Рішення

від 22.02.2024 по справі 911/3579/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3579/20

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингова компанія «Монтажсервіс»

про стягнення 178 358,89 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Суворова А.І.;

від відповідача: Бешуля К.С. (в режимі ВКЗ);

від третьої особи: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» про стягнення 178 358,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо виконання умов договору № 06-22/412 на виконання підготовчих робіт від 27.11.2018 в частині виконання передбачених умовами договору робіт. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення збитків у розмірі 178 358,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/3579/20 від 21.12.2020 позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області залишено без руху.

31.12.2020 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 911/3579/20. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 11.02.2021.

03.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовну заяву незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

10.02.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

11.02.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

11.02.2021 представник позивача подав до канцелярії суду заяву про перенесення розгляду справи.

11.02.2021 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки повідомили суд заявами, поданими раніше.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3579/20 на 18.03.2021, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 11.02.2021 та направлено останню сторонам.

18.03.2021 у підготовче засідання з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача усно клопотав про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2021 клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання № 911/3579/20 на 15.04.2021, про що занесено до протоколу судового засідання.

15.04.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд поновити строк на подання письмових доказів (заяви свідка), долучити до матеріалів справи № 911/3579/20 заяву свідка від 09.04.2021 та викликати у підготовче засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_1 .

15.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про виклик експерта, в якому позивач просить суд викликати у підготовче засідання як експерта Григор`єва І.І. для надання роз`яснень висновку експертизи (експертного звіту-висновку №Ек-Б-1/06-21/213).

15.04.2021 у підготовче засідання з`явились представники сторін.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.04.2021 надав усні пояснення щодо клопотання про виклик експерта та підтримав його, обґрунтовуючи це можливостю суду та учасників справи поставити експерту питання, що вимагають спеціальних знань, а також заслухати роз`яснення експерта стосовно проведених досліджень та їх результатів в рамках експертного звіту-висновку № Ек-Б-1/06-21/213 про результати попереднього будівельно-технічного обстеження виконаних будівельних робіт по об`єкту, станом на липень-серпень 2020 року. Представник відповідача залишив вирішення питання про виклик експерта на розсуд суду.

За приписами ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Враховуючи наведене вище, дослідивши клопотання позивача, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, приймаючи до уваги приписи ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність виклику в судове засідання будівельного експерта.

Також у підготовчому засіданні 15.04.2021 представник відповідача надав усні пояснення щодо клопотання про виклик свідка та підтримав його. В обґрунтування пропущення строку для подачі доказів у справі, а саме заяви свідка, відповідач посилався на те, що тільки після отримання від позивача відповіді на відзив виникла необхідність на спростування певних обставин, викладених у відповіді на відзив і, відповідно, подання заяви свідка. Крім того, відповідач стверджував, що свідок змінив адресу, яка була відома відповідачу і, з`ясування нової адреси свідка, з метою надання пояснень свідка, зайняло певний період часу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2021 у справі № 911/3579/20 поновлено відповідачу строк для подачі заяви свідка. Задоволено клопотання позивача про виклик експерта. Викликано в засідання будівельного експерта Григорєва Ігоря Ігоровича для надання пояснень стосовно обставин, викладених у експертному звіті-висновку № Ек-Б-1/06-21/213 про результати попереднього будівельно-технічного обстеження виконаних будівельних робіт по об`єкту, станом на липень-серпень 2020 року. Задоволено клопотання відповідача про виклик свідка. Викликано в засідання свідка ОСОБА_1 для дачі пояснень з приводу обставин, викладених у заяві свідка. Визнано явку учасників справи, свідка та експерта в судове засідання обов`язковою. Попереджено свідка та експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання, та про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 385 Кримінального кодексу України за відмову свідка від давання показань.

Крім того ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 911/3579/20 до судового розгляду по суті на 20.05.2021.

20.05.2021 до суду від позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи.

20.05.2021 в судове засідання з`явився представник відповідача та свідок ОСОБА_1 .. Представник позивача та судовий експерт в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2021 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 10.06.2021. Повторно викликано в судове засідання будівельного експерта Григорєва І.І.. Визнано явку учасників справи, свідка та експерта в судове засідання обов`язковою.

10.06.2021 в судове засідання з`явились представники сторін, будівельний експерт Григорєв І.І. та свідок ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні 10.06.2021 суд попередив експерта Григорєва І.І. про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України за завідомо неправдиві показання. Експерт надав усні пояснення щодо обставин, викладених у експертному звіті-висновку № Ек-Б-1/06-21/213 про результати попереднього будівельно-технічного обстеження виконаних будівельних робіт по об`єкту, станом на липень-серпень 2020 року.

В судовому засіданні 10.06.2021 суд попередив свідка ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України за завідомо неправдиві показання. Свідок ОСОБА_1 надав усні пояснення щодо обставин, викладених у заяві свідка від 09.04.2021

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2021 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 30.06.2021, про що занесено до протоколу судового засідання.

30.06.2021 в судове засідання з`явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 30.06.2021 представником позивача повідомлено суд, що є юридична особа, яка здійснювала технічний нагляд за виконанням відповідачем умов укладеного договору № 06-22/412 на виконання підготовчих робіт від 27.11.2018.

В судовому засіданні 30.06.2021 суд, з огляду на дослідження судом заяви свідка і його усних пояснень, наданих в судовому засіданні, а також наявного в матеріалах справи експертного звіту-висновку, який є підставою позовних вимог та усних пояснень експерта, дійшов висновку про необхідність збору та долучення додаткових доказів по справі, що можливо лише на стадії підготовчого провадження. З урахуванням зазначеного, а також з огляду на наявність спірних, взаємно суперечливих доказів у даній справі, суд також дійшов висновку, що може виникнути необхідність в призначенні у справі судової експертизи.

З огляду на наведене, ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2021 суд вирішив перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та призначити підготовче засідання у справі № 911/3579/20 на 15.07.2021.

15.07.2021 позивач подав до суду копію договору про надання послуг із здійснення технічного нагляду № 06-22/433 від 04.12.2018, укладений між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області та ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Монтажсервіс», та питання до судової експертизи.

15.07.2021 у підготовче засідання з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 15.07.2021 суд, заслухавши усні пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах докази та обставини, що мають значення для справи, дійшов висновку про необхідність залучення ТОВ «БІК «Монтажсервіс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3579/20 на 25.08.2021. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «БІК «Монтажсервіс». Зобов`язано позивача надіслати на адресу третьої особи позовну заяву з доданими до неї документами; докази направлення надати до суду. Запропоновано третій особі подати до суду пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі № 911/3579/20 виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 30.06.2021.

28.07.2021 до суду від позивача надійшли докази направлення позовної заяви третій особі на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2021.

25.08.2021 у підготовче засідання прибув представник позивача. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3579/20 на 15.09.2021, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 26.08.2021 та направлено останню сторонам.

03.09.2021 до суду від позивача надійшли пояснення.

15.09.2021 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

15.09.2021 у підготовче засідання з`явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явися, про дату та час засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 15.09.2021 представник позивача надав усні пояснення щодо призначення експертизи та просив задовольнити клопотання про призначення експертизи. Представник третьої особи не заперечував щодо призначення та проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2021 у справі № 911/3579/20 клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про призначення у справі судової будівельно-технічну експертизу задоволено. Призначено судову будівельно-технічну експертизу по справі № 911/3579/20, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерту поставлені відповідні питання. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 384, 385 КК України. Провадження у справі № 911/3579/20 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

16.09.2021 до суду від позивача надійшло клопотання щодо можливості проведення експертизи іншою експертною установою.

04.11.2021 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання, в якому директор вищевказаної експертної установи, у зв`язку зі значним поточним навантаженням експертів з виконання експертиз різної категорії складності, просив погодити проведення вищезазначеної експертизи у строк понад 90 днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2021 у справі № 911/3579/20 клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено та погоджено проведення експертизи у строк понад 90 днів.

08.11.2021 до суду від експертної установи надійшов лист щодо оплати висновку експертів № № *2*2228166*1*0* від 11.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2021 у справі № 911/3579/20 зобов`язано Територіальне відділення Державної судової адміністрації України в Київській області сплатити вартість проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 911/3579/20 згідно з рахунком № 3779 від 01.11.2021 у розмірі 20 593,20 грн. Оригінали доказів оплати судової почеркознавчої експертизи надати до експертної установи, а копії до суду.

14.12.2021 до суду від позивача надійшли докази виконання вимог ухвали суду від 10.11.2021.

02.12.2022 до суду від експертної установи надійшло клопотання про надання забезпечення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження, яке необхідне для подальшого проведення призначеної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2022 у справі № 911/3579/20 задоволено клопотання судового експерта про надання забезпечення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження, яке необхідне для подальшого проведення призначеної судової будівельно-технічної експертизи. Зобов`язано позивача та відповідача надати безперешкодний доступ та належні умови праці для проведення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження.

04.04.2023 до суду від експертної установи надійшло клопотання про надання забезпечення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження, яке необхідне для подальшого проведення призначеної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2023 у справі № 911/3579/20 задоволено клопотання судового експерта № б/н від 28.03.2023 про надання забезпечення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження, яке необхідне для подальшого проведення призначеної судової будівельно-технічної експертизи. Зобов`язано позивача та відповідача організувати прибуття експерта з експертної установи, надати безперешкодний доступ та належні умови праці для проведення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження.

24.04.2023 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист вх. № суду 150/23 про направлення висновку, разом з яким до суду надійшов висновок експерта № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023 за результатами судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі №911/3579/20.

24.04.2023 справа № 911/3579/20 повернулась до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2023 поновлено провадження у справі № 911/3579/20. Підготовче засідання у справі призначено на 14.06.2023.

09.06.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.06.2023 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3579/20 на 19.07.2023. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, ТОВ «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» та ТОВ «БІК «Монтажсервіс» надати до суду письмові пояснення щодо змісту висновку експертів від 20.04.2023 №30392/21-44/31632/21-44 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/3579/20.

03.07.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про виклик експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ашурова Вагіфа для надання роз`яснень висновку експертизи № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023.

Також 03.07.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо висновку експерта на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2023.

19.07.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення щодо висновку експерта на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2023.

19.07.2023 у підготовче засідання з`явились представники позивача та відповідача. Третя особа у підготовче засідання не з`явилась, про дату та час підготовчого засідання була повідомлена належним чином.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 представник позивача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про виклик експерта та підтримав його. Суд повідомив сторін, що судом буде викликано експерта під час дослідження доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2023 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/3579/20 до судового розгляду по суті на 03.08.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

03.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.08.2023 в судове засідання з`явився представник відповідача. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2023 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 14.09.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 03.08.2023 та направлено останню сторонам.

23.08.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2023 у справі № 911/3579/20 клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

12.09.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.09.2023 в судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2023 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 28.09.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 14.09.2023 та направлено останню сторонам.

25.09.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі № 911/3579/20 клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

28.09.2023 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача. Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 28.09.2023 представники сторін виступили з вступними промовами. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2023 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 19.10.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення третьої особи про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 28.09.2023 та направлено останню третій особі.

18.10.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

18.10.2023 в судове засідання з`явився представник відповідача. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2023 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 22.11.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 18.10.2023 та направлено останню сторонам.

03.11.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі № 911/3579/20 клопотання відповідача задоволено та постановлено розгляд справи, призначений на 22.11.2023, провести в режимі відеоконференції.

22.11.2023 в судове засідання з`явився представник позивача та відповідача. Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 22.11.2023 суд перейшов до стадії дослідження обставин та перевіркою їх доказами. Представники сторін надали усні пояснення щодо обставин справи. Суд з`ясував обставини та повідомив сторін, що в наступному судовому засіданні буде досліджувати докази.

За приписами ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

Враховуючи наведене вище, дослідивши клопотання позивача про виклик експерта від 03.07.2023, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, приймаючи до уваги приписи ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність виклику в судове засідання експерта КНДІСЕ Ашурова Вагіфа для надання роз`яснень висновку експертизи і надання відповідей на питання суду та учасників справи.

З огляду на зазначене, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2023 у справі № 911/3579/20 клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області № 06-16/1266/23 від 30.06.2023 про виклик судового експерта задоволено. Відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 13.12.2023. Викликано в судове засідання експерта КНДІСЕ Ашурова Вагіфа для надання роз`яснень висновку експертизи і надання відповідей на питання суду та учасників справи. Визнано явку учасників справи та експерта в судове засідання обов`язковою.

13.12.2023 в судове засідання з`явились представник позивача та судовий експерт Ашуров Вагіф. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 13.12.2023 судовий експерт Ашуров Вагіф надав усні пояснення та роз`яснення щодо висновку експертизи № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023. Представник позивача ставив перед судом експертом питання щодо висновку експерта, на які судовий експерт надав вичерпні відповіді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2023 відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 18.01.2024 перед судовими дебатами, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 13.12.2023 та направлено останню сторонам.

15.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2024 у справі № 911/3579/20 клопотання відповідача задоволено та постановлено розгляд справи, призначений на 18.01.2024, провести в режимі відеоконференції.

18.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання.

18.01.2024 в судове засідання з`явився представник відповідача. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024, з огляду на неявку представника позивача, що перешкоджає розгляду справи по суті, відкладено судове засідання у справі № 911/3579/20 на 22.02.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 18.01.2024 та направлено останню сторонам.

14.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі № 911/3579/20 клопотання відповідача задоволено та постановлено розгляд справи, призначений на 22.02.2024, провести в режимі відеоконференції.

22.02.2024 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 22.02.2024 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

У свою чергу відповідач надав усні пояснення щодо суті спору, відповідно до яких проти позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

22.02.2024 представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 22.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 між Територіальним управлянням Державної судової адміністрації України у Київській області (далі замовник, позивач, Територіальне управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» (далі підрядник, відповідач) укладено договір на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати: підготовчі роботи по об`єкту: «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6а» (далі роботи), відповідно до проекту виконання підготовчих робіт наданого замовником, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, відомість обсягів робіт, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

За змістом п 1.2 вказаного правочину, безпосередній перелік, об`єм, строк виконання та вартість робіт, загальна сума вказуються сторонами в додатках до цього договору. У випадку порушення замовником пп. 2.1.1-2.1.4 договору, строк виконання робіт підрядником переноситься на відповідний строк.

Відповідно до п. 1.3 договору, підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, гарантуючи при цьому якість цих робіт, яка повинна відповідати вимогам ДБН, Держстандарту, технічним умовам та іншим вимогам, передбаченим чинним законодавством України, а також проектній документації, та умовам цього договору.

Судом встановлено, що між сторонами був складений та підписаний Календарний графік виконання підготовчих робіт по об`єкту «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6-а», що є додатком № 2 до договору.

В пунктах 2.1-2.4 договору передбачені права та зобов`язання замовника та підрядника.

Відповідно до пп. 3.1, 3.2 договору, ціна цього договору складає 971 490,46 грн, визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і є невід`ємною його частиною. Договірна ціна є динамічною і може корегуватися і уточнюватися у випадках, передбачених чинним законодавством, за взаємною згодою.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем складено та підписано Договірну ціну на будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6-а.

Відповідно до змісту Договірної ціни, вид договірної ціни: тверда. Визначена згідно з ДСТУ БД 1.1-1-2013. Складена по поточних цінах станом на 22.11.2018. У вищевказаному документі сторони узгодили, що всього договірна складає 971 490,46 грн, у т.ч. ПДВ 161 915,08 грн. Договірна ціна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

За змістом п. 3.3 договору, замовник відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 перераховує підряднику аванс в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 протягом 5 календарних днів з дати підписання їх сторонами. Оплата за обладнання буде здійснюватись на підставі рахунків та накладних, наданих підрядником.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000029 від 28.11.2018 на суму 291 447,14 грн на оплату авансу у розмірі 30% на підготовчі роботи по об`єкту: «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6-а.».

06.12.2018 позивач, на виконання п. 3.3 договору, перерахував на користь відповідача аванс в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт в сумі 291 447,14 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 3753 від 06.12.2018 на суму 291 447,14 грн із призначенням платежу: « 0501020;3122; Аванс 30% за під.по об`єкту буд.; зг. рах-фак № СФ-0000029 від 28.11.18р., зг. дог. № 06-22/412 від 27.11.18р.; для Бориспільск.м.р.с.; в т.ч.ПДВ 48574,52грн».

Відповідно до п. 4.1 договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами оформленням актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 4.2 договору, акт приймання виконаних робіт оформлюється та підписується підрядником та передається на підписання замовнику у двох екземплярах. Замовник протягом п`яти календарних днів з моменту отримання актів від підрядника, підписує акти, та повертає один екземпляр підряднику, або надає письмову мотивовану відмову від підписання актів.

За змістом п. 4.3 договору, у випадку, якщо замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання від актів, не повернув підряднику підписаний акт або не надав мотивовану відмову від підписання, то роботи зазначені в акті вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником без зауважень.

Відповідно до п. 8.1 договору, останній набирає чинності з дати укладення і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 між сторонами, за наслідками виконання відповідачем підрядних робіт та на виконання п. 4.1, 4.2 договору складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 291 919,36 грн, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 18 683,14 грн щодо виконання робіт з влаштування майданчику будівельників та складування, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 143 982,72 грн щодо виконання робіт з улаштування тимчасової дороги, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 37 712,11 грн щодо виконання робіт з тимчасового водопостачання на каналізацію, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 62 047,97 грн щодо виконання робіт з тимчасового електрозабезпечення будівельного майданчика та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 29 493,42 грн щодо виконання підготовчих робіт.

Судом встановлено, що усі вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника та скріплені їх відтискам печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

27.12.2018 позивачем здійснено остаточний розрахунок за виконані роботи на суму 472,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4494 від 27.11.2018 на суму 472,22 грн із призначенням платежу: « 0501020;3122; за підг. роботи по об`єкт. буд.Бориспіль.м.р.с. зг. КБ-3 від 26.12.18р.; дог. №06-22/412 від 27.11.18р.; для Бориспільск.м.р.с.; в т.ч. ПДВ 78,70 грн», копія якого наявна в матеріалах справи.

За ствердженням позивача, будь-які інші документи щодо виконання або сплати робіт в межах строку дії договору № 06-22/412 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області в 2018 році не надходили.

Як зазначив позивач, загальна сума перерахованих підряднику упродовж строку дії договору у 2018 році грошових коштів становить 291 919,36 грн.

Позивач стверджує, що 05.04.2020 на адресу ТУ ДСА України в Київській області надійшли від підрядної організації для підписання замовником акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за січень 2019 року, які виконувалися підрядником вже після закінчення строку дії договору у січні 2019 року. Окрім актів приймання виконаних будівельних робіт, як зазначив позивач, підрядною організацією було надіслано довідку про вартість виконаних робіт у січні 2019 року та підсумкові відомості ресурсів. Надіслані для підписання акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані також уповноваженої особою підприємства, яке здійснювало технічних нагляд за виконанням підготовчих робіт. Проте, за ствердженням позивача, в порушення п. 2.3.3 договору підрядник разом з актами приймання виконаних будівельних робіт не передав замовнику будь-які документи про виконання умов договору. Також позивач стверджує, що впродовж виконання договірних зобов`язань, не виконуючи п. 2.3.15 договору, підрядник не інформував в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором, або обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення тощо.

Згідно пояснень позивача, будь-яке листування з питань проведення робіт поза межами строку дії договору підрядною організацією не здійснювалося. Крім того, в порушення п. 2.3.18 договору підрядник не надавав акти приймання виконаних будівельних робіт замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця включно, а акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року направлені на адресу Територіального управління лише 04.04.2019. Вказані обставини, на переконання позивача, ставлять під сумнів виконання будь-яких робіт згідно договору.

Як зазначив позивач, враховуючи, що підрядником не було надано замовнику разом із актами приймання виконаних будівельних робіт технічну та виконавчу документацію на підтвердження факту проведення робіт, відображених в актах, замовник під час робочої зустрічі на об`єкті будівництва доручив уповноваженій особі підприємства, яке здійснювало технічний нагляд за виконанням підготовчих робіт, надати замовнику відповідну технічну та виконавчу документацію на підтвердження факту виконання підрядником робіт у січні 2019 року. Проте ні підрядником, ні уповноваженою особою підприємства, яке здійснювало технічний нагляд за виконанням підготовчих робіт, не було надано Територіальному управлінню технічну та виконавчу документацію на підтвердження факту виконання підрядною організацією робіт, відображених в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», п. 31 якої передбачає зобов`язання підрядника інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором підряду, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду. Проте, за ствердженням позивача, після надходження актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року через три місяці після закінчення строку дії договору, на вимогу Територіального управління інформація щодо проведення підготовчих робіт в 2019 році та докази у вигляді документів, виконавчої документації за актами виконаних робіт за січень 2019 року, підрядною організацією, в порушення п. 31 Постанови № 668, надані не були, що вказує на неналежне виконання договірних правовідносин зі сторони підрядника.

Оскільки відповідачем так і не було надано виконавчої та технічної документації на підтвердження факту та обсягів виконаних робіт, за які підрядник вимагав сплатити кошти, ТУ ДСА України в Київській області, з метою встановлення факту та обсягів виконаних робіт, звернулось до експерта. ТУ ДСА України в Київській області на підставі договору № Ек-Б-1/0621/213 від 27.07.2020 залучено будівельних експертів Алампієву Т.П., Григор`єва ТІ. та доручено останнім проведення будівельно-технічного обстеження виконаних будівельних робіт по об`єкту «Підготовчі роботи під «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6а».

03.09.2020 Територіальним управлінням отримано експертний звіт-висновок № Ек-Б-1/06-21/213, яким встановлено, що роботи, зазначені в наданих актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 січень 2019 не підтверджено документально у встановленому законом порядку в повному обсязі, а частина обсягу робіт взагалі не виконувалася. Так, як наголосив позивач, попереднім будівельно-технічним обстеженням виконаних будівельних робіт по об`єкту «Підготовчі роботи під «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області», розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, 6-а, згідно експертного звіту-висновку серед іншого встановлено: - підрядник ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» не підтвердив відповідно до законів та нормативно-правових актів зазначені підрядником в актах виконаних робіт обсяги робіт та їх вартість на загальну суму 626 186,21 грн з ПДВ; - в наданих актах виконаних робіт було встановлено невідповідність обсягу виконаних робіт на суму 178 358,89 грн з ПДВ, що становить 40 % від фактично виконаних, але документально не підтверджених робіт на суму 447 827,32 грн з ПДВ; - серед наявної документації по об`єкту дослідження відсутня більшість документації, що підтверджує відповідність обсягу та вартості робіт і ресурсів, зазначених в усіх актах виконаних робіт за грудень 2018 січень 2019, які надані ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж». Підрядником не підтверджено, за ствердженням позивача, будівельно-технічною виконавчою документацією (технічні паспорти якості, сертифікати відповідності, протоколи лабораторних випробувань, виконавчі схеми, тощо) та первинною бухгалтерською документацією (видаткові накладні, чеки, рахунки, договори субпідряду/оренди із актами виконаних робіт/наданих послуг, тощо) витрати бюджетних коштів у всіх актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на всю зазначену підрядником суму 291 919,36 грн з ПДВ та у всіх актах приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року на всю зазначену підрядником суму 334 266,85 грн.

Як зазначив позивач, проведене будівельними експертами інструментально-візуальне обстеження та дослідження існуючих документів дозволило зробити висновок, що окрім видалення зелених насаджень без вивезення їх з території будівельного майданчика, більше ніякі роботи в грудні 2018 року не виконувалися.

Таким чином, за ствердженням позивача, експертним звітом-висновком (з урахуванням зведеної відомості виконаних робіт) встановлено, що роботи на суму 178 358,89 грн, а саме підготовчі роботи на об`єкті: майданчик для складування матеріалів, тимчасова дорога, тимчасове водопостачання, електроосвітлювальні прилади, знесення зелених насаджень взагалі не здійснені, натомість відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт як виконані.

Експертний звіт-висновок, на переконання позивача, свідчить про те, що робота виконана неналежним чином із вимогою сплати державних коштів за фактично не існуючи обсяги робіт. Неналежність виконання підготовчих робіт за державні кошти є правочином із недодержанням вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства. Тобто, підрядна організація, шляхом внесення в акти приймання виконаних будівельних робіт недостовірних даних, відобразила в них роботи, які не виконувалися взагалі та виконання яких не підтвердила їх документально. За відображені підрядником в актах приймання виконаних будівельних робіт, які фактично не виконані, були перераховані державні кошти у розмірі 178 358,89 грн.

За ствердженням позивача, підрядник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, передбачені п. 1.3 договору, а висновки, викладені у експертному досліджені підтверджують внесення недостовірних даних підрядником в акти приймання виконаних будівельних робіт та відображення в них робіт, які не були виконанні взагалі.

У зв`язку з тим, що отриманим експертним звіт-висновком № Ек-Б-1/06-21/213, на думку позивача, встановлено, що роботи на суму 178 358,89 грн взагалі не були виконані, натомість відображені в актах як виконані та у зв`язку з тим, що у 2018 році підрядною організацією отримано кошти за роботи, які не були виконані замовник звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення посадовими особами підрядника, технагляду, авторського нагляду кримінальних правопорушень за статтями 190, 191, 366 Кримінального кодексу України. 14.09.2020 Бориспільським відділом поліції ГУНП в Київській області відкрито кримінальне провадження № 120201101000017320 шляхом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей стосовно вищевказаних правопорушень та визнано позивача потерпілою стороною.

Вищенаведені обставини, за ствердженням позивача, вказують, що в порушення ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором, а саме не виконав передбачені цим договором роботи у повному обсязі.

У зв`язку із вищенаведеним, за ствердженням позивача, 07.09.2020 Територіальне управління надіслало відповідачу претензію з повідомленням про виявлені відступи від умов договору № 06-22/412 підряду та вимогою відшкодування збитків в сумі 178 358,89 грн за оплачені, але не виконані роботи. Претензію позивач просив розглянути у місячний строк з дня її одержання. Проте, як зазначив позивач, відповідь на претензію позивач не отримав, відповідач вимоги позивача не виконав.

Позивач наголошуємо на тому, що отриманим експертним звіт-висновком № Ек-Б-1/06-21/213 встановлено, що підготовчі роботи по об`єкту «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» на суму 178 358,89 грн згідно договору №06-22/412 не були виконані. Зазначені встановлені факти, на переконання позивача, є доказом невиконання підрядною організацією взятих на себе зобов`язань по обсягу виконання підготовчих робіт за договором № 06-22/412. Отже, за ствердженням позивача, ним доведено у позовній заяві порушення відповідачем умов договору та невиконання робіт на суму 178 358,89 грн.

Як зазначив позивач, Територіальним управлінням за відображені підрядником в актах виконаних будівельних робіт, які фактично не виконані, були перераховані державні кошти у розмірі 178 358,89 грн, тобто позивачем були здійснені витрати за роботи, які не виконані відповідно умов договору № 06-22/412. Таким чином, позивач з посиланням на приписи ст. 224, 225 Господарського кодексу України стверджує, що відповідач порушив господарське зобов`язання та завдав Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області збитки у розмірі 178 358,89 грн.

З урахуванням зазначеного вище позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору заподіяних збитків у розмірі 178 358,89 грн.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяви проти позовних вимог позивача заперечує, стверджуючи що в грудні 2019 року ТОВ «Південенергомонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Територіального управляння Державної судової адміністрації України у Київській області про стягнення 334 266,85 грн заборгованості за неналежне виконання останнім за договором на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Відповідно до пояснень відповідача, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16875/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, позов ТОВ «Південенергомонтаж» задоволено повністю. У свою чергу, як зазначив відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Київській області сплатило 30.12.2020 на користь ТОВ «Південенергомонтаж» суму заборгованості в повному обсязі. Таким чином, як зазначив відповідач, судом першої та апеляційної інстанції в межах розгляду справи № 910/16875/19 вже було оцінку правовідносинам між позивачем та відповідачем, які виникли із договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018. Відповідач з посиланням на висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 910/16875/19 щодо виконання ТОВ «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» зобов`язань за договором підряду, який продовжував свою дію після 31.12.2018, право та обов`язок підрядника виконувати роботи у січні 2019, стверджує, що рішення судів в межах справи № 910/16875/19 спростовують твердження позивача, що роботи відповідачем здійснювали вже після закінчення строку дії договору.

Стосовно тверджень позивача щодо ненадання відповідачем разом з актами приймання виконаних будівельних робіт будь-яких документів про виконання умов договору відповідач також апелює до висновків, яких дійшов Господарський суд міста Києва у рішенні від 27.02.2020 у справі № 910/16875/19 та Північний апеляційний господарський суд у постанові від 30.09.2020, які встановили, що доводи відповідача (Територіального управляння Державної судової адміністрації України у Київській області) про невиконання підрядником вимоги замовника, викладеної у відповіді на претензію (лист №05-08/722/19 від 11.05.2019) щодо необхідності надання виконавчої документації, спростовуються листом ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» вих. № 05/06-01 від 05.06.2019 з доданою до нього документацією, який було отримано ТУ ДСА України у Київській області, про що свідчить відповідна відмітка останнього. Таким чином відповідач стверджує, що підрядник надав замовнику технічну та виконавчу документацію 05.06.2019 і позивачем не спростовано того, що така документація була надана не у повному обсязі.

Стосовно експертного висновку, який доданий позивачем до позовної заяви в якості доказу понесення позивачем збитків та неналежного виконання відповідачем умов договору відповідач з посиланням на висновок Північного апеляційного господарського суду у постанові від 30.09.2020 у справі № 910/16875/19 зазначив, що останній не може бути прийнятий в якості висновку експерта відповідно до процесуального законодавства, оскільки не містить відомостей про те, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий та те, що експертний висновок не містить відомостей про те, що останній підготовлений для подання до суду.

