2/754/1792/24
Справа № 754/371/24
У Х В А Л А
Іменем України
07 березня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Париста А.С.
розглянувши матеріали справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 січня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08 лютого 2024 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що 13.01.2024 року заборгованість в сумі 7216,41 гривень сплачена нею у повному обсязі. На дітвердження надала кватанцію (а.с.35).
14 лютого 2024 року представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова Казка» адвокатом Бондар І.П. подано заяву про відмову від позову та стягнення судових витрат з Відповідача. Відповідно до якого просить суд заяву про відмову позову задовольнити в повному обсязі, оскільки Відповідач 13.01.2024 року погасив в повному обсязі заборгованість, чим повністю задовольнив позовні вимоги після пред`явлення позову. Однак, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» судові витрати у загальному розмірі 6342 грн., з яких 1342 грн. - 50% судового збору, 5000 грн. витрат на професійну правову допомогу. Вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1342 гр
23 лютого 2024 року представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова Казка» адвокатом Бондар І.П. подано відповідь на відзив на позовну заяву.
07 березня 2024 року представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова Казка» адвокатом Бондар І.П. подано клопотання про розгляд справи без участі представника. Заяву про відмову від позову задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати 1342 грн. - 50% судового збору, 5000 грн. витрат на професійну правову допомогу. Вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1342 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Подана заява про відмову від позову та закриття провадження у справі відповідає вимогам ст. 206, 255 ЦПК України.
У зв`язку із відмовою представника позивача від позову, враховуючи обґрунтованість поданої заяви, відповідність її нормам діючого законодавства, суд вважає можливим прийняти відмову від позову і закрити провадження по справі.
Що стосується заяви про повернення судового збору, то слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі, якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно із ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи те, що провадження у даній справі закривається у зв`язку з відмовою від позову, суд приходить до висновку, що 50 % сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню з державного бюджету, а 50 % сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
У своїй заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви позивачем було надано:
- договір про надання правової допомоги від 28.12.2023 укладений між ОСББ «ЖК Лісова Казка» та адвокатом Бондар І.П., відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику послуги з надання правової допомоги та представляти його інтереси згідно вимог чинного законодавства України;
- акт про надання правової допомоги від 06.02.2024, відповідно до якого вартість наданих послуг 5000,00 грн.
Крім того, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, а також характер виконаної адвокатом роботи з врахуванням складності справи, а саме, що справа про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є незначної складності та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень є завищеними, а тому суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення з відповідачки на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень.
Керуючись статтями137-142,255,256,354ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про відмову від позовних вимог та закриття провадження у справі - задовольнити .
Прийняти відмову від позовних вимог ОСББ «ЖК «Лісова казка».
Провадження по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова казка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова Казка», з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплачений за квитанцією про сплату № 883 від 27.12.2023 року що зарахований на р/р UA238999980313171206000026004, код отримувача 37993783, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України, отримувач ГУК у м. Києві/Деснянському районі.
Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова Казка» судовий збір у розмірі 1342 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень.
Роз`яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.А. Галась
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2024 |
Оприлюднено | 19.03.2024 |
Номер документу | 117706821 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Галась І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні