Рішення

від 08.02.2024 по справі 911/3650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3650/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендорс Групп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД»

прo стягнення 49 893,02 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Дубей В.Ю.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендорс Групп» (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД» (надалі відповідач) прo стягнення 49 893,02 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 року відкрито провадження у справі № 911/3650/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 18.01.2024 року.

У зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» судове засідання 18.01.2024 року у справі № 911/3650/23 не відбулося, тому розгляд справи було перенесено на 08.02.2024 року.

В судовому засіданні 08.02.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 08.02.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 22.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД» (відповідач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОРС ГРУПП» (позивач, Постачальник) були досягнуті домовленості щодо поставки бордюру дорожнього БР100.30.15 бетонного в кількості 172 шт. на загальну суму 34 830,00 грн.

ТОВ «ВЕНДОРС ГРУПП» було виставлено відповідачу рахунок № СФ-0000304 від 22.06.2021 року щодо поставки бордюру дорожнього БР100.30.15 бетонного в кількості 172 шт. на загальну 34 830,00 грн.

ТОВ «ВЕНДОРС ГРУПП» 22.06.2021 року поставило на користь відповідача бордюр дорожній БР100.30.15 бетонний в кількості 172 шт. на загальну суму 34 830,00 грн., а ТОВ «АМК РЕМ-БУД» прийняло вказаний товар, що підтверджується відповідною видатковою накладною № РН-0000203 від 22.06.2021 року, яка підписана сторонами.

За результатами поставки товару ТОВ «ВЕНДОРС ГРУПП» зареєструвало податкову накладну №43 від 22.06.2021 року.

Однак, відповідач - ТОВ «АМК РЕМ-БУД» отриманий товар не оплатив. Як зазначає позивач, відповідач на телефонні дзвінки та звернення позивача не реагує.

У зв`язку з чим, позивач - ТОВ «ВЕНДОРС ГРУПП» звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ТОВ «АМК РЕМ-БУД» 34 830,00 грн. боргу за товар, поставлений за видатковою накладною №РН-0000203 від 22.06.2021 року.

Також, позивач у позові просить стягнути з відповідача 2 530,66 грн. 3% річних та 12 532,36 грн. інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення з 23.06.2021 року, обрахований у відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України.

В ході розгляду спору відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

В ході розгляду спору встановлено факт поставки позивачем на користь відповідача товару - бордюр дорожній БР100.30.15 бетонний в кількості 172 шт. на загальну суму 34 830,00 грн. за видатковою накладною № РН-0000203 від 22.06.2021 року. Однак, відповідачем отриманий товар своєчасно та у повному обсязі неоплачено, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 34 830,00 грн. основного боргу обґрунтовані, доведені і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 530,66 грн. 3% річних та 12 532,36 грн. інфляційних втрат.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не заперечені та не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається відшкодування понесених позивачем судових витрат у сумі 2684,00 грн. на сплату судового збору та 5 000,00 грн. на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендорс Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД» прo стягнення 49 893,02 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК РЕМ-БУД» (07351, Київська обл., Вишгородський р-н, село Синяк, вулиця Київська, будинок 66, код ЄДРПОУ 38256839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендорс Групп» (01014, Київ, вул.Бастіонна 15, оф.10, код ЄДРПОУ 40313225) 34 830,00 грн. основного боргу, 2 530,66 грн. 3% річних, 12 532,36 грн. інфляційних втрат, 2684,00 грн. витрат на сплату судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 18.03.2024 року