Рішення

від 01.02.2024 по справі 911/2814/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2814/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру «Мрія»

до Громадської організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид»

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

прo стягнення 43 096,46 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Жукова О.С.

відповідача: не з`явився

третьої особи: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру «Мрія» (надалі позивач) до Громадської організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» (надалі відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (надалі третя особа) прo стягнення 43 096,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2023 року відкрито провадження у справі № 911/2814/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.11.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.10.2023 року від третьої особи надійшли пояснення № 52-04.01-3719 від 19.10.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 08.11.2023 року від третьої особи надійшло клопотання б/н від 08.11.2023 року про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2023 року підготовче засідання відкладено на 30.11.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 13.11.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н від 01.11.2023 року про зупинення провадження, яке відхилено судом як не обґрунтоване належними доказами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 11.01.2024 року.

У підготовчому засіданні 11.01.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 11.01.2024 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.02.2024 року.

В судовому засіданні 01.02.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в ході розгляду спору відзиву на позов не подав. Третя особа подала пояснення по суті спору та клопотання розглядати справу за відсутності її представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 01.02.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Оздоровчо-профілактично-реабілітаційним центром «Мрія» (позивач) подано позов про стягнення з Громадської організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» (відповідач) 43 096,46 грн. боргу з орендної плати за оренду об`єкту державного майна в розмірі 30%, належних балансоутримувачу.

29.11.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Громадською організацією «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 2313 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до умов договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 204,3 кв. м, а саме: літній будинок № 182, площею 25,6 кв.м, літній будинок № 185, площею 20,1 кв.м, літній будинок № 186, площею 25,1 кв.м, літній будинок № 188, площею 25,6 кв.м, літній будинок № 189, площею 19,1 кв.м, літній будинок № 190, площею 25,5 кв.м, літній будинок № 191, площею 19,1 кв.м, літній будинок № 192, площею 25,1 кв.м, літній будинок № 167, площею 19,1 кв.м, (далі - майно), розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, урочище «Плитила» 2 та перебувають на балансі Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру «Мрія», вартість яких станом на 30 червня 2019 року за незалежною оцінкою становила 561 700,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення оздоровчих закладів для дітей та молоді (п. 12. договору)

Стан майна на момент укладання договору визначається в Акті приймання-передавання (п. 1.3. договору) і, відповідно до п 2 акту від 16.12.2019 року є задовільним.

Майно, відповідно до п.11 Договору перебуває на балансі Оздоровчо-Профілактичного-Реабілітаційного центру «Мрія» філії Національного центру управління та випробувань космічних засобів (позивач, балансоутримувач).

Згідно пунктів 3.1 - 3.3, 3.6 - 3.7 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, і становить без ПІДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року 2 340,42 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригувания орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (п.3 3. договору)

Орендна плата перераховується до державного бюджету та позивачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється розрахунок (п.3.6. Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати (п.3.7. Договору).

Відповідно до пункту 3.9 Договору зобов`язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди.

На Орендаря згідно з п. 5.4 Договору покладено обов`язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Закінчення строку дії (розірвання) договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (п. 10 Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 10.1. Договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє з 29.11.2019 року до 28.10.2022 року включно.

Крім того, відповідно до п.5.9 Договору відповідач мав застрахувати на користь балансоутримувача орендоване майно та згідно з п. 5.12 Договору відповідач зобов`язався компенсувати балансоутримувачу витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна шляхом підписання з останнім, протягом 15 робочих днів після підписання договору, відповідної угоди про відшкодування витрат та компенсації комунальних послуг (далі Угода).

Однак, відповідач умови Договору не виконав, завдаток не перерахував, орендну плату не сплачував у визначених Договором розмірах та строки, угоду не уклав, майно не застрахував.

Сторони Договору визначили, що даний Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.11.2019 року до 28.10.2022 року включно (п. 10.1. Договору).

Указом Президента України від 24.02 2022 року №64/2022 було введено воєнний стан строком на 30 діб з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє і по нині.

У відповідності до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного ка комунального майна, строк дії яких завершується у перюй воспного стану, вважаються продовженими на період он воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, завива орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

За інформацією позивача, на момент подання цієї позовної заяви, Договір чинний.

Таким чином, відповідач допустив заборгованість у сумі 43 096,46 грн., чим порушив умови п.п. 3.6. та 5.3 Договору.

У Договорі визначені строки перерахування завдатку та щомісячних платежів з орендної плати (п.п.3.6. та 5.3. Договору), які відповідачем порушені.

У зв`язку з чим, у позові нараховано та заявлено до стягнення 43 096,46 грн. заборгованості з орендної плати за період з грудня 2019 року по червень 2023 року.

Враховуючи період нарахування заборгованості, результати розгляду справи №911/884/23 не впливають на результат вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі, у строки, встановлені у договорі.

У зв`язку з систематичним невиконанням своїх договірних зобов`язань ГО «У сфері культури та мистецтв «Краєвид» за Договором оренди станом на 10.03.2023 року згідно розрахунку заборгованості, з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634, здійснений позивачем утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 43 096,46 грн.

В ході розгляду спору відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Наведені у позові обставини підтримані та підтверджені третьою особою - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з преамбулою Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним встановлено в пунктах 3.3, 3.6, 3.7 Договору.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарським судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань систематично не сплачував орендну плату за Договором, у зв`язку з чим у відповідача виникла заявлена у позові заборгованість, яка відповідачем не заперечена та не спростована.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, встановивши неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди зі сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, як балансоутримуваем, в сумі 43 096,46 грн., позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів доведені, обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем (прокуратурою) витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73,74, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру «Мрія» до Громадської організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях прo стягнення 43 096,46 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Громадської організації У сфері культури і мистецтв Краєвид (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, оф. 905, код ЄДРПОУ 43119823) на користь Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру «Мрія» (07362, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, урочище «Плитила», 2, код ЄДРПОУ 40941164) 43 096,46 грн. заборгованості з орендної плати та 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 18.03.2024 року