Рішення

від 18.03.2024 по справі 302/269/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/269/24

2-а/302/14/24

Категорія 140

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2024 смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя: Кривка Володимир Павлович,

без участі сторін і їх представників,

розглянувши у письмовому провадженні позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Закарпатській області про визнання протиправною і скасування постанови поліцейського ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області Дебель В.І. від 27.02.2024 серія ЕНА № 1536400 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 126 ч.2 КУпАП, з вимогою про закриття справи про адміністративне правопорушення і стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

Зазначений позов надійшов до суду 04.03.2024 з таким обґрунтуванням вимог.

Позивач заперечує вчинення зазначеного правопорушення за такими обставинами, зазначеним в оскаржуваній постанові : 27.02.2024 біля 14 год 59 хв на автодорозі Долина-Хуст у селі Сойми Хустського району Закарпатської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мерседес-Бенц 609 D» номерний знак НОМЕР_1 і під час зупинки транспортного засобу поліцейськими не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, - чим порушив пункт 2.1 а Правил дорожнього руху (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом), з огляду на таке обґрунтування :

- позивач визнав, що керував зазначеним транспортним засобом у зазначеному місці та часі та був зупинений працівниками поліції для перевірки документів, які позивач надав, а саме посвідчення водія категорії «В» і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, який транспортувався до місця призначення після повернення поліцейський оголосив постанову за статтею 126 ч.2 КУпАП і запропонував її підписати, відхилив клопотання позивача надати докази порушення ним правил дорожнього руху, також не взяв до уваги пояснення позивача, що в період режиму воєнного стану в Україні він як водій з посвідченням категорії «В» має право керувати;

- обставини правопорушення не підтверджені жодним доказом, зокрема фото- відео- записами, якщо такі проводилися. Позивач вимагав від поліцейського надання таких доказів , однак поліцейський це клопотання відхилив, заперечення вчинення правопорушення та пояснення позивача не взяв до уваги і постанову виніс на місці події; позивач також заперечив не виконання ним пункту 3.2 Правил дорожнього руху.

Згідно з ухвалою судді від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач в особі уповноваженого представника подав в справу письмовий відзив про заперечення позову з відеофайлами спілкування патрульних поліцейських з позивачем під час зупинки транспортного засобу і складання постанови з таким обґрунтуванням позиції:

- питання керування вантажним транспортним засобом з посвідченням водія категорії «В» у період воєнного стану регламентовано положеннями постанов КМУ № 184 від 03.03.2022 і № 348 від 22.03.2022, згідно з якими право керування транспортними засобами категорії «С», «С1» надається особам, які мають посвідчення водія категорії «В» і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше 3-х років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорії «С1»;

- відповідач вважає, що ці постанови доповнюють одна одну за змістом, а тому позивач мав виконати підпункт 3 пункту 1 постанови КМУ № 360 від 25.03.2022, щоб мати право керування транспортними засобами категорії «С1», тобто надати працівнику поліції підтвердження документальне з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами категорії«С», «С1»;

- відповідач правомірність дій патрульних поліціянтів підтверджує відеозаписами з на грудних камер щодо фіксації зупинки водія (позивача) під час керування ним вантажного транспортного засобу;

- відповідач заперечує задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 2000 гривень, покликаючись на те, що ним не подано детального опису робіт (наданих послуг) та їх розрахунку, а також, що ці витрати не є спів мірними і просить застосувати до цих вимог положення судової практики Верховного Суду.

Встановлені судом обставини

Згідно з постановою серія ЕНА № 1536400 від 27.02.2024, яка винесена поліцейським ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Дебель В.І. в селі Сойми Хустського району Закарпатської області на автодорозі Долина-Хуст 65 км, водій ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія НОМЕР_2 , 27.02.2024 біля 14 год 59 хв у вищезазначеному місці керував транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц 609 D» номерний знак НОМЕР_1 і не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР України : «керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом».

Згідно з посвідченням водія НОМЕР_2 , виданим ТСЦ2148 ОСОБА_1 18.03.2023 зі строком дії до 18.03.2025, він має право керування транспортними засобами категорії «В» (легкові автомобілі).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія номер НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 2642 власнику автомобіля ОСОБА_2 , йому належить транспортний засіб марки «Mercedes Benz 609 D» типу спеціалізований вантажний фургон маса без навантаження 3530 кг, повна маса 6600 кг, категорія С, номерний знак НОМЕР_1 . Зазначеним транспортним засобом керував ОСОБА_1 27.02.2024 і був зупинений працівниками поліції у вищезазначеному місці та часі.

Згідно з довідкою Міжгірського районного спортивно-технічного клубу (ЄДРПОУ 25437560) від 15.03.2024 № 39, наказу № 738 від 11.03.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований на підготовку водіїв транспортних засобів категорії «С» зі строком навчання 12.03.2024 по 09.04.2024.

Оцінивши зміст позову, оскаржуваної постанови, відзиву на позов, подані в справу сторонами докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке обґрунтування та підстави.

Із змісту оскаржуваної постанови видно, що вона винесена поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, а саме в місці зазначеному в оскаржуваній постанові та в позовній заяві. Постанова не містить посилання на докази, зокрема на фото- чи відеофіксацію цього порушення, пояснення чи покази свідків тощо.

Суд дослідив зміст наданого в справу відеозапису після відкриття провадження в справі. Цей доказ суд визнає неналежним, бо на такому відсутні відомості про фіксацію обставин правопорушення, зазначеного в постанові. На відеофайлі зафіксовані тільки обставини, зупинки вантажного транспортного засобу працівниками поліції під час керування водієм ОСОБА_1 передачі водієм (позивачем) документів поліцейському, демонстрація поліцейського, що водій надав йому посвідчення категорії «В» і повідомлення поліцейським щодо складання ним постанови та роз`яснення водієві порядку оскарження постанови до суду.

Натомість на відеозаписах відсутня фіксація роз`яснення водієві, чому він не має право керувати вищезазначеним транспортним , який нормативний акт порушує і чому саме.

Статтею 77 ч.2 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не виконав вищезазначених вимог закону.

Стаття 283 КУпАП вимагає від посадової особи яка виносить постанову в справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, окрім іншого, зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий здійснювався), опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Окрім цього, поліцейський не правильно застосував положення пункту 2.1а ПДР України.

Ця норма правил дорожнього руху передбачає, зокрема таке : водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Постановами КМУ № 184 від 03.03.2022, № 348 від 22.03.2022 передбачено (пункт 1-1):

установити, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.

Постановою КМУ № 360 від 25.03.2022 «Про деяку питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях» ( підпунктами 3-5 пункту 1 ) передбачено :

право на керування транспортними засобами категорій C, C1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії B і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорій C, C1;

навчання з практичного керування транспортними засобами категорій C, C1 проводяться не більше п`яти годин щодня;

робочі програми та плани з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв (з урахуванням збільшення щоденної кількості годин навчання з практичного керування для категорій C, C1) акредитованими закладами та їх філіями (іншими відокремленими підрозділами) з відповідними територіальними органами з надання сервісних послуг.

З установлених обставин видно, що працівники поліції не роз`яснювали водієві (позивачу) положень вищезазначених норм, не зауважували щодо необхідності пройти відповідне навчання, не роз`яснювали, які документи він мати при собі в період дії воєнного стану в разі керування транспортним засобом категорії «С», окрім посвідчення водія категорії «В». У оскаржуваній постанові не має посилання на вищезазначені положення постанов Уряду. Отже, поліцейський не зафіксував жодним доказом не дотримання позивачем під час керування ним транспортного засобу, не виконання ним зазначених вимог правил.

Натомість позивач надав у справу довідку, за якою він проходить відповідне навчання для отримання посвідчення водія категорії «С» в спеціалізованому закладі, який має сертифікат про державну акредитацію закладу МВС України серії ДДАІ № 003101 і ліцензію Міністерства освіти і науки України серії АЕ № 285440.

Статтями 6-9, 18 закону України «Про національну поліцію» передбачено зобов`язання для працівників поліції діяти на засадах верховенства права, законності, відкритості та прозорості відповідно до положень Конституції та законів України, тобто з дотриманням прав і свобод громадян, забезпечення доступу до публічної інформації, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових функціональних обов`язків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

З огляду на встановлені обставини, викладені обґрунтування, суд застосовує положення статті 286 ч.3 п.3 КАС України, тобто дійшов переконання про необхідність скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі статті 247 п.1 КУпАП, тобто за відсутністю в діях позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення (недоведеністю його вини в установленому законом порядку належними і достатніми доказами).

Судовий збір за розгляд справи, передбачений законом «Про судовий збір», який сплачений за подання позову позивачем відповідно до вимог статті 139 КАС України покладається на відповідача орган поліції із стягненням у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь позивача за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Витрати позивача на правничу допомогу в сумі 2000 грн є підставними для стягнення з відповідача на користь позивача в установленому порядку. Це підтверджено договором про надання правничої допомоги і квитанцією про сплати послуг адвоката Рішко С.І. в зазначеній сумі. Доводи відповідача, що зазначені судові витрати є завищеними ( є не спів мірними із розміром позовних вимог) суд відхиляє. Адже розмір накладеного на позивача штрафу визначений в оскаржуваній постанові в сумі 3400 гривень, що значно перевищує заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу. Пунктом 4.2 договору про надання правничої допомоги чітко передбачено, що гонорар представника щодо надання правової допомоги є за оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в суді першої інстанції, - є фіксованим і складає 2000 грн. Отже, правова допомога позивачу, яка надана адвокатом, полягала в наданні послуг з складання позовної заяви. Розмір зазначених витрат суд визнає спів мірним, розумним і обґрунтованим та справедливим для цілей стягнення з відповідача на користь позивача. Ці судові витрати і їх розподіл відповідають положенням статті 134 ( частинам 1-5 КАС України). Підстав для застосування ч.6 цієї норми не має, бо відповідач не довів не спів мірність цих витрат відповідно до положень ч.7 ст. 134 КАС України.

Керуючись статтями 242-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову поліцейського ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Дебель В.І. від 27.02.2024 серія ЕНА № 1536400 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, паспорт № НОМЕР_4 , виданий 09.07.2020 органом № 2128 ДМС України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , винесену за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 126 ч.2 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення (недоведеністю вини) на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (ЄДРПОУ 40108913, місцезнаходження: м.Ужгород, вул.Ференца Ракоці, 13, Закарпатська область) судові витрати :

- у виді судового збору в сумі 605 грн 60 грн ,

- у виді витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн,

- всього на загальну суму 2605 гривень 60 коп у користь ОСОБА_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо у Восьмий апеляційний адміністративний суд, м. Львів або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення рішення суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення складено 18.03.2024.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя:В. П. Кривка