Ухвала

від 18.03.2024 по справі 904/1136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18.03.2024м. ДніпроСправа № 904/1136/24

За заявою Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі

за позовом Дніпровської міської ради

до Приватного підприємства "Роіл"

про стягнення 311 952,68 грн. безпідставно збережених коштів

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Позивач просить стигнути з Відповідача 311 952,68 грн. набутих без достатньої правової підстави, внаслідок не внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що робочою групою з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: Полтавське шосе, 619 (кадастровий номер 1210100000:01:695:0754), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки від 27.01.2022. Зазначеним Актом встановлено, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, а саме будівля СТО. Діючі цивільно-правові угоди на вищевикладену земельну ділянку відсутні. Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником будівлі СТО з 26.06.2017 є ПП "Роіл". Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2023 ПП "Роіл" здійснювало плату за користування земельною ділянкою у 2020-2023, але не в повному обсязі. У зв`язку з цим, Позивач з метою захисту порушеного права звернувся до суду з позовом до ПП "Роіл" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:695:0754 з 01.01.2020 по 07.12.2022 у сумі 311 952,68 грн.

Разом з позовом Позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно ПП "Роіл", розташоване за адресою: Полтавське шосе, 619, а саме: літ. А-2 - будівля СТО, загальною площею 2 033,6 кв.м; літ. А1-1 - прибудова; літ. А-1 - прибудова; літ. а1, а2, а3 - сходи; літ. Б - котельна, загальною площею 75,0 кв. м, літ В-КПП; № 1-8 споруди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1286844612101, номер відомостей про речове право 21134398.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивач зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Оскільки предметом спору є стягнення орендної плати, накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належить ПП "Роіл" мінімально вплине на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтями 13, 74, 80 ГПК України передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч.1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов`язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Про обов`язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі №904/4511/19. Верховний Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову фактично мотивована тим, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Дніпровської міської ради про стягнення з ПП "Роіл" доходу, отриманого від безпідставного набутого майна у розмірі 311 952,68 грн., виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у Відповідача присудженої до стягнення суми.

На думку суду, всупереч зазначених вище положень закону, Позивач при поданні заяви не надав суду належних доказів існування обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову. Заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на Заявника.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 79, 129, 136 - 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на Заявника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 18.03.2024 та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 256 ГПК України до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя С.Г. Юзіков