Ухвала

від 22.02.2024 по справі 128/3440/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3440/23

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б. , при секретарі- Фольварковій Н.О.,

за участю: заявниці - ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Слізяк М.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 "про встановлення факту, що має юридичне значення", заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023 до Вінницького районного суду Вінницької області за допомогою системи «Електронний суд» адвокат Слізяк М.М. в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулася із заявою в порядку окремого провадження «про встановлення факту, що має юридичне значення», заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заяву представником заявника вмотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2005 року перебували в романтичних відносинах та надалі, починаючи з 2011 року заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 .

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у зазначених осіб народився син - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_4 , однак у зв`язку з тим, що заявниця не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , державна реєстрація народження спільних дітей проведена відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері.

Зазначає, що в жовтні 2022 року ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України, а 10 січня 2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб.

29.05.2023 заявниця отримала сповіщення №4088 про те, що її чоловік - ОСОБА_2 помер в НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ, унаслідок поранень, отриманих приблизно о 14.00 15 травня 2023 року унаслідок ворожого масованого мінометного обстрілу під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, неподалік н.п. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області.

Зазначає, що в зв`язку з вказаними обставинами, дружина та діти ОСОБА_2 мають право на пенсію по втраті годувальника, а також право на спадщину. Водночас, свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не містять запису про те, що їхнім батьком є - ОСОБА_2 , тому представник заявника просить суд:

- встановити факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- внести зміни до актового запису №5 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Виконкомом Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, зазначивши у відомостях про батька дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також виправити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », та по батькові дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та видати нове свідоцтво про народження дитини;

- внести зміни до актового запису №04 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Виконавчим комітетом Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, зазначивши у відомостях про батька дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , а також виправити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.

22.02.2024 представник заінтересованої особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином; при цьому в матеріалах справи наявна заява начальника відділу , в якій остання зазначає, що відділ не може бути залучений до даної справи як заінтересована особа, так як виконання рішень судів до компетенції відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не входить.

З урахуванням міркування заявника та її представника, які вважали за можливе проведення судового засідання у відсутності представника заінтересованої особи, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання в відсутності представника.

22.02.2024 у судовому засіданні представник заявника - адвокат Слізяк М.М. заяву підтримала з підстав зазначених у ній, просила її задовільнити. Також суду повідомила, що в випадку загибелі військовослужбовця діти мають право прийняти після смерті батька спадщину, а також на відповідну допомогу , компенсацію від держави, в зв`язку з чим заявниця попередньо зверталась в усному порядку в об`єднаний міський Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому їй повідомили, що наявні у неї документи не підтверджують родинних відносин дітей із померлим ОСОБА_2 , а тому таку виплату провести не правомочні. Тому заявниця вимушена була звернутися до суду із такою заявою, яку суд має розглянути саме в окремому провадженні, оскільки не вважає що в даному випадку виникає спір про право.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву та позицію свого представника, суду також доповнила, що ОСОБА_2 за життя хотів усиновити дітей, проте не встиг оскільки загинув.

Заслухавши пояснення заявника та представника заявника, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що дану заяву слід залишити без розгляду на підставі ч.4 ст.315 ЦПК України, виходячи з такого.

З матеріалів справи , судом убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 46 роки в м. Київ помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 27.05.2023 Київським відділом ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №9805 (а.с.15), а також копією сповіщення сім`ї №4088 від 27.05.2023 , в якому зазначено , що солдат ОСОБА_2 військовослужбовець НОМЕР_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ внаслідок поранень, отриманих приблизно о 14.00 год. 15.05.2023 внаслідок ворожого масованого мінометного обстрілу під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, неподалік н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась - ОСОБА_4 , про що свідчать копії свідоцтв про народження, які містяться в матеріалах справи та в яких матір`ю дітей зазначена ОСОБА_10 , а батьком сина - ОСОБА_11 , а доньки - ОСОБА_12 (а.с.19); державна реєстрація народження проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується копією відповіді Відділу ДРАЦС у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на адвокатський запит №5290-8.2-38 від 20.07.2023 (а.с.6).

Згідно копії довідки №366 від 20.06.2023, виданої старостою Стадницького старостинського округу Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований та постійно проживав на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним проживають з 2011 року по теперішній час: дружина - ОСОБА_1 , донька дружини - ОСОБА_13 , син дружини - ОСОБА_3 та донька дружини - ОСОБА_4 (а.с.8).

10.01.2023 заявниця ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , у зв`язку із чим змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 10.01.2023, виданого Відділом ДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №31 (а.с.16).

Згідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних право.

За змістом ч.ч.1-3 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", обов`язковою умовою розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження є те, що встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зі змінами від 25.08.1998 року, у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Так, згідно до ч.1, п.п.1-3 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( надалі- Закон № N 2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

Статтею 16-1 Закону N 2011-XII регламентовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) ( далі- Закон N 2011-XII).

Відповідно до ч.ч. 1, 6-8 ст. 16-3 Закон N 2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), зазначив , що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав доведеним факт його проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з тим, суд першої інстанції не встановив, чи є інші особи, заінтересовані у вирішенні даної справи, та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов`язки цих осіб».

Судом встановлено, адвокат Слізяк М.М. звернулася до суду із даної заявою в порядку окремого провадження в інтересах самої заявниці ОСОБА_1 , в якій заявниця просить встановити юридичний факт батьківства в порядку окремого провадження для виникнення в її дітей: неповнолітнього сина та малолітньої доньки майнових прав після загибелі військовозобов`язаного -солдата ОСОБА_2 , ані про встановлення юридичного факту для захисту, виникнення, зміни або припинення своїх особистих чи майнових прав.

При чому, з облікової карти до військового квітка ОСОБА_2 ( а.с.10), судом установлено, що в ній міститься записи про наявність в останнього чотирьох дітей: сина ОСОБА_14 - 2006 р.н. та трьох доньок: ОСОБА_15 - 2000 р.н., ОСОБА_15 -2005 р.н. та ОСОБА_16 -2013 р.н.

Отже, оскільки метою встановлення такого факту в інтересах дітей заявниці (ані самої заявниці), пов`язано з подальшим вирішення спору про право на спадщину після смерті спадкодавця ( чоловіка заявниці) її дітей ( черговості спадкування) та права на призначення і отримання цими дітьми одноразової грошової допомоги ( або компенсаційної виплати за вибором), як членів родини загиблого, тому суд прийшов до висновку про залишення заяви без розгляду.

Водночас, слід роз`яснити заявниці, що вона має право ( як законний представник своїх дітей, які не досягли повнолітня) подати позов на загальних підставах.

Керуючись ч.4 ст.315 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в цивільній справі в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 " про встановлення факту, що має юридичне значення", заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 15.03.2024.

Суддя Олена САЄНКО