Рішення

від 15.03.2024 по справі 450/2647/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2647/23 Провадження № 2/450/88/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Роман Васильович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача):позивач звернулась до суду з позовом до Давидівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Роман Васильович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , котра при житті була власником земельної ділянки кадастровий номер 4623681200:06:000:0088 площею 0,4176 га та земельної ділянки кадастровий номер 4623681200:05:000:0097 площею 0,0625 га, яка розташована на території Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, внаслідок чого відкрилась спадщина до складу якої увійшла вказана земельна ділянка. В силу свого віку ОСОБА_2 перебувала у безпорадному стані, та позивач весь час здійснювала за нею догляд, а після смерті оплатила витрати на організацію похорону. Позивач була не обізнана про наявність Державного акту на земельну ділянку, тому була необізнана про наявність спадкового майна, тому не звернулась у шестимісячний строк до нотаріальної контори. Заповіту ОСОБА_2 не залишала. Відповідно до довідки № 401 від 20.10.2020р. Давидівської сільської ради, ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала і була зареєстрована в с. Дмитровичі разом із синами ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно довідок Давидівської сільської ради ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав один і був зареєстрований в с.Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав і був зареєстрований в с.Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області з братом ОСОБА_3 , 1968 року народження, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав і був зареєстрований в с.Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області з братом ОСОБА_3 , 1968 року народження та братом ОСОБА_4 1971 року народження. Позивач про свою відмову від права на спадкування не заявляла і від свого права на спадкування не відмовлялась. Проте як спадкоємець не може оформити успадковане майно в нотаріальному порядку, звернувшись до приватного нотаріуса Олефір Р.В. отримала відмову, в якій нотаріус повідомив, що подальше вирішення питання щодо вирішення питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину можливе лише у випадку звернення спадкоємця до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У зв`язку з чим, позивач просить визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини на земельну частку (пай ) розміром 0,4801га.

Позивач у судове засідання не з`явилась, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, не повідомили суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу від 09.09.2011р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб, прізвище дружини після укладання шлюбу ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ., що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 17.09.2007 року.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Винничківської сільської ради, яка складається з двох ділянок: кадастровий номер 4623681200:06:000:0088 площею 0,4176 га та земельної ділянки кадастровий номер 4623681200:05:000:0097 площею 0,0625 га., що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 561916, виданого 03.05.2006р.

У довідці Давидівської сільської ради від 20.10.2020р. № 401 вказано, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала і була зареєстрована в с.Дмитровичі разом із синами ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно довідки Давидівської сільської ради №27 від 13.04.2023р. ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ) проживав один і був зареєстрований в с. Дмитровичі, Пустомитівського району, Львівської області.

Згідно довідки Давидівської сільської ради №28 від 13.04.2023р. ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 ) проживав і був зареєстрований в с. Дмитровичі, Пустомитівського району, Львівської області з братом ОСОБА_3 , 1968 року народження.

Згідно довідки Давидівської сільської ради №41 від 15.05.2023р. ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ) проживав і був зареєстрований в с. Дмитровичі, Пустомитівського району, Львівської області з братом ОСОБА_3 , 1968 року народження та братом ОСОБА_4 1971 року народження.

Листом від 19.05.2023 № 93/01-16 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Роман Васильович надані роз`яснення про те, що з поданих для нотаріуса документів не вбачається підтвердження факту прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , оскільки позивач не зверталась до нотаріуса у встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини із заявою про прийняття спадщини, а також не підтвердила факт реєстрації місця проживання позивача за однією адресою із спадкодавцями на час відкриття спадщини.

Предметом позовних вимог є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦПК України.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Як на поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка посилається на те, що їй не було відомо про наявність спадкового майна, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку.

У даній справі її матеріалами підтверджено, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до нотаріуса позивачка звернулася лише у травні 2023 року, тобто більш ніж через 15 років з часу відкриття спадщини. Доказів того, що позивачка раніше зверталася до нотаріуса не надано.

З позовної заяви вбачається, що позивачу було відомо про смерть матері та, відповідно, про відкриття спадщини після її смерті.

Доказів того чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не представлено, клопотань з цього приводу позивачем не заявлялось.

Також судом встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 , є її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на день її смерті були зареєстровані та проживала разом з нею. Тобто вважаються такими, що прийняли спадщину після її смерті.

Ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3ст. 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач не довела наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом, тому правові підстави для надання їй додаткового строку відсутні.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не підлягають задоволенню судом.

Необізнаність позивача щодо наявності спадкового майна, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, в зв`язку з чим у даному випадку відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247, 259,263- 265,268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372313, 81151, Львівська область, Львівський район, с. Давидів, вул. Незалежності, 1а.

Третя особа приватний нотаріус Олефір Роман Васильович, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 22а.

Повний текст судового рішення складено 15.03.2024 року.

СуддяН. Б. Добош