Постанова

від 18.03.2024 по справі 916/2572/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2572/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області про зупинення судового провадження

від 06 листопада 2023 року (повний текст складено 13.11.2023)

у справі № 916/2572/23

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Репида

про усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В.

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (позивач, Одеська ОДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Репида" (відповідач, ТОВ «Репида») про усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог прокурор послався на відсутність у відповідача документів, які надають право на використання земельних ділянок з розташованими на них водними об`єктами - озерами Яплуг та Кугурлуй.

03.11.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі №916/2572/23 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій господарській справі №916/4280/23 за позовом ТОВ Репида до Одеська обласної державної адміністрації, Долинської сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дії Одеської обласної державної адміністрація та визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора Долинської сільської ради Подільського району Одеської області від 04.02.2022 про державну реєстрацію земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами: 5124100000:01:002:0003, 5124100000:01:002:0002, 5121410100:01:009:0001 (які також визначені об`єктом спору у цій справі- №916/2572/23) та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, обргрунтовуючи позов у справі №916/4280/23 ТОВ "Репида" посилається на те, що Одеська обласна державна адміністрація не є розпорядником земель, на яких розташовані озера Ялпуг, Кугурлуй, та станом на 02.02.2022 та не мала права реєструвати за собою право власності на ці земельні ділянки водного фонду. Тому, на підставі вищезазначених обставин відповідач вважає, що прокурор звернувся в інтересах неналежного позивача у справі №916/2572/23, а Одеська обласна військова (державна) адміністрація є неналежним позивачем у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/2572/23 (суддя Літвінов С.В.) клопотання ТОВ "Репида" про зупинення провадження по справі №916/2572/23 до набрання законної сили судового рішення у справі №916/4280/23 задоволено. Провадження у справі №916/2572/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в особі Одеської ОДА до ТОВ "Репида" про усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії зупинено до набрання чинності рішення у справі №916/4280/23.

Ухвала мотивована тим, що об`єктом судового дослідження у справі №916/4280/23 є правомірність виникнення та наявність підстав у позивача для висування вимог у справі №916/2572/23, що свідчить про те, що вирішення спору у справі №916/4280/23 є первинним по відношенню до справи №916/2572/23. Судом першої інстанції було встановлено, що спільною вимогою у зазначених справах є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами: 5124100000:01:002:0003, 5124100000:01:002:0002, 5121410100:01:009:0001, на яких розташовані озера Ялпуг, Кугурлуй, а скасування рішень державного реєстратора матиме правові наслідки для спірних правовідносин сторін у справі №916/2572/23. Оскільки від судового рішення у справі №916/4280/23 залежить вирішення справи №916/2572/23, суд на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу зупинив провадження у справі №916/2572/23.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/2572/23 скасувати та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, а саме п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки враховуючи положення наведеної норми закону, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 13.05.2021 у справі №917/349/20, від 14.12.2022 у справі №906/750/21, від 06.04.2023 у справі №921/704/20, апелянт вказує, що місцевий господарський суд не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи №916/2572/23 та неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини ( факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Звертаючи увагу на те, що предметом судового розгляду у справі №916/2572/23 є питання правомірності використання ТОВ «Репида» озер Ялпуг та Кугурлуй за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та водний об`єкт, прокурор зазначає про хибність висновків суду першої інстанції щодо спільних вимог у справах №916/2572/23 та №916/4280/23 стосовно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за Одеською ОДА права власності на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами: 5124100000:01:002:0003, 5124100000:01:002:0002, 5121410100:01 :009:0001, оскільки у даній справі прокурором жодної позовної вимоги з приводу прийнятих державним реєстратором відповідних рішень не заявлено.

Апелянт наполягає на тому, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №916/4280/23, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №916/2572/23.

За твердженням прокурора, навіть якщо припустити, що за результатами розгляду справи №916/4280/23 буде скасовано державну реєстрацію права власності держави на земельні ділянки, а суд прийде до висновку, що вказані земельні ділянки належать до земель комунальної власності, зазначене стане підставою для застосування судом у справі №916/2572/23 процесуального правонаступництва у порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України. На підтвердження даної позиції апелянт наводить постанову Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №914/637/19).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/2572/23; вирішено у відповідності до приписів ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, за якими апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядається без повідомлення учасників справи, розглянути справу №916/2572/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою суду ТОВ «Репида» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

16.01.2024 до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Репида» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з доводами останньої, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та приймаючи до уваги навантаження суду, а також з огляду на принцип незмінності складу суду, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, перебування членів судової колегії у відпустках, апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту

Згідно із вимогами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

При цьому, зупинення провадження у господарській справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної господарської справи залежить прийняття рішення у цій господарській справі.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 23.01.2020 у справі №917/130/19, від 10.09.2019 у справі №922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі №917/131/19.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, насамперед, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому, суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 по справі №922/643/19.

Верховний Суд у своїх постановах від 10.10.2019 у справі №910/2164/18, від 08.07.2019 у справі №908/156/18 зазначив, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

В контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви у даній справі прокурором пред`явлено позовні вимоги в особі власника спірних земельних ділянок - Одеської обласної державної адміністрації і зупиняючи провадження в даній справі, місцевий господарський суд виходив з існування справи №916/4280/23, якою вирішується питання стосовно того чи є Одеська обласна державна адміністрація взагалі розпорядником спірних земель.

Таким чином, саме за результатом вирішення спору у господарській справі №916/4280/23 буде можливо встановити чи є належним позивачем у справі №916/2572/23 Одеська обласна державна адміністрація.

Судова колегія враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021 доповнено Розділ X Земельного кодексу України пунктом 24, відповідно до якого землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, вважаються землями комунальної власності.

Проте, як стверджує відповідач та не спростовується матеріалами справи, позивачем не наведено відомостей, що земельні ділянки під озерами Ялпуг та Кугурлуй увійшли до складу певної територіальної громади, що свідчить про хибність відповідних апеляційних аргументів прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки: площею 3852,9798 га з кадастровим номером 5121410100:01:009:0001, площею 11448,9435 га з кадастровим номером 5124100000:01:002:0002, площею 8711,8793 га з кадастровим номером 5124100000:01:002:0003 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за державою в особі Одеської обласної державної адміністрації.

Право власності може бути скасованим лише за рішенням суду.

Отже, у даному випадку пов`язаність справ полягає у тому, що у справі у справі №916/4280/23 встановлюються обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі - №916/2572/23, зокрема, факти, що будуть мати преюдиціальне значення.

При цьому, судова колегія погоджується з доводами відповідача про те, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, у тому числі через обмеженість предметом позову та певної черговості розгляду вимог.

Так, Господарський суд Одеської області, здійснюючи розгляд справи №916/2572/23, позбавлений можливості самостійного збору доказів та встановлення фактів неправомірності прийняття державним реєстратором прав на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами: 5124100000:01:002:0003, 5124100000:01:002:0002, 5121410100:01:009:0001, на яких розташовані озера Ялпуг, Кугурлуй, як підстав набуття позивачем права власності на зазначені земельні ділянки, про усунення перешкод в користуванні яким пред`явлено позов у даній справі.

Враховуючи зазначене апеляційна колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/4280/23 наддасть змогу суду вирішити питання: чи є Одеська обласна військова (державна) адміністрація неналежним позивачем у справі №916/2572/23, що є необхідним з огляду на те, що Верховний Суд у своїх постановах зазначає, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (постанови Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20 та 20.09.2023 у справі №910/1978/22).

Апеляційна колегія враховує, що висновки суду у справі №916/4280/23 (у разі скасування рішень державного реєстратора) матиме правові наслідки для правовідносин сторін цього спору.

Так, згідно із ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, можливе задоволення позову у справі №916/4280/23 про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за Одеською обласною військовою (державною) адміністрацією на спірні об`єкти нерухомого майна, свідчитиме про відсутність підстав для задоволення заявлених в межах справи №916/2572/23 позовних вимог, оскільки, як встановлено ст. 391 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду з відповідним позовом наділений лише власник майна.

Відповідно, Господарський суд Одеської області не має об`єктивної можливості розглядати справу №916/2572/23 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій господарській справі №916/4280/23, оскільки від цього рішення залежить вирішення даної справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зупинення провадження у справі №916/2572/23 обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/4280/23 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються судовою колегією за їх необґрунтованістю, оскільки наявність підстав для задоволення позову поставлено в залежність від з`ясування питання щодо порушення прав позивача та законного інтересу, за захистом якого його було пред`явлено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/2572/23 задоволенню не підлягає, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, у зв`язку з чим остання залишається без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 271, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 про зупинення провадження у справі №916/2572/23 залишити без змін.

Справу №916/2572/23 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.