Рішення

від 17.01.2024 по справі 450/3542/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3542/23 Провадження № 2/450/172/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович

про предмет позову:визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що вчинений 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. зареєстрований в реєстрі № 86614

в с т а н о в и в:

підстава позову (позиція позивача):позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати виконавчий напис, вчинений 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. зареєстрований в реєстрі за № 86614 про стягнення з нього на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» заборгованості у розмірі 17 518 грн. 28 коп., таким, що не підлягає виконанню. Мотивував свої позовні вимоги тим, що приватним нотаріусом не було дотримано процедури вчинення виконавчого напису в частині неотримання від стягувача документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Зазначив, що сама заборгованість не є безспірною. Він не погоджується з розрахунком суми заборгованості.

Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент його винесення. Зокрема, такий вчинено на підставі документів, які не передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою КМ України від 29.06.1999 року № 1172, в редакції, яка діяла на час його вчинення, окрім цього вважає, та нотаріус не переконався у безспірності грошової вимоги. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

Позиція відповідача: представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруприватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я.В.: у судовезасідання нез`явилася.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А.: у судовезасідання нез`явився.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі:

31.07.2023 року ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 86614, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» заборгованості у розмірі 17518 грн. 28 коп.

Стягнення коштів здійснюється за період з 28.11.2020 року по 23.03.2021 року.

26.05.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65572209.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зістаттею 87 ЗУ "Про нотаріат",для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012(далі-Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999(пункт 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 3.5 глави 16 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою КМ України № 1172 від 29.06.1999.

Отже, виходячи із наведених норм та враховуючи обставини справи, спірними є два питання: чи вчинено спірний виконавчий напис в межах трирічного строку з дня виникнення права вимоги у стягувача, та чи підтверджували надані нотаріусу документи безспірність вимог до позивача.

Пунктом 3.1 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, зокрема, що з дня права вимоги минуло не більше трьох років, та п. 3.4 Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Тобто, наведений трирічний строк для вчинення виконавчого напису пов`язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника, яке виникає у стягувача з моменту невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником у визначений строк.

Окрім зазначеного, з тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат"та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»до зазначеного Переліку внесена зміни, та доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін та яка набрала законної сили, визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 09.10.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі N 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом.

Відповідно дост. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відтак, не було підстав для вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом 05.04.2021 р. за № 86614 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, в порядку вимогст.87 Закону України «Про нотаріат».

Слід зазначити, що відповідно до ст. 87 вказаного Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Натомість, у приватного виконавця немає Кредитного договору за № 59112 від 02.10.2020 р. укладеним між ТзОВ Фінансова компанія «Кредіплюс»та ОСОБА_1 на якому мав бути вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом від 05.04.2021 року № 86614.

Тобто, виконавчий напис вчинено не по Кредитному договорі № 59112 від 02.10.2020 року.

З огляду на це, має місце недотримання, а відтак порушення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Головкіною Я.В. вимоги щодо вчинення виконавчих написів нотаріусом, які передбачені ст.87 Закону України «Про нотаріат», зокрема щодовчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість.

Приватний нотаріус вчиняючи виконавчий напис від 05.04.2021 року за № 86614 мав би вчинити такий напис на оригіналі кредитного Договору № 59112 від 02.10.2020 року, оскільки нотаріус мав би керувалася п.2 Переліку документів, за якими стягнення проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабміну від 29.06.1999 р. №1172, в редакції від 10.12.2014 р. та змін згідно постанови Кабміну від 26.11.2014 р. № 662.

П. 2 Положення, зазначено: п. 2 - Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Натомість, вчиняючи виконавчий напис 05.04.2021 року за № 86614, приватний нотаріус не мав ні оригіналу Кредитного договору за № 59112 від 02.10.2020 року, ні виписки по рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відтак, не маючи ні оригіналу Кредитного договору за № 59112 від 02.10.2020 року ні засвідченої стягувачем (Банком) виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, приватний нотаріус Обузівського районного нотаріального округу Зварич А.М. не мав права вчиняти 05.04.20241 року за № 86614 виконавчий напис, про стягнення з ОСОБА_1 як з боржника на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» заборгованість в розмірі на загальну суму 17518,28 грн.

У відповідності до пп. 2.1. п. 2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію необхідну для вчинення виконавчого напису.

Верховний Суд у Постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18 дійшов висновку, що оскільки серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може проводитись у безспірному порядку, а надана заява про приєднання до банківських послуг нотаріально не посвідчена, отже не могла бути договором, за яких стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, що до подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Беручидо уваги,що виконавчийнапис буввчинений накредитному договорі(договірне нотаріальнопосвідчений)то можнадійти довисновку що:ТОВ «ФК»«Кредіплюс» немала правозвертатись ззаявою доприватного нотаріусаОбухівського районногонотаріального округуГоловкіною Я.В.про вчиненнявиконавчого напису.Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я.В. не мала права вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі якій не нотаріально посвідчений.

Однак відповідачем суду не надані належні та допустимі докази того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у виконавчому написі є безспірним.

Розрахунок боргу, викладений у виконавчому написі, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до позивача.

За таких обставин підлягає перевірці питання щодо стягнення з боржника за кредитним договором, а сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Наведене свідчить про надання відповідачем неповної інформації та документів нотаріусу, що має наслідком порушення п. 2 ч. 1ст. 49 Закону України «Про нотаріат»та п.1 Глави 13Порядку № 296/5 при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, згідно з якими на нотаріуса покладається обов`язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

При цьому слід зазначити, що захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тому враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу належні та достатні докази безспірності заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,247,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.49,87,88 Закону України «Про нотаріат», суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 86614, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» заборгованості у розмірі 17518 грн. 28 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс»</a>, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21 ЄДРПОУ 40474269; Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, АДРЕСА_2 ; приватний виконавець виконавчого округу Льівської області Пиць Андрій Андрійович, м. Львів, вул. Янева, 23.

Повний текст судового рішення складено 17.01.2024 року.

СуддяЄ. О. Данилів