Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/16267/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа №910/16267/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм"

про стягнення заборгованості у розмірі 24 887,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" про стягнення заборгованості у розмірі 24 887,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" неналежно виконано свої зобов`язання за Договором поставки товару №3РТ від 25.01.2021 з оплати товару, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 22 625,33 грн.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки товару №3РТ від 25.01.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" штрафу у розмірі 2 262,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 (постановленою після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 25.10.2023) відкрито провадження у справі №910/16267/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 06.11.2023 була надіслана відповідачу 09.11.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, офіс 120), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №0600232645080 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 16.11.2023 із відміткою на довідці відділення поштового від 14.11.2023 "не повна адреса".

У зв`язку з наведеним 12.02.2024 судом було повторно направлено ухвала суду від 06.11.2023 відповідачу на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, офіс 120), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, однак поштове відправлення №0600249187159 не було вручене відповідачу та знову було повернуте до суду 22.02.2024 із відміткою на довідці відділення поштового від 15.02.2024 "не повна адреса".

26.02.2024 судом було втретє направлено відповідачу ухвалу суду від 06.11.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, офіс 120).

Поштове відправлення №0600251694041 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 06.03.2024 із відміткою на довідці відділення поштового від 29.02.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 06.11.2023 є 29.02.2024 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі №910/16267/23 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" вправі було подати відзив на позов у строк до 15.03.2024 включно, однак таким правом не скористалось.

Окрім того, судом враховано, що 18.10.2023 набув чинності Закон України №3200-IX, яким з метою запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями було внесено зміни в тому числі в Господарський процесуальний кодекс України.

Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Із системного аналізу положень господарського процесуального закону вбачається, що чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Проте, як станом на дату відкриття провадження у справі №910/16267/23, так і станом на дату розгляду даної справи по суті Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" не виконало свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, що в свою чергу також мало своїм наслідком тривалу неможливість вручення відповідачу ухвали суду від 06.11.2023.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

З огляду на наведене, на думку суду, у даній справі у відповідача було більш ніж достатньо часу (понад 90 днів до дати розгляду даного спору по суті) для надання відзиву на позов, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалось, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву, в той час як підстави для відкладення розгляду справи №910/16267/23 чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

25.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" (постачальник) укладено Договір поставки товару №3_РТ (надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник поставляє покупцеві, а покупець приймає у власність товар (засоби професіонального лікування захворювань ротової порожнини) для реалізації та подальшої оплати в строк та на умовах, передбачених цим договором, у кількості, зазначеній у відповідних видаткових накладних. Перелік товару із зазначенням його найменування, ціни, одиниці виміру, артикля і рекомендованої роздрібної ціни наведено у специфікаціях до даного договору, які після їх підписання сторонами, є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 2.1 Договору вказано, що загальна сума договору визначається як сума всіх виписаних видаткових накладних. Ціна товару встановлюється у відповідних видаткових накладних на підставі підписаних між сторонами специфікацій, які оформляються додатками до цього договору і є невід`ємною їх частиною.

У пунктах 3.2.6 та 3.2.7 Договору визначено обов`язки покупця щомісяця до 10 числа місяця, наступного за місяцем реалізації товару, надавати постачальнику повну інформацію про кількість реалізованого товару у формі письмового звіту, складеного відповідно до Додатку №2 до даного договору. Щомісяця не пізніше 7 календарних днів з дати надання письмового звіту про кількість реалізованого товару провадити оплату за реалізований товар.

Тотожні обов`язки покупця визначені у п.п.4.2, 4.3 Договору.

У разі не реалізації поставленого покупцем товару у строк не менше 2-х календарних місяців з дати поставки, покупець може проводити повернення нереалізованого товару постачальнику, кінцевий термін придатності якого на дату повернення товару повинен становити не менше 6 календарних місяців, та з урахуванням вимог, що застосовуються цим договором до товарного вигляду нереалізованого товару на дату повернення товару. На дату повернення нереалізованого товару товар повинен бути без втрати товарного вигляду і споживчих властивостей (позначок, цінників, забруднень, із збереженням фабричного ярлика і упаковки). Огляд товарного вигляду і споживчих властивостей нереалізованого товару проводиться на дату його повернення і фіксується представниками сторін в акті повернення товару. Відповідальність за дотримання термінів придатності товару несе покупець (п. 3.2.8 Договору).

Моментом поставки товару є дата передачі товару покупцеві або його уповноваженому представнику постачальником або перевізником, зазначена у видатковій накладній (п. 5.7 Договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання ним або уповноваженим представником покупця видаткової накладної та передачі постачальнику довіреності на конкретну партію товару (п. 5.8 Договору).

У пункті 6.7 Договору сторонами було погоджено, що у разі прострочення покупцем будь-якого платежу, передбаченого даним договором та/або додатковими угодами до нього, або частини платежу більш ніж на 30 календарних днів покупець повинен сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 (дата припинення договору), але в будь-якому випадку не припиняє своєї дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Якщо за 30 календарних днів до дати припинення договору жодна із сторін договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення договору, то даний договір вважається продовженим на 1 календарний рік на умовах, встановлених сторонами в даному договорі, без обмеження кількості таких продовжень. Закінчення терміну дії даного договору не звільняє сторони від виконання в повному обсязі зобов`язань за даним договором (п. 9.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем не було оплачено товар, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" за вказаним Договором та згідно видаткових накладних №1156 від 27.01.2022, №5282 від 13.07.2022, №5371 від 15.07.2022, №2941 від 16.02.2023, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" боргу у розмірі 22 625,33 грн та штрафу у розмірі 2 262,53 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, видаткових накладних.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 30 календарних днів до припинення Договору однією із сторін іншої сторони про припинення/розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2022-2023 роки у відповідності до п. 9.1 Договору.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм":

- згідно видаткової накладної №1156 від 27.01.2022 товар на суму 5 581,00 грн;

- згідно видаткової накладної №5282 від 13.07.2022 товар на суму 6 582,00 грн;

- згідно видаткової накладної №5371 від 15.07.2022 товар на суму 3 048,00 грн;

- згідно видаткової накладної №2941 від 16.02.2023 товар на суму 5 052,00 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Отже, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу згідно видаткових накладних №1156 від 27.01.2022, №5282 від 13.07.2022, №5371 від 15.07.2022, №2941 від 16.02.2023 товару загальною вартістю 20 263,00 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.1 Договору вказано, що загальна сума договору визначається як сума всіх виписаних видаткових накладних. Ціна товару встановлюється у відповідних видаткових накладних на підставі підписаних між сторонами специфікацій, які оформляються додатками до цього договору і є невід`ємною їх частиною.

У пунктах 3.2.6 та 3.2.7 Договору визначено обов`язки покупця щомісяця до 10 числа місяця, наступного за місяцем реалізації товару, надавати постачальнику повну інформацію про кількість реалізованого товару у формі письмового звіту, складеного відповідно до Додатку №2 до даного договору. Щомісяця не пізніше 7 календарних днів з дати надання письмового звіту про кількість реалізованого товару провадити оплату за реалізований товар.

Тотожні обов`язки покупця визначені у п.п.4.2, 4.3 Договору.

У разі не реалізації поставленого покупцем товару у строк не менше 2-х календарних місяців з дати поставки, покупець може проводити повернення нереалізованого товару постачальнику, кінцевий термін придатності якого на дату повернення товару повинен становити не менше 6 календарних місяців, та з урахуванням вимог, що застосовуються цим договором до товарного вигляду нереалізованого товару на дату повернення товару. На дату повернення нереалізованого товару товар повинен бути без втрати товарного вигляду і споживчих властивостей (позначок, цінників, забруднень, із збереженням фабричного ярлика і упаковки). Огляд товарного вигляду і споживчих властивостей нереалізованого товару проводиться на дату його повернення і фіксується представниками сторін в акті повернення товару. Відповідальність за дотримання термінів придатності товару несе покупець (п. 3.2.8 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо умов Договору, які пов`язують початок перебігу строку на оплату товару із датою реалізації товару, суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події

Відповідно до положень ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, зокрема укладають господарський договір, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Отже, строк (термін) виконання зобов`язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов`язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане.

У договорі сторони погодили строк оплати товару з вказівкою на подію - "надання письмового звіту про кількість реалізованого товару", тобто обумовили настання у відповідача обов`язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України - договір з відкладальною обставиною). При цьому відкладальна обставина вважається такою, що настала, якщо її настанню недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно (ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України).

Таким чином, дослідивши умови договору поставки, судом встановлено, що вказаний Договір за своєю правовою природою є договором поставки з відстроченням платежу (відкладальна умова).

В пункті 14.1.202 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Загальні умови виконання господарського зобов`язання з оплати товару встановлені статтею 692 Цивільного кодексу України.

Так, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, враховуючи предмет спору у цій справі та правило розподілу тягаря доказування між сторонами, відповідач, для звільнення себе від обов`язку оплатити вартість товару, має довести належними та допустимими доказами, що отриманий ним товар ще не реалізований.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №910/4846/17.

В той же час, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що поставлений згідно накладних №1156 від 27.01.2022, №5282 від 13.07.2022, №5371 від 15.07.2022, №2941 від 16.02.2023 загальною вартістю 20 263,00 грн, є таким, що нереалізований чи був повернутий позивачу.

Окрім того, позивач стверджує, що у відповідача, окрім спірних поставок, при зверненні до суду була наявна заборгованість із поставленого до 01.01.2022 товар у розмірі 2 362,33 грн. Обставини постачання позивачем товару у попередній до спірного період підтверджується здійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" оплат за реалізований у вересні-жовтні 2021 році товар (згідно фільтрованої виписки за період з 27.01.2022 по 27.01.2023).

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження нереалізації спірного товару, та враховуючи, що поставка спірного товару позивачем відповідачу мала місце за більш ніж 8 місяців до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" до суду із даним позовом про стягнення заборгованості з його оплати, в той час як матеріали справи не містять жодних доказів повернення товару (його частини) постачальнику, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду даного спору покупець взятих на себе зобов`язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" виник борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" у розмірі 22 625,33 грн.

Відтак, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" суми основного боргу у розмірі 22 625,33 грн підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" штрафу у розмірі 2 262,53 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 6.7 Договору сторонами було погоджено, що у разі прострочення покупцем будь-якого платежу, передбаченого даним договором та/або додатковими угодами до нього, або частини платежу більш ніж на 30 календарних днів покупець повинен сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Зважаючи, що поставка спірного товару позивачем відповідачу мала місце за більш ніж за 8 місяців до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" до суду із даним позовом, суд дійшов висновку про правомірність нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмір 2 262,53 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" підлягає стягненню боргу розмірі 22 625,33 грн та штраф у розмірі 2 262,53 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позову повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Фарм" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, офіс 120; ідентифікаційний код 43720473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС-Трейд" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 41 літ. Б; ідентифікаційний код 37144019) борг у розмірі 22 625 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять п`ять) грн 00 коп., штраф у розмірі 2 262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн 53 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2024.

Суддя Р.В. Бойко