Ухвала

від 15.03.2024 по справі 466/467/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №466/467/24

Провадження №2-з/463/10/24

УХВАЛА

щодо забезпечення позову

15 березня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судового засідання Афанасьєва Д.С.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до відповідача, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 411,2 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:01:003:0050, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Михайленко Ольгою Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №311, 15 квітня 2020 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 411,2 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:01:003:0050, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Жанною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №2102, 21 грудня 2020 року.

Разом із позовною заявою представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею: 411,2 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 230507446101, номер об`єкта 29609145, та земельну ділянку, загальною площею 0,0463 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:01:003:0050, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання недійсним договорів купівлі-продажу вищевказаних житлового будинку та земельної ділянки, оскільки перший договір має усі ознаки фраудаторності, тобто укладений з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 , а другий похідний від нього з метою утворення «добросовісного набувача» та ускладнення формування претензій з боку кредиторів відповідача. Вважає, що відповідач та третя особа можуть продовжити вживати заходів, спрямованих на поділ, перепродаж майна, яке є предметом оспорюваного договору, що стане на перешкоді виконанню рішення суду.

Забезпечення позову у даній справі унеможливить протиправне відчуження та/або перереєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку на користь третіх осіб. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не буде мати наслідком завдання шкоди, а тільки збереже існуюче становище сторін до розгляду справи по суті, тому просить заяву задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19.01.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.02.2024, вказану заяву передано за підсудністю на розгляд Личаківського районного суду м.Львова.

15.03.2024 матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м.Львова та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Головатому Р.Я.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а також долучених до них документів, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею: 411,2 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 230507446101, номер об`єкта 29609145, однак доказів на підтвердження належності такого відповідачу не долучив, а також накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 0,0463 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610137200:01:003:0050, право власності на яку згідно з інформаційною довідкою 359107500 21.12.2022 зареєстроване за ОСОБА_5 , який не є відповідачем у справі.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Саме такі правові висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №755/5333/20 (провадження № 61-17180св20), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З урахуванням наведеного, оскільки такий захід забезпечення позову як арешт нерухомого майна не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.149-153, 247, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,

постановив:

в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана суддею 15.03.2024.

Суддя: Р.Я. Головатий