Ухвала

від 15.03.2024 по справі 676/1820/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/1820/24

Номер провадження 2-з/676/26/24

УХВАЛА

15 березня 2024 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді ШвецьО.Д.

з участю секретаря Михайловської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 100 000 доларів США, що еквівалентно 3814 000,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 15.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами: 6822484800:08:026:0024; 6822484800:05:002:0145; 6822484800:05:002:0144; 6822487400:03:002:0734; 6822483900:05:010:0008; 6822483900:05:010:0002; 6822483900:05:010:0005; 6822483900:05:010:0013; 6822483900:05:009:0019; 6822483900:05:010:0004; 6822483900:05:010:0009; 6822483900:05:010:0014; 6822483900:05:010:0007; житловий будинок, з відповідними надвірними будівлями, загальною площею 49.6 кв.м., житловою площею 18.1 кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1934304268224); нежиле приміщення, загальною площею 364.9 кв.м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 (реєстраційний номер

майна: 22802547); домоволодіння за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 25159718), що належить відповідачу. На думку позивача, недобросовісне виконання відповідачем своїх зобов`язань за розпискою може свідчити про подальше ухилення останнього від виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши позов та додані до нього документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 цього Кодексузаходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно дост. 151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з вимогами Постанови ПленумуВСУ №9від 22.12.2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України.

Устатті 41 Конституції Українизазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, судом враховано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності», «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за договором позики, на загальну суму 100 000 доларів США, що еквівалентно 3814 000,00 грн.

При цьому, заявником не надано оцінки вартості майна, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити співмірність застосування саме такого заходу забезпечення позову, про який просить позивач, та заявленими ним позовними вимогами.

Отже, заявником не надано суду достатніх доказів того, що вказане втручання в мирне володіння майном особи буде виправдане в рамках вказаної справи.

Крім того, посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість та співмірність вимог заявника щодо забезпечення позову з обсягом позовних вимог, а також наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заявником не надано достатніх доказів того, що такі заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами і невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст.12,151-153,260,261,353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Швець О.Д.