Постанова

від 13.03.2024 по справі 295/1370/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/1370/24 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.

Категорія 55 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Борисюка Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №295/1370/24 за матеріаламипозовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених цивільних прав та інтересів

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 31 січня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Воробйової Т.А. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради. Просить: прийняти до розгляду позовну заяву про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів мати незаборонені законом цивільні права, недодержання вимог закону при підтвердженні повноважень представника відповідача в суді випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; прийняти обґрунтування випадків незаконних рішень, дій чи бездіяльності, якими порушено цивільні права та інтереси, із зазначенням суті вчинених випадків, якими порушено цивільні права; прийняти пояснення стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної 15 випадками недодержання вимог, встановлених законом, які визивали душевні страждання; прийняти пояснення стосовно розміру моральної шкоди та відшкодувати моральну шкоду за вчинення 15 випадків незаконних рішень, дій чи бездіяльності в сумі 150 000 грн.

Позовні вимогиобґрунтувала тим,що Департаментоммістобудування таземельних відносинЖитомирської міськоїради допущенівипадки незаконнихрішень,дій чибездіяльності,недодержання вимогзакону припідтвердженні повноваженьпредставника відповідачав судівипискою зЄдиного державногореєстру юридичнихосіб.Зокрема, у справі №295/4330/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 08 червня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; при підтвердженні повноважень представника відповідача на судовому засіданні 01 червня 2022 року подана виписка з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на апеляційну скаргу від 20 липня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/2297/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 17 травня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/3963/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 24 червня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на апеляційну скаргу від 28 липня 2022 року надана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/7870/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на апеляційну скаргу від 06 вересня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/9986/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 07 листопада 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/12388/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на апеляційну скаргу від 16 січня 2023 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/3843/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 17 червня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/5486/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 15 липня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на апеляційну скаргу від 09 грудня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на касаційну скаргу від 20 лютого 2023 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому Житомирської міської ради Яценко В.В., такий ЄДР суперечить висновку виконкому Житомирської міської ради в листі від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано»; у справі №295/6697/22: при підтвердженні повноважень представника відповідача до відзиву на позовну заяву від 09 серпня 2022 року до суду подана інформація з ЄДР від 05 травня 2022 року виконкому ОСОБА_2 , такий ЄДР суперечить висновку виконкому Житомирської міської ради в листі від 07 жовтня 2022 року «такий документ департаментом реєстрації Житомирської міської ради не було сформовано». Загальний випадок недодержання вимог закону це незаконне внесення до ЄДР юридичних осіб висновків: «Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо (має право діяти від імені Департаменту без довіреності в судових органах України всіх інстанцій без права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) представник». За таких обставин, представниками відповідача допущено 15 випадків порушення законодавства України. Допущення у п`ятнадцяти випадках недодержання вимог, встановлених законом, заподіяли їй душевні страждання це емоції людини, змістом яких є душевний біль, муки, розчарування, відчуття несправедливості та інші негативні переживання, які визивали погіршення стану її здоров`я. Погіршення здоров`я, душевні страждання позбавляли її можливостей у реалізації її звичок та бажань, що сприяло погіршенню відносин з оточуючими людьми та інші негативні наслідки, які призвели до погіршення її життєвих зв`язків, які вимагали від неї додаткових зусиль для організації її життя.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 31 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, протягом строку на апеляційну скарження ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та фактично доповнення до апеляційної скарги з додатковими клопотаннями та обґрунтуваннями, які також назвала «апеляційною скаргою». Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить: прийняти до розгляду апеляційну скаргу; ухвалу Богунськогорайонного судум.Житомиравід 31січня 2024року,яка перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,позбавляє правазахищати всуді порушеніцивільні правата інтереси,скасувати танаправити справудля продовженнярозгляду досуду першоїінстанції;окремою мотивувальноюухвалою встановитиюрисдикцію їїпозовної заявипро судовийзахист порушенихцивільних правта інтересів мати незаборонені законом цивільні права, недодержанням вимог Закону при підтвердженні повноважень представника відповідача в суді випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, оскільки суддя Воробйова Т.А. при розгляді питання про відкриття провадження у справі істотно, на погляд скаржника, порушила її права.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд незаконно відмовив у доступі до правосуддя, оскільки випадки недодержання вимог закону призвели до постановлення незаконної ухвали. Розглядаючи питання про відкриття провадження за позовною заявою, суд вчинив недодержання вимог закону: незаконно відмовив правильно в повному обсязі зазначити суть позовної заяви, незаконно відмовив зазначити вимогу 3 позовної заяви; незаконно відмовив зазначити вимогу 4 позовної заяви; незаконно відмовив при розгляді питання про відкриття провадження у справі врахувати суть вчинених 15 випадків незаконних рішень, дій або бездіяльності, якими порушені її цивільні права; незаконно відмовив при розгляді питання про відкриття провадження у справі врахувати її цивільні права, зазначені у вимозі 2 позовної заяви, керуючись якими вона бажає захищати порушені цивільні права та інтереси в суді за правилами цивільного судочинства; незаконно виклав тлумачення 24 висновків з законодавства України, які не підлягають до застосування при розгляді питання про відкриття провадження у справі; незаконно відмовив застосувати закони, які підлягають до застосування при розгляді питання про відкриття провадження у справі; незаконно виклав при розгляді питання про відкриття провадження у справі висновок «за змістом позовної заяви ОСОБА_1 вимоги про відшкодування школи обґрунтовуються позивачем допущеними порушеннями законодавства», оскільки такий висновок не підлягає застосуванню при вирішенні питання про відкриття провадження у справі; незаконно виклав висновок, як підстави для відмови у відкритті провадження у справі «враховуючи вищевикладене, наведені приписи законодавства та встановлені їм відповідні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду, як в порядку цивільного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду, у зв`язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити» - це неповне з`ясування обставин позовної заяви, що мають значення для позовної заяви про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів; незаконно виклав висновок «у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених цивільних прав та інтересів- відмовити», оскільки суддя в черговий раз незаконна змінила суть позовної заяви, яка зазначена у вимозі 1 позовної заяви та вчинила 9 випадків порушень норм процесуального законодавства та порушень її права мати незаборонені законом цивільні права, право на справедливий суд, право на доступ до правосуддя. Клопотання про постановлення окремої мотивувальної ухвали про встановлення юрисдикції обґрунтовує тим, що суддя Воробйова Т.А. при розгляді питання про відкриття провадження істотно порушила її права мати не заборонені законом цивільні права, так як незаконно відмовила врахувати вимоги її позовної заяви.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Судова повістка вручена позивачу ОСОБА_1 02 березня 2024 року, а відповідачу Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради доставлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 27 лютого 2024 року. Про причини неявки сторони суд не повідомили. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша ст.19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За таких обставин, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів надається у ст.16 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частина друга цієї статті визначає способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів.

До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, правом звернення до суду із позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.

Як убачається зі змісту позовної заяви вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані порушеннями законодавства при поданні Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради відзивів на позовні заяви та апеляційні скарги у справах №№295/4330/22; 295/2297/22; 295/3963/22; 295/7870/22; 295/9986/22; 295/12388/22; 295/3843/22; 295/5486/22; 295/6697/22, а саме: недодержанням вимог закону при підтвердженні повноважень представником відповідача інформацією з ЄДР.

Відповідно до частини третьої ст.58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За положеннями частин другої та шостої ст.178 ЦПК України відзив підписується відповідачем або його представником та до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Згідно з частиною першою ст.360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Отже, відповідно до ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта ст.58 ЦПК України).

Згідно положень частини першої ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.8 частини третьої ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Із аналізу наведених норм убачається, що представництво інтересів юридичної особи в суді в порядку самопредставництва є формою реалізації учасником справи процесуального права на представлення прав та інтересів юридичної особи в судовому процесі, пов`язаному з конкретною цивільною справою. При цьому, питання належного представництва учасника справи в порядку самопредставництва під час розгляду справи в суді і пов`язаних із судовим розглядом вчиненням процесуальних дій таким представником, вирішується судом, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст.179 ЦПК України позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення у відповіді на відзив.

На стадії апеляційного перегляду учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (часина перша ст.360 ЦПК України).

Також ст.182 ЦПК України врегульовано процесуальне право учасників справи подавати при розгляді справи судом заяви, клопотання і заперечення проти заяв і клопотань, в яких вони викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Згідно з частинами другою та третьою ст.182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Отже, позивач, у відповідності до наведених приписів, має право подавати під час розгляду справи позовного провадження як відповідь на відзив з викладенням своєї правової позиції щодо поданого відповідачем відзиву, так і письмові заяви, клопотання з викладенням вимог, заперечень, аргументів, пояснень, міркувань щодо процесуальних питань.

Таким чином, пояснення, міркування, аргументи, заперечення з приводу допущених відповідачем порушень норм цивільного процесуального законодавства, пов`язаних із поданням відзиву на позовну заяву або відзиву на апеляційну скаргу, має бути викладено позивачем у формі, передбаченійЦПК України, під час розгляду безпосередньо тієї цивільної справи, в межах якої такі відзиви і подані (у тому ж провадженні, тобто у справах №№295/4330/22; 295/2297/22; 295/3963/22; 295/7870/22; 295/9986/22; 295/12388/22; 295/3843/22; 295/5486/22; 295/6697/22).

За таких обставин, вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у разі недодержання Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради вимог закону при підтвердженні повноважень представника в суді випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб при поданні відзиву на позовну заяву або відзиву на апеляційну скаргу не можна вважати шкодою у розумінні положень ЦК України і така шкода не може бути стягнута за позовною вимогою у іншому провадженні.

Приписами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту, як подання позовної заяви з вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок подання відзиву в справі, оскільки незгода з відзивом на позовну заяву або з відзивом на апеляційну скаргу має бути реалізована позивачем у відповідній процесуальній формі в межах розгляду такої позовної заяви або апеляційної скарги судом. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відповідно до п.1 частини першої ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №522/12901/17-ц зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі п.1 частини першої ст.186 ЦПК України, оскільки позовна заява не підлягає розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції із огляду на вищевикладене не спростовують.

За таких обставин, за положеннями ст.375 ЦПК Україна ухвала суду першої інстанції залишається без змін, оскільки постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених ст.262 ЦПК України, може постановити окрему ухвалу (передбачено змістом частини першої ст.385 ЦПК України).

У свою чергу, за положеннями частини першої ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окремі ухвали - це процесуальний засіб реагування суду на виявлені ним під час розгляду справи порушення з метою усунення існуючих причин та умов, що сприяли порушенню та попередженню таких порушень у майбутньому.

Постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності відповідних клопотань учасників справи.

Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком. Тобто, окрему ухвалу суд постановляє за власною ініціативою. Особи, які беруть участь у справі, позбавлені можливості вимагати винесення окремої ухвали, але вони можуть звернути увагу суду на наявність обставин, що, на їхню думку, свідчать про необхідність постановлення окремої ухвали.

Згідно з частиною п`ятою ст.262 ЦПК України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

У справі, що переглядається встановлено, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2024 року ОСОБА_1 у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено та у мотивувальній частині цієї ухвали позивачу роз`яснено, що зазначені вимоги судовому розгляду не підлягають.

Ураховуючи те, що за наслідками перегляду справи в апеляційному порядку судом ухвалено постанову згідно з положеннями ст.375 ЦПК України, оскільки вимоги ОСОБА_3 дійсно судовому розгляду не підлягають, то законних підстав для постановлення окремої ухвали щодо предметної та суб`єктивної юрисдикції колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 31 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 18 березня 2024 року