Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/19881/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/19881/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу за позовом Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (15400, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Семенівка, вул. Героїв України, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5)

про стягнення 61 320,00 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Семенівська міська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" про стягнення 61 320, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 426 від 20.10.2021 (далі - договір), а саме в частині постачання товару, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 61 320, 00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

29.01.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" подано відзив на позовну заяву (зареєстровано в АСДС 29.02.2024), у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що відповідно до умов договору поставка товару замовнику має здійснюватися шляхом заправки автомобілів замовника з власних АЗС по талонах/картах або в інший спосіб за домовленістю сторін, однак протягом обумовленого строку поставки товару (до 31.12.2021) позивачем з власної ініціативи не було здійснено таку заправку, при цьому останній щодо неможливості отоварення талонів протягом вказаного строку до відповідача не звертався. Відповідач також вказує на недоведеність позивачем порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що своїм правом на подання відповіді на відзив, як то передбачено приписами статті 166 Господарського процесуального кодексу України, позивач не скористався.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 за результатами проведення закупівлі №UA-2021-09-14-008800-b, між Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області (далі - замовник; міська рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (далі - постачальник) укладено договір №426, за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити замовникові бензин та дизельне паливо (ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) (далі - товар), належної кількості та якості, а замовник прийняти і оплатити такий товар. Передача товару замовнику здійснюється шляхом заправляння автомобілів по картах та/або талонах на АЗС постачальника або в інший спосіб, погоджений сторонами.

Згідно з пунктом 3.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді №1 від 16.12.2021 до договору, загальна сума цього договору становить: 218 400, 00 грн (в т.ч. ПДВ 36 400, 00 грн, і складається із вартості окремих партій товару, що підлягають постачанню за цим договором.

Також додатковою угодою №1 від 16.12.2021 внесено зміни до додатку №1 до договору, виключивши позицію №2 з переліку товарів - Дизельне паливо.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка на оплату товару (далі - рахунок) та підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 5.1. договору стони погодили, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: цілодобово (або за графіком роботи АЗС), з дня укладення цього договору до 31 грудня 2021 року включно.

Місце поставки (передачі) товарів: автозаправочні станції (далі - АЗС) постачальника (власності/орендовані/суборендовані/партнерські), перелік яких визначений в додатку №2 до договору, які розташовані у м. Семенівка Чернігівської області (п. 5.2. договору).

Відповідно до умов пункту 5.3. договору поставка товару замовнику має здійснюватися шляхом заправки автомобілів замовника з власних/орендованих/суборендованих/партнерських АЗС постачальника, які розташовані за місцем поставки товару по талонах/картаках або в інший спосіб за домовленістю сторін. Талони/картки постачальник повинен надати замовнику безоплатно.

Умовами пункту 5.5. договору постачальник, відповідно до письмової заявки замовника, у разі необхідності (обмін талонів старого зразку на талони нового зразку, закінчення терміну дії, пошкодження тощо) забезпечує протягом семи робочих днів безкоштовний обмін талонами рівнозначного номіналу.

Договір набирає чинності здати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31 грудня 2021 року або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печатками видаткові накладні №ОТПЦ-00001774 від 20.10.2021 на суму 42 000, 00 грн, за якою замовником отримано 150 бланків дозволу (початковий номер 303515011080 - кінцевий номер 303515011219; початковий номер 303515011220 - кінцевий номер 303515011229), що підтверджують право покупця на отримання палива на вказану суму та №ОТПЦ-00001775 від 20.10.2021 на суму 55 440, 00 грн, за якою замовником отримано 198 бланків дозволу (початковий номер 303515011240 - кінцевий номер 303515011419; початковий номер 303515011420 - кінцевий номер 303515011229437), що підтверджують право покупця на отримання палива на вказану суму.

В якості оплати за договором згідно вказаних видаткових накладних Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" 97 440, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1412 від 22.10.2021 на суму 55 440, 00 грн, №1411 від 22.10.2021 на суму 42 000, 00 грн.

Позивач зазначає, що наразі з невідомих причин Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" перешкоджає здійсненню відпуску палива за придбаними Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області талонами, та як наслідок не виконує умови договору.

Так, за твердженням позивача, відповідно до видаткової накладної №ОТПЦ-00001774 від 20.10.2021 міською радою недоотримано 830 л палива А-95 на суму 23 240, 00 грн (Розрахунок: 830 літрів бензину А-95 х 28 грн за 1 літр бензину А-95 = 23 240, 00 грн), та як наслідок у міській раді зберігаються невикористані талони бензину А95 у загальній кількості 83 шт. по 10 літрів: початковий номер 303515011160 - кінцевий номер 303515011219, а загалом 60 шт.; від №303515011142 до 303515011159 - 18 шт., а також талони №303510011140, №303515011141, №303515011124, №303515011125, №303515011131.

За твердженням позивача, згідно видаткової накладної №ОТПЦ-00001775 від 20.10.2021 міською радою недоотримано 1360 л палива на суму 38 080, 00 грн (Розрахунок: 1360 літрів бензину А-95 х 28 грн за 1 літр бензину А-95 = 38 080, 00 грн), та як наслідок у міській раді зберігаються невикористані талони бензину А95 у загальній кількості 136 шт. по 10 літрів: початковий номер 303515011280 - кінцевий номер 303515011399, а загалом 120 шт., а також з №303515011404 по №303515011419.

Позивач звертався до відповідача з листами-претензіями від 14.02.2023 №01-43/297 та від 06.12.2023 №01-43/3666 (що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1540001957943) в яких просив надати обґрунтовану відповідь щодо причин неналежного виконання договору, а саме підстав неможливості отоварити талони на заправці, неможливості здійснення відпуску за придбаними талонами та наміру подальшої співпраці, а у разі неможливості надати обґрунтовану відповідь просив повернути міській раді кошти, сплачені за придбання паливних талонів.

Вказані листи-претензії залишені без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 61 320, 00 грн попередньої оплати за непоставлений товар.

Відповідач у відзиві, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що протягом обумовленого у договорі строку поставки товару (до 31.12.2021) позивачем не було самостійно здійснено заправку автомобілів на АЗС по талонах/картах, при цьому позивач щодо неможливості отоварення талонів протягом вказаного строку до відповідача не звертався. Відповідач також вказує на недоведеність позивачем порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем долучено до позовної заяви лише частину неотоварених талонів (35 по видатковій накладній №ОТПЦ-00001774 та 40 по видатковій накладній №ОТПЦ-00001775), неотоварення інших талонів позивачем жодним чином не підтверджується.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: цілодобово (або за графіком роботи АЗС), з дня укладення цього договору до 31 грудня 2021 року включно.

Відтак, з урахуванням ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 5.1. договору, строк виконання зобов`язання з поставки обумовленого товару на момент розгляду справи настав.

При цьому, умовами пункту 5.3 договору сторонами погоджено, що поставка товару замовнику має здійснюватися шляхом заправки автомобілів замовника з власних/орендованих/суборендованих/партнерських АЗС постачальника, які розташовані за місцем поставки товару по талонах/картках або в інший спосіб за домовленістю сторін. Талони/картки постачальник повинен надати замовнику безоплатно.

Як встановлено судом, згідно видаткових накладних №ОТПЦ-00001774 від 20.10.2021 та №ОТПЦ-00001775 від 20.10.2021 позивачем отримано бланки дозволу у загальній кількості 348, що підтверджують право покупця на отримання палива у загальній кількості 3 480 л.

Однак, належних та допустимих доказів здійснення заправки автомобілів позивача на всю узгоджену кількість палива матеріали справи не містять, що додатково підтверджується наявними у копіями невикористаних скетч-карток (бланків дозволу): початковий номер - 303515011160 - кінцевий номер - 303515011219 (у не розпакованому вигляді); початковий номер - 303515011142 - кінцевий номер - 303515011159 (у не розпакованому вигляді); №303510011140; №303515011141; №303515011124; №303515011125; №303515011131; початковий номер - 303515011280 - кінцевий номер - 303515011399 (у не розпакованому вигляді); №303515011404; №303515011405; №303515011406; №303515011407; №303515011408; №303515011409; №303515011410; №303515011411; №303515011412; №303515011413; №303515011414; №303515011415; №303515011416; №303515011417; №303515011418; №303515011419.

Тоді як відповідач, наголошуючи на недоведеності позивачем факту неотоварення 144 талонів на бензин, позаяк останнім до позовної заяви не додані копії всіх невикористаних скетч-карток (бланків дозволу) за окремими номерами, будь-яких належних та допустимих доказів здійснення заправки автомобілів позивача паливом в іншій кількості суду не подає.

При цьому, в статті 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У даному аспекті слід зазначити, що за результатом оцінки наданих сторонами доказів, цілком вірогідним є факт недопоставлення попередньо оплаченого товару (бензину А-95) за договором у зазначеній позивачем кількості - 2 190 л. на суму 61 320 грн.

При цьому, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

У даному випадку судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами-претензіями від 14.02.2023 №01-43/297 та від 06.12.2023 №01-43/3666, в яких просив у разі неможливості надати обґрунтовану відповідь щодо причин неналежного виконання договору, а саме підстав неможливості отоварити талони на заправці, неможливості здійснення відпуску за придбаними талонами та наміру подальшої співпраці, повернути міській раді сплачені кошти.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи що факт здійснення позивачем попередньої оплати товару та факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару на всю суму оплати або повернення спірної суми підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 61 320, 00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів належного виконання ним своїх зобов`язань з поставки товару у повному обсязі або доказів повернення позивачу здійсненої попередньої оплати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 43012009) на користь Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (15400, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Семенівка, вул. Героїв України, 6, ідентифікаційний код 04062009) грошові кошти у сумі 61 320 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст складено 18.03.2024.

Суддя Л.Г. Пукшин