Постанова

від 12.03.2024 по справі 904/5306/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5306/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Переверзев І.В. (в залі суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 (суддя Кеся Н.Б., повне рішення складено 08.12.2023 ) у справі №904/5306/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ", м.Кам`янське Дніпропетровська область

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-22-24", м.Верхньодніпровськ Дніпропетровська область

про зобов`язання надати розрахунок

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-22-24" з позовом про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-22-24" надати ТОВ Дніпронет розрахунок розміру плати за доступ, визначений згідно з Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, по кожному об`єкту будівництва окремо, щодо будинків, які розташовані за адресами: будинок 22 та будинок 24 по вул. С.Яцковського у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області з наданням документального підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва, які пов`язані з наданням замовникам доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій.

Позов обґрунтований тим, що наданий Відповідачем проект Договору №4 з надання доступу до інфраструктури об`єкта будівництва, не відповідає приписам Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", відповідно до частини 4 статті 17 якого, розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону. Відповідачем не надано будь-яких розрахунків розміру періодичної плати у відповідності до вимог Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.09.2018 №247, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.09.2018 №1119/32571.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 у справі №904/5306/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ", в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з метою майбутнього укладення договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, листом №2508/23/02 від 25 серпня 2023 року ТОВ «Дніпронет» звернулося засобами електронної пошти до ОСББ «Мир-22-24» щодо розрахунку розміру періодичної плати у відповідності до вимог Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.09.2018 №247 та просило надати документальне підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва (ОСББ «Мир-22-24»), які пов`язані з наданням замовникам такого доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій.

Укладення договору з доступу до інфраструктури об`єкту доступу є обов`язковим відповідно до положень ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, оскільки існує пряма вказівка Закону №1834 щодо обов`язковості укладення такого договору (ст. 4 закону).

Обов`язок визначення розміру плати за доступ до інфраструктури об`єкта, згідно ч.7 ст. 17 Закону №1834-VIII, покладено на власника і такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою.

ОСББ «Мир-22-24» розрахунок розміру періодичної плати у відповідності до вимог Методики та документальне підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва (ОСББ «Мир-22-24»), які пов`язані з наданням замовникам такого доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій, не надало.

Позивач (замовник) не має можливості та правових підстав, тим більш за відсутності документального підтвердження прямих витрат відповідача на утримання інфраструктури об`єкта будівництва, здійснити самостійно розрахунок розміру плати за доступ до об`єктів інфраструктури відповідача та зазначити такий розрахунок в проекті договору.

Звернення до суду в порядку ст. 187 Господарського кодексу України, є неефективним способом захисту позивачем своїх прав, оскільки звернення до суду із позовними вимогами про визнання договору укладеним, за відсутності істотної умови цього договору - розміру плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою, є передчасним та безпідставним.

Відповідач своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.12.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/5306/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

27.12.2023 матеріали справи №904/5306/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 у справі №904/5306/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 12.03.2024.

В судовому засіданні 12.03.2024 представник позивача надав свої пояснення щодо поданої скарги; представник відповідача в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.

12.03.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" з 2003 року є оператором електронних комунікацій, зареєстроване в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за №2585 та надає послуги: доступу до мережі Інтернет, доступу широкосмугового доступу до мережі Інтернет, технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, доступу до мережі Інтернет іншим постачальникам мереж та/або послуг, доступу до послуг віртуальних мереж, зокрема, і в м. Верхньодніпровськ.

Як зазначає Позивач у позові, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" згідно з положеннями Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж (далі - Закон №1834) має право на укладення договору з доступу до елементів інфраструктури ОСББ Мир-22-24, а саме, будинків 22 та 24 по вул. С.Яцковського у м. Верхньодніпровськ, з метою надання мешканцям вказаних будинків послуг з доступу до мережі Інтернет.

Відповідно до преамбули Закону №1834 цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.

Згідно з абз. 4 ч. 6 ст. 16 Закону №1834 договір з доступу має містити таку істотну умову, як розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу.

Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.09.2018 №247, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.09.2018 №1119/32571 (далі - Методика). Отже, зазначена Методика - є нормативно-правовим актом України, вимоги якої є обов`язковими для всіх учасників правовідносин, які регулюються цією Методикою.

Розділом IV Методики встановлене визначення періодичної плати: періодична плата (далі - ПП) за доступ до інфраструктури об`єкта визначається з урахуванням переліку робіт, що враховуються для визначення розміру періодичної плати за доступ до інфраструктури об`єкта, наведеного у додатку 2 до цієї Методики.

Пунктом 5 розділу ІІ Методики встановлено, що до складу додаткових витрат власника на утримання інфраструктури об`єкта, пов`язаних з наданим доступом, включаються прямі витрати за умов документального підтвердження.

З метою укладення договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, ТОВ "Дніпронет" звернулось до відповідача з проханням про надання розрахунку періодичної плати.

У відповідь на вказане звернення відповідач надіслав позивачу засобами електронної пошти проект договору №4 з надання послуг доступу до інфраструктури об`єкту будівництва, а також проекти Актів та рахунків за період вересень-грудень 2023.

За умовами проекту договору №4 він діє до 31.12.2023, а вартість доступу становить 268 грн за календарний місяць.

До договору №4 в якості Додатку №1 відповідач долучив "Розрахунок розміру щомісячної плати", який, фактично, відповідає встановленому Законом №1834 максимальному розміру такої плати, однак вказаний розрахунок виконаний не у відповідності з Методикою.

Через відсутність належного розрахунку, листом №2508/23/02 від 25.08.2023 (арк.с. 17-18) ТОВ "Дніпронет" звернулось засобами електронної пошти до ОСББ "Мир-22-24" з проханням щодо здійснення та надання розрахунку розміру періодичної плати у відповідності до вимог Методики та просило надати документальне підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва (ОСББ "Мир-22-24"), які пов`язані з наданням замовникам такого доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій.

Проте, ОСББ "Мир-22-24" розрахунок розміру періодичної плати у відповідності до вимог Методики та документальне підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва (ОСББ "Мир-22-24"), які пов`язані з наданням замовникам такого доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій - не надало.

Листом від 30.08.2023 за вих. №25 (арк.с. 20-21) ОСББ "Мир-22-24" засобами електронної пошти надало відповідь, в якій вказало, що вважає за потрібне встановити вартість доступу до інфраструктури об`єкта будівництва з 01.09.2023 до 31.12.2023 - 268,00 грн.

Позивач вважає, що вартість доступу відповідачем згідно з вимогами Закону №1834 та Методики не розрахувалась, а визначена відповідачем на власний розсуд.

Зазначені дії відповідача позбавляють ТОВ "Дніпронет" можливості направити відповідачу проект договору про надання доступу до інфраструктури об`єкта, оскільки, як вже вище зазначено, згідно з абз. 4 ч. 6 ст. 16 Закону №1834 договір з доступу має містити таку істотну умову, як розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною Методикою.

З метою досудового врегулювання спору 15.09.2023 Позивач звернувся до Відповідача з досудовою вимогою про надання розрахунку розміру плати за доступ, визначеного згідно з Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва та документального підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва, які пов`язані з наданням замовникам доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій.

Відповіді на досудову вимогу Відповідач не надав, у зв`язку з цим Позивач з позовом звернувся до суду.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-22-24" надати ТОВ "Дніпронет" розрахунок розміру плати за доступ не є ефективним способом захисту, оскільки належить до переддоговірного спору, який підлягає розгляду судом на підставі частини першої статті 649 ЦК України.

Частиною 9 статті 238 ГПК України встановлено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Отже, позовна вимога про спонукання Відповідача надати розрахунок плати не відповідає визначеному законодавством способу захисту можливо порушеного права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є, зокрема, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами, оскільки в силу ст. 12 ГПК України господарським судом підвідомчі справи саме у спорах, що виникають між сторонами з тих або інших підстав, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача надати ТОВ Дніпронет розрахунок розміру плати за доступ, визначений згідно з Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, по кожному об`єкту будівництва окремо, щодо будинків, які розташовані за адресами: будинок 22 та будинок 24 по вул. С.Яцковського у м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області з наданням документального підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва, які пов`язані з наданням замовникам доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій.

Як передбачено статтею 4 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" забезпечення доступу до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється за такими принципами:

1) державне регулювання доступу до інфраструктури об`єкта доступу;

2) доступ до інфраструктури об`єкта доступу виключно на договірній основі;

3) забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування ним;

4) доступність та відкритість інформації щодо можливості доступу до інфраструктури об`єкта доступу;

5) забезпечення надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу на строк не менше строку надання електронних комунікаційних послуг споживачам;

6) ефективне користування інфраструктурою об`єкта доступу, доступ до якого є обмеженим.

Згідно зі статтею 14 Закону власник інфраструктури об`єкта доступу має право:

1) вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу;

2) визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом;

5) відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу, погодженні проектної документації з доступу та укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом;

6) демонтувати (частково демонтувати) технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, відповідно до законодавства;

7) укладати із замовником договір з доступу після досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору з доступу;

8) розривати договір з доступу у передбачених таким договором та/або законодавством випадках.

Статтею 15 Закону визначені права та обов`язки замовника. Зокрема, перед укладенням договору з доступу замовник має право на попередній огляд та отримання інформації про інфраструктуру об`єкта доступу з метою визначення її придатності для розміщення технічних засобів електронних комунікацій.

Статтею 16 Закону встановлені особливості укладення, зміни та розірвання договору з доступу:

1. Доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.

Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів:

1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником копії проектної документації з доступу);

2) проект договору з доступу.

3. Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті.

Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.

4. Власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав:

1) звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу;

2) встановлена законом або чинним судовим рішенням, що набрало законної сили, заборона щодо укладення договору з доступу;

3) ліквідація (знищення) або розібрання (демонтаж) окремих елементів інфраструктури об`єкта доступу після надходження до власника цієї інфраструктури об`єкта доступу звернення про укладення договору з доступу;

4) ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.

5. Відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється.

6. Договір з доступу має містити такі істотні умови:

1) повне найменування сторін договору з доступу;

2) детально визначені елементи інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

3) конкретно визначені технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу;

5) порядок доступу до технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

6) умови захисту технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування);

7) порядок здійснення власником інфраструктури об`єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об`єкта доступу відповідно до договору з доступу;

8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами);

9) відповідальність сторін;

10) умови розірвання договору з доступу;

11) особливості порядку внесення змін до договору з доступу;

12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 17 Закону плата за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу може складатися з одноразової та/або періодичної плати.

До одноразової плати за доступ належить виключно плата за розроблення та видачу технічних умов з доступу.

Періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об`єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об`єкта доступу, пов`язаних з наданим доступом.

Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.

Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу поширюються на об`єкти доступу всіх форм власності.

Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об`єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати:

1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати;

2) за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об`єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць;

3) за доступ до інфраструктури об`єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок) - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків до 100 квартир; 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 101 до 160 квартир; 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 161 квартири і вище;

4) за доступ до елементів інфраструктури об`єкта транспорту - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв`язку на місяць;

5) за доступ до елементів інфраструктури кабельної каналізації електрозв`язку - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв`язку на місяць.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 25.09.2018 № 247 затвердило Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва.

Отже, положення Закону регулюють порядок доступу до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж, який передбачає, по-перше, договірну основу такого доступу, по-друге, укладення договору є правом власника інфраструктури; відмовити замовнику в укладенні договору доступу власник інфраструктури може тільки з вичерпного переліку підстав; плата за доступ до елементів інфраструктури є істотною умовою договору доступу, визначення цієї плати є правом власника інфраструктури.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, з метою укладення договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта будівництва Позивач звернувся до Відповідача з проханням про надання розрахунку періодичної плати з доступу. Відповідач такий розрахунок надав, але Позивач вважає його таким, що не відповідає вищезазначеній Методиці визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, оскільки Відповідач не зазначив і не надав документального підтвердження витрат власника інфраструктури об`єкта, пов`язаних зі спірним доступом.

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що Позивач порушив встановлений порядок укладення договору, зокрема, посилається на те, що Позивач не звернувся з відповідним листом, сторони не узгоджували місце доступу, а саме місце розташування комунікацій Позивача, а також інші технічні питання такого доступу, що буде впливати на розмір спірної плати.

Апеляційний суд зазначає, що вимога позивача зводиться до зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-22-24" надати ТОВ "Дніпронет" розрахунок розміру плати за доступ, визначений згідно з Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва, по кожному об`єкту будівництва окремо, щодо будинків, які розташовані за адресами: будинок 22 та будинок 24 по вул. С.Яцковського у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області з наданням документального підтвердження прямих витрат на утримання інфраструктури об`єкта будівництва, які пов`язані з наданням замовникам доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій задля складання Позивачем проекту договору з доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій і укладення його в подальшому з Відповідачем як власником інфраструктури.

Проте, розбіжності сторін виникли після отримання Позивачем проекту договору з боку Відповідача в частині розміру плати за доступ до інфраструктури власника.

Отже, зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-22-24" надати ТОВ "Дніпронет" розрахунок розміру плати за доступ не є ефективним способом захисту, оскільки належить до переддоговірного спору, який підлягає розгляду судом на підставі частини першої статті 649 ЦК України, з чим також погоджується колегія суддів.

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Частиною 9 статті 238 ГПК України встановлено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Тобто, позовна вимога про спонукання Відповідача надати розрахунок плати не відповідає визначеному законодавством способу захисту можливо порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в позові.

За таких обставин, господарський суд дійшов правильного висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а викладені у ній доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 у справі № 904/5306/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 у справі №904/5306/23 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОНЕТ" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков