Рішення

від 18.03.2024 по справі 905/1338/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.2024р. Справа №905/1338/23

за позовом Приватного підприємства «Дорожній Технологічний Центр», м.Полтава

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ», м.Миколаївка Донецька область

про стягнення заборгованості у сумі 3565888,76 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 788000,00 грн., 3% річних у сумі 141845,86 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеня у сумі 1746056,69 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

1. Стислий зміст позовних вимог:

Приватне підприємство «Дорожній Технологічний Центр», м.Полтава, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ», м.Миколаївка Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 4565888,76 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 1788000,00 грн., 3% річних у сумі 141845,86 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеня у сумі 1746056,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №104/4 від 01.04.2021р.

2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 16.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1338/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.11.2023 року о 13:40 год.; запропоновано відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; явку сторін у підготовче засідання визнано не обов`язковою.

21.11.2023р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання сторонам можливості врегулювати спір до початку розгляду справи по суті.

У підготовче засідання 22.11.2023р. сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 22.11.2023р. відкладено підготовче засідання на 22.01.2024р. о 12:15 год.

18.12.2023р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Окрім того, позивачем було надіслано до суду заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника ПП «Дорожній Технологічний Центр».

У підготовче засідання 19.12.2023р. сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 19.12.2023р. відкладено підготовче засідання на 19.12.2023р. о 13:20 год.

18.01.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. За змістом поданої заяви позивач просить залишити без розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 18.12.2023р. та визначає наступний розмір заявленої до стягнення заборгованості у сумі 3565888,76 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 788000,00 грн., 3% річних у сумі 141845,86 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеня у сумі 1746056,69 грн.

У підготовче засідання 22.01.2024р. сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 22.01.2024р. відкладено підготовче засідання на 19.02.2024 року об 11:15 год.

У підготовче засідання 19.02.2024р. сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 19.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.03.2024 року о 10:30 год.

14.03.2024р. через підсистему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Дорожній Технологічний Центр» надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача. Окрім того, позивач підтримав раніше заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 18.03.2024р. сторони не з`явились. Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.

Поряд із цим, судом встановлено, що згідно бази даних Автоматизованої системи Діловодства спеціалізованого суду у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ» зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі (підсистема Електронний суд).

Відповідно до ч.5 ст.6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно ч.7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За таких обставин, направлення ухвал суду здійснювалось до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ» зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі.

Зі змісту довідки про доставку електронного листа вбачається, що відповідачу доставлено ухвалу суду від 16.10.2023р. про відкриття провадження у справі до електронного кабінету 02.11.2023р. о 16:51 год.

Враховуючи вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ» було належним чином повідомлено про розгляд справи №905/1338/23.

3. Встановлені судом обставини справи:

01.04.2021р. між Приватним підприємством «Дорожній Технологічний Центр» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ» (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №104/1 (далі - договір), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти такий товар та оплатити його вартість у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Товаром є домішки для модифікації бітумів та асфальтобетонних сумішей (п.1.2 договору).

Постачальник зобов`язується поставляти товар або окремі його партії в кількості і асортименті та за цінами, визначеними у специфікаціях, які є невід?ємними частинами договору. Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно видаткових накладних (п.п.1.3-.1.4 договору).

У відповідності до п.3.1 договору постачальник зобов`язується поставити товар протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовлення. Інші строки поставки можуть погоджуватися сторонами у специфікації.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що покупець направляє замовлення на придбання товару будь-яким зручним для сторін способом усно за телефоном або на електрону адресу постачальника тощо.

Датою поставки товару є дата, вказана в видатковій накладній, яка надана постачальником. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару. Товар вважається переданим з моменту підписання покупцем видаткової накладної або передачі товару перевізникові, якщо інше не випливає з базису поставки. Видаткова накладна складається у двох примірниках для кожної із сторін договору, які мають однакову юридичну силу (п.3.3 договору).

Згідно п.п.3.4-3.5 договору товар поставляється автомобільним транспортом згідно з Інкотермс 2010 на умовах DAP (поставка автотранспортом постачальника в пункт призначення покупця, який вказується в специфікації). Умови поставки, оплати можуть бути змінені за згодою сторін та вказані у специфікації.

Ціни на товар, який поставляється, визначаються у специфікаціях до цього договору в національній грошовій одиниці України гривні. Ціни дійсні тільки для даного договору на протязі строку, встановленого договором (п.4.1 договору).

За змістом п.4.5 договору оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури шляхом безготівкового переказу грошей на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару постачальник має право вимагати від покупця сплати пені, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення платежу, що діяла протягом строку затримки платежу, але не більше максимального розміру, встановленого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31 грудня 2021 року, а щодо грошових зобов`язань до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. У випадку, якщо за 30 календарних днів до спливу строку дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати, дія даного договору пролонгується на кожен наступний рік на тих самих умовах (п.7.1 договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору №104/1 від 01.04.2021р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5588000,00 грн., а саме:

- 11.05.2021р. поставлено адгезійну добавку для бітуму ITERLENE SL/100-PLUS у кількості 3,000 т на загальну суму 1164000,00 грн., в т.ч. ПДВ 194000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №110521-1, №110521-2, №110521-3 та видатковою накладною №5 від 11.05.2021р.;

- 25.05.2021р. поставлено адгезійну добавку для бітуму ITERLENE SL/100-PLUS у кількості 4,000 т на загальну суму 1552000,00 грн., в т.ч. ПДВ 258666,67 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №252521-2, №250521-1, №250521-3 та видатковою накладною №11 від 25.05.2021р.;

- 11.09.2021р. поставлено адгезійну добавку для бітуму ITERLENE SL/100-PLUS у кількості 0,400 т на загальну суму 155200,00 грн., в т.ч. ПДВ 25866,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р.;

- 09.10.2021р. поставлено парафін твердий синтетичний Shell GTL Sarawax SX 105 гранули у кількості 6,000 т на загальну суму 960000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №0910-1 та видатковою накладною №0910-1 від 09.10.2021р.;

- 19.10.2021р. поставлено парафін твердий синтетичний Shell GTL Sarawax SX 105 гранули у кількості 10,500 т на загальну суму 1680000,00 грн., в т.ч. ПДВ 280000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №1910-1 та видатковою накладною №1910-1 від 19.10.2021р.;

- 16.12.2021р. поставлено адгезійну добавку для бітуму ITERLENE SL/100-PLUS у кількості 0,200 т на загальну суму 76800,00 грн., в т.ч. ПДВ 12800,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №161221-1 та видатковою накладною №12/1 від 16.12.2021р.

Видаткові накладні містять підпис отримувача (директора ТОВ «Торговий дім «СЛАВСНАБ» - Трофімова С.Б.), скріплені печаткою підприємства.

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 3800000,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 21.09.2023р.

Окрім того, згідно наданої позивачем заяви про зменшення розміру заявлених позовних вимог вбачається, що відповідачем після відкриття провадження у справі було частково сплачено заборгованість перед позивачем на суму 1000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 14.12.2023р.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3565888,76 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 788000,00 грн., 3% річних у сумі 141845,86 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеня у сумі 1746056,69 грн.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оцінивши зміст договору №104/1 від 01.04.2021р., на підставі якого між сторонами виникли господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов`язань за договором №104/1 від 01.04.2021р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5588000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №5 від 11.05.2021р. на суму 1164000,00 грн., №11 від 25.05.2021р. на суму 1552000,00 грн., №1109-1 від 11.09.2021р. на суму 155200,00 грн., №0910-1 від 09.10.2021р. на суму 960000,00 грн., №1910-1 від 19.10.2021р. на суму 1680000,00 грн., №12/1 від 16.12.2021р. на суму 76800,00 грн.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р.).

Надані позивачем видаткові накладні містять посилання на договір №104/1 від 01.04.2021р., найменування суб`єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, одиницю виміру господарської операції та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Окрім того, матеріали справи містять підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2021р. по 30.06.2023р.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 17.08.2022р. у справі №924/232/18 зазначив, що акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, що відображає господарську операцію, а лише складається на підставі таких документів. Мета складання акту звірки, на відміну від первинного бухгалтерського документа, який має на меті відображення господарської операції, полягає у визначенні стану розрахунків між сторонами, виявленні боргу або його відсутності на підставі первинних документів.

Акт звірки взаєморозрахунків, що відображає дані в бухгалтерському обліку за звітний період, зокрема, надходження коштів та суми зобов`язання, є належним письмовим доказом, яким сторона може підтверджувати свої вимоги або заперечення.

Водночас відповідно до частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України такий доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що відображена в акті інформація підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 20.04.2021р. у справі №910/14518/19, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 08.05.2018р. у справі №910/16725/17.

Як вже було зазначено судом, оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури шляхом безготівкового переказу грошей на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару (п.4.5 договору).

Беручи до уваги викладені умови оплати та дати поставки відповідно до п.4.5 договору, відповідач повинен розрахуватись із позивачем за отриманий ним товар за видатковими накладними:

- №5 від 11.05.2021р. на суму 1164000,00 грн. до 10.06.2021р.;

- №11 від 25.05.2021р. на суму 1552000,00 грн. до 24.06.2021р.;

- №1109-1 від 11.09.2021р. на суму 155200,00 грн. - до 11.10.2021р.;

- №0910-1 від 09.10.2021р. на суму 960000,00 грн. - до 08.11.2021р.;

- №1910-1 від 19.10.2021р. на суму 1680000,00 грн. - до 18.11.2021р.;

- №12/1 від 16.12.2021р. на суму 76800,00 грн. до 17.01.2022р. (15.01.2022р.- субота).

Отже, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким що настав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив поставлений товар з порушенням строку виконання в загальному розмірі 3800000,00 грн., а саме: 14.06.2021р. у розмірі 600000,00 грн., 15.06.2021р. у розмірі 400000,00 грн., 16.06.2021р. у розмірі 200000,00 грн., 09.08.2021р. у розмірі 400000,00 грн., 13.10.2021р. у розмірі 500000,00 грн., 20.12.2021р. у розмірі 400000,00 грн., 29.12.2021р. у розмірі 500000,00 грн., 11.05.2023р. у розмірі 100000,00 грн., 25.07.2023р. у розмірі 200000,00 грн., 11.09.2023р. у розмірі 500000,00 грн.

Окрім того, після відкриття провадження у справі відповідачем було частково сплачено заборгованість перед позивачем на суму 1000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 14.12.2023р.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що позивач надав докази часткової оплати відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості за поставлений товар в розмірі 1000000,00 грн., суд закриває провадження у справі №905/1338/23 на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору щодо позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 1000000,00 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем на дату подачі позову складала 4565888,76 грн., тобто несплаченою відповідачем залишається заборгованість за поставлений товар в розмірі 3565888,76 грн.

Доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.

Отже на підставі вищевикладеного, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, доведеність заявлених позовних вимог, суд задовольняє позовну заяву в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3565888,76 грн.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 889986,21 грн. та 3% річних у сумі 141845,86 грн., суд виходить з такого.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, а саме:

- за видатковою накладною №5 від 11.05.2021р. на борг 1164000,00 грн. за період прострочення з 11.06.2021р. по 13.06.2021р., на залишок боргу 564000,00 грн. за період прострочення з 14.06.2021р. по 14.06.2021р. та на залишок боргу 164000,00 грн. за період прострочення з 15.06.2021р. по 15.06.2021р. нараховано 3% річних у загальному розмірі 346,85 грн.;

- за видатковою накладною №11 від 25.05.2021р. на борг 1516000,00 грн. за період прострочення з 25.06.2021р. по 08.08.2021р., на залишок боргу 1116000,00 грн. за період прострочення з 09.08.2021р. по 12.10.2021р., на залишок боргу 616000,00 грн. за період прострочення з 13.10.2021р. по 19.12.2021р., на залишок боргу 216000,00 грн. за період прострочення з 20.12.2021р. по 28.12.2021р. нараховані 3% річних у загальному розмірі 15171,94 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 26924,67 грн.;

- за видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р. на борг 155200,00 грн. за період прострочення з 12.10.2021р. по 28.12.2021р. нараховані 3% річних у загальному розмірі 612,30 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 3596,67 грн.;

- за видатковою накладною №0910-1 від 09.10.2021р. на борг 960000,00 грн. за період прострочення з 09.11.2021р. по 28.12.2021р., на залишок боргу 831200,00 грн. за період прострочення з 29.12.2021р. по 10.05.2023р., на залишок боргу 731200,00 грн. за період прострочення з 11.05.2023р. по 30.06.2023р. нараховані 3% річних у загальному розмірі 41032,51 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 278181,85 грн.;

- за видатковою накладною №1910-1 від 19.10.2021р. на борг 1680000,00 грн. за період прострочення з 19.11.2021р. по 30.06.2023р. нараховані 3% річних у загальному розмірі 81330,41 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 557703,07 грн.;

- за видатковою накладною №12/1 від 16.12.2021р. на борг 76800,00 грн. за період прострочення з 16.01.2022р. по 30.06.2023р. нараховані 3% річних у загальному розмірі 3351,85 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 23579,95 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, суд визнає його частково не вірним, оскільки позивачем неправильно зазначено початок періоду на нарахування 3% річних, а саме за видатковою накладною №12/1 від 16.12.2021р. на борг 76800,00 грн.

Умовами договору передбачено, що оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури шляхом безготівкового переказу грошей на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару (п.4.5 договору).

Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищевикладене, судом було встановлено, що правильним є розрахунок 3% річних за видатковою накладною №12/1 від 16.12.2021р. на борг 76800,00 грн. за період з 18.01.2022р. (15.01.2022р. строк виконання зобов`язання - вихідний (субота), остаточний розрахунок 17.01.2022р.) по 30.06.2023р. у сумі 3339,22 грн.

Окрім того, судом було встановлено, що правильний розмір нарахованих 3% річних за видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р. на борг 155200,00 грн. за період прострочення з 12.10.2021р. по 28.12.2021р. становить 994,98 грн.

З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 3% річних за видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р. на борг 155200,00 грн. за період прострочення з 12.10.2021р. по 28.12.2021р. у сумі 612,30 грн.

Провівши власний перерахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" заявлених до стягнення 3% річних судом встановлено, що загальний розмір цих вимог складає 141833,23 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 141833,23 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 889986,21 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 1746056,69 грн., суд зазначає наступне.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару постачальник має право вимагати від покупця сплати пені, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення платежу, що діяла протягом строку затримки платежу, але не більше максимального розміру, встановленого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню, а саме:

- за видатковою накладною №5 від 11.05.2021р. на борг 1164000,00 грн. за період прострочення з 11.06.2021р. по 13.06.2021р., на залишок боргу 564000,00 грн. за період прострочення з 14.06.2021р. по 14.06.2021р. та на залишок боргу 164000,00 грн. за період прострочення з 15.06.2021р. по 15.06.2021р. у загальному розмірі 1734,25 грн.;

- за видатковою накладною №11 від 25.05.2021р. на борг 1516000,00 грн. за період прострочення з 25.06.2021р. по 08.08.2021р., на залишок боргу 1116000,00 грн. за період прострочення з 09.08.2021р. по 12.10.2021р., на залишок боргу 616000,00 грн. за період прострочення з 13.10.2021р. по 19.12.2021р., на залишок боргу 216000,00 грн. за період прострочення з 20.12.2021р. по 28.12.2021р. у загальному розмірі 82185,98 грн.;

- за видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р. на борг 155200,00 грн. за період прострочення з 12.10.2021р. по 28.12.2021р. у загальному розмірі 3550,46 грн.;

- за видатковою накладною №0910-1 від 09.10.2021р. на борг 960000,00 грн. за період прострочення з 09.11.2021р. по 28.12.2021р., на залишок боргу 831200,00 грн. за період прострочення з 29.12.2021р. по 10.05.2023р., на залишок боргу 731200,00 грн. за період прострочення з 11.05.2023р. по 30.06.2023р. у загальному розмірі 533354,22 грн.;

- за видатковою накладною №1910-1 від 19.10.2021р. на борг 1680000,00 грн. за період прострочення з 19.11.2021р. по 30.06.2023р. у загальному розмірі 1078099,73 грн.;

- за видатковою накладною №12/1 від 16.12.2021р. на борг 76800,00 грн. за період прострочення з 16.01.2022р. по 30.06.2023р. у загальному розмірі 47132,05 грн.

Дослідивши розрахунок позивача, судом встановлено, що останнім нарахована пеня за період, що перевищує встановлений приписами ч.6 ст.232 ГК України спеціальний шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 02.04.2020р., розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023р. «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023р., встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020р. по 30.06.2023р. та станом на момент ухвалення рішення у цій справі карантин відмінений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк визначений ч.6 ст.232 ГК України, є продовженим в силу п.7 Прикінцевих положень ГК України та позивач має право на нарахування пені за обрані періоди по 30.06.2023р.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у Постанові від 22.02.2023р. у справі №910/13704/21.

Окрім цього, позивачем при проведені розрахунку пені допущені помилки аналогічні тим, що і при розрахунку 3% річних.

Враховуючи вказане правильним буде нарахування пені за видатковою накладною №12/1 від 16.12.2021р. на борг 76800,00 грн. за період з 18.01.2022р. (15.01.2022р. строк виконання зобов`язання - вихідний (субота), остаточний розрахунок 17.01.2022р.) по 30.06.2023р. у сумі 47056,31 грн.

Також, судом було встановлено, що правильний розмір нарахованої пені за видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р. на борг 155200,00 грн. за період прострочення з 12.10.2021р. по 28.12.2021р. становить 5719,01 грн.

З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення пені за видатковою накладною №1109-1 від 11.09.2021р. на борг 155200,00 грн. за період прострочення з 12.10.2021р. по 28.12.2021р. у сумі 3550,46 грн.

Провівши власний перерахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" заявленої до стягнення пені судом встановлено, що загальний розмір пені складає 1745980,95 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1745980,95 грн.

Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 3565800,39 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 788000,00 грн., 3% річних у сумі 141833,23 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеня у сумі 1745980,95 грн.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що предмет спору частково перестав існувати вже після звернення позивача із позовом, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору і в частині закриття провадження у справі. В частині ж відмови такі витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 11, 12, 13, 73-79, 86, 91, 129, 178, 236-238, 240, 256, п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження по справі в частині вимог Приватного підприємства «Дорожній Технологічний Центр», м.Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ», м.Миколаївка Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 1000000,00 грн.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Дорожній Технологічний Центр», м.Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ», м.Миколаївка Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 3565888,76 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 788000,00 грн., 3% річних у сумі 141845,86 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеня у сумі 1746056,69 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЛАВСНАБ» (84180, Донецька обл., Слов`янський р-н, місто Миколаївка(пн), вул. Коцюбинського, буд. 7А, код ЄДРПОУ 41149348) на користь Приватного підприємства «Дорожній Технологічний Центр» (36039, м.Полтава, вул. Олеся Гончара, буд. 19а; код ЄДРПОУ 43316339) основний борг в сумі 788000,00 грн., 3% річних у сумі 141833,23 грн., інфляційне збільшення у сумі 889986,21 грн. та пеню у сумі 1745980,95 грн., всього заборгованість в сумі 3565800,39 грн., судовий збір в сумі 68487,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 18.03.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.03.2024р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу.

Суддя Г.В. Левшина