Рішення

від 13.03.2024 по справі 395/1197/23

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1197/23 Провадження № 2/395/25/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Притулі О. А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Деркаченка Ю. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Костенка Миколи Івановича про скасування державної реєстрації права оренди,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду надійшла звернулася з позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Костенка Миколи Івановича про скасування державної реєстрації права орендивказавши, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 5,4494 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Канізької сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області.

10.11.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі.

Оскільки вищезазначений договір діяв до 03.12.2022 та сторонами у письмовій формі не було висловлено заперечень щодо нього, тому позивачка вважала його поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах.

Проте, 11.09.2023року ОСОБА_1 стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис 49135603 про те, що державному реєстратору Клюшник А.О. , було подано для реєстрації договір оренди землі серія та номер б/н, виданий 19.01.2023, видавник ФГ Костенка М.І.- гр. ОСОБА_1 , дата укладення договору /дата державної реєстрації 19.01.2023 року. Строк 20 років, дата закінчення 19.01.2043, з правом пролонгації, який зареєстровано державним реєстратором. Даний договір стосується належної позивачці на праві власності земельній ділянці загальною площею 5,4494 гектарів, кадастровий номер 3523883200:02:000:0311.

Позивачка зазначає, що договір серія та номер б/н, виданий 19.01.2023 року між ФГ Костенка М.І. та ОСОБА_1 не підписувала. Крім того вказаний договір оренди землі суперечить її волі, оскільки останній договір оренди на земельну ділянку вона не укладала, не підписувала, волевиявлення на укладення такого договору не мала, що є порушенням приписів ч.ч.3. 4 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи викладене в позовній заяві просить суд скасувати державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства Костенка Миколи Івановича на земельну ділянку площею 5,4494 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0311 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 49135603), проведену на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н, від 19.01.2023 між Фермерським господарством Костенка Миколи Івановича та ОСОБА_1 та стягнути судові витрати із відповідача.

Позивачка в судовому засіданні посилаючись на доводи викладені у позовній заяві просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного позову, вказавши, що даний договір оренди землі укладався саме з позивачкою після проведення домовленостей щодо його строку дії, підпис у договорі від імені позивачки поставлений самою ОСОБА_1 , що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи.

Заслухавши пояснення учасників та безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позову за такими обставинами.

У відповідності до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У судовому засіданні безспірно з`ясовано, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 3523883200:02:000:0311, площею 5,4494 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Канізької сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії КР №062380, виданого 23 квітня 2007 року Новомиргородською РДА, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №6 та підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.09.2023 року за № 345961428.(а.с.11,15-16)

10.11.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі строком на 7 років, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.02.2019 року за № 156590422.(а.с.12-14,17-18)

19 січня 2023 року сторонами укладено договір оренди землі серія та номер б/н, виданий 19.01.2023 року, видавник ФГ Костенка М.І.- гр. ОСОБА_1 , дата укладення договору/дата державної реєстрації 19.01.2023 року, строк 20 років, дата закінчення 19.01.2043, з правом пролонгації, який зареєстровано державним реєстратором Клюшник А.О., запис 49135603 від 02.02.2023 року, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.09.2023 року за № 345961428. (а.с.11)

Даний договір стосується належної позивачці на праві власності земельній ділянці загальною площею 5,4494 гектарів, кадастровий номер 3523883200:02:000:0311.

У відповідності до ухвали суду від 23 листопада 2023 року по даній справі за клопотанням представника відповідача було призначено судово - почеркознавчу експертизу, щодо відповідності підпису ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» в оригіналі договору оренди землі б/н від 19.01.2023 року, оскільки позивач категорично стверджувала у ході судового засідання, що підпис на вказаних документах від її імені вчинений іншою особою та їй не належить.

У відповідності до висновку судово - почеркознавчої експертизи № 3861/23-27 від 01.01.2024 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі б/н від 19.01.2023, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ Костенка М.І. в особі ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки загальною площею 5,4494 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Канізької сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області, який міститься на третьому аркуші у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець: МП____», виконаний самою ОСОБА_1 .(а.с.88-83)

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення).

За змістом ст.6 ч.5 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх умов договору, підписання спірного договору за викладеними у ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Частиною 1 статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Встановивши, що ОСОБА_1 договір оренди землі підписувала власноручно, відповідно, істотні умови цього договору погоджувала, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 було наявне волевиявлення на укладення спірного договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність відмови у задоволені позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Костенка Миколи Івановича про скасування державної реєстрації права оренди.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Фермерського господарства Костенка Миколи Івановича про скасування державної реєстрації права оренди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2024 року.