ст.22, ч.3 та ч.4 ст. 81, ч.1 ст. 140, ч.4 ст. 145 Земельного кодексу України, ч.1 ст.348 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5,12,13,15,19,76,77,78,79,80,81,82,206, 209,258,263,264,265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Дністровської окружної прокуратури, яка розташована в смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області, вулиця Сагайдачного будинок 39Б, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39909396, яке розташоване в м. Чернівці вулиця Героїв Майдану будинок 194-А, до ОСОБА_1 , жителя м. Трубічіно Новгородського району Новгородської області російської федерації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фермерське господарство «Ілаш», яке розташоване в смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області вулиця Кільцева будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35194382, про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації та продажу на земельних торгах - задовольнити повністю.

Припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7322055100:02:002:0011 площею 2,0511 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 43175879 від 27 липня 2021 року), земельну ділянку з кадастровим номером 7322055100:02:002:0015 площею 2,4882 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 43176710 від 27 липня 2021 року), земельну ділянку з кадастровим номером 7322055100:02:002:0494 площею 0,0418 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 43175417 від 27 липня 2021 року), земельну ділянку з кадастровим номером 7322055100:02:002:0498 площею 0,0418 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 43176315 від 27 липня 2021 року), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Дністровського району Чернівецької області, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_1 виручених коштів, із вирахуванням витрат , пов?язаних із відчуженням майна.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Дністровської окружної прокуратури 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву пропереглядзаочногорішення можебутиподанопротягом тридцятиднівздня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.

Повне рішення суду складено 18 березня 2024 року.

Суддя: