Рішення

від 07.03.2024 по справі 908/3584/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 Справа № 908/3584/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Красніковій С.І.

За участю представників учасників справи:

від позивача Лісняк Є.О., посвідчення № 1315 від 14.07.2023

від відповідача не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3584/23

за позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Віталайн-Плюс (вул. Виборзька, буд. 16, м. Запоріжжя, 69032)

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивача

05.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 02/03.3-20/03203 від 01.12.2023) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Віталайн-Плюс про внесення змін до п. 6 та п. 12 договору оренди землі № 201506000100081 від 25.03.2015, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Віталайн-Плюс, з викладенням їх в такій редакції:

п. 6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6937738 грн. 08 коп. (шість мільйонів дев`ятсот тридцять сім тисяч сімсот тридцять вісім грн. 08 коп.), в цінах 2019 року;

п. 12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 263287 грн. 16 коп. (двісті шістдесят три тисячі двісті вісімдесят сім грн. 16 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Пунктами 12, 13 договору передбачено внесення орендної плати щомісячно рівними частинами, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. 01.01.2016 набрало чинності рішення Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. 01.01.2019 введено в дію рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 Про встановлення розміру орендної плати, відповідно до якого розмір за використання земельної ділянки має становити 3% від нормативної грошової оцінки землі. Отже, для розрахунку суми орендної плати застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації, яка набрала чинності з 01.01.2016 згідно вказаного рішення № 7, з урахуванням індексації. Позивачем отримано витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:011:0051, яку передано в користуванню відповідачу. Розмір орендної плати розраховано згідно розміру нормативної грошової оцінки, вказаної у витязі. Розмір нормативної грошової оцінки землі в цінах 2023 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 8776238,67 грн. , а розмір орендної плати 263287,16 грн. Відтак, пункти 6, 12 договору мають бути викладені в новій редакції та приведені у відповідність вимогам земельного та податкового законодавства. Позивачем було надіслано відповідачу пропозицію про внесення змін до договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди. На момент звернення до суду відповідач додаткову угоду не уклав, продовжує використовувати земельну ділянку.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов не надійшов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3584/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 11.12.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3584/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.01.2024.

Ухвалою суду від 04.01.2024, у зв`язку з неявкою відповідача, підготовче засідання відкладено на 08.02.2024.

Ухвалою суду від 08.02.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 07.03.2024.

У судове засідання 07.03.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвали суду, у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в системі «Електронний суд», були надіслані відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Виборзька, буд. 16, м. Запоріжжя, 69032. Поштові відправлення з ухвалами суду були повернуті до суду без вручення, з відміткою на довідках АТ «Укрпошта» про відсутність адресата.

Суд намагався повідомити відповідача про призначення підготовчого засідання в телефонному режимі, проте, номер телефону, який зазначений у позовній заяві як засіб зв`язку на теперішній час не обслуговується, про що судом складено відповідний акт.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії надіслано судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи. Суд враховує, що неотримання відповідачем ухвал суду в цій справі та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком дій/бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

У судовому засіданні 07.03.2024 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

25.03.2015 між Запорізькою міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Віталайн-Плюс (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі № 201506000100081, за умовами якого (пункти 1, 2) орендодавець, відповідно до рішення 53 сесії 6 скликання Запорізької міської ради № 49/122 від 10.12.2014 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:06:01:0051, загальною площею 0,5712 га, для розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, яка знаходиться у м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24б.

Відповідно до п.п. 6, 12 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3989089,44 грн. в цінах 2015 року. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 119672 грн. 68 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2015 року.

Згідно п. 11, договір укладено до 10.12.2033 року.

Відповідно до п. 13, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата, відповідно пункту 14, вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Орендар зобов`язався самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством (п. 34.6).

Відповідно п. 15, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.

За умовами п. 36, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Право оренди зареєстровано в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 18.05.2015 за № 9762119.

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки загальною площею 0,5712 га, кадастровий номер 2310100000:06:01:0051, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24б, підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (без дати), який підписано орендодавцем і орендарем.

Позивачем отримано Витяг (вих. № 2261/207-19 від 08.08.2019) із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 5712,00 кв.м, кадастровий номер 2310100000:06:01:0051, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6937738,08 грн.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана пропозиція від 13.09.2023 за № 2127/01/01-07 щодо внесення змін до діючого договору оренди землі, шляхом викладення умов договору в наступній редакції: "6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6937738 грн. 08 коп. в цінах 2019 року"; "12. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 263287 грн. 16 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року".

До пропозиції додано відповідний проєкт додаткової угоди до договору оренди землі від 25.03.2015 за № 201506000100081, підписаний з боку орендодавця (позивача).

Поштове відправлення з вказаною пропозицією, що надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, було повернуто позивачу без вручення, з відміткою на довідці АТ «Укрпошта» про відсутність адресата.

На момент звернення до суду відповідач додаткову угоду не уклав, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про внесення змін до договору оренди землі.

01.02.2024 позивачем складено акт щодо візуального огляду земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24б. Встановлено, що територія огороджена, наявний металевий паркан, ворота зачинені. Вся територія в занедбаному стані, наявні кущі та дерева. Вхід на територію заблокований. Наявний об`єкт незавершеного будівництва: багатоверхівка, непридатна для проживання. Під час огляду жодних будівельних робіт не виявлено, спец. техніка відсутня. Під час огляду застосовувалась фотозйомка. До акту додано фототаблицю.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно частини 9 статті 93 Земельного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ст. 13 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Нормою пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, поряд із земельним податком, є формою плати за землю.

Базою оподаткування, відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Таким чином, системний аналіз норм земельного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні з земельним податком (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Разом з тим, основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п. 288.1 ст. 288 ПК України).

Відповідно ст. 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки, визначеним за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно ст. 18 даного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку землі").

За змістом ст. 23 цього ж Закону, технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Згідно підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

01.01.2016 набрало чинності рішення Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, визначено термін введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста з 01.01.2016. Визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

01.01.2016 введено в дію рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю).

Згідно додатку 3 до вказаного рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) - 3%.

01.01.2019 введено в дію рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 Про встановлення розміру орендної плати, яким встановлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком.

Відповідно до додатку до вказаного рішення, розмір орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки має становити 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У частині ч. 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 188 ГК України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивачем отримано Витяг (вих. № 2261/207-19 від 08.08.2019) із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 5712,00 кв.м, кадастровий номер 2310100000:06:01:0051, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6937738,08 грн.

Відповідно до положень п. 289.2 ст. 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже вищенаведеними нормами чинного законодавства, визначена індексація нормативно грошової оцінки земельної ділянки в порядку, визначеному Податковим кодексом, та індексація орендної плати згідно з Законом України Про оренду землі.

Відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З положень Податкового кодексу України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18.

Позивачем, при визначенні розміру орендної плати в цінах 2023 року, що передана в оренду відповідачу, враховано значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, які визначені в листі від 12.01.2023 № 6-28.0-222-323/2-23 Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Розрахунок здійснено таким чином: 6937738,08 грн. (нормативна грошова оцінка в цінах 2019 року) х 1,0 х 1,0 х 1,1 х 1,15 (коефіцієнти індексації за 2019-2022 роки) = 8776238,67 грн. Розмір орендної плати в цінах 2023 року складає: 8776238,67 грн. х 3% = 263287,16 грн.

При розрахунку розміру орендної плати судом враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, згідно яких нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Відповідно до висновків, викладених у п.п. 6.12-6.13 пункту 6.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи розірвання договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України. Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Така позиція викладена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Враховуючи наведені приписи законодавства, суд приходить до висновку про необхідність внесення змін до договору оренди землі № 201506000100081 від 25.03.2015, шляхом викладення умов даного договору (пункти 6 та 12) в наступній редакції: 6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6937738 грн. 08 коп. (шість мільйонів дев`ятсот тридцять сім тисяч сімсот тридцять вісім грн. 08 коп.), в цінах 2019 року; 12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 263287 рн. 16 коп. (двісті шістдесят три тисячі двісті вісімдесят сім грн. 16 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.

7. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 2684,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Внести зміни до пункту 6 та пункту 12 договору оренди землі № 201506000100081 від 25.03.2015, укладеного між Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю Віталайн-Плюс (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16, код ЄДРПОУ 35888434), виклавши їх в такій редакції:

6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6937738 грн. 08 коп. (шість мільйонів дев`ятсот тридцять сім тисяч сімсот тридцять вісім грн. 08 коп.), в цінах 2019 року;

12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 263287 грн. 16 коп. (двісті шістдесят три тисячі двісіті вісімдесят сім грн. 16 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віталайн-Плюс (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 16, код ЄДРПОУ 35888434) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 18 березня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко