ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року м. Харків Справа № 913/456/23
Провадження №1/913/456/23
За позовом виконувача обов`язків керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивачів:
Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків,
Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, смт. Новоайдар Щастинського району Луганської області
до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства Новоайдарська багатопрофільна лікарня Новоайдарської селищної ради, смт. Новоайдар Щастинського району Луганської області
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ, м. Київ
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 134885 грн 56 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання Чуєва М.С.
За участю прокурора Хряка О.О. та представника співвідповідача адвоката Симбірцева Є.В.
Суть спору: про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021, № 6 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 15 від 09.02.2021 та стягнення з співвідповідача на користь Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області безпідставно збережених бюджетних коштів в сумі 134885 грн 56 коп. (з урахуванням заяви прокурора від 26.01.2024 про збільшення розміру позовних вимог).
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши прокурора та представника співвідповідача, суд дійшов до наступного.
Справа є підсудною господарському суду Луганської області на підставі п. 2 ст. 29 ГПК України, якою передбачено, що позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцемзнаходження одного з відповідачів.
Ухвалою від 26.12.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженого Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ, - на 90 діб, до 13.05.2024.
У відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.
У вказаному переліку значиться Новоайдарська селищна територіальна громада (UA44160030000020916) Луганської області (25.02.2022), на території якої зареєстровані 2-ий позивач та відповідач.
Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до смт. Новоайдар Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення цих учасників судового процесу про розгляд справи розмістив відповідне оголошення на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті (www.court.gov.ua/sudy/).
У цій справі має місце звернення до суду виконувача обов`язків керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави, а правове регулювання участі прокурора у розгляді справ у господарському суді здійснюється ст. 53 ГПК України, згідно з якою прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.
При цьому прокурор для представництва інтересів держави в господарському суді повинен обґрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Також ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Підставою позову прокурор зазначає порушення економічних інтересів держави, що виразилась у вчиненні незаконного правочину і, як наслідок, проведення бюджетного фінансування з порушенням законодавчо встановленого порядку. З метою усунення порушень бюджетного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель та повернення незаконно сплачених підприємству бюджетних коштів, що призвело до їх нераціонального використання, такі інтереси держави потребують захисту.
Так, у позовній заяві виконувач обов`язків керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області зазначив, що Комунальним некомерційним підприємством Новоайдарська багатопрофільна лікарня 14.12.2021 на платформі публічних закупівель розміщене оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-12-04-001488-а про закупівлю електричної енергії в обсязі 246764 кВт*год, очікуваною вартістю 937 704,72 грн, кінцевий строк для подання пропозицій учасниками - 21 грудня 2020 18:00 год. Критерії вибору переможця - ціна 100% (п. 4.3 Розділу 1, Розділ 5 Тендерної документації).
Відповідно до оприлюдненого річного плану закупівлі джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет.
У закупівлі прийняли участь два учасники ТОВ ЕНЕРА СХІД з остаточною ціновою пропозицією 448300,10 грн та ТОВ ЕНЕРГУМ з остаточною ціновою пропозицією 834 062,32 грн. Протоколом тендерного комітету замовника від 22.01.2021 переможцем процедури закупівлі визначений ТОВ ЕНЕРГУМ.
09.02.2021 між ТОВ ЕНЕРГУМ та КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня укладено договір № 15, предметом якого є постачання електричної енергії в кількості 246764 кВт/год на суму 834062,32 грн.
Як зазначає прокурор, додаткові угоди № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021 та № 6 від 18.08.2021, які були укладені відповідачами у подальшому, підлягають визнанню недійсними, оскільки через них суттєво збільшено ціну за одиницю товару, зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу, який, як бюджетна установа здійснив значну переплату бюджетних коштів за отриманий товар.
Прокурор вважає, що сторонами всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав порушено вимоги Закону України Про публічні закупівлі, за змістом спірних правовідносин було відсутнє стале коливання ціни електричної енергії в бік збільшення, не дотримано вимогу щодо пропорційності зміни ціни відповідно до пропорції коливання ціни на товар на ринку, а тому додаткові угоди № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021 та № 6 від 18.08.2021 до договору № 15 від 09.02.2021 є оспорюваними правочинами та підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 5 ст. 41 вказаного Закону, ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України та ст. 207 ГК України.
Як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю та Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Статтею 7 Закону України Про публічні закупівлі визначено органи, які здійснюють державне регулювання, контроль у сфері закупівель та громадський контроль, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органам.
У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях.
Основним завданням офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей (п. 3 Положення).
Згідно з п. 4 Положення офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.
Офіс вживає заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Також офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.п. 18 п. 6 Положення).
Таким чином, Північно-східний офіс Держаудитслужби також наділений повноваженнями звертатися до суду на захист інтересів держави в спірних правовідносинах.
Так, Щастинська окружна прокуратура Луганської області листом від 29.08.2023 № 54-1306вих-23 звернулась до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про встановлені порушення та проханням надати інформацію щодо вжитих заходів державного фінансового контролю або запланованих до вжиття таких заходів за результатами вивчення наданої інформації. Проте, у листі від 05.09.2023 № 202031-17/3719 Північно-східним офісом Держаудитслужби надано відповідь, що до апарату Офісу не надходили доручення Голови Держаудитслужби та його заступників, Офісом не проводились заходи державного фінансового контролю та не вживались заходи з усунення зазначених порушень. Разом з тим лист окружної прокуратури переадресовано до управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області.
Листом від від 07.09.2021 № 201203-17/979 управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області повідомило, що заходи державного фінансового контролю не вживались, також зазначено про відсутність потреби Управління для звернення до суду.
Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах - Північно-східним офісом Держаудитслужби, заходи державного фінансового контролю не вжиті, внаслідок чого порушення продовжує існувати, а інтереси держави та територіальної громади не відновлені, тобто також продовжують бути порушеними. Вказане є бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та підставою для представництва інтересів держави в його особі органами прокуратури.
Згідно із ст. 143 Конституції України місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Відповідно до ст. 76 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.
Таким чином, держава є заінтересованою у дотриманні встановлених нею вимог у відповідних законах, передусім, які пов`язані з використанням бюджетних коштів, у тому числі коштів місцевих бюджетів.
Відповідно до інформації, яка міститься на платформі публічних закупівель, джерелом закупівлі електричної енергії є місцевий бюджет. За інформацією УДКСУ в Новоайдарському районі Луганської області джерелом фінансування закупівлі за договором є бюджет Новоайдарської селищної ради, а саме його загальний фонд.
За інформацією Новоайдарської селищної військової адміністрації закупівля відбувалась за рахунок коштів бюджету селищної ради, а саме за рахунок загального фонду бюджету, згідно з комплексною програмою розвитку та фінансової підтримки КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня на 2021 - 2022 роки, затвердженою рішенням Новоайдарської селищної ради від 05.02.2021 №7/3.
Фінансування лікарні у 2021 році саме за Програмою підтверджується й рішенням Про селищний бюджет на 2021 рік від 22.12.2020 № 3/6.
Згідно з рішенням Щастинської районної ради від 21.12.2020 № 2/13 та Новоайдарської селищної ради від 28.12.2020 № 4/2, КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня з 01.01.2021 передана на фінансування з селищного бюджету, розпорядником коштами якого є Новоайдарська селищна рада.
20.01.2021 Щастинською районною радою прийнято рішення № 4/4 про вихід Новоайдарської районної ради із складу засновників та правонаступників, зокрема, КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня.
В той же час, з 01.01.2021 рішенням Новоайдарської селищної ради № 4/2 від 28.12.2020 селищна рада прийняла на фінансування КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня.
24.02.2021 Новоайдарська селищна рада прийняла рішення № 9/6 про прийняття в оперативне управління лікарні та набула статусу засновника лікувального закладу.
Рішенням ради від 24.02.2021№ 9/11 КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня Новоайдарської районної ради Луганської області перейменоване на КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня Новоайдарської селищної ради Луганської області та затверджений новий статут установи, в якому закріплені повноваження засновника в частині здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю.
Таким чином, Новоайдарська селищна рада на час закупівлі була головним розпорядником коштів бюджету територіальної громади та здійснювала фінансування КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня з 01.01.2021, тому лікарня є підзвітною та підконтрольною по відношенню до селищної ради.
Як нормами Бюджетного кодексу України, так і Статутом лікарні, рішенням Новоайдарської селищної ради від 22.04.2021 № 13/8 Про затвердження заходів щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів Новоайдарська селищна рада була наділена достатнім обсягом повноважень з контролю за витрачання коштів місцевого бюджету, у тому числі за взятими бюджетними зобов`язаннями підзвітною установою.
У відповідності до приписів ст. 4 Закону України Про правовий режим воєнного стану на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження по управлінню майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (п. 12 ч. 2 ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану).
Указом Президента України № 665/2022 від 23.09.2022 Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганської області на виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану утворено Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області.
Відповідно до постанови Верховної Ради України № 2705-ІХ від 03.11.2022 Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Сватівському, Старобільському, Щастинському районах Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України Про правовий режим воєнного стану у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник, зокрема, Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України Про правовий режим воєнного стану, здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету, відповідного міського голови; комунальні підприємства, установи та організації відповідних територіальних громад підпорядковуються начальникам відповідних військових адміністрацій населених пунктів.
Згідно з п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади; управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних.
Таким чином, повноваження Новоайдарської селищної ради Луганської області, яка є представницьким органом територіальної громади, у зв`язку із введенням військового стану та утворенням Новоайдарської селищної військової адміністрації - припинені (без припинення юридичної особи).
Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області на цей час є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.
Щастинської окружною прокуратурою Луганської області на адресу Новоайдарської селищної військової адміністрації направлено лист від 29.08.2023 № 54-1307вих-23, в якому викладені встановлені порушення та підстави для повернення коштів до бюджету територіальної громади.
Новоайдарська селищна військова адміністрація листом від 12.09.2023 № 1680 повідомила Щастинську окружну прокуратуру, що укладання спірних додаткових угод проводилось у відповідності до встановленої законодавством процедури, на підставі коливання ціни на товар на ринку. Також зазначено, що документи з питань зазначеної закупівлі залишились на тимчасово окупованій території Луганської області, у зв`язку із чим не можуть бути надані. КНП Новоайдарська багатопрофільна лікарня є окремою юридичною особою, документація із закупівель до Новоайдарської селищної ради не надходила.
Оскільки засновником лікарні та власником її майна є територіальна громада, в особі якої у певний період діяла Новоайдарська селищна рада та на цей час діє Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області, яка фінансує і контролює діяльність комунальних закладів, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, суд робить висновок, що саме нею допущено бездіяльність не повернуті кошти, безпідставно отримані постачальником електричної енергії, які підлягають поверненню саме до бюджету територіальної громади.
Щастинська окружна прокуратура Луганської області листами від 12.12.2023 № 54-2021вих-23 та № 54-2022вих-23 повідомила Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України та Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 за позовом також органу прокуратури невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У зв`язку з тим, що органами Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України та Новоайдарською селищною військовою адміністрацією Щастинського району Луганської області не вжиті заходи до усунення зазначених порушень, в ухвалі від 26.12.2023 суд підтвердив підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі цих органів, які стали позивачами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.
Так, 14.12.2021 на платформі публічних закупівель КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" розмістило оголошення про проведення відкритих торгів UА-2020-12-04-001488-а про закупівлю електричної енергії в обсязі 246764 кВт*год, очікуваною вартістю 937 704,72 грн, кінцевий строк для подання пропозицій учасниками 21.12.2020 18:00 год. Критерії вибору переможця - ціна 100% (п. 4.3 Розділу 1, Розділ 5 Тендерної документації).
Відповідно до оприлюдненого річного плану закупівлі джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет.
Пунктом 4.3 розділу 1 Тендерної документації визначалось, що місцем поставки товарів є : Україна, смт. Новоайдар, Луганська обл., вул. Незалежності 20 "з", 93500. Кількість товару: 246764 кВт*год. Разом з тим у Додатку 2 до Тендерної документації (Технічна специфікація) зазначений перелік об`єктів (точок) підключення споживача: КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня", Стоматологія, Новоахтирська лікарня, Райгородська амбулаторія, Хірургічний блок та реанімаційна палата.
У закупівлі прийняли участь два учасники ТОВ "ЕНЕРА СХІД" з остаточною ціновою пропозицією 448300,10 грн та ТОВ "ЕНЕРГУМ" з остаточною ціновою пропозицією 834062,32 грн.
Найбільш економічно вигідною визначено тендерну пропозицію ТОВ "ЕНЕРА СХІД", яку було відхилено через відмову переможця від підписання договору, тому протоколом тендерного комітету замовника від 22.01.2021 переможцем процедури закупівлі визначений ТОВ "ЕНЕРГУМ".
09.02.2021 ТОВ "ЕНЕРГУМ" (співвідповідач) та КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" (відповідач) уклали договір № 15, предметом якого є постачання електричної енергії в кількості 246764 кВт/год на суму 834062,32 грн.
У Додатку № 3 до договору сторони визначили обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії замовнику, а саме: у січні 2021 року - 30,699 тис. кВт/год, у лютому 2021 року - 30,699 тис. кВт/год, у березні 2021 року - 26,094 тис. кВт/год, у квітні 2021 року - 25,094 тис. кВт/год, у травні 2021 року - 21,619 тис. кВт/год, у червні 2021 року - 15,777 тис. кВт/год, у липні 2021 року - 15,777 тис. кВт/год, у серпні 2021 року - 15,124 тис. кВт/год, у вересні 2021 року - 16,100 тис. кВт/год, у жовтні 2021 року - 20,963 тис. кВт/год, у листопаді 2021 року - 20,818 тис. кВт/год, у грудні 2021 року - 8,000 тис. кВт/год, на рік 246,764 тис. кВт/год.
Крім того зазначено, що обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії, визначені цим договором, є договірними величинами споживання на розрахунковий період відповідного місяця.
Згідно з п. п. 5.1, 5.2 договору № 15 від 09.02.2021 споживач мав розрахуватися з постачальником за електричну енергію за цінами відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії (Додаток 2 "Комерційна пропозиція" до договору), а саме по 3,38 грн за 1 кВт/год.
26.02.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою внесені зміни до п. 2.1 та п. 1 "Комерційна пропозиція" в частині обсягів електроенергії та ціни (тарифу) відповідно, а саме: ціна збільшилась до 3,638 кВт/год, а загальна кількість електричної енергії зменшилась до 229263,969 кВт/год., тобто на 17500,031 кВт/год порівняно з первісною, а ціна підвищена на 7,63 %.
Додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 сторони збільшили ціну за одиницю товару до 3,92 грн./кВт*год. та зменшили кількість електричної енергії для постачання на 33851,123 кВт/год до 212912,877 кВт/год., тобто ціну за одиницю товару підвищено на 15,98 %, порівняно з ціною, визначеною у договорі.
01.06.2021 сторони підписали додаткову угоду № 5, якою змінили у бік збільшення ціну за одиницю товару до 4,11 грн./кВт.год. та зменшили кількість електричної енергії для постачання на 35490,2434 кВт/год. до 211273,7566 кВт/год. Таким чином, ціна за одиницю товару підвищилась на 21,6 % порівняно з ціною, визначеною в договорі.
Додатковою угодою № 6 від 18.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 4,52 грн./кВт.год., проте, кількість електричної енергії для постачання з урахуванням внесених змін взагалі не визначена, не змінено ціну за одиницю товару в п. 1 Комерційної пропозиції. За цією угодою ціна за одиницю товару підвищена на 33,7 % порівняно з ціною договору.
Згідно з правовим обґрунтуванням позовних вимог, зроблених прокурором, при укладанні цих додаткових угод сторонами порушені наступні умови договору та чинного законодавства.
Зокрема, згідно з п. 13.7 договору його істотні умови можуть змінюватись у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовують в договорі.
Відповідно до п. 13.8 договору збільшення ціни відбувається на підставі документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони використовують інформацію із офіційного сайту ДП "Оператор ринку" за посиланням htpss://www.огее.соm.uа/ або інший документ, та/або інформацію, розміщену у вільному доступі, що підтверджує коливання ціни на ринку.
Проте, при внесенні змін ані в договорі, ані в Додатку 2 до договору не визначались структура (складові) ціни, а також конкретний розмір тарифу з посиланням на конкретну постанову Регулятора, на ринку електричної енергії в період з дати укладання договору, а саме 09.02.2021 по дату внесення змін 26.02.2021 не відбувалось сталого коливання ціни товару в бік збільшення, а підвищення ціни за одиницю товару в один конкретний день не підтверджує такого коливання. Зміни до Додатку 3 договору сторонами не вносились. Факту сталого коливання ціни товару у бік збільшення за період з 09.02.2021, 26.02.2021 по 01.06.2021 не спостеріглося (враховуючи ціни за кожен день лютого, березня, квітня, травня 2021 року). В період з 01.04.2021 по 07.07.2021 ціна на електроенергію спостерігалася на найнижчому рівні порівняно з попередніми та наступними періодами. Сторонами не дотримані вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо пропорційності підвищення ціни на товар.
Як стверджує прокурор, через укладання оспорюваних додаткових угод до договору № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021 та № 6 від 18.08.2021 зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу, який здійснив значну переплату бюджетних коштів за отриманий товар у меншому обсязі.
Згідно з уточненим розрахунком ціни позову, наведеним прокурором у заяві про збільшення позовних вимог, для потреб лікарні за рахунок бюджетних коштів та бюджетних зобов`язань лікарні поставлено 206857,03 кВт*год електричної енергії, за яку мало бути сплачено 699176,76 грн. (206857,03 * 3,38), натомість сплачено 834062,32 грн., тобто сумою переплати бюджетних коштів є різниця - 134885,56 грн.
Щодо нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, то при зверненні до суду прокурор послався на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, визначення предмету закупівлі, кількості товару, ціни товару є істотними умовами договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакціях, чинних на час розкриття тендерних пропозицій, укладання договору та додаткових угод (20.12.2020, 23.01.2021, 24.07.2021), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
На підставі викладеного прокурор робить висновок, що дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення додаткових угод № 2, № 3, № 5 та № 6 суперечать меті Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ, оскільки нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
Обгрунтовуючи позов, прокурор послався на численну судову практику Верховного Суду у подібних справах, викладену у постановах від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи по суті, у судовому засіданні 19.02.2024 зазначив про стягнення суми переплати на підставі ст. 1212 ЦК України та послався на постанову Великої Палати Верхвного Суду від 24.01.2024 у подібній справі № 922/2321/22. У позові було посилання на ч. 1 ст. 670 ЦК України.
Відповідач - КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" Новоайдарської селищної ради відзив не надало, 17.01.2024 подано заяву про розгляд справи без участі представника.
У відзиві на позовну заяву від 12.01.2024 співвідповідач ТОВ ЕНЕРГУМ проти позову заперечив, оскільки вважає, що виконувач обов`язків керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області не має повноважень на представництво інтересів суб`єктів, яких заявник визначив як позивачів по справі, оскільки прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави та посилається на правову позицію викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.
Крім цього, співвідповідач зазначає, що Законом України Про публічні закупівлі прямо закладено механізм зміни ціни (збільшення) за одиницю товару відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону та передбачено, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Таким чином, жодна із додаткових угод не укладалася з перевищенням ліміту в 10% ціни за електричну енергію у порівнянні з ціною електричної енергії, визначеною у попередній додатковій угоді.
У відповіді на відзив від 22.01.2023 прокурор доводи товариства відхиляє та посилається на доведеність у позові законних підстав для його звернення до суду за захистом інтересів держави в особі позивачів, а в частині оспорюваних додаткових угод - наполягає на задоволенні позову.
Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України, м. Харків у поясненнях від 12.02.2024 зазначає про неможливість бути позивачем у справі, оскільки підстави звернення до суду не містять результатів державного фінансового контролю, проведення якого передбачено ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі у вигляді фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель чи моніторингу закупівлі.
З вказаними доводами суд не погоджується, про що вказав вище при оцінці підстав представництва прокурором інтересів держави за цим позовом.
Від Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області надійшло клопотання від 10.01.2024 про розгляд справи без участі її представника за наявними в матеріалах справи документами.
Про неможливість участі у засіданні 13.03.2024 через відрядження керівник вказаної адміністрації повідомив суд клопотанням, поданим через Електронний суд 08.03.2024.
Клопотання представника співвідповідача про перерву у засіданні через неявку представника позивача 2 суд відхилив, оскільки у судовому засіданні був присутній прокурор за позовом в інтересах держави в особі цього позивача.
Крім цього, строк розгляду справи по суті закінчується 19.03.2024, що унеможливлює належне повідомлення учасників про наступне засідання у строки, передбачені Законом № 1207-VII.
Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що договір № 15 від 09.02.2021 укладений між ТОВ "ЕНЕРГУМ" (співвідповідач) та КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" (відповідач) в порядку процедури публічних закупівель у формі відкритих торгів шляхом використання електронної системи "Prozorro".
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.
У спірних правовідносинах суд керується новою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі", яка набрала чинності 19.04.2020 (далі Закон № 922-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як передбачено статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
26.02.2021 сторони підписали додаткову угоду № 2, якою внесли зміни до п. 2.1 договору та п. 1 додатку 2 "Комерційна пропозиція" в частині обсягів електроенергії та ціни (тарифу) відповідно, а саме: загальна кількість електричної енергії зменшилась до 229263,969 кВт/год., тобто на 17500,031 кВт/год порівняно з первісною, а ціна збільшилась до 3,638 кВт/год, тобто підвищена на 7,63 %.
В той же час зміни до Додатку 3 про обсяги очікуваного споживання до договору не вносились.
ТОВ "ЕНЕРГУМ" було обізнане, що тендерною документацією замовника передбачене постачання електричної енергії не раніше 01.01.2021.
В п. 2 додаткової угоди № 2 від 26.02.2021 в якості підстави для внесення змін до договору визначені постанова НКРЕКП № 2355 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" (арк. справи 150, т. 1) та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Проте, ані в договорі, ані в Додатку 2 до договору не визначено структуру (складові) ціни, а також конкретний розмір тарифу з посиланням на конкретну постанову Регулятора.
Так, вказана постанова Регулятора прийнята 09.12.2020, оприлюднена на офіційному вебсайті 10.12.2020 та набрала чинності з 01.01.2021, встановлює тариф на розподіл електричної енергії з 01.01.2021, проте вона не була врахована учасником в тендерній пропозиції, оскільки у завантаженому 21.12.2020 ТОВ "ЕНЕРГУМ" файлі із назвою "Додаток 3 цінова пропозиція" вказана ціна одиниці товару 2,81666666 грн. без ПДВ.
Таким чином, за додатковою угодою № 2 кількість електричної енергії, яку постачальник мав продати споживачу, зменшилась на 17500,031 кВт/год порівняно з первісною, а ціна збільшилась на 7,63 %.
Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик.
Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Як відомо, будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а, відповідно, й у зміні відповідних умов договору. Навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Таким чином, внесення змін до договору додатковою угодою № 2 від 26.02.2021 є неправомірним, не відповідає принципам, визначеним ст. 5 Закону № 922-VIII та порушує вимоги ст. 41 зазначеного Закону.
Крім того, у цей же день 26.02.2021 сторони договору підписали додаткову угоду № 3 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, як вказано через значне коливання середньозваженої ціни на ринку електроенергії, якою внесені зміни до п. 2.1 договору та п. 1 додатку 2 "Комерційна пропозиція" в частині обсягів електроенергії та ціни (тарифу) відповідно, а саме: загальна кількість електричної енергії зменшилась до 212914,877 кВт/год., а ціна збільшилась до 3,92 кВт/год.
Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься у вільному доступі на сайті ДП "Оператор ринку" за посиланням htpss://www.огее.соm.uа/, а саме відомостей щодо індексів РДН та середньозважених цін за період з дати укладання договору (09.02.2021) по дату внесення змін додатковою угодою № 2 (26.02.2021), спостерігалась тенденція як до підвищення ціни на товар на ринку у певні дати, так і до зменшення.
Середньозважена ціна між датами 09.02.2021 та 26.02.2021, яка розраховується шляхом складання вартості щоденної ціни на електричну енергію та ділення результату на кількість днів розрахункового періоду, не була більшою за ціну на ринку на час укладання договору (1631,85+1738,15+1597,27 +1282,17+1265,39 + 1799,22 +1741,85 + 1744,62 + 1731,67 + 1617,42 + 1748,31 + 1687,77 + 1309,07 + 1635,21 +1744,24 + 1465,87 = 25740,08: кількість днів розрахункового періоду між датами (16) = середня ціна в період між датами укладання договору та внесення змін додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 - 1608,76 грн/МВт.год.).
Саме в день підписання додаткової угоди № 3 від 26.02.2021 спостерігається середньозважена ціна на ринку 1710,93 грн., тобто більша за ціну на час укладання Договору (1610,53 грн) та середню ціну в період між датою укладання договору та додаткової угоди № 3 (1608,76 грн). Однак з наступного ж дня (27.02.2021) спостерігається зниження такої ціни (27.02.2021 - 1508,42 грн., 28.02.2021 - 1439,69 грн.), й надалі спостерігається тенденція здебільшого до зниження ціни.
Крім того, ціна на електричну енергію, яка зазначена на сайті ДП "Оператор ринку" станом на дату складання довідки ТОВ "ЕНЕРГУМ" від 15.12.2020 № 12 із назвою "ТЕНДЕРНА (ЦІНОВА) ПРОПОЗИЦІЯ" є вища за ціну, яка була встановлена на дату укладання договору, тобто учасник мав врахувати можливість постачання за запропонованою ним ціною.
Інші документи, які стали підставою для внесення змін до договору, у додаткових угодах не зазначені, до платформи публічних закупівель не завантажені, у вільному доступі відсутні та на запити прокуратури не надані.
Підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Подібну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав Верховний Суд у постановах від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17 та від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18.
Таким чином, на ринку електричної енергії в період з дати укладання договору, а саме 09.02.2021 по дату внесення змін 26.02.2021 не відбувалось сталого коливання ціни товару в бік збільшення, а підвищення ціни за одиницю товару в один конкретний день, не підтверджує такого коливання.
Крім того, необхідне визначення конкретного відсотку коливання ціни на товар на ринку, оскільки Закон дозволяє збільшити ціну за одиницю товару тільки пропорційно до його коливання на ринку, проте в умовах відсутності сталого коливання ціни в сторону збільшення така умова щодо пропорційності укладанням додаткової угоди порушена.
У відзиві відповідач посилається на дотримання чинного законодавства при внесенні змін до договору за оспорюваними угодами, проте документального підтвердження коливанням ціни за певний період часу на ринку в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього не надано.
У ході розгляді справи співвідповідач послався на експертні висновки відповідної торгово-промислової палати, однак суд звернув увагу представника, що такі документи до відзиву не додані.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у подібній справі № 922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Таким чином, внесення змін до договору додатковою угодою № 3 від 26.02.2021, якою кількість електричної енергії зменшилась на 17500,031 кВт/год порівняно з первісною, а ціна за одиницю товару підвищилась на 15,98 % порівняно з ціною, визначеною у договорі, є неправомірним.
01.06.2021 сторони договору № 15 від 09.02.2021 уклали додаткову угоду № 5, якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII через коливання середньозваженої ціни на ринку електроенергії внесли зміни до п. 2.1 договору та п. 1 додатку 2 "Комерційна пропозиція" в частині обсягів електроенергії та ціни (тарифу) відповідно, а саме: загальна кількість електричної енергії зменшилась до 211273,7566 кВт/год., а ціна збільшилась до 4,11 кВт/год.
Крім того в п. 3 цієї додаткової угоди визначено, що за ціною 3,638 грн спожито 25000 кВт/год, за ціною 3,92 грн спожито 1118278 кВт/год, залишок кіловат за ціною 4,11 грн - 67995,7566 кВт/год.
Тобто додатковою угодою № 5 від 01.06.2021 внесено зміни до договору, якими обсяг товару зменшено на 35490,2434 кВт/год. порівняно з первісними умовами договору, а ціна за одиницю товару підвищена на 4,85 % порівняно з ціною, визначеною додатковою угодою № 3 від 26.02.2021, на 12,97 % порівняно з ціною, визначеною додатковою угодою № 2 від 26.02.2021 та на 21,6 % порівняно з ціною, визначеною первісними умовами договору від 09.02.2021.
В той же час, зміни до Додатку 3 до договору не вносились.
Разом з тим, відповідно до інформації з сайта ДП "Оператор ринку" за період з дат укладання договору - 09.02.2021 та внесення змін додатковою угодою № 3 - 26.02.2021 по дату укладання додаткової угоди № 5 01.06.2021, спостерігається стале коливання переважно до зменшення ціни електричної енергії, а середня ціна за період днів з 26.02.2021 по 01.06.2021 є меншою за ціну, визначену станом на 26.02.2021 та 09.02.2021.
Тобто факту сталого коливання ціни товару у бік збільшення за період з 09.02.2021, 26.02.2021 по 01.06.2021 не спостерігалося (враховуючи ціни за кожен день лютого, березня, квітня, травня 2021 року).
Крім того, в період з 01.04.2021 по 07.07.2021 ціна на електроенергію спостерігається на найнижчому рівні, порівняно з попередніми та наступними періодами.
Інші документи, які стали підставою для внесення змін до договору, у додаткових угодах не зазначені, до платформи публічних закупівель не завантажені, у вільному доступі відсутні та на запити прокуратури не надані.
Крім того що відсутнє стале коливання ціни електричної енергії в сторону збільшення, не дотримано вимогу щодо пропорційності зміни ціни відповідно до пропорції коливання ціни на товар на ринку.
Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора, що внесення змін до договору додатковою угодою 5 від 01.06.2021 також є неправомірним.
18.08.2021 відповідач та співвідповідач уклали додаткову угоду № 6, якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII через коливання середньозваженої ціни на ринку електроенергії внесли зміни до п. 1 додатку 2 "Комерційна пропозиція" щодо збільшення ціни (тарифу) електричної енергії до 4,11 кВт/год.
Разом з тим в п. 3 цієї додаткової угоди зазначено, що за ціною 3,638 грн спожито 25000 кВт/год, за ціною 3,92 грн спожито 94827 кВт/тд, за ціною 4,11 грн спожито 32371 кВт/год, залишок за ціною 4,52 грн - 52731,34 кВт/год.
Таким чином, додатковою угодою № 6 від 18.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 4,52 грн./кВт.год., проте не визначена кількість електричної енергії для постачання з урахуванням внесених змін, не змінено ціну за одиницю товару в п. 1 Комерційної пропозиції.
Враховуючи положення п. 3 зазначеної додаткової угоди ціна за одиницю товару підвищена на 10 % порівняно з ціною, визначеною додатковою угодою № 5 від 01.06.2021, підвищена на 15,3 % порівняно з ціною, визначеною додатковою угодою № 3 від 26.02.2021, на 24,2 % порівняно з ціною, визначеною додатковою угодою № 2 від 26.02.2021 та на 33,7 % порівняно з ціною, визначеною первісними умовами договору від 09.02.2021.
Шляхом застосування арифметичного розрахунку із застосуванням даних, зазначених в п. 3 додаткової угоди № 6 від 18.08.2021 та загальної суми договору, яка не змінювалась, можна дійти висновку, що кількість електроенергії, яка планувалась для постачання фактично зменшена до 204929,34 кВт/год, тобто зменшена на 41834,66 кВт/год., порівняно з первісними умовами договору. В той же час, зміни до Додатку 3 до договору не вносились.
Разом з тим, не дивлячись на те, що відповідно до інформації на сайті ДП "Оператор ринку" з 01.08.2021 відбувалось коливання ціни електричної енергії в бік збільшення в певні періоди, сторонами не дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (в редакціях, чинних на час укладання договору та додаткової угоди № 6 (23.01.2021, 24.07.2021)) щодо пропорційності підвищення ціни на товар, враховуючи й необхідність визнання недійсними попередніх додаткових угод № 2, 3, 5.
Таким чином, факт внесення змін до договору додатковою угодою 6 від 18.08.2021 з порушенням вимог закону суд вважає доведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи те, що вказані вище додаткові угоди № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021, № 6 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 15 від 09.02.2021 укладені з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України вони підлягають визнанню недійсними.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як свідчать матеріали справи, лікарня у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товаhу (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, що визначені Новоайдарською селищною радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).
Згідно із ч. 4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
Таким чином, укладання між сторонами недійсних додаткових угод спричинило безпідставне отримання постачальником електроенергії коштів місцевого бюджету.
Ефективним способом захисту порушеного права позивача 2, як головного розпорядника бюджетних коштів, є застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з співвідповідача зайво сплачених бюджетних коштів.
Додані до справи акти прийому-передачі електроенергії № 627 від 23.03.2021, № 1017 від 13.04.2021, № 1412 від 14.05.2021, № 1522 від 01.07.2021, № 2264 від 02.08.2021, № 2752 від 18.08.2021, № 3196 від 16.09.2021, № 3195 від 16.09.2021, № 3789 від 19.10.2021, № 4321 від 15.11.2021, № 4322 від 29.11.2021, які підписані ТОВ "ЕНЕРГУМ" та КНП "Новоайдарська багатопрофільна лікарня" підтверджують фактичну поставку електроенергії на суму 995452,71 грн., у т.ч. на суму 161390,39 грн орендарю КНП "Новоайдарський центр первинної медико-санітарної допомоги" Новоайдарської селищної ради.
Щодо сплати вартості спожитої електроенергії, здійсненої на рахунок ТОВ "ЕНЕРГУМ", то ці факти підтверджені наступними трансакціями (з посиланням на договір № 15 від 09.02.2021) на загальну суму 834062,32 грн: від 31.03.2021 на суму 219302,56 грн, 21.04.2021 на суму 105530,32 грн, 21.05.2021 на суму 137838,96 грн, 06.07.2021 на суму 91927,92 грн, 05.08.2021 на суму 79339,44 грн, 17.09.2021 на суму 24755,21 грн, 23.10.2021 на суму 63152,40 грн,18.11.2021 на суму 112215,51 грн.
Загальна переплата бюджетних коштів за рахунок бюджетних зобов`язань лікарні складає 134885,56 грн (6450 грн переплати внаслідок укладання додаткової угоди № 2 від 26.02.2021 + 63870,12 грн переплати за додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 + 14091,92 грн переплати за додатковою угодою № 5 від 01.06.2021 + 50473,52 грн переплати за додатковою угодою № 6 від 18.08.2021).
Тобто для потреб лікарні за рахунок бюджетних коштів та бюджетних зобов`язань лікарні поставлено 206857,03 кВт*год електричної енергії (25000 + 32743 +26921 + 35163 + 23451 + 19304 + 5476,82 + 13971,77 + 24826,44), за яку мало бути сплачено 699176,76 грн (206857,03 * 3,38), натомість сплачено 834062,32 грн., тобто сумою переплати бюджетних коштів є різниця між сплаченими коштами та сумою, яка підлягала оплаті за рахунок бюджетних коштів та бюджетних зобов`язань лікарні, а саме 834062,32 грн - 699176,76 грн = 134885,56 грн.
Докладний розрахунок цієї суми наведений прокурором у заяві про збільшення позовних вимог, він відповідає матеріалам справи та обставинам спору, оскільки зроблений з урахуванням взятих лікарнею бюджетних зобов`язань, умов договору, та кількості електричної енергії, яка мала бути поставлена саме за бюджетні кошти.
Із врахуванням висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 прокурор обґрунтовував позов положеннями ст. ст. 216, 670 ЦК України.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України.
Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Доказами у справі відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав ин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Заперечення співвідповідача за відзивом судом відхиляються за необґрунтованістю Зокрема, його доводи про відсутність у позові захисту прокурором інтересів держави спростовуються фактом підтвердження судом підстав такого представництва, про що зазначено вище. ТОВ "ЕНЕРГУМ" не надав документального підтвердження коливанням ціни за спірні періоди часу на ринку електричної енергії. Дані офіційного сайту ДП "Оператор ринку" за посиланням htpss://www.огее.соm.uа/ спростовують доводи постачальника електричної енергії, про що суд вказав вище.
Щодо зворотної дії додаткових угод у часі на підставі ст. 631 ЦК України, то в текстах додаткових угоди таке посилання взагалі відсутнє.
Представник ТОВ "ЕНЕРГУМ" наполягав на залишенні позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України через неявку в судове засідання представника позивача 2, проте суд вважає, що правові та фактичні підстави для цього відсутні.
З огляду на вищевказане, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 2 на користь Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області грошових коштів в сумі 134885,56 грн є обґрунтованими, тому позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідачів порівну у сумах по 6882,00 грн згідно зі ст. 129 ГПК України.
Оспорювані додаткові угоди № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021, № 6 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 15 від 09.02.2021 визнаються судом недійсними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 26.02.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 01.06.2021, № 6 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 15 від 09.02.2021, які укладені між Комунальним некомерційним підприємством Новоайдарська багатопрофільна лікарня Новоайдарської селищної ради, ідент. код 01983588 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ, ідент. код 39568531.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5, ЛІТЕРА А, офіс 320, ідент. код 39568531 на користь Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, смт. Новоайдар Щастинського району Луганської області, вул. Дружби, будинок 1, ідент. код 44840780 безпідставно збережені бюджетні кошти в сумі 134885 грн 56 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Новоайдарська багатопрофільна лікарня Новоайдарської селищної ради, смт. Новоайдар Щастинського району Луганської області, вул. Незалежності 20 «з», ідент. код 01983588 на користь Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул.. Б.Ліщини, б. 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 6882 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5, ЛІТЕРА А, офіс 320, ідент. код 39568531 на користь Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул.. Б.Ліщини, б. 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 6882 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 18.03.2024.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 20.03.2024 |
Номер документу | 117717184 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Зюбанова Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні