Ухвала

від 18.03.2024 по справі 922/2881/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/2881/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський (вх. №548 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 (повний текст підписано 23.11.2023 у місті Харкові) у справі №922/2881/23 суддя Суслова В.В.

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський, м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський, в якому просить (з урахуванням тексту уточненої позовної заяви):

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський 1 541 025,70 грн на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Перемоги, 62 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.09.2003 № 6375/03 за період з 01.04.2017 до 31.10.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 115,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2023, зокрема, прийнято позовну заяву (з уточненнями) до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2881/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Олексіївський на користь Харківської міської ради 1 541 025, 70 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Перемоги, 62 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.09.2003 № 6375/03 за період з 01.04.2017 до 31.10.2021.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Олексіївський на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 115, 39 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, ТОВ ТД Олексіївський через свого представника адвоката Дергачева В.С. 28.02.2024 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. Рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 у справі №922/2881/23 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 витребувано матеріали справи №922/2881/23 у суду першої інстанції та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

07.03.2024 року матеріали справи №922/2881/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: зазначити інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

13.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду від представника скаржника, ТОВ Торговельний дім Олексіївський адвоката Дергачова Д.С. до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій останній зазначив інші причини пропуску на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає наступне.

«Апелянт не мав фізичної можливості отримати повний текст рішення суду та відповідно сформувати належну правову позицію з огляду на те, що не знав про існування вказаного процесу.

Заявник зазначає, що номер телефону та адреса відомі позивачу, але жодних копій від позивача не надходило. Заходів досудового врегулювання спору вчинено не було.

Також апелянт не отримував повістки про виклик до суду або інших повідомлень через телефонну розсилку суду.

Директор ТОВ «ТД «Олексіївський» Чашей Н.А. була відсутня протягом значного часу у місті Харкові, навідуючись лише до лікарні.

Починаючи з березня 2023 року і по сьогоднішній день директор апелянта знаходиться на території Харківської області, с. Чайківка, є тимчасово переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Згідно штатного розкладу директор Чашей Н.А. є єдиними працівником. Копія наказу про затвердження штатного розпису додається.

Враховуючи наявні обставини військової агресії рф, що призвели до вимушеного переселення ОСОБА_1 , діяльність директора здійснюється дистанційно.

У апелянта на момент ухвалення рішення був відсутній «Електронний кабінет» ЄСІТС, а був зареєстрований лише 20.02.2024, що і дало у подальшому можливість ознайомитись із рішенням суду (довідка надається).

При цьому ОСОБА_1 є інвалідом 2-ої групи по категорії «Загальні захворювання». Постійно проходить лікування, як амбулаторно так і стаціонарно (посвідчення додається)».

Розглянувши подане апелянтом клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду від 13.11.2023, повний текст якого складено 23.11.2023, подано представником відповідача адвокатом Дергачовим В.С. до Східного апеляційного господарського суду 28.02.2024, тобто з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України. Останній день подачі апеляційної скарги на вказане судове рішення 13.12.2023.

Перевіривши матеріали справи, а також аргументи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, судом апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованою, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених обставин суду не надано.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано на юридичну адресу скаржника (61204, м. Харків, проспект Перемоги, буд.62) 27.11.2023 (а.с. 131).

28.12.2023 року на адресу Господарського суду Харківської області повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення; конверт з довідкою про причину повернення поштового відправлення, в якому зазначено причини повернення: за терміном зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. За змістом частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В свою чергу, порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі по тексту - Правила).

Згідно з п. 17 Правил рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Пунктом 91 Правил під час вручення поштового відправлення з позначкою Вручити особисто, внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка адресат (одержувач) підтверджує такий факт своїм підписом та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище у спосіб та відповідно до порядку, що встановлені оператором поштового зв`язку.

Відповідно до п. 101 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга, такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав судове рішення для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил, суд апеляційної інстанції вважає, що факт неотримання відповідачем процесуальних документів, які направлені за належною адресою та повернулися до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер, тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух справи.

Отже, вищезазначені доводи апелянта не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження у даному випадку та не можуть бути визнані поважними.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2825/23 оприлюднено у реєстрі 17.11.2023. Тобто, саме з цієї дати відповідач, у випадку не отримання копії рішення за допомогою засобів поштового зв`язку, міг ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення та мотивами його ухвалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Беручи до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський про не обізнаність з судовою справою, є хибними.

Тому наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку визнаються судом неповажними.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги діючого процесуального закону не пов`язують початок процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з датою фактичного отримання або датою, коли стало відомо про наявність відповідного рішення, оскільки отримання рішення з запізненням або встановлення наявності такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, тощо - є підставою саме для відновлення такого строку.

Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру, які залежали виключно від волевиявлення самого скаржника.

Таким чином, апелянтом не усунені недоліки апеляційної скарги у повному обсязі.

Однією із основоположних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п.2 ч. 3 статті 2 ГПК України).

Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Апеляційний суд враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає «inter alia» у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Апелянтом не наведено інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно не усунені недоліки апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23.

Керуючись статтями 234, 235, 258, 260, п. 4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім Олексіївський на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23.

Апеляційну скаргу ТОВ «ТД. «Олексіївський» на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23 повернути заявникові (з додатками).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця