Ухвала

від 18.03.2024 по справі 910/20096/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.03.2024Справа № 910/20096/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., дослідивши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна»

про скасування судового наказу № 910/20096/23 від 17.01.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» на користь Фермерського господарства «Улар» 86 585,32 грн штрафу та 268,40 грн судового збору,

УСТАНОВИВ:

17.01.2024 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ № 910/20096/23 за заявою Фермерського господарства «Улар» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» на користь Фермерського господарства «Улар» 86 585,32 грн штрафу за договором купівлі-продажу № 27/05/2021 від 27.05.2021 та 268,40 грн судового збору.

19.01.2024 судом було направлено на адресу боржника копію судового наказу від 17.01.2024 та заяву Фермерського господарства «Улар» про видачу судового наказу з додатками.

14.03.2024 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» надійшла заява про скасування судового наказу від 17.01.2024 у справі № 910/20096/23.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

За приписами ст. 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 24.01.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» (боржнику) було вручено копію судового наказу від 17.01.2024 та заяву Фермерського господарства «Улар» про видачу судового наказу з додатками, які були направлені судом 19.01.2024. Підтвердженням цього є повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600244462500, повернуте на адресу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

14.02.2024 судовий наказ від 17.01.2024 № 910/20096/23 набрав законної сили та був направлений на адресу стягувача.

Водночас, боржник у заяві про скасування судового наказу зазначає, що ним не було отримано поштою копію судового наказу та документів, на підставі яких його було видано, а про існування судового наказу у справі № 910/20096/23 стало відомо лише після реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, а саме: 11.03.2024. Відтак, боржник вважає, що датою отримання ним судового наказу від 17.01.2024 № 910/20096/23 є саме 11.03.2024. При цьому, зазначає, що у разі, якщо суд дійде висновку про те, що строк на звернення із заявою про скасування судового наказу обчислюється з іншої дати, ніж 11.03.2024, і цей строк є пропущений, такий строк підлягає поновленню.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, днем вручення боржнику копії судового наказу з матеріалами заяви про видачу судового наказу є 24.01.2024, а не 11.03.2024, як вказує боржник.

За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У поданій заяві боржником не наведено поважних причин, що стали наслідком пропущення строку на подання заяви про скасування судового наказу, з огляду на наявність в матеріалах справи рекомендованого повідомлення № 0600244462500 про вручення поштового відправлення адресату.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Положеннями ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи, що заяву про скасування судового наказу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» подано до суду із порушенням строку на її подання, вказана заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 157, 158, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерто Україна» про скасування судового наказу від 17.01.2024 у справі № 910/20096/23 повернути заявникові.

Суд повідомляє, що заява була подана через підсистему «Електронний суд», тобто боржник не подавав її в паперовому вигляді, з огляду на що заява про скасування судового наказу в паперовому вигляді йому не повертається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.03.2024 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Т. Ю. Трофименко