Постанова

від 05.03.2024 по справі 904/2130/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2130/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Патика А.В. (в залі суду);

від відповідача: Вініченко А.В. (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 (суддя Красота О.І., повний текст якого підписаний 14.11.2023) у справі № 904/2130/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп", м. Херсон

про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія", м. Дніпро

про визнання недійсним договору оренди обладнання із додатками до нього,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп", в якому просить суд стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 600 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати орендованого майна.

02.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія", в якій просить суд визнати недійсним Договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021, додаток 1 до Договору оренди № 16/12-1 від 16.12.2021 "перелік майна, що надається в оренду" та додаток 2 до Договору оренди № 16/12-1 від 16.12.2021 "акт приймання-передачі", які укладені (згідно тексту договору) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Ліберті Медікал Груп" ніколи не мало будь-яких договірних чи недоговірних взаємовідносин із ТОВ "М`ясснаб технологія". ТОВ "Ліберті Медікал Груп" зазначає, що печатка, використана на Договорі оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 і додатках 1, 2 від його імені, ніколи не використовувалась та не належала йому, оскільки ТОВ "Ліберті Медікал Груп" використовує у своїй діяльності печатку із зовсім іншим відтиском, який проставлений на документах, поданих разом із відзивом. Тому ТОВ "Ліберті Медікал Груп" заявляє, що підпис та печатка, проставлені на Договорі оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 і додатках 1, 2 від імені ТОВ "Ліберті Медікал Груп", є підробкою, Договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 із додатками 1, 2 ТОВ "Ліберті Медікал Груп" не укладався, обладнання згідно з переліком, зазначеним в акті приймання-передачі від 16.12.2021, ним від ТОВ "М`ясснаб технологія" не отримувалось. З лютого 2022 року і по теперішній час Страх О.П., від імені якого нібито підписаний Договір з додатками з боку ТОВ "Ліберті Медікал Груп", знаходиться на службі у Збройних Силах України. До того ж, станом на 16.12.2021 Ясир С.Є. не був директором ТОВ "М`ясснаб технологія" та не мав жодних повноважень на підписання спірного Договору із додатками і на передачу будь-якого майна від імені ТОВ "М`ясснаб технологія", а тому цей Договір з боку ТОВ "М`ясснаб технологія" підписаний особою, яка не мала обсягу необхідної дієздатності від імені Товариства (неповноважною особою). Крім того, до видів економічної діяльності згідно з КВЕД у виписці з ЄДРПОУ ТОВ "Ліберті Медікал Груп" ніколи не відносилась діяльність будь-яких закладів харчування, кафе та ресторанів тощо.

Ухвалою суду від 07.06.2023 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №904/2130/23 первісний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія" заборгованість з орендної плати у розмірі 600 000,00 грн., судовий збір у розмірі 7 200,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов.

При цьому в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до преамбули наданого ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» у справу №904/2130/23 разом із первісним позовом (у квітні 2023 року) договору оренди №16/12-1 від 16 грудня 2021 року, зазначений договір укладено від імені ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» директором Ясиром Сергієм Євгеновичем, відповідно до додатку №1 до вказаного Договору він підписаний Директором ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» С.Є. Ясиром, також згідно преамбули додатку №2 «акт прийому-передачі» від 16 грудня 2021 року, вказаний додаток №2 підписаний також директором ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» Ясиром Сергієм Євгеновичем.

У спірному договорі від 16 грудня 2021 року №16/12-1 від 16 грудня 2021 року з додатками в жодному пункті не зазначено, що підписант Ясир Сергій Євгенович діє не як директор, а як довірена особа; не вказано й жодних документів на підтвердження його повноважень.

Проте, як стало відомо апелянту 18.05.2023 з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2023 по Товариству з обмеженою відповідальністю «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» (код за ЄДР 43581375), згідно даних станом на 16 грудня 2021 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» був ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , що не заперечується й ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ». Станом на 16.12.2021 відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, відсутні в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» стало відомо, що договір від 16 грудня 2021 року №16/12-1 від 16 грудня 2021 року з додатками є підробкою.

Тільки після подання 01 червня 2023 року ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» зустрічної позовної заяви із докладним викладенням підстав визнання недійсним договору оренди обладнання №16/12-1 від 16.12.2021 з додатками (в тому числі з підстав того, що спірний договір з додатками підписаний з боку ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» неповноважною особою ОСОБА_2 , який не був директором ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» станом на 16.12.2021), ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» разом із відзивом на позовну заяву від 22.06.2023 подано нібито наявну станом на 16.12.2021 довіреність від 12 грудня 2021 року (видану у неділю, 12.12.2021), яку можна було виготовити в будь-який час (оскільки вона викладена в простій письмовій формі), із зазначенням у відзиві від 22.06.2023 на зустрічну позовну заяву про те, що спірний договір із додатками підписаний ОСОБА_2 як уповноваженою директором особою, а не як директором, і про те, що запис в спірному договорі від 16.12.2021 про те, що ОСОБА_2 є директором - помилковий.

За приписами ч. 2 ст.80 ГПК України, ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ», в разі дійсно наявності довіреності від 12.12.2021, мав би подати її до суду із первісним позовом в квітні 2023 року.

Оскільки договір оренди обладнання №16/12-1 від 16 грудня 2021 року, додаток 1 до договору оренди №16/12-1 від 16 грудня 2021 року «перелік майна, що надається в оренду» та додаток 2 до договору №16/12-1 від 16.12.2021 «акт приймання-передачі» підписаний від імені ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» ОСОБА_3 , який не був директором станом на 16.12.2021, тобто неповноважною особою або особою, яка не мала відповідної цивільної дієздатності від імені ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ», вказаний договір мав бути визнаний судом першої інстанції недійсним.

Серед видів економічної діяльності апелянта ніколи не було й не має діяльності пунктів громадського харчування, діяльності ресторанів, кафе тощо.

Отже, спірний договір оренди обладнання №16/12-1 від 16 грудня 2021 року із додатками повністю суперечить виду діяльності ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП», та директор (станом на 16.12.2021) ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП», ОСОБА_4 , просто не мав повноважень на укладення такого договору, оскільки загальними зборами учасників ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» не приймалось рішення про ведення товариством такого виду діяльності як діяльність пунктів громадського харчування, діяльності ресторанів, кафе тощо, а укладення самостійно директором Товариства правочинів, які не відповідають видам діяльності ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» не передбачено жодним нормативним актом.

Тобто, приймаючи до уваги норми п. 1 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п.п. 5.4.1 п. 5.4 Статуту ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП», ОСОБА_4 не мав повноважень на укладення спірного договору оренди обладнання №16/12-1 від 16 грудня 2021 року із додатками, оскільки повноваження з прийняття рішення про ведення нових видів діяльності ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» належить виключно загальним зборам учасників ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП».

Окрім того, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення повністю проігноровано твердження ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» про те, що ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» ніколи не мало будь-яких договірних чи не договірних взаємовідносин із ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» та про те, що ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» ніколи не отримувало від ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» жодного обладнання, в тому числі обладнання, переліченого в додатку №1 до договору оренди №16/12-1 від 16 грудня 2021 року. Таким чином, суд першої інстанції фактично звільнив ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» від доказування факту взагалі наявності та поставки на користь ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» обладнання, переліченого в додатку №1 до договору оренди №16/12-1 від 16 грудня 2021 року, що є неприпустимим з огляду на приписи норм ч.1 ст. 74 ГПК України.

Надана в матеріали справи ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» 22.06.2023 заява ОСОБА_4 від 21 червня 2023 року не є допустимим доказом передачі обладнання згідно додатку №1 (перелік майна, що передається в оренду) від ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» на користь ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» через те, що згідно умов п. 4.1 спірного Договору оренди обладнання №16/12-1 від 16 грудня 2021 року майно, що орендується вважається переданим з дати підписання акта приймання-передачі, а не з моменту підписання письмової заяви ОСОБА_4 . Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 ЦПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. До того ж у вказаній заяві ОСОБА_4 від 21.06.2023 не зазначено, що ним було прийняте від ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» будь-яке майно на користь (чи від імені) саме ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» або що таке майно було ним передано юридичній особі ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» чи оприбутковано на ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП», і навпаки, у зазначеній заяві вказано, що майно отримане ОСОБА_4 особисто. Зважаючи на зазначення в цій заяві неіснуючої адреси знаходження такого майна, а також з огляду на те, що ОСОБА_4 не звертався до учасників чи до керівництва ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП» з будь-якими усними чи письмовими заявами стосовно суті спору у справі №904/2130/23, вказана заява не є допустимим доказом у даній справі №904/2130/23.

Позивач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія", у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що текст апеляційної скарги не містить в собі посилань на те, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.12.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/2130/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

15.12.2023 матеріали справи №904/2130/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2130/23; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.03.2024.

В судовому засіданні 05.03.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія" (далі ТОВ "М`ясснаб технологія", Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" (далі ТОВ "Ліберті Медікал Груп", Орендар) укладено Договір оренди обладнання № 16/12-1 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування обладнання для пунктів громадського харчування (далі майно, що орендується) і зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

За умовами п. 1.2 Договору характеристика майна, що орендується:

1.2.1 найменування майна, його комплектація та кількість вказано у Додатку № 1 Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що метою оренди є надання обладнання для організації та відкриття пунктів громадського харчування в приміщеннях проведення основної господарської діяльності Орендаря.

За умовами п. 3.1 Договору майно, що орендується, повинно бути передано в технічно справному стані протягом 2 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 2).

Згідно з п. 4.1 Договору майно, що орендується, вважається переданим Орендареві з дати підписання акту приймання-передач майна, що орендується.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцеві після встановлення майна в пунктах громадського харчування, але в будь-якому випадку не пізніше 01.03.2022.

За умовами п. 5.1 Договору розмір орендної плати складає 50 000,00 грн. без ПДВ на місяць.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата Орендарем сплачується щомісячно до 20 числа в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця за наступний місяць. Рахунки на оплату Орендодавцем надсилаються Орендарю лише на письмовий запит останнього або Орендодавцем без письмового запиту Орендаря на власний розсуд.

Згідно з п. 6.2 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря повернення майна у разі прострочення сплати орендної плати більш ніж на 3 місяці поспіль; вимагати від Орендаря відшкодування вартості втраченого або знищеного майна.

За умовами п. 7.1 Договору Орендар зобов`язується, зокрема:

- повідомити негайно Орендодавця про втрату або знищення майна;

- повідомити негайно Орендодавця про неможливість використовувати майно;

- своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату;

- дотримуватись належного режиму експлуатації та зберігання майна, що орендується, у відповідності до технічної документації;

- утримувати майно, що орендується, у повній справності;

- повернути майно по завершенню строку дії Договору;

- орендар несе повну матеріальну відповідальність за збереження майна з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний протягом 5-ти днів повернути майно, що орендується, за актом приймання-передачі.

За умовами п. 8.2 Договору майно, що орендується, повинно бути повернуте Орендодавцю у справному стані, з урахуванням нормального амортизаційного зносу, пов`язаного із цільовим використанням майна, що орендується.

Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 10.2 Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 Договору, та закінчується 15.12.2023.

Згідно з п. 11.6 Договору місцем виконання зобов`язання за Договором сторони визначили м. Дніпро.

За умовами п. 11.7 Договору сторони домовились вирішувати всі спірні питання, що виникають за цим Договором, шляхом переговорів. Якщо такі суперечки не можуть бути вирішені мирним шляхом, вони вирішуються через Господарський суд Дніпропетровської області.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили Перелік майна, що надається в оренду, на загальну суму 1 173 180,00 грн.

16.12.2021 між сторонами підписано Акт приймання-передачі майна (Додаток № 2 до Договору), в якому вказано найменування переданого майна, його кількість, сума. Загальна вартість переданого майна складає 1 173 180,00 грн.

ТОВ "М`ясснаб технологія" зазначає, що ТОВ "Ліберті Медікал Груп" не сплатило орендну плату за період з березня 2022 року по лютий 2023 року у розмірі 600 000,00 грн.

14.03.2023 ТОВ "М`ясснаб технологія" направило ТОВ "Ліберті Медікал Груп" досудову претензію за № 14/03-1 від 14.03.2023 про сплату заборгованості та повернення орендованого майна.

Вказану претензію повернуто ТОВ "М`ясснаб технологія" відділенням поштового зв`язку 07.04.2023 "за закінченням встановленого терміну зберігання".

У зв`язку з цим ТОВ "М`ясснаб технологія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Ліберті Медікал Груп" і просить суд стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 600 000,00 грн.

У свою чергу, ТОВ "Ліберті Медікал Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "М`ясснаб технологія" і просить суд визнати недійсним Договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021, додаток 1 до Договору оренди № 16/12-1 від 16.12.2021 "перелік майна, що надається в оренду" та додаток 2 до Договору оренди № 16/12-1 від 16.12.2021 "акт приймання-передачі", які укладені (згідно тексту договору) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясснаб технологія".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Ліберті Медікал Груп" ніколи не мало будь-яких договірних чи недоговірних взаємовідносин із ТОВ "М`ясснаб технологія". ТОВ "Ліберті Медікал Груп" зазначає, що печатка, використана на Договорі оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 і додатках 1, 2 від його імені, ніколи не використовувалась та не належала йому, оскільки ТОВ "Ліберті Медікал Груп" використовує у своїй діяльності печатку із зовсім іншим відтиском, який проставлений на документах, поданих разом із відзивом. Тому ТОВ "Ліберті Медікал Груп" заявляє, що підпис та печатка, проставлені на Договорі оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 і додатках 1, 2 від імені ТОВ "Ліберті Медікал Груп", є підробкою, Договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 із додатками 1, 2 ТОВ "Ліберті Медікал Груп" не укладався, обладнання згідно з переліком, зазначеним в акті приймання-передачі від 16.12.2021, ним від ТОВ "М`ясснаб технологія" не отримувалось. З лютого 2022 року і по теперішній час Страх О.П., від імені якого нібито підписаний Договір з додатками з боку ТОВ "Ліберті Медікал Груп", знаходиться на службі у Збройних Силах України. До того ж, станом на 16.12.2021 Ясир С.Є. не був директором ТОВ "М`ясснаб технологія" та не мав жодних повноважень на підписання спірного Договору із додатками і на передачу будь-якого майна від імені ТОВ "М`ясснаб технологія", а тому цей Договір з боку ТОВ "М`ясснаб технологія" підписаний особою, яка не мала обсягу необхідної дієздатності від імені Товариства (неповноважною особою). Крім того, до видів економічної діяльності згідно з КВЕД у виписці з ЄДРПОУ ТОВ "Ліберті Медікал Груп" ніколи не відносилась діяльність будь-яких закладів харчування, кафе та ресторанів тощо.

Задовольняючи первісну позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість ТОВ "Ліберті Медікал Груп" з орендної плати за період з березня 2022 року по лютий 2023 року становить 600 000,00 грн. Докази погашення Відповідачем за первісним позовом останньої матеріали справи не містять.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що твердження ТОВ "Ліберті Медікал Груп" щодо відсутності у нього та ТОВ "М`ясснаб технологія" достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладення Договору спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Укладений між сторонами договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 за своєю правовою природою є договором оренди.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо зустрічного позову про визнання договору оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Колегія суддів констатує, що відповідно до преамбули оспорюваного договору, він зі сторони Позивача підписаний директором Ясиром Сергієм Євгеновичем. У Додатку 1 до договору "перелік майна, що надається в оренду" та Додатку 2 до договору "акт приймання-передачі" також вказано, що вони підписані зі сторони Позивача директором Ясиром Сергієм Євгеновичем.

З огляду на що колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що зазначення у вищевказаних документах посади підписанта ОСОБА_2 , саме як директора Позивача, було помилковими, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2023 по Товариству з обмеженою відповідальністю «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ», згідно даних станом на 16 грудня 2021 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» був ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , що не заперечується й ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ». Станом на 16.12.2021 відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, відсутні в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В той же час, як вбачається з довіреності від 12.12.2021 (оригінал якої було оглянуто судом у судовому засіданні), ОСОБА_2 діяв не як директор, а як уповноважена директором особа на вчинення таких правочинів від імені Позивача, оскільки відповідно до довіреності останній мав право:

- укладати від імені ТОВ "М`ясснаб технологія" договори купівлі-продажу та/або оренди фізичним та/або юридичним особам рухомого та/або нерухомого майна та товарів в обороті, визначаючи умови правочинів на власний розсуд;

- бути представником ТОВ "М`ясснаб технологія" перед всіма фізичними та юридичними особами з вищевказаних питань.

Для виконання цієї довіреності ОСОБА_2 надаються такі права:

- передавати від імені Товариства та отримувати для нього заяви, довідки, товарно- матеріальні цінності;

- підписувати від імені Товариства вказані вище договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні;

- виконувати всі інші юридично необхідні дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

На думку колегії суддів, підписання спірного договору уповноваженою особою, але із зазначенням її неправильної посади, не може бути наслідком недійсності цього договору.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Колегія суддів констатує, що однією із підстав зустрічної позовної заяви було підписання спірного договору з боку ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» неуповноваженою особою.

На спростування саме цієї обставини відповідачем за зустрічним позовом, ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ», до відзиву на зустрічну позовну заяву долучено довіреність від 12.12.2021 на ОСОБА_2 .

З огляду на що, доводи заявника апеляційної скарги про те, що за приписами ч. 2 ст.80 ГПК України ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ», в разі дійсно наявності довіреності від 12.12.2021, мав би подати її до суду із первісним позовом в квітні 2023 року, суперечать вимогам ст.80 ГПК України.

Колегія суддів констатує, що спірний Договір зі сторони ТОВ "Ліберті Медікал Груп" підписаний директором Страхом Олександром Петровичем. Крім того, у Додатку 1 до Договору "перелік майна, що надається в оренду" та Додатку 2 до Договору "акт приймання-передачі" також вказано, що вони підписані зі сторони ТОВ "Ліберті Медікал Груп" директором ОСОБА_4 .

При цьому, як вбачається із заяви ОСОБА_4 від 21.06.2023, засвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, Стадник І.В. (оригінал якої оглянуто судом у судовому засіданні):

"Я, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , даною заявою підтверджую, що з 16.12.2021 займав посаду директора ТОВ "Ліберті Медікал Груп" та мною було підписано і скріплено печаткою Договір оренди обладнання № 16/12-1 обладнання, Додаток № 1 (Перелік майна, що надається в оренду) та Додаток № 2 (Акт приймання-передачі). Усього в оренду було отримано рухомого майна на суму 1 173 180,00 грн.

Від імені ТОВ "М`ясснаб технологія" договір підписав ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності.

Дане майно було отримано мною особисто. На момент укладення вищевказаного договору жодних обмежень на укладання договорів, їх суму Статут Товариства не передбачав.

До моменту моєї мобілізації до лав ЗСУ отримане в оренду майно знаходилось у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .".

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що надана в матеріали справи ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» заява свідка ОСОБА_4 від 21 червня 2023 року не є допустимим доказом передачі обладнання згідно додатку №1 (перелік майна, що передається в оренду) від ТОВ «М`ЯССНАБ ТЕХНОЛОГІЯ» на користь ТОВ «ЛІБЕРТІ МЕДІКАЛ ГРУП», є безпідставними, оскільки вищезазначена заява свідка підтверджує не лише сам факт передачі обладнання згідно додатку №1, а факт укладання Договору оренди обладнання № 16/12-1 та підписання додатків до нього - Додатку № 1 (Перелік майна, що надається в оренду) та Додатку № 2 (Акт приймання-передачі обладнання).

Стосовно відсутності адреси: АДРЕСА_1 , яка фігурує у заяві ОСОБА_4 від 21.06.2023, засвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В., стосовно перебування орендованого майна, колегія суддів зазначає, що встановлення наявності чи відсутності вказаної у заяві ОСОБА_4 від 21.06.2023 адреси АДРЕСА_1 не є предметом розгляду цієї справи.

Наявність оригіналу останньої була перевірена колегією суддів під час огляду вказаного доказу, крім того, будь-яких заперечень стосовно видачі заяви, свідчень ОСОБА_4 з приводу тих обставин, яких вона стосується, зі сторони Відповідача за первісним позовом не надходило.

Також, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.08.2023 керівником ТОВ "Ліберті Медікал Груп" є Страх Олександр Петрович, якого увільнено від виконання обов`язків директора ТОВ "Ліберті Медікал Груп" на час мобілізації на службу до Збройних сил України.

Отже, укладання спірного договору та отримання за ним майна в оренду підтверджено безпосередньо директором відповідача за первісним позовом.

Статутом ТОВ "Ліберті Медікал Груп", а саме пунктами 10.1 10.3 визначено, що основна мета діяльності Товариства задоволення потреб населення в послугах діяльності лікарняних закладів і товарах медичного призначення, створення ринкової інфраструктури на території України, отримання прибутку в інтересах Учасників Товариства.

Товариство здійснює будь-які види економічної (господарської) діяльності, що не суперечить чинному законодавству України.

Товариство має право вести будь-яку іншу господарську діяльність, не заборонену законодавством України без прямої вказівки на то в Статуті.

Вказане підтверджує те, на що посилався ОСОБА_4 у заяві від 21.06.2023, засвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В., стосовно відсутності у Статуті Товариства жодних обмежень на укладання договорів та їх суму.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає надані Позивачем за первісним позовом докази на підтвердження укладання між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" уповноваженими особами Договору оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 та передачі за ним в оренду майна (договір оренди з додатками, заява свідка ОСОБА_4 ) більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем за зустрічним позовом на спростування таких обставин.

У зв`язку з вищевикладеним господарський суд прийшов до правильного висновку, що укладений між сторонами Договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021 із додатками до нього повністю відповідає всім вимогам, визначеним у ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову, оскільки твердження ТОВ "Ліберті Медікал Груп" щодо відсутності у нього та ТОВ "М`ясснаб технологія" достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладення Договору спростовуються матеріалами справи.

Щодо первісного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 5.2 Договору, строк оплати орендної плати є таким, що настав.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, заборгованість ТОВ "Ліберті Медікал Груп" з орендної плати за період з березня 2022 року по лютий 2023 року становить 600 000,00 грн. Докази погашення Відповідачем за первісним позовом останньої матеріали справи не містять.

Крім того, судом перевірено оригінали документів, а саме: Договір оренди обладнання № 16/12-1 від 16.12.2021, Додаток № 1 до Договору з Переліком майна, що надається в оренду, на загальну суму 1 173 180,00 грн. та Акт приймання-передачі майна (Додаток № 2 до Договору) від 16.12.2021, підписаний сторонами, в якому вказано найменування переданого майна, його кількість, сума. Загальна вартість переданого майна складає 1 173 180,00 грн.

З огляду на викладене, первісні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Ліберті Медікал Груп" на користь ТОВ "М`ясснаб технологія" заборгованості з орендної плати у розмірі 600 000,00 грн. правомірно задоволено господарським судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права (за виключенням не розгляду клопотання Відповідач про продовження строку на подання відзиву), що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача за первісним позовом, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Відповідача за первісним позовом (заявника у апеляційній скарзі).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2130/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №904/2130/23 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Медікал Груп" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков