Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/435/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туенко"

про стягнення 213 084,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туенко» про стягнення 213 084,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо сплати пайового внеску до прийняття об`єкта в експлуатацію згідно п. 3.1, абзацу 1 пункту 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва та підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/435/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

01.02.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач керуючись ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 191 ГПК України заявив про визнання позовних в повному обсязі. Також, відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

28.02.2024 представником позивача подано відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051201001835 (далі - повідомлення про початок будівництва) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:005:0047.

У вказаному повідомленні замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЕНКО» (далі - відповідач), об`єктом - реконструкцію будівлі торгівельного призначення під заклад громадського харчування з приміщеннями супутнього призначення з надбудовою за адресою: вул. Миколи Закревського, 8 в Деснянському районі м. Києва.

12.01.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта №КВ101210112393, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:005:0047.

У зазначеній декларації замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЕНКО», об`єктом - реконструкцію будівлі торгівельного призначення під заклад громадського харчування з приміщеннями супутнього призначення з надбудовою за адресою: вул. Миколи Закревського, 8 в Деснянському районі м. Києва.

Позивач зазначає, що в силу положень пункту 3.1. Порядку залучення розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі - Порядок) пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва.

Так, посилаючись на положення пункту 4.1 Порядку та підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» позивач зазначає, що замовники зобов`язані протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного вище закону закріплено обов`язок замовників будівництва протягом 2020 перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайовий внесок) у розмірі 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (для нежитлових будівель та споруд) та у розмірі 2 % вартості будівництва об`єкта (для житлових будинків).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо сплати пайового внеску до прийняття об`єкту в експлуатацію, чим порушив п. 3.1, абзац 1 пункту 4.1 Порядку, підпункт 4 пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

01.10.2020 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051201001835 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:005:0047.

У вказаному повідомленні замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЕНКО», об`єктом - реконструкцію будівлі торгівельного призначення під заклад громадського харчування з приміщеннями супутнього призначення з надбудовою за адресою: вул. Миколи Закревського, 8 в Деснянському районі м. Києва.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

- кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

- інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

За змістом зазначених норм суд вказує, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Дана правова позиції викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, на яку в тому числі посилається позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта №КВ101210112393, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:005:0047.

У зазначеній декларації замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУЕНКО», об`єктом - реконструкцію будівлі торгівельного призначення під заклад громадського харчування з приміщеннями супутнього призначення з надбудовою за адресою: вул. Миколи Закревського, 8 в Деснянському районі м. Києва.

Згідно пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 затверджено Порядок, відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ якого (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Визначений цим Порядком обов`язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у визначеному Законом України №132-IX розмірі та порядку.

Із врахуванням викладеного вище, враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX та Порядку, відсутність заперечень відповідача та доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, суд зазначає, що відповідач як замовник будівництва зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі в заявленому розміру на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, що відповідно свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас, відповідач у поданому 01.02.2024 відзиві на позовну заяву, визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням 50 відсотків судового збору відповідно до ст. 130 ГПК України на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов та враховуючи приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 1278,50 грн.

Водночас, представником відповідача заявлено у відзиві на позовну заяву клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до якого, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на один рік згідно з наступним графіком: до 29.02.2024 - 17 757,00 грн., до 31.03.2024 - 17 757,00 грн., до 30.04.2024 - 17 757,00 грн., до 31.05.2024 - 17 757,00 грн., до 30.06.2024 - 17 757,00 грн., до 31.07.2024 - 17 757,00 грн., до 31.08.2024 - 17 757,00 грн., до 30.09.2024 - 17 757,00 грн., до 31.10.2024 - 17 757,00 грн., до 30.11.2024 - 17 757,00 грн., до 31.12.2024 - 17 757,00 грн., до 31.01.2025 - 17 757,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поряд з цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Так, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення суду, відповідач зазначає про наступні обставини: неповернення відповідачу переплати коштів пайової участі в сумі 349 900,00 грн., сплачені під час будівництва нежитлового приміщення; збитки завдані відповідачу на суму 6 002 076,67 грн., спричинені знищенням нежитлової будівлі внаслідок пожежі; витрати відповідача, що були понесені на відновлення (реконструкцію) нежитлової будівлі на суму близько 11 298 901,00 грн.; несприятливі зовнішні економічні фактори (COVID-19, військова агресія росії), що завадили досягти достатнього рівня рентабельності господарської діяльності ТОВ «Туенко» проявом останніх трьох років істотно вплинули на актуальний фінансовий стан відповідача та позбавили його об`єктивної можливості здійснити виконання рішення суду зі сплати на користь позивача коштів пайової участі в сумі 213 084,00 грн. одним платежем.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Неможливість виконання рішення не є тотожною неможливості виконання зобов`язання, яке є одним із способів його припинення. З огляду на це обставини, з`ясування сутності та настання яких зумовлює вирішення спору щодо права цивільного, не віднесені законом до таких, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

При вирішенні питання щодо розстрочення виконання рішення, з огляду на наведені відповідачем обставини, враховуючи, що позивач у відповіді на відзив не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду, не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, з урахуванням здійснення боржником оплат у відповідності до графіку, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення та матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

Водночас, враховуючи приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України, якими унормовано, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення терміном до 31.12.2024 з щомісячним платежем у розмірі 21 308,40 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туенко» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10А, оф. 3/43; ідентифікаційний код: 40729049) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету: отримувач - ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок ІВАN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ - 37993783 пайовий внесок у сумі 213 084 (двісті тринадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/435/24 в частині сплати пайового внеску в сумі 213 084,00 грн. щомісячними платежами строком на 10 календарних місяців, згідно з наступним графіком:

- 21 308,40 грн. до 31.03.2024;

- 21 308,40 грн. до 30.04.2024;

- 21 308,40 грн. до 31.05.2024;

- 21 308,40 грн. до 30.06.2024;

- 21 308,40 грн. до 31.07.2024;

- 21 308,40 грн. до 31.08.2024;

- 21 308,40 грн. до 30.09.2024;

- 21 308,40 грн. до 31.10.2024;

- 21 308,40 грн. до 30.11.2024;

- 21 308,40 грн. до 31.12.2024.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туенко» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10А, оф. 3/43; ідентифікаційний код: 40729049) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 04633423) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 50 коп.

4. Повернути Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 04633423) з державного бюджету судовий збір в розмірі 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 50 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № 4 від 12.01.2024 на суму 2 557,01 грн.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 18.03.2024

Суддя О.А. Грєхова