РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 521/22671/23
провадження № 2/521/1073/24
06 березня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді Михайлюка O.A.,
при секретарі Родіоновій Т.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» про захист прав споживача, посилаючись на те, що всупереч відсутності будь-яких договірних відносин між нею та відповідачем, всупереч факту відсутності централізованого опалення в її квартирі, відповідач вже протягом більше восьми років продовжує надсилати їй листи з вимогами про необхідність термінового погашення неіснуючого боргу.
Відповідно до позовних вимог позивач просить суд скасувати штучно створену заборгованість споживача ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» в сумі 61358,29 грн. по стану на дату подання позову, одночасно зобов`язавши відповідача ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» надати позивачці відповідну довідку про відсутність в неї будь-якої заборгованості перед відповідачем та стягнути з ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» на користь ОСОБА_1 усі документально підтвердженні судові витрати по справі, у тому разі витрати що пов`язані з наданням ОСОБА_1 професійної правничої допомоги.
Позивач в судове засідання не з`явилася, з`явився її представник ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, відповідно до якої просить суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 3000 грн..
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу від 31.07.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту про відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення (далі ЦО) від 01.08.2014 року, який було складено головою ОСББ «Паркова» Буровим С.Ю. за участю ОСОБА_1 , яка є власницею цієї квартири, в зазначеній квартирі здійснено установку та введено в експлуатацію індивідуальне електричне опалення, відключення від мереж ЦО виконане шляхом зняття батарей опалення, зварювання мереж та ізолювання термоізолюючим матеріалом труб ЦО, які проходять через квартиру АДРЕСА_1 .
Також, стороною позивача разом із позовом у якості доказів на обґрунтування позовних вимог надані в розпорядження суду копії актів про відсутність ЦО в квартирі АДРЕСА_1 від 30.07.2014 року; від 25.08.2017 року; від 01.06.2020 року та від 06.06.2023 року, загальною кількістю 4 примірники, на кожному з яких окрім підписів сусідів позивачки також наявна печатка ОСББ «Паркова».
За наявними у матеріалах справи документами вбачається, що представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Берковичем Ю.О.13.06.2023 року була здійснена спроба позасудового врегулювання спору із відповідачем шляхом надіслання останньому адвокатського запиту з приводу з`ясування наявності або відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс».
Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства за № 169 про який в своєї відповіді на адвокатський запит згадує відповідач, та яким були внесені зміни в «Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води», які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому, дійсно виник лише 26.07.2019 року та був зареєстрований в Міністерстві юстиції України тільки 27.08.2019 року за № 982/33953, тобто через п`ять років після того як відбулося фактичне відключення від централізованого опалення за адресою позивачки, внаслідок чого він не має зворотної дії в часі та не створює будь-яких негативних юридичних наслідків для споживача ОСОБА_1 . Окрім того, представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву жодним словом не заперечував та не намагався спростувати доводи сторони позивача з цього приводу.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не укладала будь-яких договорів з відповідачем ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс». За весь час здійснення нею свого права власності на квартиру АДРЕСА_1 позивачка не надавала відповідачу дозволу на виконання тих чи інших робіт, тобто вона не надавала відповідачеві дозволу на надання послуг, внаслідок чого ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» такого дозволу від ОСОБА_1 ніколи не отримував.
Відповідно до абзацу 2 ч. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов`язань щодо їх оплати.
Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Порушення права споживача зазначені в п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: «При наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору» також являються неприпустимими.
Таким чином, дії відповідача ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс», який систематично протягом тривалого часу виставляє позивачеві ОСОБА_1 рахунки з вимогами про оплату за послуги по централізованому опаленню належної їй квартири АДРЕСА_1 , які нею не замовлялися та які їй фактично не надавалися слід визнати протиправними, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно дост.141ЦПК України,судові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову на відповідача; уразі відмовив позові напозивача; уразі частковогозадоволення позову-на обидвісторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Привирішенні питанняпро розподілсудових витратсуд враховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відтак, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» суд виходить з наступного.
Оскільки за ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, то в даному випадку судовий збір, який підлягає сплаті по цій справі слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З боку позивача не було надано суду належних і достатніх доказів для стягнення на її користь з відповідача витрат по оплаті за надання правової допомоги, оскільки відсутні акти прийому-передач виконаних робіт у повному обсязі з розрахунком об`єму цих робіт сплаченим за них грошовим коштам.
Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» надати ОСОБА_1 довідку про відсутність в неї будь-якої заборгованості перед відповідачем, а в іншій частині вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ ««Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 4-7,1-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» про захист прав споживача задовольнити частково.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» (код ЄДРПОУ 33647853) надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про відсутність в неї будь-якої заборгованості перед відповідачем.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» (код ЄДРПОУ 33647853) до спеціального фонду державного бюджету судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк
06.03.24
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2024 |
Оприлюднено | 19.03.2024 |
Номер документу | 117701703 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Михайлюк О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні