Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/434/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/434/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 31543614)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» (вул. Євгена Коновальця, буд. 29, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 31111758)

про стягнення 1 268 663, 54 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (далі за текстом - ТОВ «Сервісопторг», Позивач, Постачальник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» (далі за текстом - ТОВ «Темп-2000», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором поставки № 4999125 від 22.02.2016 (далі за текстом - Договір) в розмірі 1 268 663, 54 грн, яка складається із суми основного боргу - 1 066 032 грн, штрафу - 106 603, 20 грн та 3 % річних - 96 028, 34 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено поставку товару на суму 1 066 032 грн Відповідачу, однак останнім отриманий товар не оплачено чим допущено порушення грошового зобов`язання та підстав для нарахування штрафу у відповідності до пункту 7.2 Договору, а також нарахування 3 % річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно повідомлення Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Відповідача ухвала від 16.01.2024 доставлена 16.01.2024 о 22:50.

Так, враховуючи положення частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) ухвала суду від 16.01.2024 вважається врученою Відповідачу належним чином 17.01.2024.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/434/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.02.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати і оплачувати: поліетилен (товар) за умовами, наведеними у Договорі.

Згідно пункту 3.1 Договору оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника 100 % суми, зазначеної в рахунках та / або накладних до Договору в термін згідно виставлених рахунків.

Пунктом 7.1 Договору закріплено, що Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженим представниками сторін і діє до 31.12.2016.

Вказаним пунктом передбачено автоматичну пролонгацію Договору.

Згідно пункту 7.2 Договору за порушення термінів оплати товару Покупець сплачує штрафні санкції, що нараховуються за весь період прострочення та можуть застосуватися Постачальником як разом так і окремо, а саме:

- штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми;

- штрафну неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 % від суми, простроченої до сплати більше ніж 30 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно накладної № 4999125/20870 від 02.08.2021 та товарно-транспортної накладної № 4999125/20870-ТН від 02.08.2021 Позивачем здійснено поставку товару на суму 1 066 032 грн.

Суд вказує, що вказані вище накладні підписані представниками сторін без зауважень та претензій.

При цьому суд вказує, що Відповідачем не надано заперечень щодо отримання ним товару за Договором на суму 1 066 032 грн, що відповідно підтверджує обставини належного виконання Позивачем обов`язку з поставки товару та відповідно виникнення у Відповідача обов`язку з його оплати.

Так, Позивачем виставлено Відповідачу рахунок № 4999125/20870з від 02.08.2021 на оплату товару на суму 1 066 032 грн із зазначенням строку на оплати: 30 днів з моменту постачання.

Доказів оплати Відповідачем вказаної суми на користь Позивача матеріали справи не містять.

З огляду на те, що Відповідачем не здійснено оплату у строк до 01.09.2021 Позивач зазначає про порушення Відповідачем умов Договору в частині строків оплати товару, а відтак і прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим Позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 10 % від простроченої суми, 3 % річних згідно наданого розрахунку.

Судом встановлено, що зазначене вище Відповідачем не заперечується, а матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що згідно пункту 3.2 Договору та встановленого рахунком № 4999125/20870з від 02.08.2021 строку на оплату, Відповідач є таким, що порушив умови Договору чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з 02.09.2021, а відтак заявлена до стягнення сума основного боргу підлягає стягненню з Відповідача.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку, суд зазначає, що сума штрафу та 3 % річних розраховані Позивачем правомірно та є арифметично вірними, що є підставою для задоволення позову.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати, поставленого Позивачем товару, що відповідно призвело до порушення Відповідачем Договору та правомірності заявлених вимог, а відтак і наявності підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» (вул. Євгена Коновальця, буд. 29, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 31111758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 31543614) суму основного боргу - 1 066 032 (один мільйон шістдесят шість тисяч тридцять дві) грн, штраф - 106 603 (сто шість тисяч шістсот три) грн 20 коп, 3 % річних - 96 028 (дев`яносто шість тисяч двадцять вісім) грн 34 коп. та судовий збір - 15 223 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять три) грн 96 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 18.03.2024

Суддя Антон ПУКАС