Постанова

від 14.03.2024 по справі 336/10740/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/10740/21

Провадження №: 3-в/336/20/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

Начальник Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області звернулася до суду з поданням про вирішення питання про давність виконання судового рішення - постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.

Подання мотивує тим, що 23 лютого 2022 року вказана постанова надійшла до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області для виконання. Після отримання постанови суду порушник був викликаний до Шевченківського районного відділу з питань пробації на 28 лютого 2022 року для роз`яснення порядку та умов відбування стягнення, а також наслідків ухилення від виконання суспільно корисних робіт та вручення направлення для відбування призначеного стягнення. Однак за викликом до уповноваженого органу з питань пробації порушник не з`явився, не повідомивши про причини неявки.

На вимогу пункту 13.10 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт органом з питань пробації 1 березня 2022 року був надісланий повторний виклик ОСОБА_1 про необхідність явки 9 березня 2022 року, однак за викликом порушник знову не з`явився, про причини неявки не повідомив.

З метою з`ясування місця проживання (перебування) ОСОБА_1 Шевченківським РВ з питань пробації були направлені виклики за місцем його проживання, запит до відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

4 травня 2022 року до відділу пробації з Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжя надійшло повідомлення № 10435 від 02.05.2022 року, згідно якого адресою місця проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 ; інших даних, щодо місцезнаходження боржника не відомо. Боржник ОСОБА_1 у трудових відносинах не перебуває, кордон України не перетинав.

За відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя відсутня.

Відповідно до інформації відділу поліції № 3 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області за адресою вул. Батайська, буд.112, м. Запоріжжя вжитими заходами місце проживання (перебування) порушника не встановлено.

В телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що поштових конвертів з викликами не отримував, наразі з`явитися не може оскільки був призваний до лав Збройний Сил України та постійно виконує бойові завдання за межами території м. Запоріжжя, заборгованість зі сплати аліментів відсутня, що підтверджується довідкою виконавчої служби, відрахування зі заробітної плати щодо сплати аліментів здійснюються щомісячно.

Строк виконання постанови Шевченківського районного суду від 01.02.2022 року сплинув 12 лютого 2024 року, тому автор подання просить застосувати аналогію закону, зокрема, положення статті 80 КК України, і звільнити особу від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.

Представник уповноваженого органу пробації та правопорушник в суд не з`явилися з невідомих причин, заяв, клопотань суду не надали.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов до висновку про його задоволення з таких міркувань.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.01.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.

Зазначена постанова набула чинності 12 лютого 2022 року та була звернена до виконання Шевченківському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області.

Згідно ч.1ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, що можна розцінювати як можливість безстрокового виконання такого рішення суду.

Натомість, дані строки передбачені в КК України, стаття 80 якого регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до правовідносин, що виникли, застосувати аналогію закону, а саме: норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Згідно частини 1 цієї статті особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано, зокрема, протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, і відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 3, ч.4ст.80 КК України).

Враховуючи наведене, суддя вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному провадженні.

Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно-корисних робіт не повинен перевищувати двох років.

Як встановлено судом, постанова суду про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 у виді суспільно-корисних робіт винесена 1 лютого 2022 року, набрала чинності 12 лютого 2022 року та на час звернення із даним поданням не виконана.

Враховуючи, що на день розгляду справи пройшли строки, визначені п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, а саме: два роки з дня набрання чинності постанови суду, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови.

Керуючисьст. ст. 2, 302, 303 КУпАП, ст. 80 КК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Подання Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про давність виконання судового постанови суду відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 годин, накладеного постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2022 року у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Щаслива

Строк пред`явлення виконавчого документу « »

Постанова набрала законної сили « »

Дата видачі « »