Відповідач зазначив, що позивач долучив до позовної заяви копію витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, який містить відомості про те, що Територіальне управляння Державної судової адміністрації України у Київській області 14.09.2020 звернулось до Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з заявою (повідомленням) про вчинення ТОВ «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191, ч. 1 КК України, у короткому викладі обставин зазначено, що ТОВ «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» отримав кошти від ТУ Державної судової адміністрації України у Київській області на виконання підготовчих робіт по об`єкту «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області», але фактичної їх не виконав, тим самим привласнив грошові кошти». Проте відповідач наголошує на тому, що підрядник у грудні 2018 року повністю відпрацював отриманий від замовника аванс, що підтверджується первинною документацією. Натомість замовник відмовився сплачувати на користь підрядника грошові кошти за виконані роботи за січень 2019 року, чим грубо порушив норми чинного законодавства України.

З урахуванням зазначеного вище відповідач стверджує про недоведеність позивачем неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 та, як наслідок, завдання позивачу збитків в сумі 178 358,89 грн, у зв`язку із чим, на думку відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу збитки в сумі 178 358,89 грн за оплачені за договором на виконання підготовчих робі № 06-22/412 від 27.11.2018 роботи щодо виконання робіт по влаштуванню майданчика для складування матеріалів, улаштування тимчасової дороги, улаштування тимчасового водопостачання, робіт по тимчасовому електрозабезпеченню будівельного майданчика, роботи по знесенню зелених насаджень, які не виконані, проте відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт як виконані.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір на виконання підготовчих робі № 06-22/412 від 27.11.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обов`язку (ст. 838 Цивільного кодексу України). Наведена правова норма кореспондується зі ст. 319 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як передбачено частиною першою статті 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За приписами частин першої і другої статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Судом було встановлено вище та узгоджено сторонами в п. 3.3 договору, що замовник відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 перераховує підряднику аванс в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Судом було встановлено, що 06.12.2018 позивач, на виконання п. 3.3 договору, перерахував на користь відповідача аванс в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт в сумі 291 447,14 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 3753 від 06.12.2018 на суму 291 447,14 грн із призначенням платежу: « 0501020;3122;Аванс 30%за під.по об`єкту буд.;зг. рах-фак№ СФ-0000029від28.11.18р.,зг. дог.№06-22/412від27.11.18р.;для Бориспільск.м.р.с.; в т.ч.ПДВ 48574,52грн».

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 4.1 договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами оформленням актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 4.2 договору, акт приймання виконаних робіт оформлюється та підписується підрядником та передається на підписання замовнику у двох екземплярах. Замовник протягом п`яти календарних днів з моменту отримання актів від підрядника, підписує акти, та повертає один екземпляр підряднику, або надає письмову мотивовану відмову від підписання актів.

За змістом п. 4.3 договору, у випадку, якщо замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання від актів, не повернув підряднику підписаний акт або не надав мотивовану відмову від підписання, то роботи зазначені в акті вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 між сторонами, за наслідками виконання відповідачем підрядних робіт та на виконання п. 4.1, 4.2 договору, складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 291 919,36 грн, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 18 683,14 грн щодо виконання робіт з влаштування майданчику будівельників та складування, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 143 982,72 грн щодо виконання робіт з улаштування тимчасової дороги, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 37 712,11 грн щодо виконання робіт з тимчасового водопостачання на каналізацію, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 62 047,97 грн щодо виконання робіт з тимчасового електрозабезпечення будівельного майданчика та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 29 493,42 грн щодо виконання підготовчих робіт.

Суд встановив, що усі вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника та скріплені їх відтискам печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

27.12.2018 позивачем здійснено остаточний розрахунок за виконані роботи в грудні 2018 року на суму 472,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4494 від 27.11.2018 на суму 472,22 грн із призначенням платежу: « 0501020;3122;за підг.роботи по об`єкт.буд.Бориспіль.м.р.с. зг.КБ-3 від 26.12.18р.; дог.№06-22/412від27.11.18р.;для Бориспільск.м.р.с.; в т.ч.ПДВ 78,70грн», копія якого наявна в матеріалах справи.

За ствердженням позивача, будь-які інші документи щодо виконання або сплати робіт в межах строку дії договору № 06-22/412 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області в 2018 році не надходили.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив позивачу лист вих. № 03/04-19 від 03.04.2019, разом з яким, відповідно до розділу 4 договору, направив позивачу для підписання акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та підсумкові відомості ресурсів на загальну суму 334 266,85 грн. Листом позивач просив підписати зазначені документи та повернути відповідачу його екземпляри протягом 5 календарних днів. Разом з листом відповідач направив позивачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати 2019 (15_2_ПД_КБЗа), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/4 за січень 2019 року (15_2_8-4_ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-4_ПД_ИВР), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/1 за січень 2019 року (15_2_8-1_ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-1_ПД_ИВР), акт приймання виконаних будівельних робіт №2/2 за січень 2019 року (15_2_8-2_ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-2_ПД_ИВР), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/3 за січень 2019 року (15_2_8-3 ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-3_ПД_ИВР) акт приймання виконаних будівельних робіт №2/5 за січень 2019 року (15_2_8-5_ПД_КБ2в) та підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-5_ПД_ИВР).

Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», п. 31 якої передбачає зобов`язання підрядника інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором підряду, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду.

Суд звертає увагу позивача, що предметом договору № 06-22/412 є виконання замовником підготовчих робіт по об`єкту «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області: Київська область, вул. Сергія Камінського,6а».

Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 446, будівельні роботи роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Підготовчі роботи роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

З огляду на наведене, суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки предметом договору № 06-22/412 є виконання замовником підготовчих робіт по об`єкту «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області: Київська область, вул. Сергія Камінського,6а», у той час як відповідно до п. 1 Постанови № 668, Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва.

Водночас позивач стверджує, що проведене будівельними експертами інструментально-візуальне обстеження та дослідження існуючих документів, за наслідками якого була складено експертний звіт-висновок № Ек-Б-1/06-21/213, дозволило зробити висновок, що окрім видалення зелених насаджень без вивезення їх з території будівельного майданчика, більше ніякі роботи в грудні 2018 року не виконувалися.

Таким чином, за ствердженням позивача, експертним звітом-висновком № Ек-Б-1/06-21/213 (з урахуванням зведеної відомості виконаних робіт) встановлено, що роботи на суму 178 358,89 грн, а саме підготовчі роботи на об`єкті: майданчик для складування матеріалів, тимчасова дорога, тимчасове водопостачання, електроосвітлювальні прилади, знесення зелених насаджень, підрядником взагалі не здійснені, натомість відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт як виконані. Тобто, за ствердженням позивача, підрядна організація шляхом внесення в акти приймання виконаних будівельних робіт недостовірних даних, відобразила в них роботи, які не виконувалися взагалі та виконання яких не підтвердила документально. За відображені підрядником в актах приймання виконаних будівельних роботи, які фактично останнім не виконані, були перераховані державні кошти у розмірі 178 358,89 грн.

Вищенаведені обставини, на думку позивача, вказують що, в порушення ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором № 06-22/412, а саме не виконав передбачені цим договором роботи у повному обсязі. В порушення статей 857, 859 Цивільного кодексу України відповідач не виконав роботу, що відповідає умовам договору № 06-22/412.

Дослідивши долучену позивачем до позовної заяви зведену відомість виконаних робіт за грудень 2018 та січень 2019 року (том. 1 а.с. 281), складену будівельними експертами за наслідками інструментально-візуального обстеження та дослідження існуючих документів, суд встановив, що остання містить відомості щодо найменування робіт, яки виконувались у грудні 2018 січні 2019, їх вартість згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, відомості про суми, рекомендовані після підтвердження документами від підрядника та різниця між сумами, зазначеними в актах, та рекомендованими сумами.

Так різниця між сумами, зазначеними в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, та сумами, рекомендованими після підтвердження документами від підрядника, складає -280382,09 грн. Різниця між сумами, зазначеними в акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, та сумами, рекомендованими після підтвердження документами від підрядника, складає 102 023,20 грн.

Таким чином, разом за 2 місяці (грудень 2018 січень 2019) різниця між сумами, зазначеними в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 січень 2019 року, та сумами, рекомендованими після підтвердження документами від підрядника, складає -178 358,89 грн.

Вказана сума, за ствердженням позивача, відображена підрядником в актах приймання виконаних будівельних робіт, які фактично не виконані, та є збитками, завданими позивачу внаслідок неналежного виконання підрядником договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 859 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

За змістом частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В пункті 4.1 договору визначено, приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами оформленням актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 4.2 договору, акт приймання виконаних робіт оформлюється та підписується підрядником та передається на підписання замовнику у двох екземплярах. Замовник протягом п`яти календарних днів з моменту отримання актів від підрядника, підписує акти, та повертає один екземпляр підряднику, або надає письмову мотивовану відмову від підписання актів.

За змістом п. 4.3 договору, у випадку, якщо замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання від актів, не повернув підряднику підписаний акт або не надав мотивовану відмову від підписання, то роботи зазначені в акті вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником без зауважень.

Водночас підпунктом 2.1.4 договору передбачено зобов`язання замовника приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Також пунктом підпунктом 2.1.5 договору визначено, що замовник зобов`язаний негайно повідомити підрядника про виявлені під час та/або після прийняття робіт відступи від умов договору або інші недоліки (недоробки, дефекти тощо) в роботі.

Підпунктом 2.2.1 договору замовник наділений правом відмовитися від прийняття закінчених робіт (об`єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Крім того відповідно до пп. 2.2.2, 2.2.3 замовник має право здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд, здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, контроль за ходом та обсягами виконання робіт, за виконання робіт у строки, встановлені цим договором та додатками до нього, якістю будівельних і монтажних робіт, якістю матеріалів, що використовуються.

Замовний має право вимагати від підрядника безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або доручити їх виправлення іншій особі (організації) (підп. 2.2.5 договору).

Підпунктом 2.2.8 договору передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання за призначенням і не можуть бути виправлені підрядником, замовником або третьою особою.

Тобто позивач мав змогу безперешкодно здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд та контроль за ходом та обсягами виконання робіт та за виконанням робіт у строки, встановлені цим договором та додатками до нього, якістю будівельних і монтажних робіт, якістю матеріалів, що використовувались.

Отже позивач фактично як безпосередньо перед прийняттям робіт, так і в ході виконання робіт мав змогу виявити всі наявні недоліки та дефекти роботи, якщо такі дійсно існували.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 між сторонами, за наслідками виконання відповідачем підрядних робіт та на виконання п. 4.1, 4.2 договору, складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 291 919,36 грн, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 18 683,14 грн щодо виконання робіт з влаштування майданчику будівельників та складування, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 143 982,72 грн щодо виконання робіт з улаштування тимчасової дороги, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 37 712,11 грн щодо виконання робіт з тимчасового водопостачання на каналізацію, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 62 047,97 грн щодо виконання робіт з тимчасового електрозабезпечення будівельного майданчика та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 1 від 26.12.2018 на суму 29 493,42 грн щодо виконання підготовчих робіт.

Судом було встановлено, що усі вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника та скріплені їх відтискам печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Суд наголошує на тому, що норми матеріального права та умови договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 не наділяють замовника правом в односторонньому порядку здійснювати переоцінку підписаних ним актів приймання виконаних підрядних робіт.

Суд враховує, що між позивачем та третьою особою ТОВ «Будівельно-інжинірингова компанія «Монтажсервіс», на виконання п. 2.2.4 договору, було укладено договір про надання послуг із здійснення технічного нагляду № 06-22/433 від 04.12.2018, пунктом 1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе здійснення технічного нагляду згідно «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд» по об`єктах згідно додатка 1, а саме: «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, 6а» Підготовчі роботи.

Відомостей від третьої особи, яка здійснювала технічний нагляд під час будівництва об`єкта, щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 матеріали справи не містять.

Водночас відповідно до умов підпункту 2.2.4 договору делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.

Також, виходячи зі змісту 2.1.4 договору замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку виконані роботи незалежно від умов виконання договору технічного нагляду. Тобто делегування замовником окремих його функцій по об`єкту будівництва жодним чином не звільняло останнього від обов`язку оглянути виконану роботу, щоб виявити можливі недоліки.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у ході виконання договору заявляв про будь-які недоліки у роботах. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні, натомість, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року підписані без заперечень та зауважень зі сторони позивача й оплачені в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Позивач стверджує, що попереднім будівельно-технічним обстеженням виконаних будівельних робіт по об`єкту «Підготовчі роботи під «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області», розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, 6-а, згідно експертного звіту-висновку серед іншого встановлено, що в наданих актах виконаних робіт було встановлення невідповідність обсягу виконаних робіт на суму 178 358,89 грн з ПДВ. Проведене будівельними експертами інструментально-візуальне обстеження та дослідження існуючих документів дозволило зробити висновок, що окрім видалення зелених насаджень без вивезення їх з території будівельного майданчика, більше ніякі роботи в грудні 2018 року не виконувалися. Позивач посилається на те, роботи на суму 178 358,89 грн, а саме підготовчі роботи на об`єкті: майданчик для складування матеріалів, тимчасова дорога, тимчасове водопостачання, електроосвітлювальні прилади, знесення зелених насаджень взагалі не здійснені, натомість відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт як виконані.

З огляду на зазначене суд наголошує на тому, що відсутність виконаних будівельних робіт за договором у грудні 2018 року це явні недоліки і вони не могли бути не встановленими під час прийняття виконаних робіт в грудні 2018, а тому, не заявивши про них підряднику під час прийняття робіт, замовник втратив право посилатись на відсутність виконаних робіт та не може в односторонньому порядку коригувати акти приймання виконаних будівельних робіт.

З огляду на те, що 26.12.2018 замовник прийняв виконані підрядником роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2018 року на загальну суму 291 919,36 грн без перевірки, а також не повідомив належним чином підрядника про проведення перевірки обсягів виконаних робіт, як це визначено пунктом 2.1.4, 2.1.5 договору, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача, що окрім видалення зелених насаджень без вивезення їх з території будівельного майданчика, більше ніякі роботи в грудні 2018 року не виконувалися.

Щодо актів приймання виконаних будівельних робіт, які були направлені позивачу разом з листом відповідача вих. № 03/04-19 від 03.04.2019 суд зазначає таке.

Як було встановлено судом раніше, відповідач направив позивачу лист вих. № 03/04-19 від 03.04.2019, в яку відповідно до розділу 4 договору направив позивачу для підписання акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та підсумкові відомості ресурсів на загальну суму 334 266,85 грн. Листом позивач просив підписати зазначені документи та повернути відповідачу його екземпляри протягом 5 календарних днів. Разом з листом відповідач направив позивачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати 2019 (15_2_ПД_КБЗа), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/4 за січень 2019 року (15_2_8-4_ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-4_ПД_ИВР), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/1 за січень 2019 року (15_2_8-1_ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-1_ПД_ИВР), акт приймання виконаних будівельних робіт №2/2 за січень 2019 року (15_2_8-2_ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-2_ПД_ИВР), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/3 за січень 2019 року (15_2_8-3 ПД_КБ2в), підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-3_ПД_ИВР) акт приймання виконаних будівельних робіт №2/5 за січень 2019 року (15_2_8-5_ПД_КБ2в) та підсумкову відомість ресурсів (15_2_8-5_ПД_ИВР).

Суд встановив, що вищенаведені документи підписані уповноваженою особою, яка здійснювала технічний нагляд на об`єкті, та скріплені її відтиском печатки підприємства без зауважень та заперечень.

Згідно пояснень позивача, будь-яке листування з питань проведення робіт поза межами строку дії договору підрядною організацією не здійснювалося. Крім того, в порушення п. 2.3.18 договору підрядник не надавав акти приймання виконаних будівельних робіт замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця включно, а акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року направлені на адресу Територіального управління лише 04.04.2019. Вказані обставини, на переконання позивача, ставлять під сумнів виконання будь-яких робіт згідно договору.

Судом встановлено, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом ТОВ «Південенергомонтаж» до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БМТ «Південенергомонтаж» про стягнення 334 266,85 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16875/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, позов задоволено повністю. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на користь ТОВ «Південенергомонтаж» 334266,85 грн заборгованості та 5 014,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 27.02.2020 у справі № 910/16875/19 встановив, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року: № 2/4, № 2/, № 2/2, № 2/3, № 2/5 на загальну суму 334 266,85 грн направлені відповідачу для підписання 04.04.2019 (накладна 0405039755904). Відповідачем під час розгляду справи не заперечувалось щодо отримання вказаних актів для підписання. Враховуючи умови п. 4.3 договору, якщо замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання від актів, не повернув підряднику підписаний акт або не надав мотивовану відмову від підписання, то роботи зазначені в акті вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником без зауважень. Проте, як встановлено судом, замовник отримані акти не підписав, своїх заперечень щодо обсягів робіт, відображених в цих актах, не висловив. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані виконавцем за договором на суму 334 266,85 грн. Більше того, у судовому засіданні 04.02.2020 відповідач підтвердив, що роботи на суму 334 266,85 грн виконані, але не в строк, який передбачений договором.

Крім того, Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 30.09.2020 у справі № 910/16875/19 зазначив, що наведені у клопотанні доводи відповідача про невиконання підрядником вимоги замовника, викладеної у відповіді на претензію (лист № 05-08/722/19 від 11.05.2019) щодо необхідності надання виконавчої документації, спростовуються листом ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» вих. № 05/06-01 від 05.06.2019 з доданою до нього документацією, який було отримано ТУ ДСА України у Київській області, про що свідчить відповідна відмітка останнього. Таким чином, підрядник надав відповідачеві технічну та виконавчу документацію 05.06.2019. Доказів того, що така документація була надана не у повному обсязі матеріали справи не містять. Твердження відповідача про те, що останнім у листі №06-11/1888/19 від 15.11.2019 в черговий раз наголошувалось на ненаданні підрядником технічної та виконавчої документації, спростовується змістом такого листа, копія якого наявна в матеріалах справи, зі змісту якого вбачається, що відповідач посилався лише на неможливість оплати виконаних робіт у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування. Доводи відповідача стосовно того, що в суді першої інстанції відповідач звертав увагу на необхідність підтвердження підрядником факту виконання робіт, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт виконання робіт за договором, а посилався лише на відсутність підстав для здійснення їх оплати, оскільки такі роботи були виконані в новому бюджетному періоді та поза межами строку дії договору, а у судовому засіданні 04.02.2020 представник відповідача підтвердив, що роботи на суму 334 266,85 грн були виконані, але не в строк, який передбачений договором.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 р. по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 р. по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16875/19, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Таким чином, Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 27.02.2020 у справі № 910/16875/19 встановив, що роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року: № 2/4, № 2/, № 2/2, № 2/3, № 2/5 на загальну суму 334 266,85 грн, виконані підрядником, але не в строк, який передбачений договором, що підтверджено самим замовником під час розгляду справи № 910/16875/19 в суді першої інстанції.

Крім того, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, що не спростовано позивачем, 30.12.2020 ТУ ДСА України по Київській області сплатило на користь ТОВ «Південенергомонтаж» суму заборгованості за вказаними актами за січень 2019 року в повному обсязі.

Стосовно експертного звіту-висновку № Ек-Б-1/06-21/213, наданого позивачем на підтвердження факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 06-22/412 та заподіяння позивачу збитків в сумі 178 358,89 грн за відображені підрядником в актах приймання виконаних будівельних робіт роботи, які фактично не виконані відповідачем, суд встановив та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Умовами частин 1, 2, 5, 6 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Дослідивши наданий позивачем експертний звіт-висновок № Ек-Б-1/06-21/213, складений за результатами проведення будівельно-технічного обстеження виконаних будівельних робіт по об`єкту «Підготовчі роботи під «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6а», суд встановив, що останній не містить відомостей про те, що будівельні експерти Алампієва Т.П та Григор`єв І.І. повідомлені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Також суд встановив, що експертний звіт-висновок № Ек-Б-1/06-21/213, всупереч приписам ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не містить відомостей про те, що останній підготовлений для подання до суду.

Долучена позивачем заява від 03.09.2020, надана позивачу будівельними експертами до складеного експертного звіт-висновку № Ек-Б-1/06-21/213 з повідомленням про те, що висновок підготовлено для можливості подання до суду та експерти повідомлені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, не може бути прийнятий судом в якості дотримання приписів ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до абзаців 14, 15 пункту 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України; інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію).

Отже законодавець визначає, що обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

З огляду на наведе, суд наголошує на тому, що відомості про обізнаність експертів про кримінальну відповідальність за завідомо не правдивий висновок та відомості про те, що висновок експерта підготовлено для подання до суду, повинні бути зазначені безпосередньо у вступній частині самого висновку експерта, тобто у даному випадку у вступній частині експертного звіт-висновку № Ек-Б-1/06-21/213, а не в окремій заяві.

З огляду на викладене, якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України, то такий висновок є недопустимим доказом.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/684/18 та у постанові від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для дослідження наданого позивачем експертного звіт-висновок № Ек-Б-1/06-21/213, оскільки цей доказ в розумінні ст. 77 ГПК України є недопустимим доказом.

Разом з тим, з метою підтвердження або спростування факту неналежного виконання відповідачем умов договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 за спірними актами, суд вирішив за необхідне задовольнити клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та призначити у справі № 911/3579/20 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Поняття судової експертизи визначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу», як дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2021 призначено судову будівельно-технічну експертизу по справі № 911/3579/20, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експерту поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується фактично та документально обсяг робіт, виконаних ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» по договору № 06-22/412 від 27.11.2018, згідно переліку, який міститься в усіх актах приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А?

2. Якщо ні, то які саме роботи та на яку суму, зазначені в актах, не підтверджені та не виконані ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А?

Як вже зазначено судом вище, відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У п. 18 Постанови № 4 від 23.03.2012 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експерта № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023, складений судовий експертом Вагіфом Ашуровим за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/3579/20, суд встановив, що судовий експерт за наслідками експертного дослідження дійшов наступних висновків:

1. Обсяги робіт, які наведені в наданих на дослідження актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 та січень 2019 року, і які можливо було перевірити станом на момент проведення обстеження, не відповідають даним актів приймання виконаних будівельних робіт ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» по договору № 06-22/412 від 17.11.2018 на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А.

Визначити, чи підтверджується документально обсяг робіт, виконаних ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, не вбачається за можливе.

2. На об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, відсутній пожежний щит на суму 3 526,26 грн (із урахуванням ПДВ).

Згідно ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

У дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що вперше візуально-інструментальне обстеження проводилося 09.12.2022.

Судовий експерт зазначив, що проаналізувавши надані на дослідження акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 та січень 2019 року, а також провівши візуально-інструментальне обстеження експертом встановлено, що перелік робіт, які внесено до звітної документації можливо поділити на наступні категорії: - супутні (допоміжні). Станом на момент проведення обстеження дані види робіт перевірити не можливо. В свою чергу ці види робіт технологічно пов`язані з виконанням наступних будівельних робіт; - приховані будівельні роботи; - роботи, які фактично перевірити оглядом та відповідними вимірами не вбачається за можливе; - роботи, які фактично можливо перевірити оглядом та відповідними вимірами.

За результатами проведеного візуально-інструментального обстеження судовим експертом наведено список будівельних робіт, які можливо віднести до супутніх (допоміжних) робіт, які внесено у акти за грудень 2018 та січень 2019 року, та зазначено про те, що супутні (допоміжні) роботи перевіряються технічним наглядом безпосередньо під час їх виконання або одразу після завершення їх виконання перед початком виконання наступних робіт, тому встановити їх виконання та обсяги під час проведення обстеження не вбачається можливим.

Факт виконання та обсяги прихованих робіт, який наведений експертом у дослідній частині, при проведенні візуального обстеження, без розбирання будівельних елементів встановити не вбачається можливим.

Обсяги будівельних робіт, які станом на момент проведення візуально-інструментального обстеження перевірити оглядом та відповідними вимірами не вбачається за можливе, відносяться наступні роботи: - звалювання дерев м`яких порід з кореня, діаметр стволів до 32 см; - засипка підкорінних ям бульдозерами; - корчування густого чагарника і дрібнолісся у ґрунтах природного залягання, - приєднання каналізаційних трубопроводів до існуючих мереж в сухих ґрунтах; - улаштування круглих збірних залізобетонних каналізаційних колодязів діаметром 1 м. Інформативність наданої на дослідження проектної документації не достатня для того, щоб визначити які саме зелені насадження підлягають видаленню, тому визначити об`єми робіт вказаних робіт не вбачається можливим.

На момент обстеження місця, відповідно до проектної документації, влаштування каналізаційних колодязів діаметром 1 м, визначити, об`єми робіт з приєднання каналізаційних трубопроводів до існуючих мереж в сухих ґрунтах та улаштування круглих збірних залізобетонних каналізаційних колодязів діаметром 1 м не вбачається за можливе з підстав, наведених судовим експертом у дослідницькій частині висновку.

В результаті аналізу та дослідження актів виконаних будівельних робіт, а також фактично виконаних будівельних робіт, які можливо було перевірити під час проведення обстеження, було виявлено невідповідність, а саме на об`єкті дослідження відсутній щит пожежний. Отже, за результатом проведеного візуально-інструментального обстеження експерт приходять до висновку, що обсяги та вартість робіт, які наведені в наданих на дослідження актах приймання виконаних будівельних робіт, і які можливо було перевірити станом на момент проведення обстеження, не відповідають даним актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 3 526,26 грн. (із урахуванням ПДВ).

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши висновок експерта № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023 в частині відсутності пожежного щита на суму 3 526,26 грн на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, суд критично оцінює висновок експерта в цій частині, оскільки, як встановлено судом раніше, вперше візуально-інструментальне обстеження проводилося 09.12.2022, натомість роботи з улаштування пожежного щиту виконувались у грудні 2018 року та передані замовнику 26.12.2018 згідно акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2018 щодо тимчасового електрозабезпечення будівельного майданчика.

Отже судовим експертом виявлено відсутність пожежного щита на суму 3 526,26 грн на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, майже через 4 роки після підписання акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2018 від 26.12.2018.

Суд враховує, що пожежний щит є рухомим майном. Відомостей про те, що на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, надаються послуги з охорони вказаного об`єкта матеріали справи не містять.

З огляду на наведене суд критично оцінює висновок експерта в частині відсутності пожежного щита на суму 3 526,26 грн на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, та не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу неналежного виконання відповідачем умов договору № 06-22/412 від 27.11.2018.

Висновком експерта № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023 в частині відповіді на перше питання щодо підтвердження фактично та документально обсягу робіт, виконаних ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» по договору № 06-22/412 від 27.11.2018, згідно переліку, який міститься в усіх актах приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті «Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області» за адресою: Київська обл., вул. Сергія Камінського, 6А, господарський суд не вбачає за можливе підтвердити або спростувати факт неналежного виконання відповідачем умов договору № 06-22/412 від 27.11.2018.

Згідно ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

За таких обставин, суд не приймає результати судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/3579/20, які викладені висновку експерта № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023, в якості належного доказу в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу неналежного виконання відповідачем умов договору № 06-22/412 від 27.11.2018 та невиконання відповідачем по спірному об`єкту підготовчих робіт на суму 178 358,89 грн, та як наслідок, доказу завдання позивачу збитків на вказану суму.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем зобов`язань за договором № 06-22/412 від 27.11.2018 та невиконання відповідачем по спірному об`єкту підготовчих робіт на суму 178 358,89 грн, та як наслідок, доказу завдання позивачу збитків на вказану суму, позивач до суду не надав та матеріали справи не містять.

Відомостей про те, що станом на дату розгляду даної справи в межах кримінального провадження № 120201101000017320 наявний вирок суду відносно ТОВ «БМТ «Південенергомонтаж» з приводу отримання відповідачем грошових коштів від позивача на виконання підготовчих робіт, які фактично не виконав, чим відповідач привласнив грошові кошти, матеріали справи також не містять та позивачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, надані позивачем на підтвердження неналежного виконання відповідачем договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 та висновок експерта № 30392/21-44/31632/21-44 від 20.04.2023, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено суду факт порушення відповідачем умов договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 та не доведено того, що відповідач, в порушення ст. 857, 859 Цивільного кодексу України, не виконав роботу, що відповідає умовам договору, та відобразив в актах приймання будівельних робіт роботи, які фактично оплачені, проте не виконані відповідачем на суму 178 358,89 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України передбачено, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: - протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; - шкідливий результат такої поведінки (збитки); - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; - вина правопорушника.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Статтею 623 ЦК України зазначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення ч. 2 ст. 623 ЦК України кореспондує положенням ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, якщо кредитор пред`являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Крім того, кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

З урахуванням усього вищенаведеного у сукупності, враховуючи встановлені судом обставини справи та наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем повного складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, а саме: позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, яка полягала у неналежному виконанні відповідачем зобов`язань за договором № 06-22/412 від 27.11.2018 та невиконання відповідачем по спірному об`єкту підготовчих робіт на суму 178 358,89 грн, не доведено завдання позивачу діями/бездіяльністю відповідача шкоду; не доведено розміру завданих збитків та причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідача та заподіяними збитками.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивач в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, не довів та належних доказів на підтвердження вказаних ним відомостей до суду не надав, з урахуванням не доведення позивачем усіх елементів складу цивільного правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності, господарський суд прийшов висновку, що позовні вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний трест «Південенергомонтаж» про стягнення збитків в сумі 178 358,89 грн, що спричинені неналежним виконання відповідачем умов договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018, нормативно та документально не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко